Шпаргалка по предмету "Міжнародне економічне право"

29. Принцип співробітництва  держав – основа побудови і  розвитку міжнародних відносин.

Пр-п співроб-тва держав є основою побудови і розвитку м/н відносин у різних сферах і галузях. Цьому пр-пу присвячений спец розділ Декларації 1970 р., де сказано, що держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, економ і соц систем, у різних галузях м/н відносин.

Визначено також основні  напрямки співробітництва: підтримка миру і безпеки, повага до прав людини, здійснення м/н відн в екон, соу, культ, техніч, торговій сферах у відповідності до принципів суверенної рівності і невтручання, співробітництво з ООН і застосування заходів, передбачених її статутом, сприяння економ зростанню в усьому світі, особливо в країнах, що розвив. Зрозуміло, що конкретні форми спів роб-ва й його обсяг залежить від самих ДД. Однак аналіз політико-правових док-в показує намагання ДД надати принципу співробітництва універсальний х-р.

30. Принцип  невтручання та його значення для розвитку м/відносин. Принцип невтручання має дещо похідний характер стосовно таких принципів як повага суверенітету і суверенної рівності держав. Статут ООН забороняє втручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави, навіть ООН. Дотримання зазначеного принципу виключає можливість використання тиску, економічних санкцій, введення ембарго і ін. обмежень стосовно тієї чи ін. держави. Про цей принцип наголошується в Декларації про принципи МП 1970, конституції багатьох країн. Цей міжнародно-правовий принцип нерідко порушується з боку окремих держав.

31. Принцип  сумлінного виконання м/зобов’язань  та його значення в м/відносинах. Принцип сумлінного виконання міжнародного зобов’язання ще іноді розглядають як принцип поваги міжнародних зобов’язань. Адже якщо не буде поваги до існуючих міжнародних зобов’язань, тому мало надії на їх належне виконання. Цей принцип знайшов чітке закріплення у Заключному акті загальноєвропейської наради – Держави-учасниці сумлінно виконуватимуть свої зобов’язання з МП, як ті зобов’язанна, що випливають з загальновизнаних принципів і норм МП, так і зобов’язання, що випливають з відповідних МП договорів або ін. угод, учасниками ких вони є. Значення цього принципу зростає і у зв’язку з Тим, що в міжнародних відносинах практично відсутні органи, які б вживали заходи щодо примусового виконання міжнародних зобов’язань. Сумлінне ставлення тієї чи ін. держави до виконання своїх зобов’язань, особливо у МЕВ, відіграє вирішальну роль під час укладання довгострокових договорів і угод.

32. Принцип  взаємної вигоди та особливості  його застосування в економічних  стосунках між державами. Принцип взаємної вигоди – один з загальновизнаних принципів МП, яким найчастіше керуються у МЕВ. Цей принцип тісно пов’язаний з принципом суверенної рівності держав. Адже лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Тому в Хартії 1974 ці принципи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. Встановлення , як виняток, для країн, що розвиваються, певних пільг, РНС, тобто т.зв. преференцій забезпечує фактичні рівність і взаємну вигоду в економічних стосунках між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Цей принцип закріплений в багатьох міжнародно-правових актах: Принципах міжнародних торгвельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку; Декларації про встановлення нового міжнародного економічного порядку; Хартії економічних прав і обов»язків; Заключному акті загальноєвропейської наради.

33. Принцип  розгляду м/спорів мирними засобами. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами зобов’язує держави вирішувати всі свої міжнародні спори з ін. державами у такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість. Держави повинні прагнути до швидшого і справедливого розв’язання своїх міжнародних спорів, з допомогою переговорів, обстежень, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або ін. мирними засобами на свій вибір. Держави повинні узгодити такі мирні засоби, які відповідали б обставинам і характеру спору. Вони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити становище настільки, що буде створена загрозу підтриманню міжнародного миру і безпеки. Мирні спори розв’язуються на основі суверенної рівності держав і відповідно до принципів свободи вибору засобів мирного розв’язання спорів.  

47. Поняття  правоздатності держави як суб"єкта м/н відносин МП.

