Сучасні тенденції соціально – економічного розвитку Ірану

       Основні зовнішньоторговельні партнери  Ірану - Німеччина, Японія, Великобританія, Італія, Туреччина, Південна Корея,  Франція і Швейцарія.

     Іран  активізує свою зовнішньоекономічну  політику. Одним з показників цього  можна вважати плани щодо різкого  збільшення іранських торгових представників  за кордоном. Так, 15 вересня начальник  департаменту представництв Організації  розвитку торгівлі Ірану Хамід Задбум заявив, що найближчим часом до Вірменії, Киргизії, Нігерію і ПАР будуть відправлені чотири торгові радника Ірану. Крім того, до кінця 1387 іранського року (20.03.09) за кордон будуть відправлені ще шість торгових радників. В результаті число іранських торгових радників за кордоном до кінця року зросте до 25-30. При цьому департамент буде вживати додаткових заходів для того, щоб число іранських торгових радників за кордоном до кінця 1388 (20.03.10) зросла до 50. Термін відрядження радників - три роки. Радники працюватимуть під контролем послів ІРІ в рамках законодавства ІРІ та країни акредитації. Цей проект перебуває на розгляді уряду ІРІ.

     Торгові радники направляються насамперед у ті країни, які є перспективними торговельними партнерами Ірану. Їх головне завдання - проведення маркетингових досліджень та розширення обсягів та номенклатури іранського експорту в ці країни. Крім того, вони будуть допомагати іранським підприємцям в організації поїздок в зарубіжні країни, а також консультувати їх під час перебування за кордоном.

     Офіційна  статистика також свідчить про активізацію  зовнішньоекономічної діяльності. У  вересні Центральний банк Ірану  опублікував дані, згідно з якими  в минулому році позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Ірану склало 40 млрд 819 млн дол

     Минулорічний  експорт іранських товарів з  урахуванням нафти і нафтопродуктів оцінювався в 97 млрд 401 млн дол, а  імпорт перевищив 56 млрд 582 млн дол  США.

     Сальдо  поточного року перевищує 34 млрд 81 млн  доларів, що свідчить про зростання валютних надходжень в країну.

     На  кінець минулого 1386 (на 20.03.08) весь зовнішній  борг Ірану досяг 28 млрд 647 млн ​​дол.

     При цьому відзначається і зростання  ненафтового експорту. З 2005 по 2008 р. (період президентства Махмуда Ахмадінежада), за офіційними даними іранських, ненафтовий експорт країни зріс на 141%.

     За 34 останніх місяці іранський уряд збільшив промисловий експорт і експорт  корисних копалин з 12 до 34 млрд дол  Зростання склало 160%. За п'ять місяців  поточного року (20.03-21.08.08) частка промислової і гірничорудної продукції в ненафтовому експорті досягла 87,4%. Вартість експорту промислової і гірничорудної продукції за вказаний період склав 6 млрд 780 млн 900 тис. дол Обсяг експорту зазначеної продукції в порівнянні з аналогічним періодом минулого року у ваговому виразі збільшився на 6,7% і у вартісному - на 46,1%.

     З усього експорту промислової і гірничорудної  продукції 80,9% склали чотири товарні  групи: продукція хімічної промисловості  вартістю 2 млрд 184 млн 500 тис. дол (32,2%), гірничорудна продукція вартістю 2 млрд 46 млн 600 тис. дол (30 , 2%), метали і металовироби вартістю 677 млн ​​600 тис. дол (10%), пластики, каучук та вироби з них вартістю 573 млн дол (8,5%).

     Основна частина промислової і гірничорудної  продукції експортувалася в п'ять країн: ОАЕ, Китай, Південну Корею, Індію та Ірак.

     Значно  зріс і обсяг експорту інженерно-технічних  послуг в минулому 1386 (21.03.07-19.03.08). Він  склав 2 млрд 77 млн ​​дол, що у вісім разів більше в порівнянні з аналогічним показником 1381 (21.03.02-20.03.03) і на 57,8% більше, ніж у попередньому 1385 (21.03.06- 20.03.07), коли цей показник дорівнював 1 млрд 602 млн дол.

