Шпаргалка по предмету "Міжнародне економічне право"

66.  Міжнародний  суд ООН - один з основних  органів Організації Об'єднаних  Націй.

Це головний судовий  орган ООН, що діє на підставі Статуту  ООН та Статуту Міжнар. Суду.

Це постійно діючий орган. Складається з 15 членів і перебуває  в місті Гаага (Нідерланди).

Рішення мають юрид. силу, якщо присутньо не мен. 9 членів.

Основна функція Суду- розв"язаня спорів між дердавами.

Згідно Статуту, на виріш. М/н Суду виносяться всі справи, що передаються йому  державами-сторонами  в спорі; і всі питання, що спеціально передбачені Статутом ООН чи діючими дог-рами та конвенціями.

Також до компетенції  Суду віднос-ся виріш. спору щодо тлумачення чи застосування певних договірних положень.

В Статуті вказано, що Суд відкрито державам, які є учасниками даного Статуту; умови, на яких Суд буде відкрито для ін. держав, визнач-ся Радою Безпеки ООН.

Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :

1.- м/н конвенції, як  загальні, так і спеціальні;

2.- м/н звичаї; як досвід  всезагальної практики, визнаної  нормою права

3.- загальні принципи  права.

4.- судові рішення і  доктрини найбільш кваліфікованих  спеціалістів в галузі публічного  права. 

67. Міжнародний   фонд   сільськогосподарського   розвитку   (IFAD)   -   міжнародна   міжурядова організація.

Відчутну роль в організації міжнародного співробітництва з метою збільшення виробництва продуктів харчування та вирішення інших питань відіграє Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку {ІФАД) — міжнародна спеціалізована установа ООН, створена у 1976 р. Основною метою фонду є мобілізація коштів для збільшення виробництва і поліпшення харчування груп населення з низькими доходами. Як відомо, 20 % населення Африки, Азії і Латинської Америки страждають від голоду.

З метою збільшення виробництва  продуктів харчування ІФАД надає на пільгових умовах кредити. Нині він підтримує 75 % проектів, а решту фінансує разом із Всесвітнім банком, Міжнародною асоціацією розвитку і різними банками розвитку (Африканським, Азіатським, Міжамериканським та Ісламським). Кредити ІФАД видаються під проекти, пов'язані зі здійсненням контролю над водними ресурсами, комплексним розвитком сільських районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку і розподіл добрив. Слід зазначити, що допомога ІФАД надається лише державам — його членам, яких налічується понад 160.

Вищим органом цього  Фонду є Рада керуючих, до якої входять представники всіх держав-членів. Поточні питання вирішуються Виконавчою радою.

Відповідні функції  щодо міжнародного сільськогосподарського співробітництва виконують Міжнародна асоціація з контролю якості насіння, Міжафриканське бюро з ґрунтів і економіки сільського господарства, Міжнародна комісія з перероблення сільськогосподарських продуктів, Міжнародне бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнародний комітет з чаю та деякі інші.

Основним засобом правового  регулювання міжнародного співробітництва  у галузі сільського господарства є  двосторонні договори (угоди).

186. Міжнародний  фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД). Загальна характеристика

Відчутну роль в організації  міжнародного співробітництва з  метою збільшення виробництва продуктів  харчування та вирішення інших питань відіграє Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку {ІФАД) — міжнародна спеціалізована установа ООН, створена у 1976 р. Основною метою фонду є мобілізація коштів для збільшення виробництва і поліпшення харчування груп населення з низькими доходами. Як відомо, 20 % населення Африки, Азії і Латинської Америки страждають від голоду.

З метою збільшення виробництва продуктів харчування ІФАД надає на пільгових умовах кредити. Нині він підтримує 75 % проектів, а решту фінансує разом із Всесвітнім банком, Міжнародною асоціацією розвитку і різними банками розвитку (Африканським, Азіатським, Міжамериканським та Ісламським). Кредити ІФАД видаються під проекти, пов'язані зі здійсненням контролю над водними ресурсами, комплексним розвитком сільських районів. Вони видаються також дрібним фермерам під розвиток тваринництва, поставку і розподіл добрив. Слід зазначити, що допомога ІФАД надається лише державам — його членам, яких налічується понад 160.

