Поняття ефективності. Абсолютна та відносна ефективність

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Економічний факультет

Кафедра маркетингу

 

 

 

 

МАТЕРІАЛИ

ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ №4

з дисципліни «ІНВЕСТУВАННЯ»

тема: «Поняття ефективності. Абсолютна та відносна ефективність»

 

 

 

Виконала:

Студент групи ЕМ-08-1

Уляшева Анастасія Володимирівна

 

Керівник:

 

 

 

Дніпропетровськ, 2011

 

Поняття ефективності інвестиційного проекта

Ефективність інвестиційного проекту - це категорія, що відображає відповідність проекту цілям та інтересам його учасників. [6]

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на наступних принципах:

1. Оцінка ефективності використання інвестованого капіталу проводиться шляхом зіставлення грошового потоку, який формується в процесі реалізації інвестиційного проекту та вихідної інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, які надали капітал.

2. Інвестований капітал, так само як і грошовий потік, приводиться до теперішнього часу або до певного розрахункового року (який як правило передує початку реалізації проекту).

Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків проводиться за різними ставками дисконту, які визначаються в залежності від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту враховуються структура інвестицій та вартість окремих складових капіталу. [1]

У ринкових умовах не може буди уніфікованої системи показників ефективності інвестицій. Кожен інвестор самостійно визначає цю систему, виходячи із цілей інвестора, джерел інвестування, фінансового стану підприємства і підприємця, ставки банківського позичкового проценту, рівня інфляції і ризику, величини бажаного (очікуваного) ефекту та ін.

У практиці господарювання підприємства приймають різноманітні рішення, пов'язані з інвестуванням нововведень. З огляду на це прийнято розрізняти загальну (абсолютну) і порівняльну ефективність (оцінку доцільності) інвестицій. Абсолютна ефективність капітальних вкладень показує загальну величину їх віддачі (результативності) на тому чи іншому підприємстві.

Їх розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний час. Порівняльна ефективність капітальних вкладень у нововведення визначається лише тоді, коли є декілька інвестиційних проектів (варіантів вирішення господарського завдання). Вона характеризує переваги (економічні, соціальні та інші) одного проекту (варіанту) інвестування виробництва над іншими. Абсолютна та порівняльна ефективність реальних інвестицій взаємопов'язані. Визначення найбільш доцільного проекту (варіанту) капітальних вкладень базується на зіставленні показників абсолютної їх ефективності, а аналіз останньої здійснюється шляхом порівняння нормативних, запланованих і фактично досягнутих показників, та динаміки за певний період.

 
 
Характеристика абсолютної та відносної  ефективності інвестицій

(класичний варіант)

 

Абсолютна ефективність капіталовкладень відбиває загальну величину їх віддачі на підприємстві. Її розрахунки потрібні для оцінки очікуваного або фактичного ефекту від реальних інвестицій за певний період.

Для визначення абсолютної ефективності застосовують два взаємозв'язані  показники:

1. коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень (прямий показник);
2. період окупності капіталовкладень (зворотний показник). [2]

Коефіцієнт економічної  ефективності капіталовкладень розраховується за формулами:

Ер = ∆П / КВп

або

Ер = ∑П / КВп,

де  Ер – економічна ефективність капіталовкладень

      ∆П – це приріст прибутку (зниження витрат), грн.;

      ∑П –  це загальна сума прибутку, отриманого від реалізації проекту, грн;

      КВп  – це кошторна вартість проекту. 

Період окупності розраховується за формулою, оберненою до коефіцієнта економічної ефективності:

То = 1 / Ер,

 

де То – це період окупності  інвестицій,

     Ер –  це економічна ефективність капіталовкладень.

Розрахункові значення коефіцієнтів абсолютної економічної  ефективності (Ер) повинні порівнюватись із нормативним коефіцієнтом економічної ефективності (Ен), який встановлюється централізовано Міністерством економіки України.