     Однак не все так райдужно в ненафтовому  експорті ІРІ. Іранський Центр ринкових досліджень останнім часом займався проектом під загальною назвою «Порівняння конкурентоспроможності Ірану з регіональними країнами. Можливість економічного зростання в результаті розвитку експорту ». Були зіставлені конкурентні можливості 18 регіональних і світових держав з можливостями Ісламської Республіки Іран в умовах ізоляції. Результати досліджень показали, що товари іранського нафтового експорту значно поступаються своїм аналогам з більшості країн. Конкурентоспроможність іранських товарів в порівнянні з аналогічною продукцією його регіональних суперників продовжує залишатися на досить низькому рівні.

     Інша  справа - газ. Виконавчий директор Іранської  національної компанії з експорту газу Сеїд-Реза Кеса-заде заявив, що в даний  час найголовнішими завданнями компанії є підготовка комплексного плану експорту іранського природного газу, вивчення оптимальних маршрутів і будівництво необхідної інфраструктури для транспортування, зберігання та експорту природного газу. Важливими напрямками плану повинні стати транзит та імпорт природного газу на умовах заміщення (SWAP).

     Керівництво країни поставило завдання збільшення частки Ірану на світовому газовому ринку до 10% за 20 років.

     У компанії вважають, що для цього  необхідне створення сприятливих  внутрішніх умов для збільшення обсягів  експорту іранського природного газу. Винятково високі темпи зростання внутрішнього споживання природного газу в Ірані свідчать про те, що діючі низькі газові тарифи стимулюють нераціональне споживання газу населенням, розвиток енергоємного виробництва та будівництво енергоємних газотурбінних теплових електростанцій. У цих умовах газовидобувна промисловість країни буде працювати тільки в інтересах внутрішніх споживачів, і ні про який експорт газу не може бути й мови.

     У зв'язку з цим у Іранської національної компанії з експорту газу вважають, що в країні повинні бути введені нові, більш високі газові тарифи, які приведуть до раціонального споживання газу і в цілому до його скорочення. Зниження внутрішнього споживання газу та створить умови для його експорту. Поки ж Іран є не тільки експортером, а й імпортером природного газу.

     Г-н  Кеса-заде зазначив, що Іран повинен  експортувати природний газ насамперед у сусідні ісламські країни, наприклад, у Пакистан, Кувейт, ОАЕ, Оман і Сирію. Експорт газу в Європу також необхідний. Для цього в перспективі буде використовуватися споруджуваний трансіранскій магістральний газопровід № 9 (ТІМГ-9). Він буде продовжений до ірано-турецького кордону.

     Дійсно, Іран має намір побудувати газопровід для транспортування природного газу до Європи. З Ірану трубопровід, який отримав найменування Pars, піде в Туреччину, Грецію, Італію, далі до Швейцарії, Австрії і Німеччини. Загальна протяжність газопроводу повинна скласти 1,8 тис. км.

     На  газопроводі планується встановити 17 компресорних станцій, на кожній з  яких будуть розміщені по чотири турбокомпресора. Вартість кожної станції складе близько 100 млн дол Передбачається, що витрати на будівництво газопроводу будуть високими, оскільки його прокладка буде здійснюватися в гірських важкодоступних районах. Вартість тільки іранського ділянки газопроводу до кордону з Туреччиною - 4 млрд дол Тегеран планує поставляти через нього 37 млрд куб. м газу щорічно. Введення газопроводу в експлуатацію заплановане на 2014 р.

     Як  заявив заступник міністра нафти  Ірану Акбар торкає, Pars буде відповіддю Тегерана на підтримуваний Євросоюзом трубопровід Nabucco і «Південний потік» Газпрому.

     Нагадаємо, газопровід Nabucco потужністю 26-32 млрд куб. м газу на рік призначений для  постачання газу в Європу в обхід  Росії. Трубопровід «Південний потік», спільний проект Газпрому та італійської Eni, передбачає поставки 30 млрд куб. м російського і, можливо, середньоазіатського газу на рік до Європи через Чорне море. Обидві труби планується побудувати до 2013 р.

     Іран  рветься на газовий ринок Європи, тим більше що європейці готові до цього. Так, нещодавно представники Греції та Італії заявили про готовність своїх країн купувати природний газ в Ірані.

     Поки  що для присутності на європейському  ринку потрібно ще багато зробити, і  іранська сторона готова зробити необхідні кроки. На даний момент розглядаються три проекти щодо постачання газу в Європу: поставки газу по газопроводу Nabucco (рішення про участь Ірану в цьому проекті зараз обговорюється), поставки зрідженого газу (СПГ) в Швейцарії і поставки газу в Грецію та Італію.