Вищим органом цього  Фонду є Рада керуючих, до якої входять представники всіх держав-членів. Поточні питання вирішуються Виконавчою радою.

Відповідні функції  щодо міжнародного сільськогосподарського співробітництва виконують Міжнародна асоціація з контролю якості насіння, Міжафриканське бюро з ґрунтів і економіки сільського господарства, Міжнародна комісія з перероблення сільськогосподарських продуктів, Міжнародне бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнародний комітет з чаю та деякі інші.

Основним засобом правового  регулювання міжнародного співробітництва  у галузі сільського господарства є  двосторонні договори (угоди).

68.  Світова  організація торгівлі - як міжнародна організація.

1995, відпов до угоди,  підпис в Маракеші в 1994, що трансф ГАТТ. Викон орган в Женеві)Це єдина правова і інстит основа всесв-ї торг сист. Відм від ГАТТ: * ГАТТ був звід правил, що об'єд угоди вибірк-го хар-ру і Секретар-т; *на відм від ГАТТ, зобов СОТ є постійними і повноцінними; *правила ГАТТ розповс на міжн торг товарами; *СОТ - постійнодіюча орг. Цілі: зміцнення св ек-ки; розшир торгівлі, збільш інвест, зайн і підвищ рівня дох у світі. Члени - 128 держав у 1999. Станом на 1996 27 подали заяви. Структура: 1.Конференція міністрів (вищій орг). 2.Загальна рада, що діє в якості Комісії з врегул спорів і Комісії з контролю за торг політ (викон поточ роб). 3.Основні допоміжні органи: *Рада з торгівлі товарами; *Рада з торг посл; *Рада з торг аспектів прав інтел власн4 *Комітет з торг і навкол середо; *Комітет з торгівлі і розвитку; *Комітет з обмежень плат бал-су; *Комітет з бюдж-х, фін-х і адмін питань. 4.Інші комітети і коміс, групи переговорів, робочі групи. 5. Секретаріат. Джерела фінансув: індив внески, розрах на основі їх часток в загал об'ємі здійснюваної ними торг. Д-ть СОТ проводить курс на лібер св торг, на здійсн контролю за торг політ. Це закріплено в Декларації Конфер міністрів (1996, Сингапур). Принципи: *торг без дискрим; *передбач-й і такий, що розшир, доступ на ринки; *сприяння справедл конкур-ї; *захист за допом мит; *сприян розв-ку і ек реформам. Інформ про д-ть СОТ публ у Бюллетені,що виходить 10 р на рік англ, ісп, фр мовами.

42.ЧЕС. У 1992 шляхом прийняття Деклар про чорномор-ке ек співроб. 11 держав: Азерб, Алб, Вірм Болгар, Грец, Турц, Молдова, РФ, Румунія, Груз, Укр. Цілі: *перетвор Чор моря на регіон миру, стаб-ті і прцв шляхом розв дружніх і добросусід віднос; *розв-к ек співроб між кр-членами на осн принципівгельсинського Закл акту і рішень, що міст у докум ОБСЄ; *сприян ек-му співр з врах специф умов, інтересів і пробл країн-уч. Стр-ра: 1.Зустріч міністрів закорд справ, сесійний голова. 2.Рада ЧЕС. 3.Парлам асамбл. 4.Чорном банк торг і розв. 5. Зустр вищіх посад осіб. 6.Робочі групи у сфепі зв'язку, зах-ту довкіл, банків і фін д-ті, стат-х даних та ек інформ. 7.Постійний міжн секретар-т. 8.Чорном коорд центр обміну стат-ми даними і ек інф-й (ОчолДиректор, роботу Секр-ту контр Сесійний голова). Зустр на найвищ рівні підтвер в 1996 в Бухар прагнення ЧЕС стим-ти багатостор співр в рег, що є невід'ємною частиною євр ек процесу. Офіц мови англ, рос. Секр-т - у Стамбулі. Галузі співпр: транс, комун; інорм-ка; обмін ек і комерц інформ; Станд і сертиф прод-ї; енергетика; видоув і обр сиров; туризм; с/г і с/пром; ветерин і санітар захист; охор здор і фармац; наука і технол.

