Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 17:54, лекция
Мета дисципліни — допомогти студентам вивчити механізм надання страхових послуг, що дозволить їм сформувати рівень знань, який дасть змогу плідно працювати за обраним фахом. Набуття знань про страхові послуги є обов’язковим для продовження навчання економічних спеціальностей
В Україні морське страхування тільки-но починає розвиватися.
Нині в Україні у сфері морського страхування працюють страхові компанії, переважно зосереджені у великих портових містах: Одесі, Миколаєві, Севастополі, Маріуполі, Іллічівську. Згідно з Постановою Уряду України від 27 квітня 1998 р. № 561 створене Морське страхове Бюро України. Членство в Бюро є обов’язковою умовою для отримання ліцензії на страхування морських ризиків.
Слід звернути увагу, що основою для проведення морського страхування в Україні є Кодекс торговельного мореплавства України (прийнято 9 грудня 1994 р.), який містить окремий розділ VIIІ «Морське страхування». Студент повинен ознайомитись з цим розділом, з’ясувати й запам’ятати основні поняття, визначені в ньому. Дуже важливо зрозуміти, що норми Кодексу торговельного мореплавства стосовно укладених договорів страхування є пріоритетними перед будь-якими іншими нормами внутрішнього законодавства України.
Найдавнішим в складі морського страхування є страхування морських суден (каско).
На страхування приймають корпус судна з машинами, устаткуванням, такелажем; фрахт; витрати на спорядження судна та інші витрати, пов’язані з його експлуатацією. Страхуються також суда, що будуються.
Обсяг відповідальності (перелік ризиків, що покриваються полісом) у страхуванні суден охоплює збитки внаслідок випадковостей і небезпек плавання, а також внаслідок інших причин раптового і непередбачуваного характеру.
При цьому існують чотири варіанти страхового покриття:
● з відповідальністю за повну загибель і пошкодження;
● без відповідальності за пошкодження (крім випадків крушіння);
● без відповідальності за часткову аварію;
● з відповідальністю за повну загибель.
Студент має чітко розібратися в тому, чим відрізняються один від одного зазначені варіанти страхування і який з них забезпечує найбільш повний страховий захист судна.
Окрему увагу слід звернути на загальноприйнятий перелік винятків з обсягу відповідальності страховика при страхуванні суден; строки, на які можуть бути укладені договори страхування; на наслідки безпідставної зміни судном курсу або району плавання.
Особливої уваги потребує визначення страхової суми та страхової премії за договором страхування судна. Студент повинен знати наслідки завищення і заниження страхової суми; вміти пояснити фактори, які впливають на встановлення ставки страхової премії у процесі андеррайтингу, а також фактори, що беруться до уваги під час визначення остаточного розміру страхової премії.
Дуже важливим є засвоєння прав і обов’язків сторін у разі настання страхового випадку і відшкодування збитків. Необхідно запам’ятати, що страхувальник зобов’язаний документально довести факт настання події, передбаченої страховим полісом й надати всі претензійні документи та розрахунки, необхідні страховику для визначення суми страхового відшкодування і реалізації права суброгації.
При пошкодженні судна страховик здійснює часткову виплату. Треба звернути увагу на визначення її розміру; на склад витрат страхувальника, які ця виплата покриває; на порядок сплати відшкодування.
Повна виплата в розмірі страхової суми за договором відбувається у трьох випадках: в разі повної фактичної, повної конструктивної загибелі судна і при пропажі судна безвісті.
Студенту
треба добре розібратися в
суті понять «повна конструктивна загибель»
і «пропажа судна безвісті», бо це є дуже
важливим у реалізації страхувальником
своїх прав на страхове від-
шкодування. Так само важливим є усвідомлення
причин, з яких страхова компанія може
відмовити страхувальнику у виплаті, відхилити
його заяву на відшкодування збитків.
Крім страхування суден (каско), не менш важливе місце в складі морського страхування посідає страхування вантажів (карго). Студент повинен знати, що у страхуванні вантажів здебільшого застосовуються три варіанти стандартних умов страхового покриття:
● з відповідальністю за всі ризики;
● з відповідальністю за часткову аварію;
● без відповідальності за пошкодження, крім випадків крушіння.
Треба звернути увагу на обсяг відповідальності страховика за кожним із зазначених варіантів умов.
Слід мати на увазі, що на практиці в ці стандартні умови завжди можуть бути внесені зміни і доповнення. А для деяких вантажів взагалі застосовуються особливі умови страхування (наприклад, для лісоматеріалів, каучуку, замороженого м’яса тощо).
