Вслед
за А.Д. Швейцером, который определяет
перевод как процесс поиска решения,
обусловленного во многом функциональными
доминан- тами текста, в статье рассматривается
функционирование текстовой доми- нанты
– ключевой текстовой метафоры,
с помощью которой автор повести
ведет диалог с читателем. Метафорические
единицы также рассматривают- ся
в аспекте эквивалентности их
перевода на английский язык.
Художественный
перевод порождается подлинником,
а значит, всеми
«ключевыми
точками» оригинального текста, соотносимыми
с их культур- ной маркированностью
и значимостью. Моделирование текста
перевода происходит через сопоставление
и противопоставление ключевых компо-
нентов текста, которые способствуют
порождению текста оригинала.
В
контексте данной работы перевод
рассматривается как процесс, основанный
на способности переводчика погрузиться
в континуум друго- го языка, в
иное социокультурное измерение
и продемонстрировать взаи- модействие
сознаний автора и переводчика через
диалог культур. Как по- лагает Т.М. Дридзе,
основным условием адекватной коммуникации
явля- ется достижение смыслового контакта,
который базируется на совпадении
«смысловых
фокусов» порождаемого и интерпретируемого
текста. Такие
«смысловые
фокусы» выступают «платформой»
для успешного осущест- вления взаимопонимания
автора и переводчика в условиях
межкультур- ной коммуникации [10. С.
150]. В работе в качестве таких
смысловых фо- кусов рассматриваются
элементы текста, репрезентирующие фреймовую
структуру, маркированную семантическим
признаком «животного нача-
ла»,
которая организуется текстовой
доминантой.
В
современном переводоведении утвердилась
мысль о том, что можно говорить
лишь об условной эквивалентности перевода
по отноше- нию к подлиннику, «перевод
может лишь бесконечно сближаться с
под- линником» [11. С. 24], вследствие чего
художественному переводу при- сущ
феномен множественности. Художественный
перевод не может жить без творческого
соревнования; «финального», окончательного
перевода быть не может» [12. С. 193].
Класифікація перекладацьких трансформацій.
Існує
величезна кількість способів класифікації
перекладацьких трансформацій. Ми зупинимося
на деяких з них.
Л.
С. Бархударов виділяє наступні види
трансформацій:
-перестановки;
-заміни;
-додавання;
-упущення.
Із самого початку варто підкреслити,
що поділ такого роду є у
значній мірі приблизним і
умовним. Ці чотири типи елементарних
перекладацьких трансформацій рідко
на практиці зустрічаються у
«чистому» вигляді – зазвичай
вони сполучаються один із
іншим, приймаючи характер складних,
комплексних трансформацій. З
цими зауваженнями ми розпочинаємо
огляд виділених Л. С. Бархударовим чотирьох
типів трансформацій, задіюваних у процесі
перекладу.
Перестановка як вид перекладацької
трансформації, як вважає Л.
С. Бархударов, – це зміна розміщення
мовних елементів у тексті
перекладу відносно тексту оригіналу.
Елементами, які можуть буди переміщені,
є слова, словосполучення, частини
складного речення, а також
– самостійні речення у будові
тексту. Відомо, що порядок слів
у англійській та українській
мовах не завжди співпадає.
Наприклад:
/ A suburban train / was derailed / near London / last night/.
1 підмет
2 присудок 3
обставина місця 4 обставина
часу
Порядок слідування компонентів
українського речення є протилежним:
Вчора ввечері / поблизу Лондона
/ зійшов з колії / приміський
поїзд.
4
3
2
1
Це
явище часто зустрічається при
перекладі.
Другий вид перекладацьких трансформацій
за Бархударовим – це заміни.
Це найбільш поширений і різноманітний
вид перекладацьких трансформацій.
У процесі перекладу замінюватися
можуть форми слів, частини мови,
члени речення. Тобто, існують
граматичні та лексичні заміни.То
есть существуют грамматические
и лексические замены. Заміна
частин мови – найбільш поширений
приклад перекладацьких трансформацій.
(Спочатку він висів у кімнаті
діда, але згодом дід вигнав
його до нас на горище, тому
що шпак навчився передражнювати
дідуся. – At first the bird hung in my grandfather`s room,
but soon he outlawed it to our attic, because in began to imitate
him.)
Л.С. Бархударов також виділяє
лексичні заміни (конкретизація,
генералізація). Конкретизація –
заміна слова або словосполучення
мови оригіналу з більш широким
референційним значенням словом
чи словосполученням мови оригіналу
з більш вузьким значенням.
(He told me to come right over, if I felt like it. – Велів
хоч зараз приходити, якщо потрібно.)
Генералізація – явище, зворотнє
конкретизації – заміна одиниці
мови оригіналу, яка має більш
широке значення, одиницею мови
перекладу з більш широким
значенням. (He comes over and visits me practically every
weekend. – Він часто до мене
приїзджає, майже кожного тижня.)
Існують також комплексні лексико-граматичні
заміни. Антонімічний переклад, суть
якого полягає у трансформації
стверджувальної конструкції у
заперечну, або навпаки. (I`m not kidding.
– Я вам серйозно говорю. She
wasn`t looking too happy. – Вигляд у неї
був доволі нещасний.)
Наступний вид перекладацьких
трансформацій – додавання. Причиною,
яка зумовлює необхідність додавань
у тексті, є те, що можна назвати
«формальною невираженістю» семантичних
компонентів словосполучення у
мові оригіналу. (So what? I said. Cold as hell.-Ну
так що? – запитую я льодяним
голосом.)