72.  Організація   з   безпеки   і   співробітництва   в   Європі   (ОБСС)

Організація з  безпеки і співробітництва в  Європі (ОБСЄ).  Результат трансформації НБСЄ. Особливість ОБСЄ як організації – вона заснована не м/н-правовою, а політичною уготою. Цілі: 1) створення сфери заг. безпеки шляхом викор-ня норм і стандартів; 2) забезпечення реалізації усіх зобов'язань НБСЄ; 3) залишатися консультативним форумом; 4) сприяти розвиткові превентивної дипломатії і заохочувати його; 5) сприяти врегулюванню спорів і конфліктів; 6) здійснювати контроль за озброєнням і роззброєнням; 7) сприяти забезпеченню прав людини; 8) розвивати співробітництво в напрямі утвердження ринк. ек-ки. Вищий орган ОБСЄ – Нарада глав Д.-в і урядів країн-членів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

73. Генеральна Асамблея ООН

Генеральна асамблея є головним політичним консультативним органом ООН.  Її функції:

1. Розгляд принципів спіівробітництва для підтримування м-го права і безпеки.(відповідно до ст. 13 Статуту ООН)
2. Обговорення питань стосовно м-го миру і безпеки .
3. Обговорення і подання рекомендацій  з б-я питань стосовно повноважень і ф-цій б-я органу ООН.
4. Розробка рекомендацій щодо мирного врегулювання б-я ситуацій, якщо вони можуть зашкодити дружнім відносинам між д-ми.
5. Розгляд доповідей Ради Безпеки та інших органів ООН.
6. Розгляд і затвердження бюджету.
7. Керівництво д-стю ЕК-ї та Соц-ї Ради (ЕКОСОР).

Питання ек-го співробітництва  посідають  важливе місце у д-сті орг-ції.Вже на 16-й сесії, що відбулася у 1961 р. , була прийнята резолюція “Міжнародна торгівля як важливий інструмент ек-го розвитку”. В якій вперше було порушено питання про скликання в межах ООН м/н екон конференції.

  В 1963 р. 18 сесія   ГА ООН розглянула питання нормалізації і розвитку МТ. Завдяки активній позиції цього органу в 1964 р. у Женеві була скликана 1 Конференція ООН з торгівлі і розвитку, що відіграла важливу роль в організіції та зд-і МТ.

Подальша хронологія і аналіз змісту д-сті ГА ООН свідчать про важливе її значення у розвитку м-го ек-го співробітництва. Так, на 25 сесії(70 р.) юула прийнята  “Міжнародна стратегія розвитку”, яка передбачала важливі заходи щодо прискорення ек-го становлення країн,Ю що розвиваються.  На 29 сесії (74 р.) була прийнята Хартія екон прав та обовязків д-в. У 74 р. на 6 спеціальній сесії приймається Декларація про встановлення нового в-го ек-го порядку.У 75 р. на 7 спеціальній сесії було розглянуто питання “Розвиток і м-не ек-не співробітництво”

Активна д-сть ГА ООН в орг-ції ек-го співвробітництва характерна і для сучасного періоду. Наприклад, 6-8 вересня 2000 р. у Нью-Йорку відбувся Саміт Генеральної Асамблеї ООН, який отримав назву Саміт Тисячоліття ООН.За рез-ми Саміта було схвалено Декларацію Тисячоліття, де були визначені напрями д-сті ООН в новому тисячолітті: підтр-я м-го миру, викорінення злиденності, охорона навколишнього середовища, зміцнення ООН.

