Шпаргалка по предмету "Міжнародне економічне право"

20. Рішення м/економічних організацій як джерела МЕП.

Рішення міжнародних  організацій - оскільки вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійснення міжнародних економічних відносин, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата, їх можна і слід розглядати як джерела міжнародного економічного права. До таких актів належать резолюції Генеральної Асамблеї 00Н, а також її міжнародних організацій. Особливістю їх є те, що вони носять імперативний х-р. Вони не тільки рекомендують, але й повідомляють про правомірність, особливо таких дій (чи бездіяльності), які були б неправомірні при відсутності рекомендаційної норми.

21. Міжнародні  кодекси поведінки в системі  джерел міжнародного економічного права.

Своєрідними джерелами  міжнародного економічного права є міжнародні кодекси поведінки. Вони почали створюватись наприкінці 70-х років з ініціативи країн, що розвиваються. В цих міжнародно-правових документах систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів міжнародних економічних відносин (лінійних конференцій, транснаціональних корпорацій) або у відповідному напрямі економічної діяльності (передача технологій, контроль за обмеженням ділової практики). Одним із перших таких кодексів був розроблений Конференцією 00Н з торгівлі і розвитку Кодекс проведення лінійних конференцій, норми якого регулювали організацію лінійних перевезень у галузі торгового мореплавства.

22. Міжнародні економічні  договори – основне джерело  міжнародного економічного права.

Міжнародні економічні договори — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди економічного характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють міжнародні економічні відносини. Слід зазначити, що такого роду принципи та норми можуть міститися не лише у МЕД, а й в загальнополітичних міжн. договорах, які крім принципів та норм про співробітництво в усіх напрямках закріплюють пр-пи та норми, що регулюють економ. співробітництво.

Серед МЕД виділяють: - договори загального характеру, які спрямовані на організацію та здійснення міжн. екон. співробітництва; - група міжн. договорів, які закріплюють норми та принципи конкретної співпраці в якомусь окремому напрямку (торгівлі, транспорті, кредитуванні тощо): а)догвори, де закріплюються норми загального, універсального порядку, розраховані на тривале використання (угоди про товарооборот і платежі та ін.); б) договори, в яких обумовлені конкретні зобов’язання (напр., сприяти будівництву певних об’єктів).

Залежно від кількості учасників договірних відносин МД можуть бути дво- і багатосторонніми.

У сучасному світі  центр ваги поступово зміщається убік багатобічного економічного співробітництва. З погляду вироблення норм МЭП особливо важливе значення має висновок багатосторонніх договорів. Саме багатосторонні договори складають серцевину МЭП.

Однак, незважаючи на значення багатобічних зв'язків, у своїй гнітючій частині співробітництво в економічній сфері здійснюється на основі двосторонніх умов. Серед міжнародних договорів, що регулюють двосторонні економічні відносини варто виділити договори загального, рамкового політичного характеру, зокрема договори про дружбу і взаємну допомогу. Залежно від об¢єкту рег-ня договори в МЕП клас-ся на договори з питань: -  МТ товарами і послугами; -фін, кред, подат, валютних відносин; - з питань інв-й, міжн ек допомоги; - міжн рег-ня праці... Якщо розглядати міжн. договори як джерела права у МП, то є всі підстави розглядати їх в ряді випадків як джерело національного права. Це випливає з ст. 9 Конституції України: всі міжн. договори, ратифіковані ВРУ, складають частину нац. законодавства.

25. Принцип  мирного співіснування – провідний  принцип міжнародного права і його галузі міжнародного економічного права.Пр-п мирного співіснув – один із провідних і важливих пр-пів м/н права, його галузей, зокрема і МЕП. Він знайшов своє втілення у багатьох м/н-правових актах, які регулюють відносини між окремими країнами світу. Він міцно вкорінився в політ і правовій термінології 00Н, у ряді резолюцій її Ген Асамблеї, інших м/н-правових документах. Ще за часів існування Ліги Націй агресивну війну було кваліфіковано як м/н злочин. Пакт Бріанна Келлога, підписаний західними державами в 1928 р, став першим багатостороннім договором, що забороняв агресивну війну. Даний принцип є одією з умов забезпечення миру. Статут ООН передбачає можливість застосування сили чи загрози силою лише в двох випадках. По-перше, за рішенням Ради Безпеки в разі загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії. По-друге,  в порядку самооборони у випадку збройного нападу, доки Рада Безпеки не застосує необхідних заходів для підтримки миру і безпеки. 

