Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом

На першому  рівні, коли в наявності є лише один або декілька комп’ютерів, не пов’язаних один з одним, уся база даних встановлюється на один комп’ютер і користувачі змінюються по черзі для роботи з нею. Це мінімальна, але доволі дієва реалізація єдиного інформаційного простору, особливо для малих навчальних закладів.

Другий рівень Інтранет – це внутрішня мережа, коли декілька комп’ютерів об’єднані в єдину мережу. Вона складається з комп’ютерів, які стоять на столах у користувачів, загального сервера та спеціального програмного забезпечення для організації, персонального доступу кожного учасника навчального процесу до єдиної інформаційної бази даних.

Наступний рівень функціонування інформаційного простору – Інтернет, а саме створення  відкритого доступу для всіх учасників  навчального процесу та можливість зовнішнього доступу до навчального  закладу, що дозволяє спілкуватися, розміщувати інформацію, яка розрахована на широке коло користувачів та службову інформацію для вузького кола учасників навчально-виховного процесу, з доступом через пароль.

Розглянемо  схему компонентів (комп’ютери), які  вміщують інформацію з різних напрямків педагогічної діяльності школи та об’єднані в єдину мережу (рис. 1.3.).

           

 

        

    

         

 

 

 

Рис. 1.3. Структура інформаційного середовища ЗНЗ.

 

За функціонування різних напрямів шкільної діяльності відповідають всі учасники освітнього процесу:

- учителі-предметники  створюють особисте портфоліо;

- керівники  методичних об’єднань спільно  з учителями наповнюють дидактичний  портфель та створюють методичне  забезпечення навчального процесу;

- завідуючий  бібліотекою відповідає за наповнення  бібліотеки електронними підручниками, хрестоматіями, тестами тощо, а  також слідкує за медіатекою  школи (до цієї роботи можуть  бути задіяні також учні та  вчителі);

- заступники  директора за різними напрямами відповідають за наповнення та відображення матеріалів з профільного навчання та виховної роботи;

- завідуючий  канцелярією створює та веде  базу даних з персоналу та  учнів. 

Велике значення відводиться навчальній роботі в  школі. Завдяки моніторингу в даному напрямі можна підвищити якість освіти, приймати оперативні управлінські рішення, пов’язані з підвищенням якості освіти. Великий потік вихідних даних, довідникових матеріалів збирається та аналізується на комп’ютерах управлінського персоналу.

На рис. 1.4. відображені суб’єкти, які є користувачами інформаційних продуктів.

Кожен користувач має свій рівень доступу до інформаційного середовища навчального закладу (рис. 1.5.).

 

Отже, інформаційне середовище ЗНЗ можна назвати  якісним, якщо:

- існує організаційна структура, у якій накопичуються та зберігаються інформаційні ресурси та надаються інформаційні послуги;

- розроблена  та функціонує система оцінювання  якості інформаційного середовища  ЗНЗ, яка є складовою процесу  управління якістю освіти;

- інформаційне середовище інтегроване до регіональних, вітчизняних та світових ресурсів для забезпечення навчально-виховного процесу та підвищення кваліфікації вчителів школи;

- інформаційна  грамотність вчителів та учнів  відповідає сучасному рівню розвитку  інформаційних технологій, проводяться заняття з підвищення комп’ютерної грамотності вчителів та курси для учнів;

- інформаційні  ресурси ЗНЗ різнобічні та  орієнтовані на різні категорії  користувачів;

- для підтримки  інформаційного середовища ЗНЗ  використовуються нові інформаційні технології (електронні каталоги, доступ до мережі Інтернет тощо);

- локальна мережа  та робочі станції мають сучасне  ліцензійне програмне забезпечення.

Важливим фактором якості інформаційного забезпечення є  інформаційна інфраструктура навчального закладу, яка включає:

- наявність та якість каналів зовнішнього зв’язку для доступу до ресурсів та локальної мережі закладу;

- якість інформаційно-методичного наповнення Інтранет та Інтернет- серверів;

- якість програмних  продуктів для інформатизації навчально-виховного процесу та управління;

- наявність  організаційних структур забезпечення  доступу до інформаційних ресурсів;

- технічне забезпечення.

