Ефективність виробництва та переробки молока

    План

Вступ……………………………………………………………………………..2

   1.Виробництво молока в господарствах……………………………………..3 

   2.Сучасний рівень переробки молока………………………………………..6

   3.Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва  та переробки………………………………………………………………………...8

Висновки…………………………………………………………………………10

Список  використаної літератури……………………………………………….11

 

Вступ 

    Україна – аграрна держава, яка володіє значним природним потенціалом. Успішне вирішеня завдань ефективного розвитку аграрного сектору держави не тільки буде сприяти вирішенню національних проблем, але і матиме міжнародне значення. Тваринницька галузь є визначальною складовою вирішення питань аграрного сектора. Проблема забезпечення населення продовольством є досить актуальною і багато в чому визначальною економічну політику держави. У цій проблемі важливе місце приділяється виробництву та переробці молока та забезпечення його споживання на рівні науково-обгрунтованих норм за доступними цінами. Вирішення проблеми виробництва молока можливе на основі використання інноваційних технологій, створення стійкої кормової бази, вдосконалення селекційно-племінної роботи, поліпшення відтворення молочного стада та його якісного складу, кадрового забезпечення та стимулювання працівників. 

    В даний час молочне скотарство є мало ефективною галуззю у зв'язку зі складністю адаптацій підприємств галузі до ринкових умов. У молочній промисловості важливий резерв зростання виробництва кінцевих продуктів - безвідходне використання сировинних ресурсів за рахунок поглиблення переробки молока з метою максимального використання всіх його компонентів на харчові цілі. Для виробництва та переробки молока актуальними є виробничо-економічні взаємини між організаціями цих галузей. 

     У зв'язку з цим виникла нагальна необхідність дослідити і визначити більш досконалі підходи до підвищення ефективності виробництва і переробки молока, виявити резерви та обгрунтувати конкретні заходи. 
 
 

 

1. Виробництво молока в господарствах 

     Молоко  — унікальний продовольчий продукт, який досі не синтезований у світі. Цінність молока полягає в тому, що до його складу входить понад 100 компонентів: жири, вуглеводи, вітаміни, ферменти, гормони, мінеральні речовини тощо. За складом з ним не може конкурувати жоден з харчових продуктів. У коров'ячому молоці міститься 12,5-13% сухих речовин, з них жиру — 3,8, білку — 3,3, молочного цукру,— 4,8, макро- і мікроелементів — 1% Основні компоненти молока майже повністю засвоюються організмом людини та не повторюються в жодному іншому продукті харчування.

     Нестабільність  на продовольчому ринку України, значне зростання цін на продукти харчування і матеріальні ресурси для села, нестабільність у виробництві сільськогосподарської продукції свідчать про вплив наслідків економічної кризи. Сьогодні більше половини населення споживає значно менше молокопродуктів від встановлених медициною фізіологічних норм. Це пояснюється в основному низькою ефективністю виробництва й переробки молока, а також низьким рівнем купівельної спроможності споживачів. Головною причиною спаду виробництва став той факт, що молочне скотарство  є збитковим, і в ринкових умовах товаровиробник не вважає за необхідне ним займатися.

     Крім того, виробники молока і підприємства-переробники сьогодні не зв’язані між собою ніякими, особливо економічними важелями. Кожний працює на себе: виробник старається виробити більше молока і якнайдорожче реалізувати його з тим, щоб мати якийсь зиск. Переробник навпаки — старається закупити молоко для переробки по найдешевшій ціні, щоб теж мати відповідний зиск. Як наслідок — непорозуміння між виробником молока і переробником, у зв’язку з чим, по суті, виникла загрозлива ситуація відносно забезпечення населення цими цінними продуктами харчування.

     Прискорення темпів зростання виробництва молока має важливе народногосподарське значення. Молоко – найбільш повноцінний та висококалорійний продукт харчування. Серед усіх інших продуктів харчування воно займає чинне місце. Під час розгляду шляхів підвищення ефективності виробництва молока слід врахувати також головну умову подолання збитковості галузі молочного скотарства забезпечення інтенсивного типу розвитку.

