Ефективність процесів в економіці

 

Державний вищий  навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного  банку України»

Факультет банківських  технологій

Кафедра економічної  кібернетики

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА ДО

РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Ефективність інформаційних систем»

(Варіант  5)

 

 

 

 

Виконав студент 5 курсу групи МЕК-21 ___________________ В.С. Глазун

 

Перевірила  канд. ек. наук, доц. _________________ Г.М. Яровенко

 

 

 

Побудова та зміст документа  відповідає

вимогам ДСТУ 3008-95 ________________ Г.М. Яровенко

 

 

 

Суми – 2013

ЗМІСТ

 

ЗАВДАННЯ 1 3

ЗАВДАННЯ 2 8

ЗАВДАННЯ 3 12

ЗАВДАННЯ 4 16

ЗАВДАННЯ 5 18

 

 

ЗАВДАННЯ 1

 

Визначити річний ефект від впровадження організаційно-економічної  автоматизованої системи управління (далі „системи”), якщо відомі:

 Sk – обсяг капітальних вкладень на підготовку та впровадження системи;

 Sb – витрати на обробку інформації за базовим варіантом;

 Sv – витрати на обробку інформації за впроваджуваним варіантом за умови Qv=Qb;

 Qb – обсяг первинної інформації, що опрацьовується за технологією базового варіанту до впровадження системи;

 Qv – обсяг первинної інформації, що опрацьовується за впроваджуваним варіантом (Qv=Qb*Kz);

 Kz – коефіцієнт зміни обсягів первинної інформації, що опрацьовується за впроваджуваним варіантом по відношенню до обсягів інформації, що опрацьовувалась до впровадження системи;

 d – частка постійних витрат заробітної плати в загальних витратах заробітної плати на обробку інформації за базовим варіантом;

 D – частка прямих витрат заробітної плати в загальних витратах заробітної плати на обробку інформації за базовим варіантом;

 Ks– коефіцієнт підвищення заробітної плати виробничому персоналу підприємства і безпосередньо зайнятим обробкою інформації службовцям;

 Kn – нормативний коефіцієнт окупності капітальних витрат (Kn=0,33);

 В  разі зростання обсягів інформації, що підлягає опрацюванню нормативи  на обробку не змінюються;

 Результатна  інформація за своїм змістом  відповідає змісту інформації, що  отримувалась за базовим варіантом.

1. Визначити термін окупності витрат (To) на впровадження системи.
2. Визначити умови окупності витрат на впровадження системи за період To-1, To-2 років, якщо To>2 років і To+1, To+2 років, якщо To<=2 років.

Виконання.

Відповідно  до нашого варіант внесемо початкові  дані (рисунок 1.1)::

 

Рисунок 1.1 –  Початкові дані (варіант 5)

 

На основі вхідних даних наведених  на рисунку 1.1 ми можемо розрахувати  ряд показників. Річний економічний ефект від розробки і упровадження АІС (Э), який визначається, як різниця між сумою річної економії (річний приріст прибутку) і нормативним значенням повернення одноразових витрат на впровадження системи:

 

Э = П – К * Ен,                                                (1.1)

де  П – річна економія (грн.);

К – одноразові витрати (грн.);

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Одноразові, або капітальні витрати, включають витрати на проектування і упровадження проекту, придбання  необхідного устаткування і його установку. Витрати на проектування і впровадження (К) розраховуються за формулою:

 

К = Впроект + Впрограм + Вн + Ввпров,                    (1.2)

(

де Впроект – витрати на проектування комплексу задач;

Впрогр – витрати на програмування комплексу задач;

Вн – витрати на програмування в період налагодження ПЗ комплексу задач;

Ввпров – витрати на впровадження.

Термін окупності витрат на впровадження проекту машинної обробки інформації (Т) розраховується як відношення капітальних  витрат на розробку і впровадження СОЕІ до річної економії від впровадження:

 

Т = К / П                                              (1.3)

(

 

Скориставшись вище описаною методикою проведемо розрахунки (рисунок 1.2):

Рисунок 1.2 –  Розрахунок річного економічного ефекту

 

Річна економія розраховується як різниця між величинами Vb і Vp,  відповідно дані величини розраховуються за формулами:

 

Vb = Sb * D/100 * Kz * Qb * (1 + Ks/100) + d/100 * Sb

Vp = Sv * D/100 * Kz * Qb * (1 + Ks/100) + d/100 * Sv

 

У нашому випадку Vb = 15060,273, Vp = 2401

З результатів  наведених на рисунку 1.2 можна сказати, що річна економія складе 12659,27 а  термін окупності буде перевищувати 2 роки – 3,62. Проте в результаті проведених розрахунків ми отримали від’ємне значення економічно ефекту (-2454,73) що говорить про недоцільність впровадження.

