Шпаргалка по предмету "Міжнародне економічне право"

Як зазначалось, у Ялтинській хартії метою співробітництва ГУУАМ є:

— сприяння соціально-економічному розвитку;

— зміцнення і розширення торговельно-економічних зв'язків;

— розвиток і ефективне використання в інтересах країн ГУУАМ транспортно-комунікаційних магістралей і відповідної інфраструктури, розташованої на їх території;

— зміцнення регіональної безпеки в усіх сферах діяльності;

— розвиток відносин у галузях науки, культури і в гуманітарній сфері;

— взаємодія в рамках міжнародних організацій;

— боротьба з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю та наркобізнесом.

Як зазначено у Ялтинській хартії, співробітництво в рамках ГУУАМ здійснюється на загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права, зокрема поваги суверенітету, незалежності,

територіальної цілісності і невтручання у внутрішні справи дер-жав-учасниць.

Було визначено, що основним напрямом співробітництва ГУУАМ  є: економіка, наука, технології та навколишнє середовище; інфраструктура транспорту, енергетики, телекомунікації; спільні інвестиційні і фінансові проекти; гуманітарна сфера, культура, освіта, засоби масової інформації, обмін молоді, інші напрями, які становлять взаємний інтерес. Важливо зазначити, що держави-учасниці можуть вносити пропозиції щодо розширення сфер співробітництва.

Вищим органом ГУУАМ є щорічні зустрічі глав держав. Головування у ГУУАМ здійснюється державами-учасницями в алфавітному порядку. На цих зустрічах приймається рішення щодо основних напрямів політичного, економічного та гуманітарного співробітництва в рамках ГУУАМ, створення спеціалізованих органів ГУУАМ, а також погоджуються позиції з актуальних питань міжнародного життя, які становлять взаємний інтерес.

Виконавчим органом  ГУУАМ є засідання міністрів  закордонних справ, яке проводиться, як правило, два рази на рік. На цих засіданнях розглядається питання виконання домовл.

99. Види М.Е.Договорів.

Односторонні, двосторонні та багатосторонні: Односторонні – зобов-ня має лише одна  сторона, приклад: Д. позики, дарування. Двострон. -  обидві сторони мають взаємні зобов'язання і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Більшість договорів є двосторонніми.

Оплатні і безоплатні: . В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримуєє якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатними називаються договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними, договорами. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін.

Формальні, реальні  та консесуальні. Для формальних договорів - крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним. У Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (ст. 6) зазначено, що форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом її укладення. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною через недодержання форми, якщо додержані вимоги законів України. Реальні договори, в основі - гарантоване їх виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, зберігання. Проте в законодавстві Швейцарії, Польщі, Угорщини та Югославії чітко простежується тенденція ігнорування існування поняття реального договору, нехтування необхідності відмежування реальних договорів від консенсуальних. І це слід враховувати при укладенні договорів із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності цих країн. Консенсуальні договори — це такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди.

110.  Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів  міжнародних договорів України.

Оприлюдн. Чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в "Зібранні діючих міжнародних договорів України" та інших офіційних друкованих виданнях України.

Офіційний переклад багатосторонніх  міжнародних договорів України  на українську мову здійснює Міністерство закордонних справ України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реєстрація чинних міжнародних договорів України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй здійснюється за поданням Міністерства закордонних справ України відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Чинні міжнародні договори України  реєструються у Міністерстві закордонних  справ України. Чинні міжнародні договори України включаються в  установленому порядку до Єдиного  державного реєстру нормативних актів.

Зберігання  текстів. Міністерство закордонних справ України здійснює функції депозитарію багатосторонніх міжнародних договорів, якщо відповідно до умов цих договорів такі функції покладені на Україну. Оригінали міжнародних договорів України або у відповідних випадках їх завірені належним чином копії та офіційні переклади зберігаються у Міністерстві закордонних справ України. Копії міжвідомчих договорів зберігаються в архівах відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а оригінали цих договорів у двотижневий строк з дня набрання ними чинності передаються до Міністерства закордонних справ України.

102.Віденська  конвенція про право м/н договорів.

