Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 17:54, лекция
Мета дисципліни — допомогти студентам вивчити механізм надання страхових послуг, що дозволить їм сформувати рівень знань, який дасть змогу плідно працювати за обраним фахом. Набуття знань про страхові послуги є обов’язковим для продовження навчання економічних спеціальностей
Далі студенту треба ознайомитись з основними організаційними формами страхування кредитів. В практиці страхування найбільш вживаними організаційними формами страхування кредитів виступають: страхування товарних кредитів; страхування кредитів під інвестиційні засоби; страхування споживчих кредитів; страхування матеріальних цінностей, що передаються під заставу; страхування експортних кредитів. Вищезазначені форми відрізняються за характером наданого кредиту, що забезпечується страховим захистом. Студенту треба зупинитися на сутності, економічному змісті та сфері використання цих форм страхування кредитів.
Слід зазначити, що найбільш розповсюдженою організаційною формою страхування кредитів є страхування товарних кредитів. Ця форма може охоплювати майже всі галузі господарства і дедалі більше проникає в сферу послуг.
Страховий захист в страхуванні товарних кредитів забезпечується як у внутрішньому, так і зовнішньому (експортно-імпортному) товарообігу, який здійснюється на кредитній основі.
Необхідність виникнення даної організаційної форми страхування кредитів пов’язана з випадками неплатоспроможності покупців — позичальників, що спричинені багатьма чинниками, наприклад браком власних обігових коштів та іншими, на які треба звернути увагу при самостійній підготовці.
Студенту слід зосередити увагу на об’єкті страхування, обсязі відповідальності та інших особливостях, які зумовили появу даної форми страхового захисту.
При розгляді такої форми, як страхування кредитів під інвестиційні засоби, студенту слід звернути увагу на те, що кредити під інвестиційні засоби можуть бути товарними і фінансовими й визначити їхні особливості. Більш розповсюдженою формою є страхування товарних кредитів, виданих для інвестиційної діяльності.
Зауважимо, що ця форма страхування кредитів забезпечує захист як інвесторів, так і продавців від ризику неплатоспроможності їхніх клієнтів.
Наступна форма — страхування споживчих кредитів. При її розгляді студент повинен визначити суб’єктів цієї форми страхування, обсяг відповідальності страховиків, а також звернути увагу на наявність в даній формі страхового забезпечення як необхідної умови здійснення кредитної угоди.
Бажаної надійності в кредитних відносинах між кредитором і позичальником можна досягти за допомогою страхування матеріальних цінностей, що передаються під заставу. Таке страхування має здійснюватись за рахунок коштів заставодавця (страхувальника) у повній вартості заставленого майна, але на користь заставотримача. Студенту слід з’ясувати обсяг відповідальності страховика, порядок визначення розміру страхової суми, страхової премії, виявити фактори, що впливають на розмір тарифних ставок, з’ясувати обов’язки сторін при настанні страхового випадку тощо.
Специфічною формою страхування кредитів є страхування експортних кредитів. Сутність його полягає в тому, що експортер, який надає відстрочення платежу, нерідко зазнає ризику непогашення або несвоєчасного погашення заборгованості імпортера.
Страхуванню експортних кредитів притаманні властивості, які відрізняють його від інших організаційних форм страхування кредитів. Однією з таких характерних рис можна вважати те, що страхування експортних кредитів здійснюється, як правило, спеціалізованими закладами, які належать державі, або держава в них має контрольний пакет акцій.
В страхуванні експортних кредитів можна виділити кілька десятків ризиків, які можна об’єднати в дві групи: економічні та політичні ризики. Треба визначити їх, а також розібратися в організаційних основах страхування експортних кредитів.
Слід зауважити, що різноманітність умов експортного кредитування і труднощі з ідентифікацією та оцінкою кредитних ризиків не дають можливості застосування єдиних страхових тарифів, а тому вони можуть істотно відрізнятися як в розрізі окремих країн, так і в розрізі окремих страхових закладів навіть в межах однієї країни.
Проведення страхування експортних кредитів вимагає дотримання певних специфічних принципів (співпраці між страховим закладом і застрахованим; виключення подвійного страхування і таке інше).
У спеціальній літературі відмічаються й інші принципові риси організації страхування експортних кредитів.
Для кращого розуміння механізму дії кредитного страхування студенту необхідно більш детально зупинитися на характеристиці страхування банківських кредитів, а саме: на страхуванні ризику непогашення кредиту та на страхуванні відповідальності позичальника за непогашення кредиту.
В страхуванні ризику непогашення кредиту об’єктом страхування є відповідальність усіх або окремих позичальників перед банком за вчасне і повне погашення кредиту та сплату відсотків за його використання.
Вивчаючи цей вид страхування студенту обов’язково треба звернути увагу на суб’єкти страхування; порядок укладення договору страхування та встановлення страхової суми; початок і закінчення відповідальності страховика; строк страхування; фактори, які впливають на розмір тарифної ставки; розрахунок страхової премії; визначення розміру збитку і страхового відшкодування, а також порядок його виплати.
Іншим поширеним видом страхування банківських кредитів є страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту. Розглядаючи цей вид страхування, студенту необхідно зосередитись на його спільних рисах і відмінностях від попереднього виду.
Після визначення змісту кредитних ризиків, характеристики основних видів страхування і механізму їх дії доцільно перейти до з’ясування поняття фінансових ризиків.