Відповідно  для розрахунку умови окупності  витрат на впровадження системи за період нам необхідно додатково  розрахувати річну економію, яка  розраховується як різниця між річною вартісною оцінкою результатів використання СОЕІ об'єктом управління і приведеними до даного року витратами. При автоматизації задач за умови отримання приблизно однакових кінцевих результатів, які отримано за базовим варіантом, значення П визначається за наступною формулою:

 

П = Вб – Вп,                                                   (1.4)

де  В6 – приведені до одного року витрати на обробку інформації при існуючому варіанті організації СОЕІ;

Вп – приведені до одного року витрати на обробку інформації при пропонованому варіанті організації СОЕІ.

 

1. Проведемо розрахунок за першою умовою T₀-1 (рисунок 1.3):

 

Рисунок 1.3 – Розрахунок умови окупності  витрат на впровадження системи

 

Тож, якщо термін окупності складе 2,64 роки капітальні витрати на впровадження системи досягнуть значення 45800 грн, а річний економічний ефект складе 2380,93 та річна економія відповідно 17494,93. При таких умовах впровадження проекту є доцільним.

 

2. Проведемо розрахунок за другою умовою T₀-2 (рисунок 1.4):

 

Рисунок 1.4 – Розрахунок умови окупності  витрат на впровадження системи

 

Тож в  останньому випадку при скороченні терміну окупності на 2 роки ми отримаємо  найбільшу річну економію 28308,28 та економічний ефект 13194,28, що є нормальним.

В загальному ж можна сказати, що після проведення дослідження було визначено, що впровадження системи варто проводити лише на протязі терміну від 2,63 роки. Тоді буде досягнуто позитивний економічний  ефект.

 

ЗАВДАННЯ 2

 

1. Визначити поточні витрати на експлуатацію комплексу технічних засобів автоматизованої системи управління та собівартість однієї машино-години роботи робочої станції.
2. Здійснити вибір складу технічного та програмного забезпечення для створення АІС підприємства. Загальні потреби підприємства вибрати згідно варіанту.
3. Вибір складу ТЗ та ПЗ здійснити за мінімумом вартості витрат на придбання.
4. Витрати на монтаж та налагодження технічних засобів і пристроїв становлять 10% загальної вартості обладнання та матеріалів, спеціальних пристроїв, організаційної техніки.
5. Витрати на налагодження прикладного програмного забезпечення прийняти рівними 25% загальної вартості прикладного ПЗ.
6. Визначити загальний обсяг капітальних (одноразових) витрат на АІС підприємства.
7. Сформувати штатний розклад підрозділу експлуатації інтегрованої автоматизованої системи. Загальна чисельність персоналу обслуговування – до 5 робочих місць на систему 15-20 робочих станцій. Посадові оклади спеціалістів і керівників вибрати на основі умов оплати праці, що фактично пропонуються підприємствами.
8. Розрахувати витрати на експлуатацію приміщень, де встановлені технічні засоби АІС. Витрати на тепло, водопостачання. На електроенергію для освітлення розрахувати на основі діючих тарифів за комунальні послуги виходячи з планової тривалості робочого часу на рік.
9. Витрати електроенергії для живлення виробничого обладнання розрахувати за даними технічних характеристик.
10. Ефективний фонд робочого часу протягом року рекомендується прийняти в обсязі 90% від планового фонду робочого часу на рік.
11. Витрати на запасні частини, основні та допоміжні матеріали рекомендується прийняти в обсязі 1,5% вартості обладнання.
12. Використовуючи отримані дані, визначити собівартість однієї години використання ПЕОМ-робочої станції.
13. Визначити собівартість однієї години використання робочої станції, якщо група спеціалістів – користувачів АРМ (10 АРМ) за умовами оплати праці має посадові оклади на 50% більші, ніж решта.

Виконання.

В першу  чергу необхідно сформувати перелік  обладнання, яке необхідно придбати (рисунок 2.1 – 2.2).

 

Рисунок 2.1 –  Варіанти технічного системного забезпечення автоматизованої інформаційної  системи підприємства

 

Рисунок 2.2 –  Варіанти програмного забезпечення автоматизованої інформаційної  системи підприємства

 

Для забезпечення мінімальний витрат на розробку та експлуатацію комп’ютерної мережі виберемо 1 модель, витрати на яку становлять 262382 грн.

