Шпаргалка по предмету "Міжнародне економічне право"

149. Організ-правовий  механізм м/н вал сис-ми.

Світова вал сис-ма –  це форма організації м/н вал  відносин, що зумовл розвитком світ госп-ва та юр-но зафікс у МД. Найгол ел-тами є нац та кол-ні вал одиниці, склад і структура м/н ліквідних активів (вал кошти та зол резерви), механізм вал паритетних курсів, умови взаємної конвертов-ті валют, обсяги вал обмежень, форми м/н розрах-в, режим м/н вал ринків і світ ринків золота, статус міждерж вал-кредит організацій, що регул кредит відносини.

Розвиток сис-ми після ІІ Св в пов’язаний із Бреттон-Вудською угодою (1944). Вона була важл джерелом МВП. Золотовал стандарт (згідно угоди) почав форм-ся тільки в кінці 50-х. Цю сис-му було оформлено офіц-но тільки в 1960р. Відповідно до рішень Б-В Конфер-її було створено МВФ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

160. Конференція  ООН про договори міжнародної купівлі-продажу (10 берез. - 11 ківіт. 1980р. Відень)

Значну роль у розвитку міжнародних торговельних  відносин мають положення Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу (10 березня — 11 квітня 1980 р., Відень). Це — один із найзначніших уніфікованих міжнародно-правових актів, в якому втілені останні досягнення наукових досліджень і практики в цій галузі.

Міжнародні торгові  договори бувають різні як за змістом, так і за назвою. Серед них перед усім слід виділити наступні.

Договори про  торгівлю і мореплавство укладаються, як правило, від імені держав на тривалі строки (п'ять і більше років) і закріплюють основні умови здійснення міжнародних торговельних відносин.

Угоди про  торговельні відносини (торговельні угоди) укладаються між урядами країн, які домовляються про встановлення міжнародних торговельних відносин на основі. договору про торгівлю і мореплавство. Вони розвивають і конкретизують положення цього договору, визначаючи обов'язки кожної із сторін.

Угоди у галузі морського судноплавства підписуються на основі торговельних угод. Така угода була підписана, наприклад, у грудні 1992 р. між Україною і США. Це перша в історії цих країн угода, яка відкриває широкі можливості для реалізації та розширення двосторонньої торговельної угоди, підписаної у травні 1992 р.

Угоди про  товарооборот і платежі визначають не лише асортимент товарів, що взаємно поставляються, строки та умови поставки, а й порядок розрахунків за них.

Клірингові угоди передбачають порядок розрахунків шляхом заліку зустрічних вимог. Відповідно до цих угод платежі валютою проводяться лише на суму різниць у товарних поставках і наданих послугах. До таких угод можна також віднести платіжні угоди і платіжно-клірингові угоди.

Торговельні конвенції як угоди визначають зміст відносин між державами з вузьких спеціальних питань у галузі торгівлі (наприклад, митна конвенція).

Протоколи — це угоди з якого-небудь конкретного питання в галузі зовнішньої торгівлі. Вони використовуються також і для роз'яснення умов договору або угоди.

161.      Загальна хар Угоди про економічне  і промислово-технічне співробітництво.Угоди про економічне і промислово-технічне співробітництво використовуються у разі поставок устаткування, машин і технології для спорудження великих об'єктів. Для таких угод характерним є те, що в них беруть участь не лише держави-учасниці, а й банки або інші партнери. У зв'язку з цим підписують два види міжнародних угод. Одна з них — це угода або програма співробітництва, в якій обумовлюються питання кредитування (загальна сума кредиту, його призначення, процентна ставка тощо).На основі цих угод уповноважені країнами банки підписують між собою відповідні кредитні угоди.

162.      Загальна   характеристика   Угоди      про   поставки   товарів   на   компенсаційних   засадах (компенсаційні кредитні угоди).

Угоди про  поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційно-кредитні угоди) укладаються на великомасштабні, міжгалузеві роботи й послуги. Саме на таких угодах здійснювалося, наприклад, будівництво Усть-Ілимського целюлозно-паперового комбінату. Характерною особливістю цих угод є те, що за отримані в кредит устаткування, машини, технічні послуги тощо кредиторам поставляється на відповідну суму продукція, яка виготовляється підприємством — об'єктом кредитування.

Спеціальні міждержавні  кредитні угоди (позика в іноземній  валюті) передбачають надання країною-кредитором (позикодавцем) країні-позичальникові певної грошової суми в кредит. У цих угодах визначається сума позики, відсоткова ставка, строк повернення позики та інші умови.