74. Економ і соц рада (ЕКОСОР)

Ек-на і соц-на Рада була створена у 1946 році як один з головних органів ООН, покликканий розвязувати конкретні завдання м-го ек-го мпівробітництва. Вона складається з 54 членів, що обираються ГА ООН на 3 роки. Через кожний рік склад ЕКОСОР оновл на 1/3, тобто переобир 18 членів. Постійні члени Ради Безпеки обираються до ЕКОСОР на кожен черговий строк.

1. Рада проводить дослідження і складає доповідь з м-х питань у галузях ек-ки, соц. І культ-го життя, освіти, охорони здоровя, а також подає відповідні рекомендацції ГА ООН.

2.Вона також бере  участь у підготовці проектів  конвенцій і скликає м-ні конференції з питань, що входять до її компетенції.

3.Подає інформацію  Раді Безпеки ООН і допомагає їй у роботі.

Найвищим органом ЕКОСОР є чергова сесія , яка скликається 2 рази на рік. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку. При ЕКОСОР діє 5 регіональних ек-х комісій ООН: Ек-на і СОц. Комісія ООН для Азії і Тихого океану, Ек-на комісія ООН для Африки, Ек-на комісія ООН для Європи, Ек-на Комісія ООН для Зах. Азії ті ЕК ООН для Латин. Америки та Карибського басейну. Крім того, при  ЕКОСОР діє понад 20 постійних комітетів і комісій .

Регіональні ек-ні комісії  створені і функц-ть під керівництвом ЕКОСОР. Їх основним завданням є сприяння проведенню погоджених заходів з ек-го співробітничтва країн відповідного району. З цією метою вони  зд-ть необхідні дослідження, поширюють інформаційні та статистичні матеріали. Постійно діючим органом  комісій є їх секретаріати, до складу яких входять різні комітети.

Суттєвим для правового  статусу цих комісій є те,  що вони, на відміну від допоміжних органів ЕКОСОР, мають ширшц і самостійнішу компетенцію. Вони, наприклад, мають право давати рекомендації д-м відповідного регіону без затіердження їх ЕКОСОР.

75. Економ комісія ООН для Європи (ЕЕК)

Економічна Комісія  ООН для Європи називають Європейською Економічною комісією. Вона створена у 1947 році відповідно до резолюції 1 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1945 року. (як тимчасовий орган ООН  з ек-ного відродження Європи. Штаб-квартира  знах-ся в Женеві.) у складі ЄЕК –55 держав членів, в тому числі і Україна.

 Мета створення: сприяння погодженню дій країн Європи, спрямованих на їх ек-й розвиток, підтримка та зміцнення ек-х звязків та відносин між європейськими країнами., а також іншими країнами світу

Напрями д-сті:

1. Сприяння розвиткові європейської торгівлі;
2. Довгострокове ек-не планування та прогнозування;
3. Науково-технічне співробітництво і захист довкілля.

4.Якщо раніше головним  завданням Комісії було сприяння співробітництву  між країнами різних соц-політичних систем, то нині спеціалісти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і проектів допомоги в ринковому реформуванні ек-ки крїн  Східної Європи та СНД. Потреби і пріоритети країн з пЯкщо раніше головним завданням Комісії було сприяння співробітництву  між країнами різних соц-політичних систем, то нині спеціалісти ЄЕК особливу увагу приділяють розробці рекомендацій і проектів допомоги в ринковому реформуванні ек-ки крїн  Східної Європи та СНД. Потреби і пріоритети країн з перехідною ек-ю враховані в плані дій Комісії як сам-й напрям д-сті.

5.ЄЕК співпрацює як з установами ООН (ФАО, ЮНІДО, МФ, МБРР), так і з багатьма урядовими та неурядовими міжнародними орган-ми (ЄС, ЄАТ, ОЕСР, ІСО, СНД, ОЧЕС тощо)

Найвищим органом ЄЕК  є пленарна сесія, що скликається щорічно. У складі комісії створені галузеві комітети. Крім цього, у складі комісії функціонують  3 спец. Органи, що займаються проблемами науки та техніки, ек-ки та з/середовища.

ЄЕК щорічно звітує перед  ЕКОСОР, яка координує роботу Комісії  і керує нею, затверджує її робочі програми.