Принципи міжнародного торгового права: поняття, види, нормативно-правове закріплення, співвідношення з принципами міжнародного права

Дальший розвиток капіталізму  зумовив процес "публіцизації" приватного права, тобто вторгнення публічного права з його методами регулювання у сферу традиційного цивільного і торгового права. Це було пов'язано з активним втручанням держави у господарське життя, з обмеженням права приватної власності та принципу свободи договору.

Таким чином розвиток міжнародного права сприяв розвитку окремих його галузей, для того, щоб  регулювати окремий вид відносин окремим правом, в даному випадку міжнародні торгово-правові відносини міжнародним торговим правом. Саме з такого історичного розвитку випливає тісна взаємодія МТП з міжнародним приватним правом та взагалі з міжнародним правом.

 

 

 

3.2. Співвідношення  принципів міжнародного торгового права з принципами міжнародного економічного права

 

Міжнародна торгівля віддавна сприяла розвитку відносин, особливо економічних, між народами і державами. Протягом тривалого часу в її розвитку основну роль відігравали приватні особи, фірми, компанії, потім держави і їхні організації.

Міжнародне торговельне  право є підгалуззю міжнародного економічного права – таке визначення дають більшість вчених-юристів, але також існує деякі вчені  все таки вирізняють міжнародне торгове  право, як окрема галузь. Не погоджуватися з думками вчених не можливу, але можна точно сказати, що МТП та МЕП мають спільний предмет регулювання.

Одним із головних факторів, що впливають сьогодні на рівень світового  прогресу та розвиток економіки кожної окремої країни, є міжнародне економічне співробітництво. Прогресуюча інтенсифікація розширення і поглиблення різноманітних економічних відносин між народами, державами і континентами обумовила появу і стрімке формування порівняно нової галузі сучасного міжнародного права - міжнародного торгівельного права. Як поняття, воно являє собою сукупність принципів і норм, які регулюють різноманітні економічні відносини, що носять міжнародний характер. Цей об'єкт дуже складний за структурою тому, що він охоплює торговельні, транспортні, виробничі, валютні, кредитні, науково-технічні та інші господарські відносини. До складу суб'єктів міжнародного торгівельного права входять як держави, так і різноманітні юридичні та фізичні особи. Найбільш важливими є міждержавні економічні відносини, хоча останнім часом усе більше і більше розширюються економічні відносини за участю приватних юридичних і фізичних осіб.

Одним із головних факторів, що впливають сьогодні на рівень світового  прогресу та розвиток економіки кожної окремої країни, є міжнародне економічне співробітництво.

На земній кулі налічується  понад 200 великих і маленьких самостійних  держав. Кожна з них проводить  власну політику, створює свою економіку, водночас вступаючи у найрізноманітніші  міжнародні відносини, зокрема й  торгового характеру.

І це цілком природно, адже ми живемо в умовах, коли посилюється інтернаціоналізація світового господарства, зростає взаємозалежність розвитку економіки окремих країн та господарських регіонів. Це вимагає від кожної країни зважувати, зіставляти свої дії з діями інших держав, а коли потрібно, то й узгоджувати їх шляхом прийняття спільних оптимальних рішень. Тільки таким шляхом можна прийти до світової економіки, яка слугувала б насамперед людині, її інтересам і потребам.

Активний розвиток міжнародних  торгових зв'язків не лише сприяє економічному зростанню держав світового співтовариства, а й дає змогу підтримувати і зміцнювати мирні взаємовідносини, знімати міжнародну напруженість, створювати систему міжнародної економічної безпеки. Іншими словами, міжнародне торгове співробітництво є реальною матеріальною основою зміцнення миру на Землі.

У процесі міжнародного торгового співробітництва (як і  співробітництва в інших напрямах) між державами, їх угрупованнями, міжнародними організаціями та іншими учасниками виникають, змінюються (або припиняються) певні відносини, які потребують відповідного урегулювання, упорядкування. Інструментом, засобом цього, як відомо, є правові норми, система яких і становить міжнародне торгове право - самостійну галузь міжнародного економічного права. Таким чином, міжнародне торгове право є основним нормативним регулятором відносин, які виникають у сфері міжнародного торгового співробітництва [36].