23 травня1969 р. була  підписана Венська Конвенція  про право м-х договорів, яка регламентує широкий спектр питань , повязаних з укладенням, набранням чинності, застосуванням м-х договорів. Відповідно до цієї Конвенції регулюються і питання м-х договорів, зокрема й ек-го хар-ру. Названа конвенція набрала чинності 27 січня 1980 р. Конвенція склад-ся з 8 частин, у яких обєднано 85 статей. 1. “Вступ”. Визнач-ся сфера застосув-я К-ції. Визнач-ся, що  вона застосовується до договорів, що уклад-ся між д-ми. Згідно з Конвенцією, під договором слід розуміти м-ну угоду,що укладена між д-ми у письмовій формі і регул-ся м-м правом. 2. “Укладення і набрання договором чинності”: кожна д-ва наділена правоздатністю цкладати договори. Від її імені можуть укладати договори особи, що уповноважені на це. Ряд особ в силу їхніх ф-цій можуть укладати договори без необхідності таких повноважень(глави д-в, урядів, міністри закородонних справ, глави дипломат-х представництв і т. д.) Тексти договорів приймаються за згодою всіх д-в, які беруть участь у його складанні. Якщо ж договір приймається на м-й конференції, то за нього повинно проголосувати дві третини д-в, які присутні на ній і беруть участь у голосуванні. Згода д-ви на обовязковість до неї договору може бути виражена шляхом підписання договору, обмінудок-ми, які становлять договор, його ратифікацією, прийняттям, затвердженням. 3.”Додержання, застосування, тлумачення договорів”: кожен діючий договір є обовязковим для його учасників і повинен належним чином виконуватись.Договори зворотної сили не мають. 4.”Поправки до договорів і зміни договорів” 5.”Недійсність, припинення і призупинення дії договорів” Венська конвенція про право м-х договорів також передбачає,що припинення договору або  призупинення  його дії може бути внаслідок його порушення , неможливості його виконання, виникнення нової імперативної норми заг-го м-го права. 6.”Інші постанови”: йдеться про випадки правонаступності д-в, відповід. Д-в і початок військових дій, дипломатичні та консульські відносини. 7.”Депозиторій, повідомлення, виправлення і реєстрація” 8.”Заключні положення”: йдеться про підписання, ратифікацію договору, приєднання до нього, набрання чинності договором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

103-104 Укладання  та виконання зовн-екон договорів  України

1. Здійснюючи підготовчу роботу щодо укладання договорів, слід зясувати інтереси сторін, щоб потім чітко їх відбити у змісті контракту. Значення має і врахування ризику як з ек-ї, так і з юр-ї точок зору. 2. При формулюванні умов договору слід намагатися по можливості знизити ризик витрат у разі невиконання договірних зобовязань партнером., а для цього необхідно мати потрібну інформацію про його платоспроможність та комерц. Репутацію. 3. Якщо немає відповідного нормативного акта, який регулює договірні відносини в певній галузі м-го ек-го співробітництва, то краще у договорі детально урегулювати взвємні права та обовязки сторін, ніж звертатися до суду або арбітражу. 4. детальна  розробка і погодження умов договору вимагає значних затрат часу. Для економії часу слід використовувати типові контракти, де закріплені загальні для даного виду положення. 5. Важливе значення має і те, хто саме готує проект контракту як основу договірних відносин. У дільш вигідному становищі  пербуває саме та сторона, яка розробляє проект договору. 6. При укладенні контракту важливим є вибір країни, право якої може бути використано для регулювання відносин між сторонами. 7. Необхідною умовою успішного  м-го ек-го співробітництва є високий професіоналіщм тих, хто займається питаннями договірної роботи. 8. В контракті завжди слід  вказувати про відповідальність сторін у разі невиконань зобовязань, її меж. 9. Важливе значення при укладенні з/ек договорів  має тлумачення тих термінів, які в них використовуються. У законі України від 16 увітня 1991 р. “Про з/ек. Д-сть” дається визначення найбільш типових термінів, що вжив-ся в процесі зд-я з/ек. Д-сті. 10. В укладенні договору беруть участь 2 сторони: оферент і акцептант. 11. При укладенні договору про з/ек д-сть слід дотримуватися встановлених законодавством вимог, інакше договори будуть нееедійсними. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про з/ек д-сть”  субєкти  повинні бути здатними укласти такийи договір.  При складанні його тексту вони мають право використовувати відомі м-ні звичаї, рекомендації м-х органів та орг-й. 12. З/ек договір укладається у письмові формі (якщо інше не пердбачене законодавством України). 13. Форма з/ек угоди визнач-ся правом місця його укладання, , а форма угод  з приводу будівель та іншого нерухомого мвйна, розташованого на терит. України,-законами України. 14. Права та обовязки сторін з/ек угоди визнач. Правом місця її укладання, якщо сторони не передбачили інше. 15. До створення з/ек договору про створення спільного п-ва застосов-ся право країни, на території якої СП створ-ся і офіційно реєструється.

