Сільськогосподарське страхування

       АGROSEGURO виступає у відносинах з урядом та фермерами від імені всіх страховиків, впроваджує умови та тарифи страхування, здійснює нагляд за виконанням страхових угод та контролює виплати відшкодування.

       Програма  Комбінованого аграрного страхування  працює в Іспанії вже більше 25 років, тому фермери досить широко використовують страхування для мінімізації ризиків. На сьогодні більше 30% (а в деяких провінціях ця цифра становить більше 50%) іспанських фермерів щороку страхують своє виробництво.

       Уряд  та страховики продовжують напрацьовувати нові страхові продукти для різних регіонів країни. За період 2001-2004 років аграріям запропоновано більше 30 нових страхових інструментів, в тому числі з індексного страхування.

       Державою  субсидується частина страхових  премій, сплачених сільгоспвиробниками, а також витрати страхових компаній на актуарні розрахунки, розробку та адміністрування договорів. При настанні страхового випадку державна компенсація  надається застрахованим фермерам в розмірі від 20% до 50% понесеного збитку. За інших рівних умов перевага при виплаті державної компенсації надається найнезаможнішим сільгоспвиробникам та колективним страхувальникам.

       США

       Сполучені Штати Америки - є країна, де було створено систему державної підтримки  страхування фермерів. Державна підтримка  аграрного страхування стала надаватися з 1980 року, коли було прийнято Федеральний Акт щодо страхування врожаю (Federal Grop Insurance Аct).

       Прийняттям  цього Документу було започатковано  співробітництво між державою та приватним сектором з надання  фермерам страхових послуг з комплексного (мультиризикового) страхування врожаїв. Держава сплачувала їм субсидії та відшкодувала адміністративні витрати, а також збитки в тому випадку, коли виплати відшкодування по страхових угодах за державними програмами перевищували страхові внески.

       Така  система державної підтримки  аграрного страхування не стимулювала  страхові компанії докладати максимуму  зусиль для зменшення збитковості  страхування. Тому, в 1994 році систему  державної підтримки аграрного  страхування було реформовано і прийнято Федеральний Акт щодо страхування врожаю(Federal Crop Insurance Act) В результаті реформування було започатковано нові страхові програми.

       Після 2000 року, коли в черговий раз були збільшені обсяги субсидіювання  страхових премій, державою субсидується від 38 до 67 відсотків страхової премії, що сплачуються при страхуванні врожаїв.

       Для проведення державної політики в  сфері аграрного страхування  при Міністерстві сільського господарства США було створено Агентство по управлінню ризиками (Risk Management Agency).

       Головними функціями Агентства є контроль за діяльністю страхових компаній, задіяних в державних програмах, розподіл субсидій між страховими компаніями та контроль за виконанням контрактів.

       Державні  витрати на фінансування програм  підтримки сільськогосподарського страхування спрямовуються на такі цілі:

       -   субсидії страхувальникам на компенсацію частини страхової премії;

       -   субсидії страховим компаніям на відшкодування адміністративних витрат, що виникли при реалізації ними державних програм;

       -   компенсація страховим компаніям частини збитків від угод страхування за державними програмами.  

       В США працюють такі програми страхування  врожаю:

       1.     Програма захисту від комплексу ризиків;

       2.     Програма  “Куплене покриття”;

       3.     Програма  “Груповий план”.

       Функціонування  програм мультиризикового страхування врожаїв в Сполучених Штатах Америки виявило декілька проблем, характерних для цього виду страхування. В першу чергу це високі ризики, які часто носять системний характер. Це також високі бюджетні видатки на підтримку програм аграрного страхування. Так, США в 1995-2000 роках щорічно виділяли близько 1,3 млрд. доларів на фінансування зазначених програм. 

       Канада

       Сільське  господарство визнане в Канаді стратегічною галуззю. Тому уряд цієї країни вважає за необхідне надавати державну підтримку аграрному сектору через різноманітні програми, в тому числі стабілізації доходу та мінімізації ризиків. Діюче законодавство Канади надає право формування політики щодо сільськогосподарського виробництва уряду країни та урядам канадських провінцій.

       Уряд  держави та уряди регіонів реалізують свою політику щодо фінансування та страхування  сільгоспвиробників через Королівські  корпорації - спеціалізовані державні установи. На державному рівні ця установа має назву Королівська корпорація з надання послуг сільському господарству.

