Прагматичний аспект перекладу

Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2011 в 11:17, курсовая работа

Описание работы

Переклад з однієї мови на іншу – ремесло, яке існувало з незапам’ятних часів. 50-100 тисяч років назад племена, які говорили на різних мовах, спілкувалися одне з одним, і вже тоді виникла проблема в перекладачах. Спочатку були перекладачі-аматори, потім з’явилися професіонали. З розквітом художньої літератури про переклад почали говорити як про мистецтво.
Переклад, як спеціальна дисципліна, яку викладають у вищих учбових закладах, а також як вид практичної діяльності, спирається на лінгвістичну основу. Це означає, що і перекладач-теоретик повинен усвідомлювати особливості різних мов у порівняльному плані. Лінгвістичний аналіз перекладу дає багатий матеріал для рішення кардинальних проблем, які виникають у зв’язку з прагматикою мови і мовлення. В лінгвістичній літературі прагматичний аспект розглядається з різних точок зору. Згідно одного з них виникає вимога прагматичної адаптації перекладу з метою забезпечення рівності комунікативного ефекту в оригіналі та перекладі. Тому при перекладі художнього (тексту) твору його текст передається іноземному читачеві з урахуванням прагматичних відносин; при цьому відбувається прагматична адаптація даного тексту – внесення певних поправок на соціально-культурні, лексикологічні та інші відмінності між отримувачами оригінального та перекладного тексту. Прагматичні поправки здатні набувати різних форм, найчастіше виявляються у перекладі реалій, авторських оказіоналізмів та фразеологічних одиниць.

Содержание

Вступ
І. Прагматичний аспект перекладу
1. Три підходи до прагматичного аспекту перекладу
2. Прагматика мови як перекладознавча проблема
3. Прагматичний аспект перекладу поезії В.Маяковського на англ. мову
ІІ. Культура мови перекладу
Проблеми адекватності перекладу
Художній переклад і культура мови
Варіативність перекладацької інтерпретації стійких словосполучень трагедії В.Шекспіра "Гамлет".
Бібіліографія

Работа содержит 1 файл

прагматичний переклад .doc

— 184.50 Кб (Скачать)

      Единица!

      Кому  же она нужна?!

      Голос единицы 

      тоньше  писка.

      Кто её услышит?-

      Разве жена!

      И то

      если  не на базаре,

      а близко. [13,C.80] 

      Individual – 

      What can he mean in life?

      His voise

      sounds fainter

      than a needle dropping.

      Who hears him?

      Only, perhaps, his wife,

      and then if she's near

      and not out shopping. [19,C.102] 

      Цей переклад настільки семантично точний, що майже не помітна прагматична адаптація. Тут більш звичне для росіян "на базаре" передане більш звичним для англійців " out shopping". Поява слова "shopping" викликає в якості рими "a needle dropping"  від фразеологізму "one can hear needle dropping".

      Більш помітними прагматичні поправки є при перекладі грошових одиниць, військових звань, мір, які незвичні для англійського читача. Саме тому заміна їх англійськими аналогами цілком виправдана: 

      ... один –

      даже  если очень важный,

      не  подымет 

      простое

      пятивершковое бревно...

      [13,C.67]

      
      One man

      even the most

      important of all

      can't raise a ten-yard log

      of wood...

      [19,C.89]

 

      Часом у В.Маяковського російська реалія передає узагальнене значення –  рубль, гроші, прибутки. Перекладач точно  передає значення оригіналу: 

      Кто над небом боёв –

      Свобода?

      Бог?

      Рубль!

      [13,C.90]

      Who's in the sky of the battle?

      Liberty?

      God?

      Cash!

      [19,C.45]

 

      Д.Роттенберг намагається по можливості залишати в тексті російські реалії, власні імена: фамілії сучасників В.Маяковського, топоніми, абревіатури: 

        А там, под вывеской, где сельди из Керчи... [13,C.50]. 

      And There? under the signboard

      with herrings from Kerch [19,C.40] 

      Наступний приклад продемонструє, як Д.Роттенберг, намагаючись зберегти реалію, майстерно  використав екстралінгвістичні, фонові деталі:

      Про то,

      про это говорю,

      что – де заела Роста,

      А солнце:

      "ладно,

      не  горюй,

      смотри  на вещи просто!

      [13, C.35]

      I spoke of  this

      And spoke of that

      about a beastly ROSTA

      "There, there" he said,

      "don't sulk, my lad,

      there's things worse than

      a poster..."

      [19,C.42]

       

      В Маяковський малював у Роста  плакати; Д.Роттенберг для закріплення  реалії в тексті ввів риму ROSTA- poster. Крім цього,для збереження в тексті реалій такого типу, перекладач використовує примітки, зрозумілі англійському читачеві:

      "Stepan Razin – Leader of a peasant uprising in the XVIII century".

      Трапляються також випадки, коли в текст перекладу  вноситься додаткова прагматична  інформація, щоб пояснити сутність того чи іншого явища, персонажа:

      Девятое января,

      Конец гапонщины

      Падаем,

      Царским свинцом косимы

      [13, C.80]

      January 9.

      Gapon, "The people's friend",

      debunked.

      We fall in the rifles' crackle.

      [19,C.102]

 

      Этажи

      уже

      заежились, дрожа

      клич  подвалов

      подымается  по этажам

      [13, C.81]

 
      Sumptuous mansions

      huddle closer, shivering.

      Up their stroreys

      goes the cry of basements,

      quivering...

