Інноваційні проекти

     Реалізація  проекту. Це процес виконання робіт з реалізації поставлених цілей проекту. На цьому етапі здійснюється контроль виконання календарних планів і витрати ресурсів, коректування виниклих відхилень і оперативне регулювання ходу реалізації проекту.

     Завершення  проекту. Це процес здачі результатів проекту замовнику і закриття контрактів. Цим завершується життєвий цикл інноваційного проекту.

     Розглядаючи інноваційний проект за елементами організації, можна виділити в ньому дві  частини: органи управління формуванням  і реалізацією проекту й учасники інноваційного проекту. [4, с. 61-72]

2. Підготовка інноваційних проектів

 

2.1 Визначення проблеми та цілі інноваційних проектів 

     Загальне  для всіх проектів – виявлення проблеми та постановка мети. Однак є деякі відмінності у підготовці дослідних та венчурних проектів.

     Підготовка  дослідницького проекту починається  з аналізу ступеня розробленості  проблеми та доказу її актуальності.

     Розрізняють: ініціативні дослідницькі проекти; проекти розвитку матеріально-технічної  бази наукових досліджень; проекти створення інформаційних систем і баз даних; видавничі проекти та ін.

     Кожен науковий працівник має можливість знайти чимало актуальних і цікавих  тем. Цілий ряд тем може з'явитися  після вивчення бібліографічних  оглядів нових робіт з тієї чи іншої галузі науки. Основна вимога до вибору теми – її актуальність. Критерій актуальності і значущості обраної теми – її відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, завданням економічного і соціального розвитку.

     При цьому важливо, щоб тема дослідження була пов'язана з напрямками наукових досліджень відповідної наукової організації.

     Після вибору теми починається кропітка робота з аналізу вивченості проблеми. Аналіз ступеня вивченості проблеми необхідний насамперед для того, щоб уникнути повторення вже виконаних раніше досліджень.

     Після попереднього ознайомлення з досліджуваним  питанням необхідно скласти план майбутньої роботи.

     Ініціативні проекти здійснюються невеликими науковими  колективами або окремими вченими  і не мають конкретних замовників. Термін виконання ініціативного  проекту, - як правило, 1-3 роки.

     У ініціативному інноваційному проекті, що виконується колективом вчених, повинні бути відображені:

• фундаментальна наукова проблема, на вирішення якої спрямовано проект;
• конкретна фундаментальна завдання в рамках проблеми, на вирішення якої спрямовано проект;
• пропоновані методи і підходи (з оцінкою новизни). Загальний план робіт на весь термін виконання проекту;
• очікувані наукові результати;
• сучасний стан досліджень у даній галузі науки, порівняння очікуваних результатів зі світовим рівнем;
• наявний у колективу науковий доробок щодо пропонованого проекту, отримані раніше результати (з оцінкою ступеня оригінальності);
• розроблені методи (з оцінкою ступеня новизни);
• список основних публікацій, що відносяться до даного проекту;
• перелік і характеристика наявного обладнання. [1, с. 77-79]

     Ініціативний  колективний проект може являти собою  науково-дослідну роботу, яка завершиться  написанням монографії, підручника, розробкою  методики рішення актуальної наукової і практичної проблеми.

     Дослідницький проект ґрунтується на наукових і фактичних даних. Вони будуть використані для його виконання. Для дослідницького проекту характерно те, що він носить творчий характер і містить обґрунтовані рекомендації щодо вирішення проблеми.

     Планування  і контроль – необхідні передумови підготовки та реалізації інноваційних проектів, у тому числі і дослідних. При цьому має значення не тільки планування термінів виконання проекту, а й планування часу учасників проекту.

     План  дослідницького проекту не обов'язково розраховується на однаковий період часу.

     Річний  план не повинен бути дріб'язковим  і занадто детальним. Недоцільно включати в нього роботи, розраховані  на кілька днів. Цілком достатньо, якщо виконання робіт буде контролюватися помісячно. У свою чергу, в місячних планах роботи можуть плануватися подекадно.

     Для організації праці ділянок проекту  доцільно застосовувати прийоми  самоменеджменту (інвентаризація та планування робочого часу). [5, с. 317-318]

     Найбільш  простий і наочною формою плану може бути графік. Його суть полягає в тому, що по вертикалі вказується, які види робіт необхідно виконати при розробці проекту, а по горизонталі – встановлені терміни початку та закінчення робіт, а також загальну тривалість кожної роботи.

     Однак не завжди план виконується пунктуально. Це обумовлено тим, що на його виконання впливають зовнішні і внутрішні фактори, що можуть з'явитися перешкоди, які не залежать від учасників інноваційного проекту.

     Тому  зміни до плану можуть вноситися  як щодо змісту робіт, так і термінів їх виконання, адже дослідницький проект пов'язаний з пошуками нового рішення, у зв'язку з чим можливі окремі невдачі і слід знайти шляхи їх усунення.

     Вибір методу планування і контролю особливо важливий при колективних дослідницьких  проектах. Тільки склавши план, чітко розподіливши між учасниками проекту роботи та витрати часу на кожну частину роботи і на весь обсяг робіт, проекту можна забезпечити успішне виконання.

     Розробка  дослідницького проекту складається  з наступних стадій: підготовчого періоду; складання бібліографії, збору матеріалу, аналізу літературних джерел; спілкування з вченими, що працюють у відповідній галузі знань; спостереження; експерименту; обробки матеріалів та вирішення проблеми; оформлення роботи.