При розгляді системи  міжнародного економічного права зверталася увага на те, що його Особлива частина  об’єднує систему правових норм і  принципів, які регулюють міжнародну торгівлю, міжнародні валютні відносини, міжнародні перевезення та інші важливі напрями міжнародного економічного співробітництва. Отже, міжнародне торговельне право — це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою міжнародного економічного права. Якщо міжнародне економічне право — галузь міжнародного права, то міжнародне торговельне право — його підгалузь [31].

Система міжнародного торговельного  права складається з окремих  інститутів. У них визначені поняття і система міжнародного торговельного права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управління міжнародною торгівлею; міжнародні організації у галузі міжнародної торгівлі, міжнародні торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнародно-правовий режим торговельних портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; міжнародно-правові засоби розгляду торговельних спорів.

Принципи міжнародного економічного права та міжнародного торгового права співвідносяться  в першу чергу за допомогою  предмета регулювання, але також, не менш важливим фактором, таким як суб’єкти. Суб’єкти МЕП ті ж самі, що і в  МТП, тобто як приватноправові, так і публічно-правові.

Тому можна сказати, що міжнародне торгове право найтісніше переплітається з міжнародним економічним  правом через існування загальних об’єктів, суб’єктів та предметів регулювання.

 

ВИСНОВКИ

 

Міжнародна торгівля у сучасних умовах стала об’єктом нового підходу до аналізу міжнародних економічних відносин, а також міжнародного (всесвітнього і регіонального) та національного нормативно-правового регулювання. Це зумовлено тим, що, крім традиційних учасників міжнародного обміну – націй-держав, значний обсяг зовнішньоторговельних операцій виконують багатонаціональні фірми. Нині між країнами переміщуються не тільки товари і послуги, а все мобільнішими стають і фактори виробництва, особливо капітал.

Проаналізувавши велику кількість матеріалів можна зробити висновки щодо правового статусу принципів, які закріплюються в багатьох нормативно-правових актах. Принципи мають важливе значення для регулювання відносин міжнародної торгівлі. Велике значення для регулювання міжнародної торгівлі також мають основні положення, що закріпленні в Статуті ООН та статутах інших організацій, які закріплюють в собі перераховані в нашій роботі принципи. Більшість вчених вивчаючи питання взаємозв’язку одних принципів з іншими звертали увагу на застосування того чи іншого принципу в різних галузях права, дійшли майже однакових висновків. Вчені підтверджували теорію взаємодії галузей права, адже існування поза загальним право іншого права просто не можливе, принципи, які регулювали одні й ті ж відносини були застосовані в кожному праві для їх регулювання.

При вивченні основних принципів  МТП ми розглянули їх класифікацію. Можна зробити висновок, що кожен  принцип, один менше інший більше, відображає в собі певні головні  засади прав людини. Кожен принцип несе в собі намагання вдосконалити, позбавити певних прогалин в нормативно-правовому регулюванні суспільних відносин.

Також розглянувши питання про співвідношення тих, чи інших принципів з принципами МЕП, можна зробити висновок, що торгівля як окрема сфера діяльності тісно переплітається з економічною сферою. Тому відповідне регулювання несе певну тотожність в предметі, що за собою тягне відповідне співвідношення принципів цих сфер. Маючи спільний предмет регулювання з міжнародним приватним правом, МТП керують основними принципами МПрП, завдяки чому займає провідне місце в регулюванні відносин торгівлі та її суб’єктів, а в іншому випадку контроль за цими двома частинами права здійснювалися окремо, що могло привести до певної не відповідності в регулюванні. Використовуючи принципи інших галузей МТП знижує ризик виникнення не бажаних прогалин.

Не останнє місце в курсовій роботі зайняло питання про значення Lex mercatoria. В даному випадку ми зазначали його не тільки як принцип, але й як Транснаціональне торгове право, і таке застосування даного принципу дає змогу уникнення неточностей застосування іноземного законодавства. Адже суб’єкти різних держав використовують одній ті ж принципи і тим самим забезпечують себе уникненням ризиків. Іншим аспектом роботи був аналіз Принципів УНІДРУА. Розробка загальних прав для регулювання міжнародної торгівлі призводить до встановлення однакових правил проведення операцій з міжнародної торгівлі та укладання міжнародних договорів на основі взаємно зрозумілих правил. Такі питання виникають в кожній галузі міжнародного права, а зведення їх в одну систему - це прагнення вивести міжнародні відносини на новий рівень з уникненням правових не порозумінь.