Суверенна дер-ва є осн  суб"єктом МП. Норми, що визначають статус дер-ви, реалізуються в першу чергу в її правозд-ті, т.б. здатності мати права і виконувати певні обов"язки. Через правозд-ть дер-ви визначаються її положення в світовому співтоваристві, її потенц можливості. Основні права і обов"язки держави належать до категорії так зв невд"ємних прав, які в нормальних умовах не можуть бути обмежені. Кожна дер-ва має право вимагати вирішення суперечок мирним шляхом і має поважати відповідне право інших держав. Кожна дер-ва має право самостійно вирішувати свої внутр справи і має не втручатися у відповідні справи інших дер-в. дер-ва має право на співроб-во на основі демократ принципів, закріплених Статутом ООН, і має зобов"язання співпрацювати. Дер-ва має право вільно обирати свою соц-політ систему і має поважати відповідне право ін дер-в, а також рівність та самовизначення народів. Для реалізації суверенних прав дер-ви суттєве значення має поняття юрисдикції. Остання є проявом суверенітету і означає держ владу, її об"єм і сферу дії.

34..Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права.

Спец пр-пи МЕП мають  конвенційний характер (є наслідком мовчазного договору), а їх дієвість залежить від включення їх до відвовід. м/н договорів. До спец пр-пів відносять такі:

 1.Пр-п розвитку м/н екон і наук.-техн. відн між державами. Закріплений у Статуті 00Н, у багатьох резолюціях Генеральної Асамблеї 00Н, ЮНКТАД та ін. З цих м/н-правових документів випливає, що одним із важливих завдань держав-членів 00Н є розвиток м/н економ і, особливо, торгових відн, усунення штучних перепон у цій справі. 2.Пр-п юрид рівності і недопустимості економ дискримінації держав – є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов'язкового закріплення у договірних зобов'язаннях. Означає, що кожна держава має право вимагати надавати їй такі ж умови у МЕВ, що вона надає іншим державам. 3.Пр-п свободи вибору форми організації зовн.-екон. зв'язків надає можливість вільного вибору певних форм співроб-цтва у ЗЕВ. Цей пр-п закріплений у Хартії 1974 р. 4.Пр-п невід'ємного суверенітету держав над їх прир та інш рес-ми, а також над їх економ діяльністю, включаючи право на володіння, використання і експлуатацію. 5.Пр-п найб сприяння (коли він включається до м/н договору) зобов'язує кожну сторону (державу) надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). 6.Пр-п нац режиму означає, що в кожній державі-суб'єкті МЕВ юрид і фіз особам іншої держави надаються такі ж права і вони мають такі ж обов'язки, що і юрид та фіз особи першої держави, т.б. іноз суб'єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних нац суб'єктів.

35. Принцип  розвитку м/економічних і науково-технічних  відносин між державами – один  із основних в системі спеціальних принципів МЕП. Принцип розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами – один з основних у системі спеціальних принципів. Він закріплений у Статуті ООН, багатьох резолюціях Ген. Асамблеї ООН, КТР та ін. Зміст принципу: 1) усі держави повинні співробітничати у справі сприяння більш раціональним і справедливим МЕВ; 2) кожна держава має право брати участь у міжнародній торгівлі та в ін. формах економічного співробітництва, незалежно від відмінностей у політичних, економічних та соціальних системах; 3) усі держави зобов’язані співробітничати в економічній, соціальній, культурній, науковій і технічній галузях з метою сприяння економічному і соціальному прогресу; 4) кожна держава має будувати свої економічні відносини з урахуванням інтересів ін. країн; 5) міжнародне співробітництво з метою розвитку – єдина мета і загальний обов’язок всіх держав; 6) усі держави повинні співробітничати у коректуванні цін на товари, що експортуються до країн, які розвиваються, стосовно цін на імпортовані ними товари; 7) усі держави повинні сприяти збалансованому розвитку світової економіки, враховуючи ту обставину, що добробут розвинутих країн і країн, які розвиваються, тісно взаємопов’язані і що розквіт міжнародного співробітництва в цілому залежить від розквіту його складових. Дотримання цього принципу – умова стабільності міжнародних економічних зв’язків.

36. Принцип  юридичної рівності і неприпустимості  економічної дискримінації держав  як загальновизнана правова норма. Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації країн випливає з загального принципу співробітництва держав і принципу їх рівноправ’я. Як свідчить практика МЕВ, найбільшу ефективність вони мають у тому разі, коли будуються на основі юридичної рівності держав як суб’єктів МЕП, недопущення їх економічної дискримінації. Цей принцип є загальновідомою правовою нормою, і, як правило, не вимагає свого обов’язкового закріплення у договірних зобов’язаннях.  Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у МЕВ, як і вона ін. державам. Це не означає, що повністю виключається можливість введення державою обмежувальних заходів у МЕВ. З тих чи ін. причин вони можуть вводитись, Але за однієї умови: такі обмеження мають стосуватися всіх держав. Якщо дана умова не виконується, то це слід вважати порушенням принципу юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації.