108.      Затвердження міжнародних договорів  України. Затвердженню підлягають міжнародні договори України, які не потребують ратифікації, якщо такі договори передбачають вимогу щодо їх затвердження або встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України або Кабінету Міністрів України. Затвердження міжнародних договорів України здійснюється Президентом України у формі указу щодо:

а) міжнародних  договорів, які укладаються від  імені України;

б) міжнародних договорів, які укладаються від імені  Уряду України, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України.

Затвердження міжнародних  договорів України здійснюється Кабінетом Міністрів України  у формі постанови щодо:

а) міжнародних договорів, які укладаються від імені  Уряду України, крім договорів, зазначених у пункті "б" частини другої цієї статті;

б) міжвідомчих договорів, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в  актах Кабінету Міністрів України.

4. Пропозиції щодо затвердження  міжнародних договорів України  подаються Міністерством закордонних справ України відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів України.

5. Пропозиції щодо затвердження  міжнародних договорів України  включають такі документи: 

а) подання відповідно Президентові України або Кабінету Міністрів України;

б) проект відповідно указу  Президента України або постанови  Кабінету Міністрів України;

в) текст міжнародного договору українською мовою або документи, зазначені у пункті "г" частини  другої статті 4 цього Закону;

г) довідку про погодження проектів відповідно указу Президента України або постанови Кабінету Міністрів України зацікавленими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади;

ґ) супровідну (пояснювальну) записку, в якій обґрунтовується  доцільність укладення міжнародного договору, визначаються його вірогідні політичні, правові, соціально-економічні, гуманітарні та інші наслідки, суб'єкти виконання міжнародного договору України;

д) порівняльну таблицю - в  разі внесення пропозицій щодо затвердження міжнародних договорів відповідно до пункту "б" частини другої та пункту "б" частини третьої цієї статті;

е) електронні версії текстів  документів, зазначених у пунктах "б", "в" та "д" цієї частини.

6. Підготовка  пропозицій щодо затвердження  міжнародного договору України (документів, зазначених у частині п'ятій цієї статті) здійснюється міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним, відповідно до частини п'ятої статті 4 цього Закону, відповідальним за укладення міжнародного договору України.

7. Затвердження  міжвідомчих договорів, крім договорів,  зазначених у пункті "б" частини  третьої цієї статті, здійснюється  в порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України. 

111. Припинення  та зупинення дії міжнародних  договорів України. 

Пропозиції щодо припинення або зупинення дії міжнародних договорів України вносяться Міністерством закордонних справ України, іншими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для внесення пропозицій щодо укладення міжнародного договору України. Припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються:

а) щодо договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, - у формі закону України;

б) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України, та міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України, затверджених Президентом України, - у формі указу Президента України;

в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов'язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Припинення та зупинення дії міжвідомчих договорів, крім договорів, зазначених у пункті "в" частини другої цієї статті, здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наслідки Припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

 Зупинення дії міжнародного договору України за умов, якщо договір не передбачає іншого чи за відсутності іншої домовленості з іншими його сторонами, звільняє Україну від зобов'язання виконувати його протягом періоду зупинення дії договору з тими його сторонами, з якими зупинено дію договору, і не впливає стосовно іншого на встановлені договором правові відносини України з іншими його сторонами.

У період зупинення дії міжнародного договору Україна утримується від дій, які могли б перешкодити поновленню дії договору.

112. Контроль  за виконанням міжнародних договорів  України Порядок здійснення контролю за виконанням Закону Про .... та міжнародних договорів України встановлюють Президент України або Кабінет Міністрів України відповідно до їх компетенції та вимог Закону.