Для регулювання торгівлі необхідне правове забезпечення міжнародних відносин, яке і в даному випадку відбуваються через укладання міжнародних договорів. Саме укладання цих договорів на основі загальних принципів, що розробленні міжнародними організаціями та використовуються всіма державами призвело до упорядкування питанні нормативно-правового регулювання торгівлі.

Загалом з усієї курсової роботи можна зробити висновок, що принципи посідають головну роль не тільки для регулювання певного аспекту міжнародної торгівлі, а для регулювання торгівлі в цілому. Адже відомо, що принципи – це керівні засади та ідеї, на основі яких відбуваються самі міжнародні відносини. Тому сфера дії принципів надто велика, щоб охопити їх значення за один раз.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛП

 

Загальна  література

1. Анецелевич Г.О. Міжнародне  публічне право: Підручник. - К.: Алеута, 2005. – 424 с.

2. Бєкяшев К.А. Міжнародне  публічне право. Збірник документів. Том 1. - М.: ППроспект, 1996. – 654 с.

3. Бичківський  О.П. Міжнародне право в схемах  і таблицях: Навчальний посібник (для студентів юридичного факультету) – З.: ЗДУ, 2002. - 210 с.

4. Богуславский М.М. Международное экономическое право. - М.: ТЕИС, 1986. – 624 с.

5. Вельяминов Г.М. Правовое  урегулирование международной торговли. – М.: ТЕИС, 1972. – 565 с.

6. Вельяминов Г.М. Основы  международного экономического права. – М.: ТЕИС, 1994. - 459 с.

7. Дахно І.І. Міжнародне  економічне право: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2003. — 160 с.

8. Дахно І.І. Міжнародне  приватне право: Навч. посіб. - 2-ге  вид. - К.: МАУП, 2004. - 312 с. 

9. Игнатенко Г.В., Тиунова  О.И.. Международное право: Учебник для вузов. – 2-е изд., изм. и дополн – М.: НОРМА, 2003. - 869 с.

10. Лукашук И.И. Международное  право - М.: Издательство БЕК, 1997. - 370 с.

11. Колосов Ю.М., Кузнєцов  В.И. Международное право: Учебник-  М. Междунар. отношения, 1995. - 572 с.

12. Кожевников Ф.И. Международное  право. М.: Міжнародні відносини, 1987. - 458 с.

13. Мацко А.С. Міжнародне  право: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. – 216 с.

14. Міжнародне  співробітництво України у правовій  сфері.- Харків: Фоліо, 1975. - 408 с.

15. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М.: Дело, 1999. -551 с.

16.Новіков О.О., Цивільне право зарубіжних країн,  К.: издательство ВЕРНУТІ, П1999. - 374 с.

17. Фолсом Р.X., Гордон М.У., Спангол Дж.А. Международные сделки — М.: Логос, 1996. – 401 с.

18. Шреплер Т.М. Міжнародні  організації: довідник- М.: Издательство БЕК, 1995. – 158 с.

19. Шумилов В.М. Международное  публичное экономическое право:  Учебное пособие. – Изд. 2-е,  испр. и доп., - М.: НИМП, 2001. – 288 с.

20. Юридичний словник.  – К.: УРЭ. – 1983.

 

Міжнародні нормативні документиП

21. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Від 15.04.1994 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua.

22. Заключний акт Конференції  ООН з торгівлі та розвитку 1964 р.

23. Заключний акт НБСЄ 1975 р.

24. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.

25. Заключний акт Конференція  ООН з торгівлі та розвитку 1968 р.

26. Статутні документи: Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)

27. Статут Міжнародного Суду ООН. Від 26.06.1945 р. // офіційний сайт ООН: www.un.org

28. Хартия экономических прав и обязанностей государств от 12 декабря 1974 р.

Електронний ресурс

П

29. Безкоштовна електронна бібліотека:

http://chitalka.info/pr3_16/pr3_6index.htm

30. Електронна економіко-правова бібліотека:

www.vuzlib.net/me_kneu/9-4

31. Електронні збірка рефератів:

oolreferat.com/Основні_положення_міжнародного_торгового_права

32. Інформаційний портал Едвайс:

аdvais.org/megdunarodnoe_pravo/1141

33. Матеріали сайту: www.pravoved-ua.biz

34. Наукова бібліотека Буковина: buklib.net/component/option

35. Офіційний сайт електронної енциклопедії Вікіпедія:

uk.wikipedia.org/wiki

36. Сайт наукових статей: osvita.ua/vnz/reports/law/10160