       Мета  діяльності корпорації – створити для фермерів більш сприятливі умови  отримання фінансових послуг, ніж  ті, що можуть запропонувати їм комерційні установи (банки, страхові компанії тощо.). Прибутки, отримані в результаті такої діяльності, накопичуються у фонді корпорації і використовуються в майбутньому для покриття збитків чи надання додаткових послуг сільгоспвиробникам.   

       В даний час в Канаді діє ряд  державних програм мінімізації  ризиків та фінансування фермерів: - програму страхування врожаю, що включає:  

       -  програма стабілізації доходу;  

       -  програми весняного авансування та осіннього авансування сільгоспвиробників Канади  

       -  провінційні програми  підтримки фермерів.

       Програма  страхування врожаю має пом’якшити негативний вплив природо-кліматичних явищ на аграрний бізнес. Вона передбачає часткову компенсацію урядом страхових платежів, сплачених фермерами при страхуванні сільськогосподарської продукції, а також створення для них сприятливих умов внесення платежів з урахуванням сезонності виробництва.

       Програма  стабілізації чистого  доходу є засобом мінімізації різких коливань доходів фермерів шляхом акумулювання їх власних заощаджень в поєднанні з державною допомогою.

       Програма  весняного авансування має на меті надати фермеру на сприятливих умовах кошти в період виконання весняно-польових робіт. Передбачає страхування фермером майбутнього врожаю на користь фермерської організації (асоціації), яка видає ці кошти.

       Програма  осіннього авансування надає кошти в період одразу після збору врожаю для того, щоб фермер міг не продавати врожай в період найбільшої пропозиції на ринку на невигідних для себе умовах. Кошти надає асоціація фермерів, яка має право отримувати для цього банківський кредит під низькі відсотки, гарантовані державою.

       Програми  провінцій надають провінціям Канади додаткове фінансування для вирішення питань фінансування чи виплати фермерам у випадку масштабних стихійних явищ.

       Російська Федерація

       В Росії державна підтримка страхування  врожаю сільськогосподарських культур започаткована в 1993 році. З 2001 року ця підтримка надається згідно з Правилами субсидіювання, що затверджуються  урядом Російської Федерації у відповідності з федеральним законом “Про державне регулювання агропромислового виробництва.”

       Страхування виконується приватними компаніями. Державну політику в сфері аграрного  страхування виробляє та реалізує Федеральне Агентство з державної підтримки страхування в галузі агропромислового виробництва, яке підпорядковується Міністерству сільського господарства Російської Федерації. Страхові компанії, які бажають працювати з аграріями, повинні заключити з Агентством угоду про умови страхування з використанням коштів державного Бюджету.

       Федеральним Агентством підготовлена “Концепція розвитку сільськогосподарського страхування в Росії з державною підтримкою на період до 2008 року”.Ця концепція передбачає багаторівневий захист сільгоспвиробників від ризиків від стихійних явищ.

       Перший  рівень захисту передбачає власну участь страхувальника в покритті збитків, що виникли внаслідок настання страхового випадку (як правило, у межах, що не перевищують 30% від страхової суми)   

       Другий  рівень захисту – відповідальність страхових компаній згідно з укладеними договорами страхування ризиків сільськогосподарського виробництва.

       Третій  рівень захисту передбачає відповідальність учасників Російського сільськогосподарського страхового Пулу за договорами, заключеними його учасниками. Фінансова потужність Пулу по одному договору складає 4 млн.доларів США.

       Четвертий рівень – це покриття збитків за рахунок активів федерального сільськогосподарського страхового резерву (ФССР), прогнозний розмір якого складатиме 300-400 млн. доларів США. Джерелами наповнення бюджету фонду будуть відрахування від загальної суми сплачених внесків, кошти федерального бюджету, кредити комерційних банків, членські внески тощо.

       П’ятий рівень - відшкодування збитків, що виникли внаслідок природних катаклізмів та стихійних явищ за рахунок резервного ( стабілізаційного ) фонду Федерального бюджету.

       У структурі Агентства створено інформаційно-консультаційний  центр з філіалами у 37 регіонах Росії. Задачами центру є надання  інформації всім учасникам ринку  стосовно страхування сільського господарства з державною підтримкою.  

       Держава регулює перелік культур для страхування, максимальні тарифи, при яких надається компенсація, назву та перелік ризиків, від яких виконується страхування.