Нормативний коефіцієнт економічної ефективності означає  той мінімальний економічний  ефект, який можна отримати, вкладаючи капітал у дану галузь економіки. Таким чином, нормативний період окупності капіталовкладень характеризує той максимальний строк, за який може окупитися даний капітал.

Розглянутий проект вкладення  капіталу є доцільним (прибутковим), якщо Ер > Ен.

Наведемо деякі значення нормативного коефіцієнта економічної ефективності інвестицій Ен :

• для будівництва — 0,12;
• для нової техніки — 0,15;
• для транспорту і транспортних засобів — 0,16. [3]

Розрахунки відносної  ефективності здійснюють з метою  визначення кращого з можливих варіантів інвестування виробництва.

 

Відносна (порівняльна) ефективність реальних інвестицій визначається з  допомогою показника зведених витрат (Z) за формулою:

Z=Cі+Eн * КВ1 -->min

 
де С — поточні витрати (собівартість) за і-м проектним варіантом;

Ен – нормативний  коефіцієнт економічності інвестицій;

КВІ — капіталовкладення  за і-м проектом. [3]

Розраховуючи відносну ефективність, слід враховувати повні  витрати (СІ+ КВІ), однак пряме підсумовування зазначених видів витрат неможливе, оскільки природа їх формування різна: поточні витрати повторюються щороку, а капіталовкладення є разовими. Тому виникає необхідність зведення капіталовкладень до річної рівномірності за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності капіталовкладень.

Проект (варіант) капітальних вкладень з найменшими зведеними витратами вважатиметься найкращим з економічної точки зору. При цьому треба враховувати, що порівнянню підлягають лише проекти, які відповідають вимогам соціальних та техніко-економічних нормативів, охорони навколишнього середовища і техніки безпеки.

При визначенні ефективності капіталовкладень виникають певні  особливості на окремих стадіях  і напрямках інвестиційно-відтворювального циклу:

1. при здійсненні проектно-кошторисних робіт ефективність капіталовкладень має визначатись з урахуванням їх кінцевого результату — якості проектних рішень;
2. при розрахунках ефективності інвестування технічного переозброєння або реконструкції підприємства використовують додаткові показники — умовне вивільнення працюючих та економія матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів;
3. розрахунки ефективності інвестування нового будівництва або розширення діючих підприємств повинні обов'язково порівнюватись з економічною результативністю технічного переозброєння відповідних виробничих проектів. У процесі порівняння показників ефективності необхідно враховувати весь обсяг капіталовкладень, включаючи витрати на створення об'єктів соціальної інфраструктури, а також витрати від "заморожування" інвестицій;
4. економічну ефективність капіталовкладень у природоохоронні об'єкти визначають, порівнюючи досягнутий ефект від збереження чи поліпшення екологічного стану навколишнього середовища або зменшення шкоди від його забруднення і капіталовкладень на створення таких об'єктів.

Але класичний підхід не дає повністю об’єктивну оцінку доцільності капіталовкладень в умовах розвинутих ринкових відносин. Це зумовлюється тим, що він:

1) спирається на показник  зведених витрат, який є штучно  сконструйованим та реально не  існує в практиці господарювання;

2) лише частково враховує чинник часу (зміну вартості грошей з часом);

3) ігнорує амортизаційні відрахування  як джерело коштів і цим  самим обмежує грошові потоки  лише чистими доходами;

4) не враховує існуючі у ринковій  економіці господарський ризик  та інфляцію. [2]

 

 

Виходячи з недоліків  класичного підходу до визначення ефективності інвестицій були виділені інші показники, серед яких най розповсюдженими  є наступні:

• дисконтова ний строк окупності (DPB);
• чистий дисконтова ний дохід (чиста поточна вартість) (Net Present Value, NPV);
• внутрішня норма рентабельності (прибутковості) (Internal Rate of Return) (IRR);
• індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index) (PI).