122. Порядок  уклад договору м/н купівлі-продажу  товарів.Конвенція ООН про договори м-ї купівлі-продажу товарів визначає порядок їх укладення. Відповідно до неї: 1. Пропозиція  про укладення договору, що адресована 1 або декільком особам, є офертою. В ній вказ-ся товар, його к-сть і ціна. Оферта набирає чинності, коли вона отримана адресатом. Поки договір не укладений, оферта може бути відкликана оферентом. 2. Оферта не иоже бути відкликана в деяких випадках. Пр-д: коли в оферті вказ-ся шляхом встановлення визначеного строку для акцепту, що вона не може бути відкликана. Заява , що свідчить про згоду з офертою, є акцептом; 3. Акцепт оферти вступає в силу в момент його отримання оферентом. Акцепт не має сили, коли оферент не отримав згоди у встановлений ним строк.Усна оферта може бути акцептована негайно, якщо із обставин не випливає інше; 4. Якщо на оферту прийшла відповідь з доповненнями або змінами, то її слід розглядати як пропозицію зустрічної оферти. Проте відповідь на оферту, яка має розглядатись як акцепт, але містить додаткові або відмітні умови, що суттєво не змінюють умов оферти, є акцептом, якщо оферент без затримки не заперечить усно проти цих розбіжностей або не надішле повідомлення про це. Додаткові умови щодо ціни, платежів, якості і к-сті товара, місця і строків поставки, обсягу відповідальності однієї ії сторін перед іншою або розгляду спорів є такими, які суттєво змінюють умови оферти. 5. Перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом в телеграмі або листі, розпочин-ся з моменту подачі телеграми для відправки або з дати, що зазначена на конверті. Перебіг строку для акцепта, встановленого оферентом по телефону, телетайпу або за допомогою інших засобів швидкого звязку, розпочин-ся з моменту отримання оферти її адресатом; 6. Акцепт иоже бути відмінений, якщо повідомлення про відміну одержано оферентом раніше того моменту або в той момент, коли акцепт повинен був би вступити в силу.

Договір вважається укладеним  в момент, коли акцепт оферти набирає чинності.

166. Міжнародні  договори як джерело інвестиційного  права.

Як зазначалося, міжнародний  договір є основним джерелом міжнародного економічного права, зокрема такої його важливої частини, як міжнародне інвестиційне право. Прикладами перших договорів, де вирішується питання міжнародних інвестицій, є договори США, які були укладені в кінці 40-х років XX ст. із країнами, що зазнали поразки у Другій світовій війні. До них слід віднести договір, який був укладений між США і Німеччиною і став однією з правових основ реалізації Плану Маршалла.. Досить активним був процес укладення міжнародних торговельних договорів у 50-х роках, коли країни, що звільнилися від колоніальної залежності, почали будувати свої відносини з промислово розвинутими країнами на принципово новій основі. Розвиток міжнародного інвестиційного процесу зумовив укладення спеціальних угод про сприяння і взаємний захист інвестицій. Уже на початок 1988 р., за даними Центру ООН, було укладено 265 таких договорів.

Україна після проголошення своєї незалежності, ставши самостійним суб'єктом міжнародного права, активно укладає угоди щодо міжнародного інвестування. В основному в них ідеться про заохочення та взаємний захист інвестицій або про сприяння та взаємний захист інвестицій. Подібні угоди укладені Україною із Великою Британією, Грецією, Данією, та іншими державами. Аналіз змісту укладених договорів (угод) про заохочення і взаємний захист інвестицій свідчить, що в них розглядається питання щодо визначення: термінів «інвестиція», «інвестор», «доходи», «територія» та ін.; сфери застосування договору; умов сприяння та захисту іноземних інвестицій; умов надання іноземним інвестиціям національного режиму та режиму найбільшого сприяння; порядку компенсації збитків іноземним інвесторам; порядку вирішення спорів тощо.

До міжнародних угод у сфері інвестиційної діяльності з участю України слід віднести такі, що регулюють питання уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленню від сплати податків. Вони укладені з Великою Британією, Іраном, Польщею, Білоруссю, Туреччиною, Угорщиною, Францією, Чехією та іншими державами.

152. Міжнародні  кредитні організації і фонди,  їх функціонування і міжнародно правове регулювання  ( На прикладі МВФ та МБРР).

Вони відіграють значну роль у розвитку міжнародних валютних відносин та їх поділяють на 6 груп:

1)Організації і фонди  як спеціалізовані заклади ООН.

2) Міжнародні організації  європейського континенту 3) Азіатські міжнародні організації 4) Африканські міжнародні організації

5) Міжнародні організації  країн Латинської Америки 6) Міжнародні організації арабських країн

Ці міжнародні кредитні організації і фонди створені на основі міжнародних угод відповідних  держав, і їх функціонування регулюється міжнародно-правовими актами. Вони, як правило, мають право від свого імені укладати договори як з країнами-учасницями, так і з іншими країнами. (МВФ). Це — міжурядова валютно-кредитна організація, створена на основі угоди 44 країн ще у 1944 р. Нині до МВФ входить понад 170 країн світу.