Треба запам’ятати також, що існують деякі особливості, притаманні саме страхуванню вантажів. Так, договір може бути укладений і на окремий рейс, і на певний строк. Страхування на строк відбувається за Генеральним полісом, який забезпечує страховий захист всіх вантажів, отриманих або відправлених страхувальником протягом цього строку.
Договір страхування вантажів може бути укладений не тільки в інтересах самого страхувальника (так зване «страхування за свій рахунок»), але й в інтересах іншої особи («страхування за чужий рахунок»).
На
відміну від інших видів
Студент повинен засвоїти порядок визначення страхової суми і страхової премії при страхуванні вантажів; розібратися у факторах, що впливають на ставку страхової премії; знати права й обов’язки сторін за договором страхування; порядок сплати страховиком страхового відшкодування і причини відмови у виплаті.
Слід зазначити також, що умови, встановлені для страхування морських вантажів, застосовуються і щодо вантажів, які перевозяться іншими видами транспорту.
Наступним важливим видом морського страхування є страхування відповідальності судновласників за збитки, завдані внаслідок експлуатації суден, що їм належать.
Цікаво відзначити, що цей вид страхування виник у Великій Британії в другій половині ХІХ ст. як доповнення до страхування суден (каско), оскільки комерційні страхові компанії під час страхування суден обмежували свою відповідальність за збитки, заподіяні при зіткненні суден, часткою 3/4 від шкоди, що її повинен був компенсувати винуватець. Поступово перелік ризиків, що покривалися страхуванням відповідальності судновласників, ставав все ширшим, і в сучасних умовах, крім 1/4 відповідальності за зіткнення з іншими суднами, це страхування покриває до 26 типів ризиків, пов’язаних із страхуванням відповідальності.
Слід зауважити, що страхування відповідальності судновласників у більшості розвинутих країн проводиться не на комерційній основі, а на засадах взаємного страхування.
Українські страхові компанії пропонують судновласникам дещо вужчий обсяг страхового покриття, ніж Клуби взаємного страхування, але він також є досить вагомим.
Студент
повинен з’ясувати перелік
Кращому
засвоєнню страхування
Для забезпечення страхового захисту життя і здоров’я членів екіпажів суден, а також пасажирів в Україні на внутрішніх водних маршрутах використовується обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, яке здійснюється відповідно до «Положення щодо обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 959.
1. Необхідність, сутність і значення морського стра-
хування.
2. Особливості організації морського страхування.
3. Страхування суден.
4. Страхування вантажів.
5. Страхування відповідальності судновласників.
&
1; 13; 18; 20; 31; 40; 65; 71; 91; 92; 103.
Абандон — відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об’єкт на користь страховика за умови отримання від останнього усього належного страхового відшкодування.
Аварія загальна — в морському праві це збитки, понесені внаслідок розумно і доцільно проведених витрат з метою врятування судна, фрахту і вантажу, що перевозиться, від загальної для них небезпеки. Збитки, що становлять Загальну аварію, розподіляються пропорційно вартості судна, фрахту і вантажу.
Аварія часткова — ненавмисний збиток, завданий судну або вантажу, що пов’язаний з їхнім пошкодженням.
Збитки за частковою аварією несе той, хто їх зазнав або той, на кого припадає відповідальність за них.
Генеральний поліс — угода при страхуванні вантажів на певний термін, згідно з якою вважаються застрахованими усі вантажі, які страхувальник отримує або відправляє протягом визначеного у Генеральному полісі терміну.
Диспаша — розрахунок витрат, пов’язаних із Загальною аварією, який складає диспашер. Диспаша містить докладний опис причин Загальної аварії, збитків, а також розподіл їх між учасниками морського перевезення. Виконується на підставі заяви заінтересованої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.
Диспашер (аджастер) — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за Загальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.
Сюрвейєр — експерт, агент страховика, який здійснює огляд судна, вантажів та іншого майна, що приймається на страхування. На підставі висновку сюрвейєра страховик приймає рішення про укладення договору страхування.
Фрахт — плата за перевезення судном вантажу і пасажирів.
1. Стан
і розвиток морського
2. Роль
Лондонського Ллойда в
3. Характеристика
п’яти базових принципів
4. Стан
і розвиток страхування
5. Стан
і розвиток страхування
6. Характеристика основних видів небезпек при страхуванні морських суден.
7. Характеристика основних видів небезпек при страхуванні вантажів, що перевозяться морем.
8. Огляд
основних видів страхування
1. Проблеми страхового захисту життя і здоров’я пасажирів на внутрішньому морському транспорті в Україні.