      [19,C.103]

      "Этажи"- це метонімія. Це буржуазія, яка жила на поверхах, в той час, коли робітники були в підвалах. В цьому уривку додаткова прагматична інформація – введення слів "sumptuous mansions" – "розкішні будівлі" сприяє точнішому розумінню тексту англомовним читачем.

      Іноді перекладач замінює мало знайомі  іноземцю реалії більш зрозумілими.

      Расчет  кулаков

      простой и верненький – 

      запрячь хлеба

      да  зарой в кубышки

      николаевки

      да  керенки

      [13,C.81] 

      Kulaks,

      They weren't no boobies;

      hid and hoarded

      till a fighter hour

      their grain

      and their greasy rubles

      [19, C.103.]

      Тут розмовні "николаевки", "керенки" замінені нейтральним " rubles", але стилістична адекватність перекладу досягнена введенням компенсації – "weren't no boobies" з двома запереченнями, і "greasy"- засалені.

      Також майстерно Д Роттенберг перекладає російські фразеологізми, підбираючи точні аналогії:

      Дорога  скатертью!

      Мы  и кухарку

      каждую

      выучили

      управлять государством!

      [13,C.82]

      Good riddance!

      We'll train every cook

      so she might

      manage to the country

      to the workers' gain...

      [19,C.103]

 

      У передмові до своєї збірки В Маяковський  писав: "Перекладати мої вірші  особливо важко ще і тому, що я  ввожу у вірш звичайну розмовну мову (наприклад, "светить – и никаких  гвоздей", спробуйте перекласти!)" [13, C.142]. На думку доцента Д.Квеселевича Д.Ротенберг досягнув цього: "Він віртуозно відчуває конотативні нюанси російської розмовної мови і віртуозно володіє технікою адаптації при її передачі на англійську мову"[9,C.39]:

      Светить всегда,

      Светить везде,

      до  дней последних донца,

      светить – 

      и никаких гвоздей!

      Вот лозунг мой –

      и солнца!

      [13,C.10]

      Shine up on high

      shine down on earth

      till life's own source runs dry – 

      shine on –

      for all your blooming worth,

      so say

      both sun

      and I!

      [19,C.103]

      В даному випадку переклад "светить  –и  никаких гвоздей" – "shine on – for all your blooming worth" є прагматично адекватний через багатозначність слова "blooming", яке виступає в прямому і переносному значенні з емоційно-посиленою конотацією.

      Як  вірно зазначає А.С.Бархударов, "... окремі типи прагматичних значень не обмежуються суто лексичними засобами, а можуть передаватися і граматичними засобами" [1,C.104]. Це положення постійно враховує перекладач. Про вміння користуватися стилістичними засобами розмовної англійської мови свідчить переклад:

      "Ты  звал меня?

      Чай гони,

      гони, поэт, варенье!"

      
      "Now, poet!

      out with jam and tea,

      else why this invitation!"

      [9,C.41]

 

      Багато  труднощів при перекладі виникає  при використанні афіксів суб’єктивної оцінки. При тому, що ці суфікси не дуже розповсюджені в англійській мові, перекладач вживає їх, де потрібно користуючись прийомом компенсації і створення оказіональних оціночних слів: 

      Компенсація:

      "Лошадь, не надо.

      Лошадь, слушайте – 

      чего  вы думаете, что вы их плоше?"

      "Now, don't, please, horsie!

      You know what remorse is?

      They're human,

      but why do you suppose, you're worse?" [9,C.41] 

      "Деточка,

      все мы немножко лошади,

      каждый  из нас по-своему лошадь"

      "Pet,

       we're all of us a little bit horses,

      each of us in his own way is a horse"[9,C.41] 

      Оказіоналізм: 

      "Возьми  разбольшущий

      дом в Нью-Йорке...

      
      Take

      the biggermost

      New-York hause...

      [9, C.42]

 

      В інших випадках оціночність передається  словосполученнями:

  • Значит  – 
          кто-то называет эти плевочки

          жемчужиной?

      
          Somebody who calls it,

          That wee speck

          of spittle, a gem?

          ... though you be ten times...

          [9,C.42]

      Проаналізувавши таким чином переклади поезій В.Маяковського, можна зробити висновок, що Д.Роттенберг зробив велику перекладацьку  роботу, а переклади прагматично  адекватні.

 

      ІІ  розділ

      Культура  мови перекладу

  1. Проблеми адекватності перекладу

      Останнього  часу поняття адекватності перекладу  тлумачиться надто дослівно. Оскільки слово "адекватний" має значення "однаковий, тотожний", то термін "адекватний" почали уникати, вживаючи натомість термін "еквівалентний", тобто "рівнозначний". В обох випадках йдеться про одне і те ж – ступінь відповідності перекладного та оригінального текстів, які в ідеалі мають бути тотожними, але на практиці це часто не досягається. Як адекватність так і еквівалентність перекладу ніколи не бувають повними.

      Проблема  оцінки якості перекладу не може обійтися без певного мірила. Оскільки переклад має багатосторонній характер, як і будь-яка інша діяльність, його оцінюють з різних точок зору. Наприклад, Ю.Найда запропонував розрізняти формальну та динамічну еквівалентність перекладу пояснюючи свою точку зору таким чином: "Формальна еквівалентність – коли перекладач прагне відтворити повідомлення якомога ближче до форми та змісту оригіналу, перекладаючи максимально точно його загальну структуру та окремі її складові елементи" [5,C.85]. Є чимало перекладацьких ситуацій, де такий принцип відтворення оригіналу обов’язковий:

Информация о работе Прагматичний аспект перекладу