Шпаргалка по дисциплине "Українська література"

Образ Шури Ясногорської наділений у романі сяйвом моральної чис­тоти, задушевністю, ліризмом. Вражає її краса вірності, поєднана з глибо­ким усвідом-ленням обов'язку перед Вітчизною. Своєю високоморальною поведінкою, вірністю в коханні, вмінням співчувати Шура заслужила собі найвищу повагу і шанобливе ставлення воїнів. Вони оберігають її, оточують повсякчасною турботою. “Вірна”, – називають її бійці між собою, і героїня не розчарувала їх своєю поведінкою. Повне розуміння поведінки Шури од­нополчанами показує Олесь Гончар, коли зароджується кохання Ясногорсь­кої і Черниша.

Героя роману-трилогії Євгена Черниша характеризує сувора вимогли­вість до себе і до своїх підлеглих, самовіддане виконання військового обов'язку і постійна готовність прийти на допомогу бойовому побратимові. У творі приваблює те, що сувора вимогливість і доброта офіцера Черниша не виключають одна одну, а на-впаки – йдуть у парі. Зворушливими до сен­тиментальності є його спогади про матір, яка “сидить перед репродуктором, чекаючи батька з роботи, і слухає вісті з ефіру, накинувши теплу шаль на худенькі плечі, і хоче почути про свого Женю..”.

Захоплює у творі вчинок Романа Блаженка, який в оточеному німцями маєтку готується загинути смертю героя, хоча йому важко усвідомити, що Дружина залишиться вдовою, а діти – сиротами.

Під час битв та армійських переходів змінюється Хома Хаєцький. Зростає його відвага і почуття відповідальності. Подвиги, стійкість, відданість справі, людяність, доброта, глибокі почуття любові, що про них йдеться у “Прапоронос-цях” викликають подив і захоплення, незважаючи на ідеологічне навантаження твору.

В інших історичних обставинах розкривають свій духовний світ герої роману “Собор”. Їх не тривожать вибухи війни. Але безтурботним життя героїв назвати не можна. Проблеми, якими живуть мешканці Зачіплянки, пов'язані із духовним станом суспільства 60-х років. Вони розвиваються навколо собору, збудованого “після зруйнування січі, в потьомкінські часи, поверженими запорожцями”. Їм тоді було “шаблю вибито з рук, але з серця не вибито дух волі й жадання краси”. “Горда поема степового зодчества”, яка стала символом у творі, входить у життя кожного героя. Чим буде собор для наступних поколінь? – розмірковує студент Микола Баглай. Для нього особисто – це є тільки краса, “музика сфер” через століття, це відчуття Батьківщини, це відповідальність за все, що діється навколо собору з людь­ми, з природою, з містом. В образі Лободи автор показує людину, що розу­мом, кмітливістю пішла вперед, але відстала своїм духовним розвитком. Він не розуміє, що минуле – твердий грунт для майбутнього, основа його ду­ховності. Тому й не дивно, шо свого батька, колишнього славетного стале­вара, з легкою душею він віддав у будинок перестарілих. Закономірним у романі є запитання Шпачихи до кар'єриста Володьки: “Де твоя совість – у грудях, чи в сейфі на замку?” Микола Баглай і Володька Лобода – два про­тилежні береги. На одному з них – поетичний світ, невмируща краса і сила національного духу, а на другому – духовна вбогість.

У романі явно простежується закономірність: кого притягує собор, той вбачає сенс свого життя у чесній праці, вірній любові, незрадливій дру­жбі. Такими персонажами є Вірунька та Іван Баглай, фронтовичка Леся Хомівна, її батько – учитель Хома Романович, який за розповіді учням про собор побував на Магадані. Тривога за збереження краси для майбутніх по­колінь проймає архітектора, сина воєнкома, який вважає, що до руйнування цінностей старовини причетні всі, хто стоїть осторонь. “Тупі убивці краси, – вважає він, – зруйнували Десятинну церк-ву, Михайлівський-Золотоверхий...”.

1.Образ рідної землі в “Слові о полку Ігоревім”.

2.Патріотичні мотиви в поемі І. П. Котляревського “Енеїда”.

3. “Наталка Полтавка” І.П.Котляревського – “праматір українського народного театру”

4.Поема “Кавказ” Т.Г.Шевченка – сатира на самодержавно-кріпосницький лад Росії.

5.Висвітлення історичних подій у романі П. Куліша “Чорна рада”.

 6.Образи ватажків народного руху в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”.

7.Картини побуту в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”.

8.“Пропаща сила” в романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

9.Комедія "ХАЗЯЇH" І.Каpпенка-Каpого - це сатиpа на людську жадобу і любов до збагачення.

10.Трагедія закоханого серця (за збіркою І.Франка “Зів’яле листя”).

11.Багатство характерів у повісті М.Коцюбинського “Fata morgana”.

12.Ідеали духовності в поетичному осягненні Лесі Українки (за драмою-феєрією “Лісова пісня”).

13.Трагічне у творах Василя Стефаника.

14.Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім'я” як енциклопе­дія народознавства

15. Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Риль­ського.

16.Трагедія особистості в романі “Хіба ревуть еопи, як ясла повні?” Панаса Мирного.

17.Образ Пузиря за п 'єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого.

18.Життєвий і творчий подвиг Івана Франка.

19.Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри.

20.Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка.

21.Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні.

22.Тематика поетичної' творчості Павла Грабовського. Аналіз поезій “До Русі-України”, “До українців”.

23.Почуття і переживання ліричного героя новели “Intermezzo” Ми­хайла Коцюбинського.

24.Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Ма­зайло” Миколи Куліша.

25.Проблемптика понісші “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинсько­го.

26.Людина і природа в ліричних віршах М. Рильського.

27.Творчість Лесі Українки – видатне явище світової культури.

28.Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександ­ра Довженка.

29.Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Contra Spem Spero”.

30.Історична доля української нації в творчості О. Довженка.

31.Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки.

32.Пісенна творчість Андрія Малишка.

33.Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки.

34.Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончора.

35.Твори Василя Стефаника – шедеври світової новелістики.

36.Образ України у творчості Василя Симоненка.

37.Ольга Кобилянська – тонкий знавець людської душі. Розкрити на матеріалі вивченого твору.

38.Реалістичність зображення людських характерів у творах Воло­димира Винниченка.

39.Краса і щирість почуттів в інтимній ліриці Василя Симоненка.

40.Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відро­дження”.

41.Пісенна творчість сучасних українських поетів.

42.Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв.

43.Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка.

44.Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в по­езії Максима Рильського “Слово про рідну матір”.

45.Взаємини між батьками і дітьми у п'єсі “Дикий Ангел” Олексія Коломійця.

46.Глибокий ліризм поезії Олександра Олеся.

47.Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика.

48.Проблеми чорнобильської трагедії в українській літературі.

49.Духовні цінності людини в поезії Ліни Костенко.

50..Образ матерї в сучасній поезії (А. Малишко, Б. Олійник, В. Симоненко та ін.).

51.Найяскравіші риси національного характеру героїв роману “Мару­ся Чурай” Ліни Костенко.

52.Образ України в творчості сучасних українських поетів (Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Ліна Костенка).

53.Історія українського народу на сторінках художніх творів.

54.Українська народна творчість: думи та історичні пісні.

55.Краса духовного світу героїв Олеся Гончара.