     Виробництво молока у 2011 році

 

     Ефективність  виробництва молока характеризується тісним зв'язком з ефективністю переробки цього продукту. Низька рентабельність знижує можливості сільськогосподарських підприємств у розширеному веденні молочного скотарства. Поряд із низькою продуктивністю корів зменшується і чисельність поголів'я, що призводить до зниження обсягів валового виробництва молока. Товаровиробники неспроможні змінити ситуацію й удосконалити виробництво без залучення інвестицій. Внаслідок низької ефективності виробництва суттєво зменшився рівень завантаження потужностей переробних підприємств. Крім того, якість виробленої сировини дуже низька, що утруднює виробництво конкурентоспроможної продукції. Через низьку купівельну спроможність населення знижується і рівень споживання молока, що зумовлює значні коливання закупівельних цін на молочну сировину. Активізація попиту на молочні продукти можлива за рахунок економічних чинників, тобто впливу на зростання доходів населення, що в даний час мало імовірно.

     Економічна  ефективність виробництва молока значною  мірою залежить від кон'юнктури  ринку, яка формується під впливом попиту та пропозиції. За ситуації, що склалася, населення неспроможне задовольнити свої фізіологічні потреби у молочній продукції. Так у 2009 р. в Україні споживання молока та молочних продуктів було на рівні 213,8 кг на одну особу при нормі 380 кг, що на 10,8 кг менше ніж в попередньому році.

     Одним із основних фокторів, що також впливає  на ефективність виробництва молока є рівень собівартості. Отже найважливішим завданням стає виявлення резервів зниження собівартості. До таких резервів відносяться:

• збільшення продуктивності корів;
• підвищення рівня механізації виробничих процесів;
• наукова організація праці;
• поліпшення технології виробництва;

     Одним з основних шляхів зниження собівартості є збільшення надоїв молока від 1 корови. На рівень цього показника впливають наступні фактори:

     - рівень і якість годівлі;

     - породний склад стада;

     - поліпшення вікового складу дійного стада;

     - частка яловок в дійне стадо;

     - тип і умови утримання тварин;

     - організація праці на фермах;

     - технологія виробництва;

     - забезпеченість висококваліфікованими кадрами.

     Нинішня ситуація в молочному скотарстві України характеризується зменшенням поголів'я корів та обсягів виробництва молока. 
 
 
 

2. Сучасний рівень переробки молока

     Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не обминула і молочну промисловість. Серед основних проблем молочної галузі можна назвати такі: низький рівень технологічного оснащення молокозаводів, застаріле обладнання; нерозвиненість ринкової інфраструктури; невисокий рівень забезпеченості сировиною та завантаженості потужностей; невисоку якість кінцевої продукції підприємств молочної промисловості; обмеженість можливості широкої диференціації асортименту через низьку якість сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв’язку із низькою купівельною спроможністю населення області, зокрема сільських районів; високий рівень конкуренції з боку потужних підприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологіями, які випускають молочну продукцію під відомими товарними марками «Президент», «Ласуня», «Баланс», «Кремез» «Фанні», «Danone», «Веселый молочник» та ін. На сировинному ринку підприємствам районного масштабу велику конкуренцію складають провідні підприємства великих міст, які можуть запропонувати вищі закупівельні ціни сільськогосподарським товаровиробникам. У результаті районні молокозаводи втрачають місцеву сировинну базу і змушені закуповувати сировину за межами району, що призводить до додаткових витрат на транспортування, а отже, підвищує витрати виробництва та відпускні ціни на готову продукцію.

      Маючи одні з найкращих природних умов для виробництва молока, Україна  все не вирішила проблему насичення ринку конкурентоспроможними молокопродуктами. Незважаючи на те, що асортимент вітчизняної молокопродукції включає близько 300 найменувань, обсяги переробки молока за останні роки зменшилися в декілька разів. За науково обґрунтованими нормами НДІ харчування Міністерства охорони здоров'я України, молоко й молокопродукти мають становити до 30% харчового раціону. Проте рівень їх вживання на душу населення в Україні становив 235кг на рік.

     Як  свідчать дослідження, низький рівень споживання молокопродукції залежить не тільки від недостатнього обсягу її виробництва, а й від таких чинників, як ціна та якість. Щодо ціни, то за останні роки середні роздрібні ціни на молокопродукти зросли на 55,5%.