 

Якщо капітальні витрати  здійснюються протягом кількох років, то економічну ефективність капітальних вкладень визначають із врахуванням чинника часу, тобто проводять розрахунок впливу неодночасності капітальних витрат на їх ефективність. Із цією метою інвестиції більш пізніх років приводять до одного розрахункового року шляхом їх множення на коефіцієнт дисконтування a, який обчислюється за формулою:

а = 1 / (1+(Дс/100)^{Тр – Т}),

де а – коефіцієнт дисконтування,

Дс – дисконтна  ставка, %;

Тр – розрахунковий  рік;

Т – кількість років  до (або після) розрахункового.

Термін окупності (DPB или PBP Pay-Back Peroid), тобто термін повернення авансових інвестиційних коштів, що базуються на величині грошового потоку з приведенням його абсолютної величини до теперішньої вартості (із застосуванням дисконтованого множника). Його можна обчислить за формулою:

То = ІК / ГПс,

де ГПс – середньорічна величина грошового потоку за певний період,   ІК – сума інвестиційних коштів за проектом, що реалізується.

Дисконтований термін окупності  інвестиції (Discounted Payback Period, DPВP, або DPP) усуває недолік статичного методу терміну окупності інвестицій і враховує вартість грошей у часі, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності, DPP, має вигляд:

,

де DPBP - дисконтований строк окупності, NCFi - чистий ефективний грошовий потік на i-му інтервалі планування, RD - ставка дисконтування (у десятковому вираженні). [4]

Очевидно, що у випадку  дисконтування термін окупності  збільшується, тобто завжди DPP> PP.

При використанні критеріїв РР та DPP в оцінці інвестиційних проектів рішення можуть прийматися, виходячи з таких умов:

а) проект приймається, якщо окупність має місце;

б) проект приймається  тільки в тому випадку, якщо термін окупності не перевищує встановленого  для конкретної компанії граничного терміну. 
Взагалі визначення періоду окупності носить допоміжний характер відносно чистої поточної вартості проекту або внутрішньої норми рентабельності.

Крім того, недолік  такого показника, як термін окупності, полягає в тому, що він не враховує наступних приток грошових коштів, а тому може служити невірним критерієм привабливості проекту.

Найважливішим із можливих варіантів інтерпретації розрахункової величини дисконтованого строку окупності є його трактування як мінімального терміну погашення інвестиційного кредиту, взятого в обсязі повних інвестиційних витрат проекту, причому процентна ставка кредиту дорівнює ставці дисконтування.

У деяких випадках застосування критерію «термін окупності» може мати вирішальне значення для цілей прийняття рішень щодо інвестування. Зокрема, так може статися, якщо інвестиції пов'язані з високим ризиком, і тоді чим коротше термін окупності, тим такий проект переважніше. Крім того, керівництво компанії може мати якийсь ліміт за термінами окупності, і пов'язано це насамперед з проблемою ліквідності, оскільки головне завдання компанії - щоб інвестиції окупилися якомога швидше. Таким чином, критерії РР та DPP дозволяють судити про ліквідність і ризикованість проекту наступним чином: чим коротше термін окупності, тим менш ризикований проект; більш ліквідний той проект, у якого менше термін окупності. Дані критерії доцільно застосовувати, коли компанія зацікавлена ​​в збільшенні ліквідності, а також у галузях, інвестиції в які пов'язані з високим рівнем ризику (наприклад, в галузях з швидкою зміною технологій: комп'ютерні системи, мобільний зв'язок і т.д.). [1]

 

Чиста поточна вартість (чиста поточна вартість - Net Present Value, NPV). У сучасних опублікованих роботах використовуються такі терміни для назви критерію даного методу: чистий дисконтований дохід; чистий приведений доход; чиста поточна вартість; чиста дисконтована вартість; загальний фінансовий результат від реалізації проекта; поточна вартість. [1]

Величина чистого дисконтованого доходу (ЧДД) розраховується як різниця  дисконтованих грошових потоків  доходів і витрат, вироблених в  процесі реалізації інвестиції за прогнозний період.

Суть критерію полягає  в порівнянні поточної вартості майбутніх  грошових надходжень від реалізації проекту з інвестиційними витратами, необхідними для його реалізації.