     Іранський газ піде і до Вірменії. Завершилися  роботи з прокладання газопроводу  з Ірану в цю кавказьку республіку. В даний час вірменські фахівці  досліджують технічні питання для  прокладки цього газопроводу  з прикордонного регіону Качаран  в Єреван. Найближчим часом почнуться тести з транспортування іранського газу. Єреван купуватиме у Тегерана від 2 млрд 300 млн до 2 млрд 500 млн кубометрів газу.

     Тегеран не залишив ідею про прокладання  газопроводу на Індостанському півострів. 15 вересня було оголошено, що Індія відкладає взаємну домовленість держав про будівництво газопроводу Іран - Пакистан - Індія. Але рішення Індії не зупинило інших учасників проекту.

     У вересні знаходяться в Нью-Йорку  на 63-й сесії Генеральної Асамблеї глави Ірану та Пакистану - Махмуд Ахмадінежад і Асіф Алі Зардарі - досягли угоди про створення спільної компанії для реалізації проекту будівництва газопроводу від родовища «Південний Парс» до пакистанського регіону Мултан. Протяжність трубопроводу складе 2700 км. Спільна компанія створюється для забезпечення проекту необхідними коштами в розмірі 7,5 млрд дол США.

     Поряд з газом, Іран нарощує експорт  нафти. Зокрема, збільшивши експорт  сирої нафти в Японію на 13%, Іран став четвертим нафтовим донором  цієї країни. У липні цього року найбільший експортер нафти в Японію, Саудівська Аравія, поставила цій країні 34240000 барелів нафти. Друге місце займають ОАЕ (34150000 барелів), третє - Катар (17530000 барелів). Ісламська Республіка Іран, яка поставила в липні цього року в Японію 15820000 барелів, посіла четверте місце серед провідних експортерів сирої нафти в цю країну.

     За  офіційними статистичними даними японського уряду, в липні поточного року нафтової імпорт Японії знизився в  порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 0,3% і склав 133 580 000 барелів.

     Але іранський експорт не обмежується  вуглеводневою сировиною і ненафтовому  товарами і послугами цивільного призначення. На початку вересня  міністр оборони Ірану Мустафа  Наджар заявив, що, незважаючи на санкції  проти Ірану, військова продукція, що випускається підприємствами цієї країни, в даний час експортуються в 50 країн світу.

     У вересні прийшли повідомлення про  розвиток економічних зв'язків Ірану  з деякими країнами.

     Туреччина. Товарообіг між Іраном і Туреччиною в минулому році (21.03.07-19.03.08) склав 8,5 млрд дол З них 6,5 млрд - імпорт з Туреччини до Ірану, 2 млрд доларів-експорт іранських товарів.

     Ірак. Керівник Організації розвитку торгівлі Ірану Мехді Газанфарі висловив готовність ІРІ до поглиблення і розширення двостороннього співробітництва в галузі надання інженерно-технічних послуг та експорту товарів. За його словами, в Іраку за участю іранських підрядників реалізовано близько десяти проектів загальною вартістю 300 млн дол.

     Росія. Першим закордонним проектом російської компанії «Газпромнафта» може стати розробка іранського родовища Північний Азадеган. По суті, компанія буде виконувати тільки сервісний контракт, але за низки умов зможе поставити на свій баланс запаси і отримати частку у щорічній видобутку 5,5-6,5 млн т на рік. На аналогічних умовах Газпромнафта готова працювати ще на трьох родовищах Ірану.

     Наприкінці  вересня іранська компанія «Металургія  та хімія продукти Лтд." Повідомила, що відновлює постачання залізної руди з Ірану на російські металургійні заводи. Компанія здійснила першу поставку крупнокусковой залізної руди з власних гірничорудних родовищ на російські металургійні заводи з порту Ензелі (Іран) в порт Махачкали.

     Компанія  «Металургія та хімія продукти Лтд." Є власником гірничорудних підприємств  в Ірані в районі Gozal Darreh і здійснює видобуток малофосфорістой і малосірчаної залізної руди (вміст Fe 64-67%).

Раніше  компанія вже поставляла залізну  руду з Ірану на адресу ВАТ «Магнітогорський металургійний комбінат» і ВАТ  «Северсталь».

     Відзначимо, що компанія «Металургія та хімія продукти Лтд." Веде регулярні поставки доменного коксу з Росії на металургійні заводи Ірану. Щомісячний обсяг поставок складає 50-80 тис. т коксу.