До страхування фінансових ризиків належать:
● страхування недоотримання прибутку (доходів);
● страхування ризиків впровадження нової техніки і технології;
● страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності;
● страхування ризику засновника;
● страхування біржових ризиків і таке інше.
Одним з найпоширеніших видів страхування фінансових ризиків є страхування від втрат прибутку (доходу). На відміну від багатьох інших видів страхування, де об’єктом захисту є майно, в страхуванні від втрат прибутку об’єктом є втрата очікуваного прибутку господарюючого суб’єкта.
Всі причини, що визначають втрату (недоотримання) прибутку, зумовлюються багатьма факторами, які умовно можна розподілити на:
● порушення процесів виробництва при настанні аварій, стихійних лих і таке інше;
● зміна ринкової кон’юнктури, порушення контрактів з боку постачальників або споживачів продукції (послуг).
Обидві ці групи факторів належать до сфери страхування фінансових ризиків, тому студенту необхідно їх розглянути.
Страхування від втрат прибутку є комплексним страхуванням. Найпоширенішим видом страхування, до якого приєднують це страхування, є страхування від ризику вогню.
Крім втрат прибутку, що може статися через пошкодження майна, прибуток може бути втраченим, коли настане страховий випадок у кооперанта даного виробництва (наприклад, зрив домовленостей про постачання). Це може призвести до таких же негативних наслідків, як і перерва виробництва через пошкодження майна.
Страхова сума при проведенні даного страхування обчислюється на основі обсягу прибутку, що планується, та обсягу постійних витрат, які передбачаються у господарському році.
Особливістю страхування від втрат прибутку є те, що обсяг збитку залежить від терміну перерви у виробничій діяльності. Страхове відшкодування передбачає виплату, що замінює для страхувальника регулярне надходження грошових коштів, необхідних для фінансування господарського процесу. У зв’язку з тим, що ризик втрати прибутку є вторинним від ризику настання майнових збитків, страховий тариф повинен враховувати імовірність настання ризиків: пошкодження (знищення) майна і зупинка виробничого процесу.
На величину тарифної ставки також впливають: галузь, до якої належить дане підприємство (виробництво); зношеність основних фондів; місце розташування виробництва; рівень франшизи; конкуренція в даній галузі тощо.
Виходячи із зазначеної послідовності, треба розглянути й інші види страхування фінансових ризиків.
1. Необхідність, значення та економічний зміст стра-
хування кредитів.
2. Характеристика основних організаційних форм стра-
хування кредитів.
3. Особливості страхування банківських кредитів.
4. Сутність та економічний зміст страхування фі-
нансових ризиків.
5. Страхування від втрат прибутку, страхування ри-
зику засновника, інші види.
&
1; 5; 16; 20; 21; 29; 40; 47; 51; 54; 56; 62; 70; 86;
87; 91; 92; 95; 103.
Делькредерне страхування — це форма організації страхових відносин, де кредитори завжди виступають у ролі страхувальників (наприклад, страхування ризику непогашення кредиту, де страхувальником виступає банк).
Кредит довір’я — форма захисту, яка пропонується підприємцям від незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним службові обов’язки необхідно довіряти майнові цінності.
Недостатньо забезпечені кредити — кредити, які мають забезпечення у вигляді ліквідної застави, реальна (ринкова) вартість якої становить не менше, ніж 60% від суми кредитної заборгованості; кредити, застраховані у встановленому порядку та кредити, надані під гарантії, договори поруки юридичних осіб.
Страхування валютних ризиків — це страхування від втрат у разі зміни валютних курсів. Валютні ризики проявляються при зміні за час здійснення зовнішньоторговельної операції курсового відношення між валютою платежу і валютою, у якій виражені витрати експортера.
Товарний кредит — операція делькредерного типу, що передбачає відшкодування втрат, які настали внаслідок невиконання короткотермінових кредитних вимог з товарного постачання та надання послуг.
Хеджирування — метод страхування валютних ризиків від несприятливих змін курсу валют в майбутньому.
Позичальник по закінченню терміну страхування не повернув банку ні боргу, ні відсотків за користування кредитом. Сума кредиту дорівнює 10 тис. грн. Строк 3 місяці. Плата за кредит становить 60% річних. Відповідальність страховика — 80%.
Розрахувати розмір заборгованості і страхового відшкодування.
Позичальник отримав кредит в сумі 40 тис.грн. на 1 рік. Проценти за кредит становлять 80% річних, ліміт відповідальності страховика — 90%. Тарифна ставка — 2,8%, але страховик, оцінюючи слабку кредитоспроможність позичальника, використовує поправний коефіцієнт 2,5%.
Визначити страхову суму і страхову премію.
1. Страхування матеріальних цінностей під заставу.
2. Страхування депозитів. Проблеми і перспективи.
3. Страхування облігацій: закордонний досвід і впровадження його в Україні.
1. Проблеми розвитку кредитного страхування в Україні.
2. Проблеми страхування фінансових ризиків в Україні.
3. Перспективи страхування кредитних і фінансових ризиків в Україні.
! ЗАВДАННЯ
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
1. Головна відмінність при страхуванні банківських кредитів таких двох видів страхування, як страхування ризику непогашення кредиту і страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту полягає: