Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

Доступ. Усі вчителі отримують доступ до устаткування, програмного забезпечення та засобів комунікації у класі, робочому кабінеті та вдома. Розподіл технічних ресурсів школи є рівноправним, незалежно від авторитетності того чи іншого працівника або посади, що він обіймає.

Досвід учителів. Рівень знання інформаційних технологій, їх професійного використання та застосування під час роботи з учнями у різних учителів може бути різним, але у школі мають бути відповідні фахівці, а також повинні діяти механізми консультування і навчання учителів-початківців.

Професійне удосконалення. Усі вчителі регіону мають можливості для постійного професійного розвитку, що забезпечує безперервне удосконалення методів застосування інформаційних технологій у навчальних курсах. Методи професійного удосконалення варіюються від індивідуальних занять до моделювання ситуацій у класі. Учителі-початківці отримують допомогу у виборі шляхів підвищення кваліфікації.

Технічна допомога.  Усі вчителі мають змогу одержати своєчасну технічну допомогу. Мета технічної допомоги — забезпечити безперервний процес навчання, а також надати можливості постійного навчання вчителів у галузі усунення недоліків. Персонал, що забезпечує технічну допомогу, знайомить учителів-початківців з устаткуванням і програмним забезпеченням у класі та процедурою отримання подальшої допомоги.

Освітні стандарти  та ресурси навчальних курсів.  Професійне удоско-налення учителів передбачає їхній вплив на процес придбання технічних засобів, що допомагатимуть учням у досягненні відповідного рівня знань. Учителі-початківці вивчають наявні ресурси, а також можуть брати участь у придбанні нових.

Особистісно орієнтоване  навчання.  Учителі здатні показати, що у разі застосування інформаційних технологій встановлюється баланс між їх використанням учителем та учнями. Особистісно орієнтовані методики навчання покликані створити можливості для активного залучення учнів до навчального процесу та забезпечити інтенсивне використання учнями інформаційних технологій як навчального знаряддя.

Оцінювання. Види діяльності, пов'язані з технологіями, є невід'ємною частиною задачі оцінювання успішності. Підтримуються зусилля вчителів, спрямовані на оцінювання використання учнями інформаційних технологій та на застосування інформаційних технологій з метою збирання й аналізу даних, необхідних для удосконалення навчального процесу.

Підтримка з боку громадських установ. Учителі підтримують один одного та навчають початківців налагоджувати зв'язки з місцевою громадою, які приносять користь як окремим класам, так і усьому шкільному товариству. Встановлення зв'язків з громадою розглядається як напрямок діяльності усієї школи, а не залишається в зоні відповідальності окремих учителів.

Політика  підтримки. Політика школи регулярно переглядається, щоб переконатися, що вона не заважає використанню інформаційних технологій у навчанні. Ця політика стосується оцінювання роботи вчителів, створення розкладів та забезпечення доступу до ресурсів. Вона забезпечує рівномірний розподіл бюджетного фінансування шкільних потреб та підтримку працівників, що розуміються на технологіях.

На державному рівні створення  національного інформаційного середовища й інформаційного навчального середовища в закладі освіти в достатньому обсязі відображено Національною Програмою інформатизації. У ній визначено поетапне досягнення основної мети інформатизації системи загальної середньої освіти, поставлено завдання інформаційного забезпечення навчання, інформатизації управлінських процесів у закладах освіти.

За цих умов рівень інформаційної культури керівника школи є одним із чинників формування сучасного інформаційного навчального середовища. Таке середовище забезпечить наявність достатнього обсягу інформаційних навчальних ресурсів для задоволення інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процессу. [10, с.100] Нами виявлено організаційно-педагогічні умови формування інформаційного навчального середовища сучасного закладу освіти:

- достатній  рівень інформаційної культури  керівника закладу освіти і  всіх суб'єктів навчально-виховного процесу;

- наявність  суб'єкта навчання, створення й реалізація в його межах інформаційного, функціонального і комунікаційного компонентів навчально-виховного процесу;

- забезпечення  в межах інформаційного навчального середовища обігу навчальної й управлінської інформації.

 

2.2. Регіональні аспекти інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами

 

У   теорії   та   практиці   залишається   проблема  неадекватності випереджального розвитку інформаційних ресурсів, нових інформаційних технологій,  інформаційних  систем  управлінського  призначення  та  їх  повільним  упровадженням  у  практику   управління   загальноосвітніми   навчальними   закладами   (далі   –   ЗНЗ)   через   недостатню  готовність   переважної   більшості   керівників   до   здійснення   інформаційної   діяльності.   Розв’язання  проблеми інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як складової інформатизації освіти є не лише фактором розвитку інформаційного суспільства в Україні, а й необхідністю щодо забезпечення вищого  рівня ефективного управління ЗНЗ та якості освіти учнівської молоді на основі створення інформації та  інформаційних ресурсів, упровадження управлінських інформаційних систем, мереж, нових інформаційних технологій, інформаційно-комунікативних систем. 

Результати  фундаментальних         досліджень      пов’язані    з  теоретико-практичними          дослідженнями        інформації     як  атрибуту і одного з ключових елементів класичної адміністративно-функціональної моделі управління в освіті  на  різних  ієрархічних рівнях,  функції організації лише  на  основі  педагогічної  інформації,  розробкою змісту банків педагогічної інформації на засадах теорії школознавства і педагогіки в контексті  радянської       методології      (С.І. Архангельський,         В.П. Баймаков,         Д.М. Гвішиані,        М.І. Кондаков,  Ю.А. Конаржевський, В.С. Татьянченко, О.А. Орлов, Т.І. Шамова, П.В. Худоминський, Т.К. Чекмарьова та  ін.),  які  за  сучасних  умов  виробництва  засобів  інформатизації  та  ІКТ,  розвитку  теорії  освітнього  менеджменту,  педагогіки  і  моделі  державно-громадського  управління  школою,  набувають  суттєвих інноваційних і модернізаційних змін [6].      

Згідно із завданнями дослідження розроблено методику вивчення та  аналізу   професіограми   управлінської   діяльності   керівників   загальноосвітніх   навчальних   закладів (надалі ЗНЗ  або закладів), стану інформаційного забезпечення управління якістю освіти та застосовано  комплекс методів, адекватних предмету дослідження. Вивчення та аналіз професіограми управлінської  діяльності керівників закладів здійснено під час вивчення управлінської діяльності респондентів, бесід,  анкетування,  опитування.  Вважалось,  що  керівник  ЗНЗ  є  провідною  фігурою  навчально-виховного  процесу, носієм освітніх і суспільних змін, і від його управлінської компетентності залежить рівень якості  освіти та управління нею [7].

У ході дослідження анкетуванням було охоплено 60 респондентів. З них 25 директорів ЗНЗ м. Суми та 35 директорів ЗНЗ Сумської області. Серед дослідженої групи 42 директори – керівники ЗНЗ І-ІІІ рівня, що складає 70%, 18 директорів – керівники ЗНЗ І-ІІ рівня.

З метою вивчення стану інформаційного забезпечення управління ЗНЗ було розроблено анкету і запропоновано респондентам дати відповідь на запитання або обвести потрібну відповідь (додаток А).

Аналіз освітнього  кваліфікаційного рівня директорів шкіл показав, що лише 12  директорів (20%) мають освітній кваліфікаційний рівень «Магістр» за спеціальністю «Управління ЗНЗ». З них 9 директорів міських шкіл (75%), 3 директори сільських шкіл (25%).

Рис. 2.1. Освітньо – кваліфікаційний рівень директорів шкіл

 

Сутність поняття «інформаційне забезпечення управління ЗНЗ» респонденти пояснили у такий спосіб: 5 директорів (8,3%) тлумачать це поняття як певну сукупність оптимальної інформації про управління ЗНЗ; 11 директорів (18,3%) – як збір, обробку, аналіз і передачу інформації дирекції, вчителям, учням; 6 директорів (10%) – як сукупність знань і відомостей, потрібних для управління навчально-виховним процесом; 8 директорів (13,3%) -  як процеси вироблення і використання інформації про державні стандарти загальної середньої освіти з метою ухвалення і прийняття рішення; 7 директорів (11,7%) – як сукупність документів і статистичної звітності про навчання учнів; 4 директори (6,7%) – як забезпечення процесу управління якістю освіти; 10 директорів (16,7%) – як певну сукупність зовнішньої інформації щодо управління ЗНЗ; 3 директори (5%) – як діловодство; 4 директори (6,7%) вказали, що це законодавчі,  нормативні, інструктивно-методичні документи; 2 директора (3,3%) не дали відповіді на запитання.

 

Рис. 2.2. Тлумачення  поняття «Інформаційне забезпечення  управління ЗНЗ»

 

Аналіз отриманих  даних засвідчив, що переважна кількість  відповідей репрезентує розбіжності  в уявленнях респондентів щодо пояснення  суті поняття «інформаційне забезпечення управління ЗНЗ».   Класифікація й систематизація відповідей дозволяє представити їх в узагальненому вигляді через низку таких понять  як інформаційна система, якісні та кількісні характеристики освітньої інформації, інформаційні процеси, документообіг.

Аналіз відповідей респондентів щодо наявності в школі  системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ дозволяє констатувати, на їх думку, її наявність у 28 закладах, що становить 46,7% від загальної кількості. 27 респондентів (45%) стверджують про відсутність таких систем, 5 (8,3%) – не дали відповіді на дане запитання.

Самооцінка рівня інформаційного забезпечення управління ЗНЗ виявила, що 12 директорів (20%) вважають його достатнім, 28 директорів (46,7%) – середнім, 15 директорів (25%) – низьким. 5 директорів (8,3%) – не змогли оцінити рівень інформаційного забезпечення. Разом з тим більшість директорів – 52 (86,7%) – відмітили потребу модернізації існуючої системи інформаційного забезпечення  управління ЗНЗ. 8 директорів (14,3%) відмітили, що незадоволені існуючою системою.  Це засвідчує той факт, що більшістю директорів ЗНЗ критично оцінюються недоліки управлінської діяльності через недосконалу систему збору, аналізу, обробки інформації.

Рис. 2.3. Система  інформаційного забезпечення управління ЗНЗ

 

Як альтернативу розв’язання даного питання було запропоновано обговорити запровадження авторських управлінських автоматизованих систем.   Лише 8 директорів (13,3%) відзначили, що запровадили авторські управлінські автоматизовані системи. Лише 3 з них змогли дати їх точну назву. Ці дані підтверджують низький рівень обізнаності керівників з авторськими системами управління, без системність існуючої роботи з інформацією в закладах, неусвідомлення значущості інформаційного забезпечення управління як фактора підвищення ефективності діяльності ЗНЗ.

Рівень автоматизації  наявних управлінських системи цілком задовольняє 11 респондентів (18,3%), 35 – частково (58,3%), 10 – не задовольняє (16,7%), 4 – відзначили необхідність модернізації (6,7%).

Рис. 2.4. Рівень автоматизації управлінських рішень

 

Існуюча система роботи з документацією задовольняє 4 директорів (6,7%), 3 директорів (5%) – частково задовольняє, 10 директорів (16,7%) – не задовольняє, 43 директори (71,6%) відзначили потребу докорінної модернізації  існуючої системи документообігу.  В ході співбесід було відмічено, що на сьогодні існує перевантаження керівника великою кількістю паперових документів від органів управління освітою різних рівнів і соціальних інституцій, звітів, графіків, планів, інформацій, а також відсутня єдина стандартизована система  документообігу. 

Рис. 2.5. Оцінка  системи  роботи з документацією

На запитання  “Які з проблем стримують використання інформаційно-комп’ютерних технологій в школі?” було отримано такі відповіді  респондентів:

- недостатня  забезпеченість школи комп’ютерами– 44%;

- недостатній  рівень кваліфікації директорів  ЗНЗ для впровадження інформаційно-комп’ютерних  технологій – 15%;

- консерватизм  у використанні інформаційно-комп’ютерних  технологій в навчально-виховному  процесі – 12%;

- недостатня  розробленість програмного забезпечення – 20%;

- запровадження  інформаційно-комунікаційних технологій  без попередньої апробації –  9%.

Серед причин, що стримують використання інформаційно-комп’ютерних технологій в школі, в першу чергу  називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій та інші.

Рис. 2.5. Проблеми використання  інформаційно – комп’ютерних

технологій  в школі

 

Однак, головні  проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні  готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ, в управлінні школою, відсутності  науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як  кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами [9]. Ось частина проблем без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.

Таким чином, у  ході дослідження виявлено, що управління ЗНЗ в умовах інформаційного суспільства  потребує цілеспрямованої підготовки директора школи до управлінської  діяльності, формування його інформаційної  культури, яка б об’єднувала навички вільного володіння комп’ютером, обізнаність в сфері автоматизованих систем управління, програмного забезпечення, апробації даних систем з боку директора з матеріально-технічним забезпеченням сучасними комп’ютерами шкіл, підключенням до  глобальних інформаційних мереж, науково-методичний супровід інформаційного забезпечення управління ЗНЗ [10].

Усе це забезпечить  підвищення ефективності управлінської  діяльності і, як результат, підвищення рівня надання освітніх послуг.

 

2.3. Засоби запровадження сучасних  інформаційно-комунікаційних технологій в управлінській діяльності керівника КУ Сумської СШ №2 ім. Д.Косаренка