 

1.3. Аналіз сучасних інформаційних засобів, які використовуються в освітніх закладах.

 

Для задоволення  власних інформаційних потреб суб’єкти інформаційної діяльності використовують певні джерела інформації.

Джерелами  інформації  є передбачені або встановлені  Законом України „Про інформацію”  документи та інші носії, які є  матеріальними  об’єктами, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи [13]. Але на практиці в поняття „джерела інформації” входять об’єкти не передбачені Законом. Це можуть бути різноманітні повідомлення, чутки, що не зафіксовані на матеріальних носіях, або повідомлення з використанням не передбачених законом носіїв тощо.

 

Сучасна людина здатна використовувати в процесі  самоосвіти, самонавчання, самовдосконалення  різноманітні джерела інформації, які  зосереджені в медіатеці. Медіатека — це один із структурних підрозділів сучасного освітнього закладу, що дає учителю й учням можливість доступу до різноманітних інформаційних носіїв (рис.1.6.).

Рис. 1.6. Види інформаційних носіїв

Медіатека надає   можливість працювати з різноманітною інформацією: звуковою, відео-, аудіо-, графічною, текстовою, символічною. Завдяки їй можна читати не лише книги чи періодичні видання, але й інформацію з дисків СD-RОМ чи з Інтернету, переглядати чи прослуховувати відео-, фоно- чи магнітоматеріали. Одночасно йде навчання працювати з ключами медіатеки (рис.1.7.).

Рис.1.7. Ключі медіатеки

Нині практично  неможливо знайти навчальну галузь, для якої б не існувало електронних  мультимедійних енциклопедій, навчальних посібників, електронних підручників, довідників, що є гіпермедіасистеми, які поєднують текст, фотографії, відеофрагменти, пов'язані між собою за змістом.

Мультимедіа - широкий  спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні  та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача, адже він при цьому стає одночасно і слухачем, і глядачем, і читачем [9, c. 10-11].

Мультимедійні засоби, що ґрунтуються на зоровому та слуховому сприйнятті матеріалу, досить ефективні, тому що сприяють емоційному засвоєнню навчальної інформації через одночасне використання графічної, аудіо- та візуальної інформації, тобто одночасно є задіяними кілька каналів сприйняття навчальної інформації.

Мультимедіа - є  комп'ютерні засоби створення, обробки, зберігання і відтворення інформації різних типів: тексту, таблиць, схем, діаграм, графіків, фотографій, аудіо- чи відеофрагментів тощо. Спрощено під мультимедіа розуміють комбіноване подання інформації у різних формах: текст, звук, відео тощо.   Мультимедійні засоби зазвичай виступають як джерела інформації (читання різноманітних джерел інформації); засіб спілкування (переписка, знайомство тощо); технічний засіб навчання (знайомство з довідниками, вивчення таблиць тощо); форма відпочинку та розваг (комп'ютерні ігри, музика, фільми тощо).

На сьогодні створені мультимедійні енциклопедії з багатьох навчальних дисциплін. Розроблені ігрові ситуаційні тренажери та мультимедійні  навчальні системи, що дали змогу  кожному організувати самонавчання з максимальною ефективністю. Кожен  бажаючий може впливати на власний навчальний процес, враховуючи свої індивідуальні особливості та уподобання; вивчати цікавий матеріал, повторювати його стільки разів, скільки це необхідно, що допомагає усунути багато перепон на шляху до знань.

Під час роботи з комп'ютером  з використанням глобальних мереж ми іноді стикаємося з певними труднощами, пов'язаними з психологічною    неготовністю до роботи, яка вимагає підвищеної довільної уваги, чіткості виконання окремих дій та операцій, самостійного прийняття рішення тощо. Іншою складністю є відсутність стійких навичок користувача, зокрема, навичок користування телекомунікаційними технологіями, різноманітними ресурсами Інтернет тощо.

Комп'ютер дає  можливість здійснювати не лише пошук  потрібної інформації, а й моделювати певні процеси (рис.1.8.).

Рис. 1.8. Напрямки роботи з комп’ютером.