37. Принцип  свободи вибору форми організації  зовнішньоекономічних зв’язків  та роль держави в його реалізації. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків надає можливість вільного вибору певних форм співробітництва у зовнішньоекономічних відносинах. У багатьох колишніх соціалістичних країнах ЗЕД здійснювалася здебільшого на основі державної монополії, відповідно до чого держави зосереджували у своїх руках зовнішньоекономічну торгівлю та ін. види ЗЕД. У державах, які утворилися після розпаду СРСР, ЗЕД базується базується на основі її державного регулювання. Це видно, наприклад, із ЗУ ’’Про ЗЕД’’. Відповідно до ньоого суть принципу свободи ЗЕД є право суб’єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки, здійснювати її у будь-яких формах, які не заборонені чиним законодавством, виключному праві власності суб’єктів ЗЕД на всі одержані ними результати. Принцип свободи вибору форми організації ЗЕД полягає також і в тому, що кожна держава має право встановлювати свободу торгівлі, тобто свободу ввезення і вивезення товарів без будь-якого регулювання її з боку держави. 

38. Принцип  невід’ємного суверенітету держав над їх природними та ін. ресурсами, а також над їх економічною діяльністю і його юридичне закріплення у м-правових документах. . Принцип невід’ємного суверенітету держав над їх природними та ін. ресурсами, а також над їх економічною діяльністю випливає з загального принципу державного суверенітету. Юридичне закріплення цей принцип знайшов у Декларації 1974 (передбачено право країн, що розвиваються, або тих, які перебувають під колоніальним і расовим пануванням, іноземною окупацією, на своє звільнення і відновлення контролю над власними природними ресурсами і економічною діяльністю) і Хартії 1974 (кожна держава може і повинна вільно здійснювати повний постійний суверенітет над усіма своїми багатствами, природними ресурсами і економічною діяльністю, включаючи право на володіння, викоритсання та експлуатацію).

39. Принцип  найбільшого сприяння та його  реалізація через закріплення  у відповідних договорах, угодах  та ін. м/актах. Відповідно до принципу найбільшого сприяння (коли він включається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов’язується надати другій стороні такий режим у тій чи ін. галузі співробітництва (пільги, превілеї, переваги), який вона надасть в майбутньому будь-якій третій стороні. Дотримання цього принципу дає можливість ставити в однакові умови держави та ін. суб’єктів МЕВ. Цей принцип знайшов своє закріплення в Принципах 1964 і Хартії 1974. міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідною і здійснюватися на основі РНС; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговельним інтересам ін. країн.

40. Принцип  національного режиму, його сутність  та значення. Принцип національного режиму вказує на те, що у кожній державі, яка виступає суб’єктом МЕВ, юридичним і фізичним особам ін. держави надаються такі самі права і вони мають такі самі обов’язки, що і юридичні і фізичні особи першої держави, тобто іноземні суб’єкти прирівнюються у своєму правовому статусі до власних національних суб’єктів.

41. Держава  як суб"єкта МП.

Д є головним суб'єктом  МЕП.  Д – це політ форма орг-ції сусп-ва, яка виражає обумовлену економ ладом політ владу певного класу або всього народу. До ознак будь-якої держави відносять: 1) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) право. Д як суб'єкт  МП здійснює безпосер зносини з інш  Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломат, консульськими, торгов представництвами, бере участь у діяльності  МО в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, екон, еколог, інформац, техніч, культ і спортивній сферах. Д-ви нині активніше займаються питаннями  ЗЕД, намагаються частіше виступати як суб'єкти  МЕП, використовуючи різні форми м/н співроб-ва. Зростає кількість міждерж, міжуряд дво- та багатосторонніх договорів та угод економ хар-ру.  Д беруть участь у діяльності  м/н екон орг-цій та використовують інші форми м/н  екон співроб-тва. Д як суб' єкт м/н відносин і відповідно  МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Д  може вступати у м/н відносини екон змісту і не з суб'єктами  МП чи МЕП. В цьому разі відносини регулюватимуться нормами відповідних нац  правових систем, а також нормами м/н прив права. Такого роду відн не слід розглядати як відносини м/н-правові, міждержавні. У зв'язку з розпадом кол СРСР кількість Д як суб'єктів МЕП збільшилась. Однією з таких держав стала Україна.

