2. Порівняльний аналіз умов страхування вантажів двох страхових компаній за вибором студента.

3. Аналіз причин, які обумовлюють той факт, що морське страхування в Україні почало розвиватися лише останнім часом.

4. Вибір страхувальником варіанта страхового покриття при страхуванні морських суден (обгрунтований коментар).

5. Організаційні перешкоди розвитку морського страхування в Україні.

_!    ЗАВДАННЯ 
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

  1. На який законодавчий  документ необхідно  посилатися при  укладенні договорів  морського страхування  в Україні?

  а) усі питання, що стосуються страхування, визначені законом України «Про страхування»;

  б) законодавчим документом у галузі морського страхування в Україні є Кодекс торговельного мореплавства;

  в) основоположним документом в галузі морського страхування є Закон Великої Британії про морське страхування 1906 р.

  2. Визначте п’ять  основних принципів,  на яких будується договір морського страхування:

  а) наявність об’єкта страхування;

  б) наявність страхового ризику;

  в) наявність страхового інтересу;

  г) довіра до страхувальника;

  д)вірогідність настання страхового випадку;

  є) найвищий ступінь довіри сторін;

  ж) суброгація;

  з) здійснення відшкодування в межах  фактичних збитків;

  і) наявність причинно-наслідкового зв’язку  збитку і випадку, що до нього призвів;

  к) можливість передбачення прав регресу  до винуватця.

  3. Згідно з Кодексом  торговельного мореплавства  України, до об’єктів морського страхування належать:

  а) судно (в тому числі таке, що будується), а також його спорядження, такелаж і устаткування ( виключно каско);

  б) інтерес, пов’язаний із судном, вантаж, фрахт, цивільна відповідальність судновласника і перевізника;

  в) будь-який інтерес, пов’язаний із мореплавством, а саме: судно; вантаж; фрахт; плата за проїзд; орендна плата; очікуваний від вантажу прибуток; вимоги, що забезпечуються судном, вантажем та фрахтом; заробітна плата, інші винагороди капітана, членів команди судна; цивільна відповідальність судновласника і перевізника, а також ризик, узятий на себе страховиком (перестрахування).

  4. Морське страхове  бюро України —  це:

  а) спеціалізована державна страхова організація;

  б) державна перестраховочна компанія, до якої національні страховики зобов’язані передавати у перестрахування певну частку морських ризиків;

  в) страховий пул;

  г) об’єднання страховиків, створене для координації діяльності українських страховиків у галузі страхування на морському транспорті.

  5. Страхування морських суден в Україні проводиться:

  а) в добровільній формі;

  б) в обов’язковій формі.

  6. Позовна давність  за договорами  морського страхування  в Україні становить:

  а) три роки;

  б) необмежений термін;

  в) два роки;

  г) п’ять років.

  7. Чи повинен страховик згідно з Кодексом торговельного мореплавства України нести відповідальність за збитки, завдані судну або вантажу внаслідок захоплення і піратських дій?

  а) так;

  б) ні;

  в) так, якщо це передбачено договором  страхування.

  8. Судно вважається зниклим безвісті, якщо відомості про нього не надходили протягом останніх:

  а) трьох місяців;

  б) дванадцяти місяців;

  в) тридцяти діб.

  9. Заява страхувальника  про абандон:

  а) може бути взята назад;

  б) не може бути взята назад;

  в) може бути зроблена умовно;

  г) не може бути зроблена умовно.

  10. Згідно з Кодексом торговельного мореплавства України збитки, завдані вантажу під час морського перевезення внаслідок неналежної упаковки:

  а) відшкодовуються в повному обсязі;

  б) не відшкодовуються;

  в) відшкодовуються, якщо це передбачено договором страхування.

Тема 12 
АВІАЦІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

 
Методичні поради до вивчення теми

  Починаючи вивчати тему «Авіаційне страхування», студент насамперед повинен зробити  акцент на його необхідності, сутності і значенні.

  Авіаційне страхування — це цілий комплекс страхових послуг, що тягне за собою відповідальність по багатьох різних об’єктах, яка проявляється при настанні одного спільного для всіх випадку — авіаційної катастрофи.

  Таким чином, саме авіаційному страхуванню  найбільше притаманна кумуляція ризику, коли відшкодування по випадках часткової аварії набагато менше, ніж у разі випадків повної загибелі авіаційних суден.

  З огляду на світовий досвід, до галузі авіаційного  страхування, крім страхування авіасуден (каско), відносять багато інших видів страхування: страхування авіазапчастин і двигунів, страхування від нещасних випадків пасажирів, членів екіпажів, авіадиспетчерів, страхування відповідальності аеропортів та власників (операторів) ангарів та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов’язаних з авіацією галузей.

  Необхідно звернути увагу на те, що в авіаційному  страхуванні ризики можуть бути застраховані як в обов’язковій, так і в  добровільній формах. Студенту слід розібратися в сутності цих форм авіаційного страхування, необхідності їх застосування.