Країни-учасниці, які  підписали угоду про МВФ, взяли на себе зобов'язання у міжнародних валютних відносинах визнати особливу роль долара США, . Встановлення і підтримка фіксованих курсів валют має здійснюватися підносно долара США.

Угода про МВФ включає в себе 20 статей: вступна стаття, квоти і підписка, паритет валют, угоди з Фондом, переведення капіталів, дефіцитні валюти, загальні зобов'язання країн — членів Фонду, статус, імунітети та привілеї, відносини з іншими міжнародними організаціями, контори і депозитарії, перехідний період, вихід із Фонду, положення про надзвичайні обставини, тлумачення угоди про Фонд, визначення термінів, заключні положення.

У 1992 р. до МВФ були прийняті 14 із 15 республік колишнього СРСР (крім Азербайджану). Це відкриває їм шлях до західних кредитів.

МВФ був створений  для сприяння міжнародному співробітництву в галузі валютно-фінансових і торговельних відносин у першу чергу країн-учасниць. Він надає кредити із активів фонду, який формується за рахунок внесків країн-уч.існиць. Залежно від суми внеску (квоти) країни-члени мають відповідну кількість голосів. Вищий орган МВФ — Рада керуючих. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні.

МБРР - створено в 1944 р. разом з МВФ з метою відбудови і реконструкції світової економіки. На момент заснування Банку головна мета була сформульована як створення міжнародної фінансуючої організації для підтримки реконструкції і розвитку економіки. Після реа-

 лізації «плану  Маршалла» Банк зосередив основну  увагу на співробітництві з країнами, що розвиваються, і передусім на наданні фінансової допомоги найбіднішим країнам світу. Основними цілями МБРР є:—сприяння реконструкції і розвитку територій держав—членів;

—заохочення приватних  іноземних капіталовкладень і надання фінансової допомоги з метою розвитку виробничого сектора; —сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі.  МБРР — міжнародне відкрите акціонерне товариство. Основним юридичним документом який регламентує діяльність ор-ції є Статут МЬРР, де викладено його основні завдання, принципи утворення і діяльності, передбачає: а) можливість вступу до МБРР нових членів, б) процедури виходу будь-якої країни з Банку і процедури припинення роботи Банку, в) регламентацію роботи Банку, його організаційної структури, порядку формування вищих органів керівництва та їхні повноваження. Організаційна структура МБРР складається з Ради керуючих, Директорату, Комітету з розвитку та президента.

143-144. Міжнародні  валютні відносини як предмет  регулювання валютного права. МВП зародилося на основі міжнародного публічного і міжнародного приватного права. Його сучасний розвиток пов'язаний з розширенням і поглибленням міжнародного економічного співробітництва. У вітчиз. і зарубіж. юриднауці ще не вироблена чітка назва цієї правової галузі, норми якої регулюють міжнародні валютно-фінансові відносини. МВП має свій предмет правового регулювання — міжнародні валютні відносини. Вони виникають з приводу валютних цінностей, що обертаються у сфері міжнародного співробітництва держав або інших суб'єктів. До валютних коштів відносяться іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви тощо), в іноземній валюті цінні папери (акції, облігації, купони, бони), золото та інші цінності. Валютні відносини, як відомо, регулюються і міжнародним приватним правом, коли вони виникають за участю недержавних юридичних осіб, громадян. Для регулювання міжнародних валютних відносин використовуються міжнародно-правові норми, що закріплюються у відповідних угодах (наприклад, Ямайські угоди 1978 р. про перехід країн—членів МВФ до багатовалютної системи). Викладене вище дає підстави зробити висновок про те, що МВП — це система міжнародію-правових норм, що регулюють міжнародні валютні відносини. Як і всі правові норми, норми міжнародного валютного права мають свої джерела, в яких вони юридичне виражені, закріплені. До них належать міжнародні договори, судова й арбітражна практика, міжнародні звичаї. Міжнародні договори — найбільш поширене джерело міжнародного валютного права.

163. Сутність  міжнародного інвестиційного права  та його джерел.

Важливе значення як джерела  міжнародного інвестиційного права  мають багатосторонні угоди, зокрема  Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами, підписана Україною у Вашингтоні 3 квітня 1998 р. (ратифікована Верховною Радою України від 16 березня 2000 p.), Сеульська конвенція про заснування Багатостороннього агентства з гарантій інвестицій, Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС), яка діє в системі COT. Певну роль у регулюванні інвестиційної діяльності відіграє і національне законодавство держав. Якщо вести мову про Україну, то нею були прийняті закони «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 p., «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 p., Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 p., замінений Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. Суттєве значення у цій сфері правового регулювання мають також закони України «Про власність» від 7 лютого