Далі відповідно до поставленого завдання нам необхідно визначити витрати на налагоджування та монтаж технічних засобів, прикладного забезпечення, загальний обсяг капітальних інвестицій (рисунок 2.3):

 

Рисунок 2.3 – Величина витрат одноразових капітальних витрат

 

Сформований персонал підприємства буде включати 12 чоловік, а площа буде братися з розрахунку 6 кв.м на одного чоловіка та 20 кв.м на серверну. Відповідно загальна величина приміщення складе 350 кв.м.

Далі нам необхідно розрахувати величину витрат на опалення, електроенергію, водопостачання. Відповідно розрахунок витрат на електроенергію буде розраховуватися на основі твердження, що одна робоча станція споживає 100 Ват/год. В даному випадку річна норма споживання складе 11616 кВат. Витрати на водопостачання будуть розраховуватися з норми споживання на 1 особу 5,5 м³ при вартості 19,25 грн/м³. Витрати на опалення будуть розраховані за тарифом 5 грн/куб, а норма споживання на місяць для заданої площі складає 10000 куб. Після розрахунків ми отримаємо наступні результати (рисунок 2.4):

 

Рисунок 2.4 – Витрати на комунальні послуги

 

Відповідно до наступного завдання за наданою методикою ми розрахували величину ефективного робочого часу – 1900,8 год. та витрати на запасні частини – 3202,65 грн.

Далі для розрахунку собівартості нам необхідно сформувати штатний склад підприємства чисельністю 12 чоловік (рисунок 2.5):

 

Рисунок 2.5 – Витрати на заробітну плату працівників відділу ІТ

 

Крім того ми визначили витрати заробітної плати на експлуатацію 50 ЕОМ у нашому випадку дана величина буд дорівнювати 13968 грн. на рік. Далі врахуємо величину амортизації на 4 роки для технічного забезпечення та на 10 років для програмного забезпечення. В даному випадку собівартість використання 1 години ЕОМ для базового та нового варіанту складе (рисунок 1.6):

 

Рисунок 2.6 – Собівартість використання 1 год. ЕОМ

 

ЗАВДАННЯ 3

 

Розрахунок  витрат на ліквідацію наслідків порушення  цілісності розподіленої автоматизованої  інформаційної системи управління.

Плановий  фонд робочого часу за місяць становить 192 години.

Tp – час простою внаслідок відмови системи;

Tv – час відновлення роботи системи;

Tvi – час відновлення втраченої інформації;

Sзп – заробітна плата обслуговуючого персоналу;

Sзсп–заробітна плата співробітників АРМ-ів, що виведені з ладу;  

Qp – обсяг прибутку, що залежить від роботи від роботи АРМ-ів, що вийшли з ладу;

Nп – число обслуговуючого персоналу;

Nсп –число співробітників АРМ-мів;

Sзо – вартість заміни обладнання, що вийшло з ладу;

m – число відмов за рік;

Вкажіть обсяг фінансових витрат, економічно доцільних для забезпечення захисту  системи від зовнішніх атак та запобіганню втрат інформації.

Виконання.

Першочергово  нам необхідно внести початкові  дані відповідно до нашого варіанту (рисунок 1.1):

 

Рисунок 3.1 – Початкові дані

Після внесення початкових умов ми можемо перейти  безпосередньо до розрахунків. Першочергово нам необхідно розрахувати величину заробітної плати за годину (S):

,                                     (3.1)

 

де Sзп – заробітна плата обслуговуючого персоналу;

     Nп – число обслуговуючого персоналу;

     Sзсп–заробітна плата співробітників АРМ-ів, що виведені з ладу;

    Nсп –число співробітників АРМ-мів.

Після цього  необхідно розрахувати загальний  час непрацездатності системи (T):

 

                                        (3.2)

 

де Tp – час простою внаслідок відмови системи;

     Tv – час відновлення роботи системи;

     Tvi – час відновлення втраченої інформації.

Далі  відповідно до методики необхідно розрахувати  витрати на заробітну плату при  ліквідації наслідків цілісності системи  (C_зп):

 

,                                           (3.3)

 

Де S – величина заробітної плати працівників за годину;

     Т – загальний час непрацездатності  системи

     m - число відмов за рік.

 

На наступному етапі необхідно розрахувати  витрати на заміну обладнання, що вийшло з ладу (C_об):