Наступний вид перекладацьких
трансформацій за Бархударовим
– упущення. Це явище є прямо
протилежним додаванню. (So I paid my check
and all. I left the bar and went out where the telephone were.
– Я розплатився і пішов
до автоматів.)
Це
класифікація перекладацьких трансформацій,
запропонована Л. С. Бархударовим.
В.Н.Комісаров класифікує перекладацькі
трансформації на лексичні та граматичні
трансформації. Основні типи лексичних
трансформацій включають наступні
перекладацькі прийоми: перекладацьке
транскрибування та транслітерацію.
(Kleptocracy – клептократія; Dorset (`do:sit) –
Дорсет; boss – бос);
Калькування – це спосіб перекладу
лексичної одиниці оригіналу
шляхом заміни її складових
частин – морфем чи слів
їх лексичними відповідниками
у мові перекладу. (green revolution –
зелена революція, mass culture – масова
культура). В.Н. Комісаров також
виділяє лексико-семантичні заміни.
Основними видами подібних замін
є конкретизація, генералізація
та змістовий розвиток значення
вихідної одиниці. (10:173) (He always
made you say everything twice. – Він завжди
перепитував.)
До найбільш поширених граматичних
трансформацій належать: розчленування
речення, об’єднання реченя, граматичні
заміни (форми слова, частини мови
або члени реченння).
Граматичні заміни – це спосіб
перекладу, за якого граматична
одиниця оригіналу перетворюється
в одиницю перекладу з іншим
граматичним значенням. (He left the room with
his heads held high. – Він вийшов із
кімнати із високо піднятою
головою.)
В.Н. Комісаров також выділяє
третій тип перекладацьких трансформацій
– це змішаний тип, або «комплексні
лексико-граматичні трансформації».
До них відносимо: антонімічний
переклад, експлікацію та компенсацію.
(The people are not slow in learning the truth. – Люди
швидко дізнаються правду. – антонімічний
переклад).
Експлікація або описовий переклад
– це лексико-граматична трансформація,
за якої лексична одиниця мови
оригіналу замінюється словосполученням,
есплікуючим її значення, тобто
таким, яке дає більш-менш повне
пояснення або визначення цього
значення у мові перекладу.
За допомогою експлікацій можна
передати значення будь-якого
безеквівалентного слова оригіналу:
«Conservationist» – прибічник охорони
навколишнього середовища. (10:185)
Це класифікація перекладацьких
трансформацій, запропонована В.
Н. Комісаровим.
Я.І. Рецкер разрізняє лексичні
та граматичні перекладацькі
трансформації. Він виділяє сім
видів лексичних трансформацій:
1.
диференціація значень;
2.
конкретизація значень;
3.
генералізація значень;
4.
змістовий розвиток;
5.
антонімічний переклад;
6.
суцільне перетворення;
7.
компенсація втрат у процесі
перекладу.
(He
ordered a drink. – він замовив віскі.
–диференціація значення «drink»).
(Have
you had your meal? – Ви вже поснідали?
– це приклад конкретизації
значень.)
(The
treatment turned to be successful and she recovered completely –
Лікуванння виявилося успішним
і вона повністю одужала. –
генералізація значень.)
Прийом змістового розвитку полягає
в заміщенні словникового відповідника
при перекладі контестуальним, логічно
з ним пов’язаним. Сюди входять
різноманітні метафоричні та
метонімічні заміни. (He gave the horse his head –
Він відпустив повід. – тут є чіткий метонімічний
зв’язок: голова коня та повід – заміна
дії її причиною.)
Я.І. Рецкер виділяє також антонімічний
переклад – заміну буль-якого
поняття, вираженого в оригіналі,
протилежним поняттям у перекладі
з відповідною перебудовою усього
висловлювання з метою збереження
незмінного плану змісту. (The windows
of the workshop were closed to keep the cool air. – Вікна
майстерні були зачинені, щоб
туди не проникло розпечене
повітря.)
Прийом цілісного ппретворення
також є певним різновидом
змістового розвитку. Перетворюється
внутрішня форма будь-якого відрізку
мовного ланцюга – від окремого
слова до цілого речення. Причому
перетворюється не за елементами,
а цілісно. (21:53)(Never mind, – Нічого, не
хвилюйтеся, не звертайте уваги.)
Цілісне перетворення – поширений
прийом лексичної трансформації
при перекладі публіцистичного
матеріалу.
Компенсацією (або компенсацією
втрат) у перекладі слід вважати
заміну безеквівалентного елементу
оригіналу елементом іншого порядку
згідно з загальним ідейно-художнім
характером оригіналу і там,
де це виявляється зручним
за умовами української мови.
(21:56) (I`ve brought a Christmas present for Dad» – в
українському реченні: Це батьку
новорічний подарунок.)
Граматичні трансформації, як
вважає Я. І. Рецкер, полягають
у перетворенні структури речення
у процесі перекладу згідно
з нормами мови перекладу. Трансформація
може бути повною, або частковою.
Зазвичай, коли замінюються головні
члени речення відбувається повна
трансформація, якщо ж замінюються
лише другорядні члени речення,
відбувається часткова трансформація.
Окрім замін членів речення,
можуть заміщуватися частини
мови. Кроме замен членов предложения
могут заменятся и части речи.
(21:80)
Ц особливостц переукладацьких
трансформацій, запропонованих Я.
І. Рецкером.
Таким чином, ми розглянули
три класифікації перекладацьких
т рансформацій, запропоновані
Л.С.Бархударовим, В.Н.Комісаровим та
Я.І. Рецкером.