  Однією  з причин введення обов’язкової форми  авіаційного страхування в Україні можна вважати її вступ в члени ІКАО, а також приєднання до міжнародних конвенцій, які стосуються міжнародного права в сфері цивільної авіації. Тому студенту необхідно з’ясувати, якими саме конвенціями та іншими міжнародними зобов’язаннями керуються в цивільній авіації під час страхування ризиків.

  Засвоїти, які види авіаційного страхування  проводяться в Україні в обов’язковій формі, можна, якщо звернутись до Закону України «Про страхування».

  В межах добровільних видів страхування  ліцензії в Україні видаються  на майнове страхування засобів  повітряного транспорту і страхування відповідальності власників повітряних суден, включаючи відповідальність вантажоперевізника. Цим видам авіаційного страхування студенту треба приділити належну увагу.

  Усі види страхування авіаційних ризиків  регламентуються Повітряним Кодексом України: стаття 103 (обов’язкове страхування) і стаття 105 (страхування при авіаційних роботах).

  Для більшого розуміння сутності і взаємозв’язків в страхуванні авіаризиків студенту необхідно детальніше розглянути питання, що стосується суб’єктів страхування та організацій, які регламентують діяльність ринку авіаційного страхування в Україні.

  Характеризуючи суб’єкти ринку авіаційного страхування, важливо згадати про особливі об’єднання авіастраховиків, які функціонують в Україні. Так, кілька років на вітчизняному страховому ринку працює Національний консорціум авіастраховиків. На питанні про функції, що їх виконує це об’єднання, студенту треба зосередити увагу.

  До  суб’єктів авіаційного страхування  належить і Авіаційне страхове бюро, створене для координації діяльності національних страховиків в галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків і т. ін.

  Далі  при вивченні цієї теми необхідно  зосередити увагу на конкретних видах  страхування в авіаційній галузі. Розглядаючи кожний вид авіаційного  страхування, треба враховувати  певні їхні особливості.

  Як  вже було зазначено, авіаційне страхування  охоплює широке коло специфічних ризиків, які виникають в результаті експлуатації засобів повітряного транспорту, але лідером серед багатьох видів авіаційного страхування, безперечно, виступає страхування авіасуден (каско). Цей вид страхування може бути проведений як в обов’язковій, так і в добровільній формах.

  Починати  розгляд страхування авіасуден (каско), як і будь-який інший вид страхування, треба з визначення суб’єктів страхування.

  Власник повітряного судна (ПС), якщо він не перевізник (ПКУ, ст. 59), зобов’язує авіаексплуатанта застрахувати повітряне судно, що, звичайно, обумовлюється в угоді на оренду чи спільну експлуатацію.

  З’ясовуючи  об’єкт страхування, студенту слід звернути увагу, що ним виступає не лише авіатранспортний засіб, а й запасні частини з усіма видами спеціального обладнання, яке знаходиться на борту, але при умові, що обладнання, запасні частини і т. ін. пов’язані із забезпеченням польотів.

  Важливим  моментом при укладенні договору страхування авіаційного судна є визначення розміру страхової суми. Страхова сума встановлюється в межах балансової вартості повітряного судна або вартості реновації, тобто суми, за яку можна купити таке саме нове повітряне судно.

  Далі  студенту треба скласти чітку уяву про обсяг відповідальності страховика. Більш поширеними страховими випадками, по яких страховик зобов’язаний відшкодувати збитки, є такі:

  ● повна загибель повітряного судна в результаті авіаційної катастрофи;

  ● зникнення повітряного судна без вісті, коли про нього нічого не відомо протягом 60 діб з моменту вильоту;

  ● пошкодження повітряного судна в результаті падіння космічних об’єктів і метеоритів і т. ін.

  І це далеко не повний перелік страхових  випадків, на що доцільно звернути увагу.

  Страхування повітряних суден може здійснюватись в кількох варіантах за вибором страхувальника: наприклад, варіант І — тільки «від повної загибелі»; варіант ІІ — «від загибелі і пошкоджень».

  Студент повинен зосередити увагу на ризиках, які будуть покриватись страховою компанією згідно з кожним варіантом страхування.

  Під час вивчення цього виду страхування  важливо засвоїти, що ризики, які  підлягають страхуванню, охоплюють  період: польоту, вирулювання, буксирування, стоянки. Такий розподіл пов’язаний з різними рівнями франшиз, що використовуються на кожному з цих етапів.

  Взагалі кожний поліс страхування каско  передбачає встановлення франшизи за видами ризиків.

  Під час укладення договору ставки премії по страхуванню каско розраховуються різними методами: за кожну годину польоту — у фіксованій сумі; за кожний політ — у фіксованій сумі; у відсотках від вартості майна. Студенту треба взяти до уваги, де саме і коли використовується той чи інший метод розрахунку ставок премій. Ставки премій по страхуванню авіакаско змінюються в широких межах, тому слід з’ясувати, від яких факторів залежить їх розмір.

  При укладенні договору встановлюється строк страхування, а також початок  і закінчення відповідальності страховика перед страхувальником. Концептуальними моментами є визначення дій, обов’язків сторін при настанні страхової події, порядку визначення розміру збитку і страхового відшкодування.