     За  результатами проведеного анкетування 86 вітчизняних молокопереробних підприємств різних форм власності встановлено, що серед чинників, які визначають підвищення роздрібних цін на молокопродукти, основними є негативні тенденції розвитку молочного скотарства, яке постачає основну сировину — молоко (90% респондентів) відсутність державної підтримки підприємств галузі (95%), високі ставки оподаткування (100%) та висока собівартість виробництва молокопродуктів (89%).

     Дослідження показують, що низький обсяг постачання молока на переробку обумовлює дефіцит  цієї сировини (92% респондентів відчувають його дефіцит). В результаті наявні потужності молочної промисловості в середньому використовують лише на 25%, по виробництву продукції з незбираного молока — на 12,2, масла на 36,7, сирів сичужних — на 53,3, плавлених сирів — на 50,4%.

     Слід  зазначити, що в останні роки значно знизилася роль держави в оновленні  матеріально-технічної бази галузі, зменшена підтримка не тільки на безповоротній  основі, а й на поворотній, у вигляді  інвестиційних кредитів.

      Аналіз  тенденцій та перспектив розвитку українського ринку молока та молочних продуктів дозволяє зробити висновок, що ця ринкова ніша одна з найбільш, динамічних та рентабельних, а, отже, і найбільш перспективних. Тому першочергове завдання держави полягає у створенні законодавчої бази, яка б забезпечувала умови для ефективної діяльності молокопереробних підприємств, створення конкурентного середовища у галузі та захист споживачів від неякісної молочної продукції. 
 

3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва та переробки

     Як відомо, Україна має одні з найкращих умов у світі для виробництва молока та молокопродуктів, але проблему насиченості ринку ними нашій країні не вдалось повною мірою вирішити навіть у найсприятливіші для розвитку молочного господарства роки. За виробництвом та споживанням молокопродуктів на душу населення Україна відстає від високорозвинутих країн світу в 2-3,5 рази, а за асортиментом та якістю — ще більше.   У січні-серпні 2010 року в Україні виробили 7871.8 тис. т молока всіх видів. Це на 3.6% менше у порівнянні з 2009, тоді виробництво молока складало 8163.1 тис. т. Сільськогосподарські підприємства у 2010 році виробили 1578.2 (у 2009 — 1600.7) тис. т, присадибні господарства — 6293.6 ( у 2009 — 6562.4) тис. т.Виробництво молока на душу населення за останні роки значно скоротилося.

      У ринкових умовах господарювання важливе  значення має стимулювання цінами підвищення якості продукції. Вимоги до якості продукції  визначаються компетентними органами та відображаються у відповідних  документах, зокрема стандартах. На сьогоднішній день молоко як продуктовий підкомплекс агропромислового комплексу України знаходиться в стані кризи. У зв’язку з цим розглядається питання підвищення ефективності підкомплексу на базі удосконалення економічних відносин в ньому. Важливим фактором конкурентоспроможності продукції є зниження затрат праці на одиницю продукції, що виробляється. Наявність нормативів трудомісткості дає можливість виробникові підібрати такий варіант умов виробництва, нормативи трудомісткості якого відповідали б його можливостям. Отже, виробник зможе правильно розрахувати економічну ефективність виробництва.

      Молочна галузь належить до провідних у харчовій промисловості та формує достатньо  привабливий за обсягом ринок. Це пов’язано з тим, що продукція  молочної галузі займає важливе місце у споживанні. Економічну ефективність галузі скотарства в окремих категоріях господарств можна охарактеризувати за допомогою таких натуральних та вартісних показників: продуктивність великої рогатої худоби; витрати кормів на 1 ц. молока; 1 ц. приросту великої рогатої худоби та на одну умовну голову; трудомісткість одиниці продукції.

      Важливою  проблемою, що виникла останнім часом, є проблема збуту молочної продукції  товаровиробником, особливо господарствам  приватного сектора. Тому необхідно поліпшити організацію заготівлі молока в них через молоко приймальні пункти, відновивши функціонування багатьох з них, та створити нові і насамперед у віддалених від районних і промислових центрів селах, а також за договорами з господарствами суспільного сектора.