23.Поняття та система принципів міжнародного економічного права.

Під принципом взагалі прийнято розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Основні принципи міжнародного права – загальновизнані норми , що мають суттєве найбільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міждержавної системи відношень. Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такій його галузі, як міжнародне економічне право. Ці принципи визначають закономірності правового регулювання міжнародних відносин і міжнародних економічних відносин, відбивають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку. Виділяють 2 підгрупи принципів МЕП:

1) основні (загальні) принципи  міжнародного економічного права;

2) спеціальні принципи міжнародного економічного права.

До основних (загальних) принципів здебільшого включають такі принципи:

1) принцип мирного співіснування;

2) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або їх застосування, як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави.

3) принцип суверенної рівності держав;

4) рівноправності і самовизначення народів

5) принцип співробітництва держав;

6) принцип невтручання;

7) принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань;

8) принцип взаємної вигоди

9) принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами

Група спеціальних принципів МЕП включає:

1) принцип розвитку  міжнародних економічних і науково-технічних відносин між державами; 2)принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав;

3) принцип свободи  вибору форми організації зовнішньоекономічних  зв'язків;

4) принцип невід'ємного  суверенітету держав над їх  природними та іншими ресурсами, а також над їх економічною діяльністю;

5) принцип найбільшого сприяння;

6) принцип національного  режиму.

Принципи міжнародного економічного права є основою формування принципів зовнішньоекономічної діяльності багатьох держав.

Наприуклад, в законод-ві Укр. визначені наступні принципи:

- суверенітет народу  Укр.;

- свобода ЗЕД;

- юр. рівність і недискримінація;

- верховенство закону;

- рівний захист укр.  та іноз. субєктів;

- еквівалентність обміну, неприпустимість демпінгу при  ввезенні та виіезенні товарів.

Наведений перелік принципів  як бачимо, майже в усьому співзвучний з принципами міжнародного економічного права.

26. Принцип  утримання у своїх м/відносинах  від погрози силою або їх  застосування, як протии територіальної  недоторконості і політичної  незалежності будь-якої держави. Така погроза або застосування сили є порушенням норм МП і Статуту ООН. Вони не повинні застососуватися як засоби регулювання міжнародних питань. Агрессивна війна є злочином протии миру, яка тягне за собою візповідальність за МП. Відповідно до цілей і принципів ООН держави зобов»язанні утриматися від пропаганди агресивних війн. Кожна держава повинна утриматися від організації підбурюванння, надання допомоги або участі в актах громадянської війни або в терористичних актах в ін. державі. Територія держави не повинна бути об»єктом війсьвової окупації як результату застосування сили в порушення положень Статуту ООН. Вона не повинна бути об»єктом придбання ін. держави в результаті погрози силою або її застосування. Це не може визнаватися законним. Усі держави повинні на основі загальновизнаним принципів і норм МП добросовісно виконувати свої обов»язки стосовно підтримання міднародного миру і безпеки і прагнути до підвищення ефективності системи безпеки на основі Статуту ООН.

28. Принцип  рівноправності та самовизначення  народу. Принцип рівноправ’я і самовизначення народу закріплений у Статуті ООН, і його зміст зводиться до того, що всі народи мають право вільно визначати без втручання ззовні свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток, а кожна держава зобов’язана поважати це право. Кожна держава зобов’язана сприяти за допомогою спільних і самостійних дій здійсненню цього принципу відповідно до положень Статуту ООН, щоб сприяти дружнім відносинам і співробітництву між державами, покласти край колоніалізму, проявляти при цьому повагу до заінтересованих народів. Створення суверенної, незалежної держави, вільне приєднання до незалежної держави або об’єднання з нею, або встановлення будь-якого ін. політичного статусу, визначеного народом, є способом здійснення ним права на самовизначення. Кожна держава зобов»язана утримуватися від будь-яких насильницьких дій, що позбавляють народи їх права на самовизначення, свободу і незалежність.24.Характеристика основних (загальних) принципів міжнародного економічного права.

1)Принцип мирного співіснування — один із провідних і важливих принципів міжнародного права, його галузей, зокрема і МЕП. Він знайшов своє втілення у багатьох міжнародно-правових актах, які регулюють відносини між окремими країнами світу, вкорінився в політичній і правовій термінології, знайшов своє закріплення у положеннях Заключного акта НБСЄ, інших міжнародно-правових актах.