     У процесі дослідження необхідно  прагнути до того, щоб отримати вичерпно повну і абсолютно правильну оцінку кожного фактора, що відноситься до нинішнього явищу. В іншому випадку дослідник може встановити неправильні співвідношення між окремими сторонами досліджуваного явища, що завадить зробити те чи інше важливе відкриття.

     У підготовку дослідницьких проектів входить і планування експерименту. Основні цілі експерименту: спостереження, перевірка гіпотези; можливості практичного  застосування отриманих наукових результатів, методик, рекомендацій.

     Венчурний інноваційний проект включає комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, робіт з виробництва та експлуатації нововведень і нововведень, що забезпечують створення нової технічної чи соціально-економічної системи. [1, с. 79-83]

     Для вирішення складних науково-технічних проблем розробляються інноваційні програми, а також комплекс управлінських рішень і ресурсів на їх виконання.

     Основні етапи підготовки та реалізації венчурних  інноваційних проектів:

1. передінвестиційний етап:

• пошук ринково-орієнтованих ідей і розробка проекту;

• інноваційні маркетингові дослідження;
• дослідження інвестиційних можливостей і підготовка документації;
• техніко-економічне обумовлення проекту (ТЕО проекту);

2. інвестиційний: науково-досліджувальні, опитно-конструкторські та будівельно-монтажні роботи;

3. експлуатаційний:

• початок виробництва та експлуатації об’єкту;

• ринкова реалізація інноваційної продукції.

     Основною  проблемою при розробці венчурних  інноваційних проектів є обґрунтування  науково-розроблених критеріїв прийняття  інноваційних рішень, оформлених і погоджених у вигляді нормативних документів.

     Таким чином, розробка венчурного інноваційного  проекту складається з трьох  основних етапів: передінвестиційного, інвестиційного та експлуатаційного.

     Тільки  з початком виробництва та ринкової реалізацією інноваційної продукції (третій етап) починається віддача інноваційного проекту.

     При ухваленні рішення про фінансування слід враховувати, що можливе подання  декількох проектів, з яких необхідно  вибрати один найбільш ефективний.

     Тому  необхідна експертиза інноваційних проектів. Залежно від результатів експертизи приймаються рішення про обсяг фінансування інноваційного проекту.

     Після прийняття рішення про фінансування починається власне організація  і реалізація проекту. Під організацією проекту розуміють структуру управління і схему реалізації. До організаційної структури проекту відноситься розподіл ролей, функцій і компетенції усередині проектної групи.

     Схема реалізації проекту передбачає визначення порядку проведення робіт та послідовності  їх виконання.

     Велику  роль в організації та реалізації проекту грають Ділові зв'язки між  суб'єктами проекту, а також участь розробників проекту в його комерційній  експлуатації.

     Головними дійовими особами проекту є замовник, Споживач (клієнт) і виробник. Кожна  зі сторін може бути представлена одним або кількома підприємствами. При цьому кожен з них – самостійний господарюючий суб'єкт. [5, с. 320-325] 

2.2 Розробка плану, етапів і термінів роботи за проектом 

     Плануванням називається безперервний процес визначення найкращого способу дій для досягнення поставлених цілей. Логічно воно пов'язане з іншими основними функціями менеджменту: організацією, мотивацією, регулюванням, контролем, координацією, обліком та аналізом.

     Головне в плануванні робіт з інноваційного  проекту – безперервне підтримання стратегії проекту з урахуванням змін, що відбуваються на шляху до досягнення цілей. У проекті планується предметна область (результати проекту, їх характеристики і комплекс робіт), вартість, час виконання всього проекту та його окремих етапів, якість, витрати, ризики, обсяг поставок. [1, с. 84]

     Поряд із загальними принципами планування використовуються і принципи наукової обґрунтованості роботи, узгодженості, домінування стратегічних аспектів, гнучкості й еластичності.

     Принцип гнучкості характеризує здатність планів реагувати на прояви неврахованих факторів, відображати ризики, властиві ринковій економіці.

     Принцип еластичності проявляється в здатності  зберігати необхідні резерви  навіть при оптимальних рішеннях і передбачати планові варіанти. Планування діяльності підприємств спирається на досягнутий рівень показників у попередній звітний період, виробничу потужність і нормативи її досягнення. При складанні планів проектів відправними точками є: ТЕО, науково-дослідний і конструкторський потенціал, технічне завдання (ТЗ) і договір на проведення науково-дослідницької діяльності конструкторських розробок (НДДКР).

     ТЗ  необхідні в обов'язковому порядку  при виконанні проектів на замовлення державних органів, міністерств  і відомств, позабюджетних фондів та інших великих інвесторів.

     Планування  за проектом також враховує якості цілей і, зокрема, їх підпорядкованість. В процесі планування йдуть від  більш значущих цілей до менш значущих. Роботи визначаються за змістом, після  чого оцінюється їхня тривалість і вартість. [5, с. 326-327]

     Предметна область проекту визначається в  результаті його осмислення, в ній  містяться відомості про те, яка  інформація потрібна для виконання  науково-дослідних робіт (НДР), і перераховані методи, середовищ та способи, необхідні для виконання проекту.

     Після визначення предметної області складається  календарний план. На його основі організується  злагоджена робота всіх учасників. Він  визначає дати початку та закінчення окремих робіт, їх послідовність, виконавців, ресурси, вартість, проміжні та кінцеві результати по етапах, порядок приймання робіт і в деяких випадках - джерела фінансування (якщо їх декілька). Календарні плани складаються на весь життєвий цикл проекту.