 

Моделювання —  метод дослідження об'єктів на їх моделях — аналогах певного  фрагмента природної чи соціальної дійсності, тобто шляхом відтворення їхніх характеристик на іншому об'єкті — моделі, що є аналогом того чи іншого фрагмента дійсності— оригіналу моделі [2, с. 42].

До сучасних інформаційних технологій, які використовують у навчальному процесі, відносять електронні та гібридні бібліотеки, електронні посібники, довідково-пошукові системи Інтернет та ін. [11, c.23].

Нині електронні навчальні чи довідково-пошукові системи  розробляються з використанням  гіпертекстових і мультимедійних технологій. Такі системи називають інтерактивними навчальними Web-матеріалами, які   знаходять широке застосування як в звичайних формах навчання, так і в достатньо новій формі навчання, як дистанційна освіта.

Гібридній бібліотеці можна дати просте визначення: засіб  інтеграції традиційної бібліотеки з цифровою. Поява гібридних бібліотек більшою мірою залежить від культурних зрушень, ніж від технологічного прогресу, вона є цілком прийнятною моделлю еволюції традиційної бібліотеки. Термін гібридна бібліотека увійшов до професійного глосарію бібліотечних та інформаційних працівників за останні три роки. Його використовують для означення проміжної ланки на шляху повного переходу до цифрових бібліотек.

Цифрова бібліотека - це система інформаційних послуг, у межах якої усі інформаційні ресурси існують в електронній формі, придатній для обробки на комп’ютері, а функції отримання, збереження, захисту, поновлення, доступу та перегляду інформації здійснюються шляхом застосування цифрових технологій. Послуги цифрової бібліотеки не обмежуються наданням інформації у текстовому форматі; скажімо, аудіо, візуальні та відео ресурси також можуть бути подані у цифровому вигляді. Сучасний користувач нині змушений працювати у гібридному середовищі, вдаючись до паралельно існуючих у електронному та паперовому вигляді матеріалів.

У останні десятиліття  різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних  технологій. Автоматизовані системи  діловодства, телекомунікації і  системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому [17, c.28-46].

Нині з’являється  все більше джерел інформації, доступної  лише в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т.п.), до того ж їх питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко зростає.

Електронні  бібліотеки є новою формою інформаційних  систем, ефективна і високопродуктивна  робота яких забезпечується розвитком функціональних і інструментальних засобах їхнього створення і супроводу.

Глобальні інформаційні ресурси знаходяться в стані  постійної систематизації, тобто  людство постійно вишукує найбільш оптимальні способи зберігання і  пошуку необхідної інформації. Для цього в Інтернеті існує низка пошукових і файлових серверів, DNS- серверів. В Інтернеті є багато ресурсів, але офіційній перелік їх відсутній. Кожен хто має вихід в Інтернет може в будь-який момент, нікому не кажучи створити новий ресурс, тому складність заключається в тому, щоб з’ясувати, що ж насправді є в Інтернет. Треба пам’ятати, що Інтернет – динамічна система, і що її період напіврозпаду складає близько чотирьох років.

Для того, щоб  отримати доступ до інтернет-ресурсу, необхідно знати його мережеву адресу. В Інтернеті є різні інформаційно-пошукові системи, що допомагають користувачам знайти потрібну інформацію. Прикладами таких систем можуть бути тематичні каталоги (Таблиця 1. 1.) і пошукові сервери, що здійснюють контекстний пошук, а також метапошукові машини (Таблиця 1.2.) та спеціалізовані пошукові служби. Усі механізми пошуку багато в чому повторюють методи і підходи, які застосовуються в бібліотечній справі       (Додаток Б).

Серед найпоширеніших соціальних сервісів, які мають беззаперечне навчальне значення, можна назвати інтернет-проекти Вікіпедія, Літописи, народні класифікатори Делішес  і Флікр, блоги (персональні, групові та інші). Отже, безсумнівно, наявність підключення до глобальної мережі Інтернет для школи є суттєвою, значущою.

Нині Інтернет є одним із сучасних джерел інформації доступним для використання в освітньому процесі. Проте його корисність визначається підготовленістю користувача й чіткістю завдань, які ставлять перед собою учні. Без чіткого плану роботи в Інтернет він не може виявитися корисним і ефективним.  Високий рівень  інтерактивності,     який забезпечує   Інтернет,