Страховi послуги

  Сільськогосподарське  виробництво має певні особливості, які полягають у тому, що економічний і природний процеси відтворення безпосередньо пов’язані між собою. Сільське господарство перебуває у великій залежності від метеорологічних та інших природних умов.

  Страхування майна сільськогосподарських підприємств має велике значення для розвитку сільськогосподарського виробни- 
цтва й використовується в інтересах зміцнення економіки і фінансів сільськогосподарських підприємств, матеріального добробуту громадян.

  Сільськогосподарське  страхування належить до дуже ризикових галузей діяльності страхових компаній, але таке страхування конче необхідне. Враховуючи це, розгляд названої вище теми курсу треба почати з обгрунтування необхідності страхування в сільському господарстві, оцінки його розвитку, сучасного стану. При цьому треба звернути увагу на те, що економічний механізм страхування сільськогосподарського виробництва полягає в створенні і використанні страхового фонду з метою відшкодування непередбачених збитків, заподіяних сільськогосподарським підприємствам стихійними лихами, іншими непередбаченими подіями і випадками, які порушують нормальний процес відтворення.

  Необхідно врахувати, що сільськогосподарське страхування  може проводитися як в обов’язковій, так і в добровільній формі, але  сфера обов’язкового страхування в Україні зараз значно звужена. Відповідно до закону України «Про страхування» (стаття 6) в обов’язковій формі здійснюється лише страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державних сільськогосподарських підприємств. Таким чином, всі інші види сільськогосподарського страхування проводяться виключно в добровільній формі. Треба мати на увазі, що обов’язкова форма страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень не виключає його страхування в добровільній формі. Разом з цим, необхідно зазначити, що перелік об’єктів, які страхуються в добровільній формі, значно ширший і це обумовлює необхідність приділити йому увагу. Слід зазначити, що до об’єктів добровільного страхування належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспортні засоби, обладнання, ловецькі судна та засоби лову, інвентар, сільськогосподарські тварини та інші об’єкти.

  Треба зазначити, що для різноманітних  об’єктів страхування характерні і  певні ризики, які враховуються страховою компанією при розробці конкретних умов і правил страхування.

  Вивчаючи  цю тему, доцільно виходити з необхідності послідовного розгляду форм і видів проведення страхування. Насамперед треба розглянути сутність обов’язкової форми страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Розгляд питання слід почати з визначення і характеристики суб’єктів страхування, їх прав і обов’язків, особливостей об’єкта страхування. Далі доцільно перейти до визначення обсягу відповідальності страховика. При цьому треба пам’ятати, що урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень страхується на випадок загибелі або пошкодження внаслідок посухи, нестачі тепла, заморозку, шкідників рослин та інших випадків, визначених в умовах страхування. Необхідно звернути увагу на час початку і закінчення дії договору страхування, враховуючи те, що страхувальник зобов’язаний страхувати урожай в обов’язковому порядку весь час, поки займається його вирощуванням. У зв’язку з цим треба пам’ятати, що тут виникає потреба враховувати агрономічні особливості вирощування різних культур. Наприклад, початком страхування розсадників вважається день посіву сіянців або день посадки саджанців. Закінчення страхування розсадників пов’язується з викопкою саджанців (сіянців).

  При укладенні договору страхування  страховик визначає розмір страхових внесків, які повинен сплатити страхувальник, а також обговорює строки і порядок їх сплати. При обчисленні розміру страхових внесків страховик виходить із середньої п’ятирічної урожайності кожної культури з 1 га, ціни на її продукцію, площі посіву (посадки) і тарифної ставки. Під час самостійної підготовки необхідно розібратися в порядку розрахунку кожного з цих показників.

  Важливою  ділянкою роботи кожної страхової компанії є визначення розміру збитку і страхового відшкодування, тому їй повинна бути приділена особлива увага.

  Для правильного визначення розміру  збитку і страхового відшкодування особливе значення має своєчасна і чітка організація відповідної роботи. Саме тому страхові компанії повинні підтримувати постійний зв’язок з органами управління агропромисловим комплексом, найближчими гідрометеорологічними станціями, органами водного господарства та іншими організаціями, які мають безпосереднє відношення до сільськогосподарського виробництва.

  Робота  страхової компанії пов’язана з  визначенням збитку і страхового відшкодування, починається після одержання повідомлення від господарства про загибель або пошкодження сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Необхідно звернути увагу на те, що страхувальник повинен в обов’язковому порядку дотримуватись строків, встановлених для цього.

  Найбільш  складним і відповідальним етапом роботи, пов’язаної з визначенням збитку і страхового відшкодування, є складання  акта про загибель або пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Необхідно звернути увагу на організацію роботи страховика щодо складання страхового акта, відомостей, які відображаються в ньому, а також на те, що збитки, які поніс страхувальник, можуть бути викликані як страховими, так і нестраховими причинами.

  Обов’язкове страхування урожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень передбачає відшкодування лише кількісних втрат. Слід чітко засвоїти, яким чином розраховується збиток при повній загибелі урожаю і при частковому його пошкодженні, враховуючи те, що пошкоджена культура може бути пересіяна або підсіяна іншою культурою, а також те, що культура може бути висіяна в господарстві вперше. Треба також враховувати ту обставину, що є певні особливості у визначенні збитку у зв’язку з втратами урожаю по окремих сільськогосподарських культурах, і розібратися в їх сутності.

  Визначаючи  суму страхового відшкодування, необхідно  звернути увагу на порядок його розрахунку і виплати.