       З 2001 року діють дві державні програми субсидування премій при страхування  врожаїв:  

       -  страхування від стихійних явищ, 

       -  страхування від небезпечних природних явищ.

       Субсидується 50 відсотків страхової премії. Субсидія сільгоспвиробникам надається при  страхуванні ярих зернових та зернобобових, зернових, цукрових буряків, рису, олійних, льону та сої.

       Страховими  ризиками визнаються : засуха , заморозки, вимерзання випрівання , надмірна волога,

       град, буря, пилова буря, дощі та зливи.

       Важливим  напрямом роботи Агентства є створення  в регіонах товариств взаємного  страхування. Метою їх створення  є розвиток інфраструктури некомерційного страхування в Росії, надання широкого спектру послуг своїм учасникам.

       Для створених в розглянутих нами країнах систем мінімізації ризиків  є ряд характерних особливостей:

       -   держава бере активну участь у діяльності системи;

       -   страхування добровільне;

       -   створені спеціальні державні установи для вироблення та реалізації державної політики в цій сфері;

       -   державою надається підтримка як сільгоспвиробникам, так і їх організаціям;

       -   держава розвиває альтернативні форми фінансування та страхування агроризиків.   

 

       

3. Проблеми  та перспективи агрострахування  в Україні

 

       На  сучасному етапі розвитку сільського господарства України на перший план висуваються завдання розбудови  інфраструктури аграрного ринку. Важливим елементом цієї інфраструктури має  стати система фінансово-кредитного забезпечення, зокрема система страхування сільгоспвиробництва. У чому ж полягають специфіка та роль страхування аграрних ризиків? Які функції належить виконувати державі, аби сприяти розвитку сільськогосподарського страхування? Що потрібно для успішного розвитку ринку страхових послуг? На ці питання відповідає Олександр Войтко, президент і голова правління страхового товариства “Стройполіс”. Сучасний стан розвитку страхових послуг в Україні

       Нинішній  стан розвитку ринку страхових послуг в аграрному секторі не дає підстав для оптимізму: страхові послуги аграріям надає лише незначна кількість компаній, інформація про умови та порядок страхування неповна та важкодоступна, перелік ризиків, від яких страхують страхові компанії, часто не відповідає потребам страхувальників-аграріїв. Поштовхом для розвитку аграрного страхування в Україні мало стати запровадження обов’язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільгосппідприємствами, а також страхування врожаю зернових культур і цукрових буряків сільгосппідприємствами всіх форм власності. Аби пом’якшити тягар такого страхування для сільгоспвиробників, було вирішено, що обов’язкове страхування здійснюватиметься лише за умови державної підтримки, яка надаватиметься у формі часткового відшкодування страхових внесків. Проте, оскільки Державним бюджетом України на 2003 рік кошти на програму підтримки обов’язкового страхування не були передбачені, де-факто обов’язкове страхування врожаю в Україні не здійснюється. Щодо добровільного страхування, то його розвиток відбувається вкрай повільно. На думку спеціалістів, аграрне страхування є ризикованішим та затратнішим страхуванням, порівняно з іншими його видами. Підвищена ризикованість страхування врожаю полягає в тому, що в разі стихійного лиха втрат можуть зазнати не лише окремі страхувальники, а й цілі території. Отже, розмір страхового відшкодування може бути надто великим і згубно позначиться на фінансовому стані страхової компанії. Спеціальної підготовки персоналу та додаткових транспортних витрат потребує діяльність страхової компанії, пов’язана з моніторингом дотримання сільгосппідприємствами умов страхування, зокрема, дотримання ними агротехнології. З огляду на це, наявні нині страхові тарифи страховики вважають заниженими. З іншого боку, ці тарифи є надто високими для сільгоспвиробників. Як результат, страхування врожаю сільгоспкультур здійснюється нині здебільшого у формі страхування застави з метою отримання кредиту. Отже, варто ще раз переглянути принципи розвитку ринку страхових послуг у сільському господарстві та сформулювати підходи до вирішення наявних проблем. Передусім слід відповісти на питання щодо доцільності надання державної підтримки у страхуванні ризиків аграрного виробництва. Міжнародний досвід та особливості розвитку аграрного сектора України дають підстави для позитивної відповіді. Державна підтримка видається нам цілком обгрунтованою з огляду на такі чинники: