Ринок страхування автотранспортних засобів «авто-каско»

       На  страхування,як правило, не приймаються  транспортні засоби, які перебувають  а експлуатації понад 10 років, а також  такі, що мають значну корозію або інші серйозні пошкодження. Виняток становлять транспортні засоби, що пройшли капітальний ремонт або на них здійснено заміну кузова.

       Страховими  послугами з автострахування  можуть скористатись як резиденти, так  і нерезиденти. Страхувальниками можуть виступати юридичні й фізичні  особи.

       Договором страхування можуть бути передбачені  інші обмеження  й винятки зі страхових  випадків, пов’язані з технічним  станом, умовами експлуатації та утриманням транспортного засобу.

       Договір страхування транспортного засобу укладається відповідно до вимог, визначених законодавством, правилами страхування  та домовленістю сторін. Оскільки порядок  укладення страхового договору визначений законодавством і здебільшого є  типовим для всіх видів страхування, він у цьому розділі докладно не висвітлюється.

       На  прохання страхувальника договір може бути укладений на будь-який термін у межах одного року. Якщо транспортний засіб перебуває під заставою , переданий в оренду  або лізинг, то договір страхування може бути укладений на весь строк такого використання автомобіля.

       Договір страхування діє на території  країн, зазначених у страховому полісі. Зазвичай , компанії обмежують територію  дії договору страхування за ризиком  «викрадання» та інших способів незаконного  заволодіння транспортного засобу лише Україною. Те саме стосується збитків, які пов’язані  зі страхуванням самохідних машин, що сконструйовані  на шасі автомобілів або тракторів.

       Страхова  сума не може перевищувати страхові вартості транспортного засобу і додаткового обладнання. Страхова вартість заявлених для страхування об’єктів  визначається з урахуванням їх початкової вартості  та норм амортизації на підставі заяви про страхування й документів,які підтверджують вартість транспортного засобу і додаткового обладнання. Такими документами можуть бути: довідка-рахунок магазину, рахунок-фактура офіційного дилера; чеки, квитанції та інші платіжні документи ; митні документи;  прейскуранти дилерів; каталоги, довідники й програми з оцінювання транспортного засобу.

       Транспортний  засіб може бути застрахований:

• на повну вартість. При цьому страхова сума дорівнює вартості транспортного засобу за цінами, що діють на мить укладення договору страхування;
• на суму в частці від повної вартості. Страховик  бере на себе зобов’язання відшкодувати збитки пропорційно відношенню страхової суми до повної вартості транспортного засобу за цінами , що діють на час укладання договору страхування;
• із застосуванням «системи першого ризику». Це означає , що у разі настання страхового випадку страхувальник може претендувати на повну виплату збитків, але в межах страхової суми. Дія договору страхування за такої системи  поширюється лише на перший страховий випадок. Якщо страхувальник хоче й надалі мати страховий захист , він повинен укласти нову угоду  з страховиком і сплатити йому відповідні внески. Деякі компанії висувають низку додаткових умов до застосування «Системи першого ризику».

       У більшості українських компаній правила страхування передбачають у разі пошкодження транспортного засобу здійснення відшкодування збитків на заміну запасних частин, деталей і приладів з урахуванням їх зношення. Це має сенс, оскільки під час розрахунку страхових премій страховик виходить зі страхової суми, визначеної за вирахуванням відсотку зношення. Проте такі коригування сум виплат негативно позначаються на престижі автострахування. Тому в останні роки набрала поширення практика надання можливості страхувальникам укладати договори страхування транспортних засобів на умовах відшкодування в разі заміни запасних частин і деталей, зумовленого страховим випадком, виходячи з реальних цін на ці матеріальні цінності зі сплатою додаткової премії до тарифу каско[10].

       Договір страхування може бути укладений  за наявності безумовної

франшизи. її розмір визначається залежно від умов страхування й типу транспортного засобу. При цьому кожний страховик керується своїми нормами франшизи. Страхувальнику потрібно знати, що чим більша франшиза, тим, за інших рівних умов, повинен бути менший страховий тариф.

       На  випадок незаконного заволодіння  транспортного засобу безумовна  франшиза встановлюється зазвичай у  значно більших розмірах. Страхувальник  може просити застосування і умовної  франшизи.

       Сума  франшизи віднімається з розміру  нарахованого страхового відшкодування за кожним страховим випадком.

       Страхова  премія залежить від: страхової суми, а також страхового тарифу, на який впливає розмір безумовної та умовної франшизи; склад і параметри страхових ризиків з врахуванням марки транспортного засобу , його моделі, року випуску, кількості та стажу водіїв, кількості транспортних засобів, які беруться на страхування, наявності охорони або протиугінних засобів; системи знижок (надбавок); території дії договору страхування; терміну страхування.

       Якщо  страхова сума, розмір франшизи та набір  страхових ризиків відповідно до наведених вище умов уже визначені, то далі потрібно обчислити розмір (або скористатися наявною в компанії таблицею) страхових тарифів. Базові тарифи визначаються з розрахунку дії договорів страхування впродовж року. Якщо термін договору коротший, то страхувальник сплачує меншу страхову премію, але з розрахунку на один день страхового покриття вона буде більшою[6].

         На вітчизняному страховому ринку  в першій половині 2010 року спостерігалися  тенденції, характерні для фінансового  сектору в цілому. Зниження рівня  платоспроможності населення й  довіри до фінансових установ  призвели до суттєвого зменшення  попиту на страхові послуги.  Цьому також сприяли згортання  банківської активності у сфері  споживчого, іпотечного та автокредитування, що значно звузило клієнтську  базу страхових компаній. Даний процес продовжує набирати оберти. Так, якщо середньоринковий показник скорочення страхових платежів у першій половині 2009 року по Україні склав 14%, то у за відповідний період 2010 року темпи падіння значно зросли [3].

       Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих  страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від  страхувальників та перестрахувальників  за І півріччя 2010 року, становила 4697,7 млн. грн. З цієї суми: 1297,9 млн. грн. (27,6%) склали премії, що надійшли від фізичних осіб; 2067,0 млн. грн. (44,0%) - премії, що надійшли від юридичних осіб; решта 1332,8 млн. грн. (28,4%) - премії, що надійшли від перестрахувальників. За січень-березень 2010 року сума отриманих  страховиками премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя, становила 4533,1 млн. грн. (або 96% від загальної  суми страхових премій), а зі страхування  життя - 164,6 млн. грн. (або 4% від загальної  суми страхових премій). Сума чистих страхових премій (валові премії за мінусом коштів з внутрішнього перестрахування) становила 2 749,0 млн. грн., що складає 58,5% від валових страхових премій [4].

       У порівнянні з відповідним періодом 2009 року, обсяг чистих страхових  премій у І півріччі 2010 року зменшився  на 12,7% або на 399,2 млн. грн. По всіх видах  страхування змінився склад лідерів  ринку, серед яких переважати стали  страхові компанії з іноземними інвестиціями. На думку аналітиків, така тенденція  спостерігатиметься і надалі. Іноземні компанії, що мають можливість вкладати кошти в український бізнес, захоплюватимуть  ринок. Натомість вітчизняним страховикам  конкурувати з ними буде усе складніше [8].

                  Найбільше із всіх видів страхування від кризи у минулому році постраждав ринок автострахування, скорочення обсягів якого досягло 30%. Не просто для цього ринку розпочався і 2010 рік. Стрімке падіння упродовж першого півріччя спостерігається насамперед у сфері добровільного автострахування (авто-каско), причому за основними параметрами діяльності: обсягом зібраних премій, рівнем та обсягами страхових виплат(таблиця) [6]. 

Таблиця 1 – Основні показники  автострахування в Україні за І півріччя 2009-2010рр.

       Надходження валових премій при страхуванні наземного транспорту авто-каско за І півріччя 2010 року скоротилися на 11,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2009 року, і склали 745,6 млн. грн. Обсяг валових виплат при страхуванні авто-каско за І півріччя 2010 року становив 488,6 млн. грн., що на 28,3% менше, ніж за той самий період 2009 року. Рівень валових виплат зі страхування авто-каско досяг 65,5% (при 80,9% на 31.06.09). На середині першого   півріччя 2010 року розмір чистих страхових премій, що надають послуги з авто-каско, склав 661,9 млн. грн., а розмір чистих страхових виплат - 468,3 млн. грн. Рівень витрат на ведення автострахового бізнесу в Україні у 2010 році зріс майже у півтора рази [1, C.58-60].

       Страхову  премію страхувальник зазвичай вносить  одноразово. В окремих випадках за згодою сторін премія може сплачуватися поетапно в обумовлені договором 2—4 строки. У разі порушення графіка  сплати премії страховий захист припиняється до погашення заборгованості. Відшкодування

за страховими випадками, що сталися в цей період , не виплачуються.

         Бонус-малус — це система знижок або підвищень до базової ставки страхового тарифу, за допомогою якої страховик коригує страхову премію, залежно від того, чи були страхові випадки щодо об'єкта страхування в певному проміжку часу. Знижки з базових тарифів діють тільки щодо транспортного засобу, які були застраховані на повну вартість і на строк не менше одного року.

       Система «бонус-малус» і передбачає визначення розміру страхового тарифу залежно від класу транспортного засобу. На початковому етапі страхування транспортному засобу присвоюється базовий клас. За ним страхова премія вираховується в розмірі 100 % тарифу. У разі продовження страхування на наступний рік страхова компанія проводить перегляд класу системи «бонус-малус»[18, C.275-276].

       Клас  збільшується, коли впродовж року:

• сплачено страхові відшкодування з ризику ДТП, що сталася з вини особи, яка керувала транспортним засобом;
• сплачено страхові відшкодування з двох і більше претензій щодо пошкодження транспортного засобу, які не пов'язані з ДТП. Кожна наступна претензія зумовлює збільшення класу на одиницю.

       Клас  залишається без змін, якщо впродовж року:

• сплачено страхові відшкодування за однією претензією щодо пошкодження транспортного засобу, не пов'язаного з ДТП;
• сплачено страхові відшкодування за претензією щодо ДТП, що сталися не з вини особи, яка керувала транспортним засобом.

       Клас  зменшується, якщо впродовж року не оплачено жодної претензії.

       Знижки  та надбавки за системою «бонус-малус» зберігаються за страхувальником у  разі переоформлення страхування з  одного транспортного засобу на інший  упродовж страхового періоду та переходу страхувальника з іншої страхової компанії, за умови документального підтвердження відсутності страхових випадків. «Бонус-малус» зберігається за страхувальником у разі переоформлення страхування з одного транспортного