42. Організаційні  форми м/співробітництва  

Практика м/співробітництва за участі держав виробила ряд організаційних форм: м/економічне співробітництво  держави з державою; співробітництво держави з м/організаціями, зокрема економічними, на правах повноправного члена; з м/економічними організаціями на правах асоційованого члена; з відповідною групою держав; в рамках м/організації з ін. державами, як її членами; через певну м/організацію з ін. державами, які не є її членами.    

46. Сутність, ознаки  та заг хар-ка держави як  суб"єкта МП.

Д є головним суб'єктом  МЕП.  Д – це політ форма орг-ції  сусп-ва, яка виражає обумовлену економ ладом політ владу певного  класу або всього народу. До ознак будь-якої держави відносять: 1) публічна влада; 2) державний суверенітет; 3) територіальний поділ населення; 4) державний апарат; 5) податкова система; 6) право. Д як суб'єкт  МП здійснює безпосер зносини з інш  Д, укладає з ними договори, обмінюється дипломат, консульськими, торгов представництвами, бере участь у діяльності  МО в обсязі, необхідному для забезпечення нац інтересів у політ, екон, еколог, інформац, техніч, культ і спортивній сферах. Д-ви нині активніше займаються питаннями  ЗЕД, намагаються частіше виступати як суб'єкти  МЕП, використовуючи різні форми м/н співроб-ва. Зростає кількість міждерж, міжуряд дво- та багатосторонніх договорів та угод економ хар-ру.  Д беруть участь у діяльності  м/н екон орг-цій та використовують інші форми м/н екон співроб-тва. Д як суб' єкт м/н відносин і відповідно  МЕП наділена всім обсягом правоздатності. Д  може вступати у м/н відносини екон змісту і не з суб'єктами  МП чи МЕП. В цьому разі відносини регулюватимуться нормами відповідних нац  правових систем, а також нормами м/н прив права. Такого роду відн не слід розглядати як відносини м/н-правові, міждержавні. У зв'язку з розпадом кол СРСР кількість Д як суб'єктів МЕП збільшилась. Однією з таких держав стала Україна.

43. Україна – рівноправний учасник м/н спілкув, суб"єкт МП.

Україна, як суб"єкт  МЕП, має особливості, обумовлені Конституцією і нац законодавством. Відповідно до Конст. У. (Ст. 13), земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які є в межах території У., прир рес-си її континентального шельфу, виключної (морської) економ зони є об"єктами права власності Укр народу. Від імені Укр народу права власника здійснюють органи держ влади та органи місцевого самоврядув в межах, визначених Конст У. Держава забезпечує захист прав усіх суб"єктів права власності і господарюв, соц спрямованість ек-ки. Усі суб"єкти права власності рівні перед законом. В наступній статті (Ст. 14 Конст У) зазначається, що земля є осн нац багатством, що перебуває під особоливою охороною дер-ви. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юрид особами та дер-вою виключно відпов-но до закону. За Ст.92 Конст У, засади зовн зносин, зовн-економ діяльності, митної справи; а також засади використ природних рес-сів, виключної (морської) економ зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, орг-ції та експлуатації енергосистем, транспорту і зв"язку визначаються виключно законами У. За Ст.116 Конст У, Кабмін організовує і забезпечує здійснення ЗЕД У, митної справи. А місцеві держ адм-ції, за Ст.119 Конст У, забезпечують виконання держ і регіон програм соц-економ і культ розвитку. Поряд з цим в Декларації про держ суверенітет У від 16 липня 1990 р зазначається, що У, як суб"єкт м/н права, здійснює безпосередні зносини з іншими державами, укладає з ними договори, обмінюється з ними торговими представництвами, бере участь у діяльності МО в обсязі, необхідному для ефективного забезпечення нац інтересів в економ, еколог, інформац, наук, техн та ін сферах. Укр. виступає рівноправним учасником м/н спілкування, бере цчасть у загальноєвроп процесі та європ структурах. Участь У в діяльності МО значно розширює її можл-ті в м/н економ співроб-ві. Виходячи з Закону У "Про економ самостійність У" (1990), Закону У "Про ЗЕД" (1991), Декларації про держ суверенітет У, У є самостійним суб"єктом у здійсненні і регулюванні ЗЕВ.