2) принцип утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або їх застосування, як проти територіальної недоторканості і політичної незалежності будь-якої держави - . Така погроза або застосування сили є порушенням норм МП і Статуту ООН. Вони не повинні застососуватися як засоби регулювання міжнародних питань. Агрессивна війна є злочином протии миру, яка тягне за собою візповідальність за МП. Відповідно до цілей і принципів ООН держави зобов»язанні утриматися від пропаганди агресивних війн. Кожна держава повинна утриматися від організації підбурюванння, надання допомоги або участі в актах громадянської війни або в терористичних актах в ін. державі. Усі держави повинні на основі загальновизнаним принципів і норм МП добросовісно виконувати свої обов»язки стосовно підтримання міднародного миру і безпеки і прагнути до підвищення ефективності системи безпеки на основі Статуту ООН

3) принцип суверенної рівності держав – його головне соціальне призначення – забезпечити юридично рівну участь в міжнародних відносинах всіх ДД, незалежно віж розбіжностей ек, соц, політичного та ін х-ру. Оскільки ДД є рівноправними учасниками міжнародного спілкування, всі вони мають однакові права й обов¢язки.

4)рівноправності і самовизначення народів – самовизначення означає право народів обирати такий шлях розвитку, що відповідає їх історичним, географічним, к-ним, релігійним... традиціям й уявленням.

Заключний акт НБСЄ 1975 р доповнив наведений перелік ще 3-ма принципами:

5.Пр-п співроб-цтва держав є основою побудови і розвитку м/н відносин у різних сферах і галузях. Згідно з Декларацією 1970 р., держави зобов'язані співробітничати одна з одною, незалежно від відмінностей їхніх політ, економ і соц систем, у різних галузях м/н відносин з метою підтримання м/н миру, безпеки і сприяння м/н економ стабільності та прогресу, заг добробуту народів.

6.Пр-п невтручання є дещо похідним стосовно пр-пу суверенної рівності держав. Статут 00Н забороняє втручання у справи, які стосуються внутр компетенції будь-якої держави, навіть 00Н.

7.Пр-п сумлінного виконання м/н зобов'язань – означає повагу до м/н зобов'язань, що є передумовою їх належного виконання. Цей пр-п знайшов чітке закріплення у Заключному Акті загальноєвропейської наради.

87.Пр-п взаємної вигоди – один із найбільш застосованих у МЕВ принципів м/н права. Тісно пов'язаний з принципом суверенної рівності держав (в Хартії 1974 р. ці пр-пи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного). Лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Недодержання цього пр-пу спричиняє неоколоніалізм, дискримінацію, нерівноправність і нееквів-сть обміну, врешті-решт, призводить до політ і економ залежності.

9.розгляду міжнародних спорів мирними засобами - зобов’язує держави вирішувати всі свої міжнародні спори з ін. державами у такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість. Держави повинні прагнути до швидшого і справедливого розв’язання своїх міжнародних спорів, з допомогою переговорів, обстежень, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або ін. мирними засобами на свій вибір.

27. Принцип  суверенної рівності держав та  його закріплення в м-правових документах. Принцип суверенної рівності держав визнаний Статутом ООН і закріплений в міжнародних договорах і деклараціях. Суверенітет – франц. - верховенство, верховна влада. У більш широкому розумінні – незалежність держави, її право самостійно вирішувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої ін. держави. Державний суверенітет – одна з головних ознак держави. Якщо його немає, то немає і самої держави. Тому багато держав офіційно проголошує свій суверенітет. Декларацією про державний суверенітет України, прийнятою ВРУ 16.07.90, проголошено її державний суверенітет як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади в Україні в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. На важливість і значення цього принципу  у міжнародних відносинах взагалі і МЕВ зокрема вказує те, що він знайшов своє закріплення насамперед у Статуті ООН – організація заснована на принципі суверенної рівності її Членів, тобто всі держави, незалежно від існуючої в них соціально-економічної системи, масштабів їх територій, кількості і складу населення, економічної чи військової могутності, ін. характерних для них ознак, є рівноправними, суверенними суб’єктами міжнародних відносин, у т.ч. і МЕВ. У Декларації про принципи МП 1970, дається розширене трактування суверенної рівності, яке зводиться до такого: 1) держави юридично рівні; 2) кожна держава здійснює права відповідно до свого повного суверенітету; 3) кожна держава зобов’язана поважати правосуб»єктність ін. держав, виконувати повністю і добровільно свої міжнародні зобов»язання і жити у мирі з ін.; 4) територіальна цілісність і політична незалежність держав є недоторканними, непорушними; 5) кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і політичні системи.