  Організація роботи страхової компанії щодо надання  страхових послуг у добровільній формі в цілому аналогічна обов’язковій формі страхування. Враховуючи це, необхідно зосередити увагу на особливостях видів страхування, які проводяться в цій формі.

  Як  вже було зазначено, страхувальник  має право застрахувати урожай сільськогосподарських  культур та багаторічних насаджень і в добровільній формі. Під час самостійної підготовки студент повинен розібратися в суб’єктах цього виду страхування, в порядку укладення договору страхування, обсягу відповідальності, що її бере на себе страховик. При цьому необхідно звернути увагу на те, що страховик може відмовити страхувальнику в укладенні договору страхування, тому слід розібратися, коли він має на це право.

  Страхування урожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень в добровільній формі передбачає можливість відшкодування не лише кількісних, а й якісних втрат урожаю, що має дуже важливе значення для страхувальників. Цьому питанню слід приділити належну увагу під час розгляду теми, що вивчається.

  Добровільна форма страхування передбачає страхування  не лише урожаю багаторічних насаджень, а й самі багаторічні насадження (дерева, кущі, виноградники тощо). Як сам об’єкт страхування, так і умови, за яких воно проводиться, відмінні від умов страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, на чому треба зосередитись, аналізуючи це питання.

  До  видів добровільного страхування  належить страхування тварин сільськогосподарських  підприємств. Слід зазначити, що при проведенні страхування тварини поділяються на певні групи, які враховують їх відмінності і вік. Необхідно звернути увагу на певні відмінності в страхуванні дорослих тварин і молодняка, насамперед це стосується переліку страхових випадків, при настанні яких страховик повинен здійснити виплату страхового відшкодування. Тварини сільськогосподарських підприємств страхуються на випадок їх загибелі, вимушеного забою або знищення внаслідок страхового випадку.

  Добровільним  страхуванням можуть бути охоплені будівлі, споруди та інше майно сільськогосподарських підприємств. Важливо засвоїти, що страхова компанія надає страхувальнику право вибору: застрахувати все майно, яке є в його розпорядженні, або лише окремі його види. Крім того, під час самостійного опрацювання цього питання слід врахувати, що при проведенні страхування важливим моментом є визначення вартості майна, яке береться на страхування, а також визначення обсягу відповідальності страховика.

  Враховуючи  різномаїття майна, яке є у сільськогосподарського підприємства, для успішного проведення страхування необхідно розібратися в порядку укладення договору страхування і забезпеченні його виконання. Саме у зв’язку із цим треба мати уявлення про те, що при укладенні договору страхування страхова компанія пропонує страхувальнику визначити, у якому відсотку від вартості він бажає застрахувати своє майно, а також визначити особливі умови страхування. Слід зазначити, що умови страхування можуть передбачати певні пільги для страхувальників, які в цілому спрямовані на зацікавлення їх в укладенні договору.

ПЛАН  СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Економічна необхідність  і сучасний стан  сільсько- 
господарського страхування.

2. Страхування урожаю сільськогосподарських культур  
і багаторічних насаджень.

3. Страхування тварин  сільськогосподарських  підпри- 
ємств.

4. Страхування будівель  та іншого майна  сільськогос- 
подарських підприємств.

Література

_&

   1; 3; 4; 30; 37; 40; 47; 57; 67; 69; 86; 92; 98; 
   103.

Термінологічний словник

  Акт страховий — документ, який складається страховою компанією при настанні страхового випадку і який є основою для виплати страхового відшкодування. В необхідних випадках до страхового акта додаються висновки компетентних органів, які підтверджують факт загибелі (пошкодження) майна та його причини: органів пожежного нагляду, ДАІ, ветеринарної служби тощо.

  Забій тварин вимушений — застосовується при несприятливому прогнозі і здійснюється під контролем ветеринарного персоналу. Він розглядається як страховий випадок.

  Загибель  тварин — відбувається внаслідок стихійного лиха, нещасних випадків, пожежі, дії електричного струму, нападу хижих звірів. Є наслідком об’єктивних факторів, а тому, як правило, належить до страхових випадків.

  Падіж тварин — відбувається, як правило, внаслідок несприятливого утримання і годування тварин, отруєнь та інших причин, а також хвороб. Страховим випадком є падіж від усіх або певних хвороб залежно від умов страхування тварин.

  Хвороби тварин інвазійні — паразитарні хвороби, збудниками яких є організми тваринного походження. Джерелом збудників хвороб в природі є хворі тварини, люди або паразитоносії, які виділяють в оточуюче середовище паразитів або їх яйця.

  Хвороби тварин інфекційні — хвороби вірусного або мікробного походження, які можуть передаватися від хворої тварини до здорової, викликаючи в короткі проміжки часу масові захворювання, супроводжувані падіжом тварин або різким зниженням їх продуктивності, шляхом проникнення інфекції в організм здорової тварини.

  Хвороби рослин — бувають паразитарного та непаразитарного походження. Паразитарні захворювання викликаються живими рослинними організмами: грибками, бактеріями, вірусами. Непаразитарні хвороби пов’язані з несприятливими кліматичними або грунтовими умовами, а також механічними пошкодженнями рослин — поломки, пошкодження та ін.

  Шкідники  рослин — комахи, які відрізняються за характером завданих пошкоджень. Комахи бувають гризучі (саранча, гусінь, метелики тощо) і ті, які смокчуть сік рослин (тля, медяниця та ін.).

 
  НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

  Теми  рефератів

1. Виникнення і розвиток сільськогосподарського страхування в Україні.