Прагматичний аспект перекладу

      Сукупність  етнолінгвістичних та соціолінгвістичних фактів грає важливу роль при перекладі. Встановлення еквівалентності при  перекладі передбачає врахування таких  відмінностей.

      Слід  також враховувати, що в будь-якому  акті комунікації. Рецептор може отримати неповну інформацію. При бажанні  уточнити інформацію Рецептор звик звертатися до довідників, приміток і зносок. Тим  більше природньо не розуміти (не зрозумілі) іноземні звичаї, обряди та вчинки, в перекладах, які відтворюють культуру іншого народу. Як вірно зазначає Ю.Найда, "... відмінності  в культурі створюють менше труднощів при  перекладі, ніж могли б створити, бо всі люди знають, що інші народи мають свої уявлення про життя... Можливо, в деяких народів це ступінь уявлення життя, але при сучасному рівні спілкування такі відхилення нетривалі"[11,C.113].

      Формулювання  типу "вплив на Рецептора" або "реакція Рецептора" потребують деяких обмежень, коли мова йде не про  окремий знак з відносно стійким планом змісту, спільним для даної мовної спільноти. Тут з’являється необхідність розрізняти вплив фактичного змісту тексту і вплив семантики одиниць, з яких він (текст) складається. При цьому останнє пов’язане з відбором мовних засобів,  а перше залежить від відношення учасників комунікації до висловлювань. Слід пам’ятати, що це відношення має суб’єктивно-індивідуальний характер, і в конкретних актах спілкування виявляється по-різному.

      Все відбувається по-іншому з прагматичним впливом мовних одиниць, які використовуються в комунікативному акті. Як зазначає В.Комісаров, "...прагматичні відношення закріпляються за визначеними формативами і, в цілому, однозначні для мовного колективу" [11,C.114].

      Суттєвою  відмінністю двох видів прагматичного впливу на результат процесу перекладу полягає в тому, що у випадку міжмовних прагматичних оцінок мова йде про відповідність прагматики оригіналу і перекладу, а забезпечення прагматичної цінності конкретного акту перекладу може здійснюватись у певній мірі незалежно від оригіналу. Спроби орієнтуватись на оригінал та прагматичну цінність не дали позитивного результату.

      У ряді праць висувалося поняття "прагматичної адекватності перекладу", критерієм  якої має бути відповідність реакції  Рецептора на оригінал та переклад, або рівність "комунікативного ефекту" текстів оригіналу і перекладу. Щодо цього В. Комісаров зазначає, що "... прагматична адекватність перекладу оригіналу може розумітися як можливість отримувати однакову інформацію про прагматичну спрямованість відповідно з оригіналу та перекладу" [11,C.116].

      Хоча  поняття "однаковий вплив" є  мало інформативне, бо отримання однакової  прагматичної інформації тексту не означає  однаковий вплив, і неможливо  бути впевненим, як реагували або  мусили реагувати ті, хто сприймав оригінал.

      Часто однакова реакція принципово неможлива, бо це люди іншої епохи – культури і т.п. Тому однаковість впливу текстів  оригіналу і перекладу може трактуватися лише як отримання однакової оціночної  інформації, яка міститься в текстах.

 

      

2. Прагматика  мови як перекладознавча  проблема

      Нам вже відомо, що прагматична функція  мови не має засобів самореалізації в мові, а здійснюється в комунікативно-мовленнєвій  діяльності – в тексті. У порівнянні з мовою текст є вторинною  знаковою системою. Як ціле він стає новим знаком, в результаті чого знаки мови отримують вторинне значення, яке не співпадає з будь-яким значенням окремих слів і конструкцій в тексті. При цьому, як зазначає Гак В.Г., "... відбувається вторинна комбінація мовних знаків: знак набуває зміст, а мова стає інтерпретованою, "актуальною" мовою, яка має зв’язок з актуальною ситуацією, з живою дійсністю"[3,C.65].

      Уточнення поняття змісту виходить за межі семантики  в прагматику, яка пов’язана з  наявністю мети, з діяльністю. А  тому аналіз проблеми сенсу в широкому розумінні означає аналіз зв’язку свідомості, мови та об’єктивної дійсності.

      Визначення  сенсу знаку виражається через  правила його вживання в даній  мові, при цьому ці правила в  склад означуваного, яке в результаті стає чимось новим порівняно з основною інформацією, яка передається тільки мовою. Це нове, конотоване означуване передається за допомогою тексту. Правила вживання мови важко піддаються формалізації, а їх природа пов’язана з метою комунікативно-мовленнєвої діяльності, а їх якість і, відповідно, дійсність, - з умовами комунікативно-мовленнєвого акту. Мета і умови цього акту реалізуються у т.зв. "... формах вжитку" або мовних жанрах, які являють собою певні композиційні системи, певні конструктивні різновиди суспільного мовлення"[3,C.66]. При цьому текст трактується як єдність форми вжитку та мовної матерії.

      На  думку Ріжинашвілі У.І., "... форми  вжитку... мають найбільш суттєве  означення для розуміння художнього тексту і практично не суттєві  для мови, яка використовується в  уталітарних цілях, тобто практичної мови [3,C.66]. Ця думка важлива як практика, що вкорінилася у перекладах нехудожніх текстів. Але інформація рідко буває суто інформацією, вона має акценти, якщо не естетичні, то прагматичні. І ці акценти тісно пов’язані з мовним жанром. При цьому кожний мовний жанр – це певна знакова система, в якій дійсні свої, відмінні від інших жанрів, правила співвідношення інших знаків. Самі ж знакові співвідношення і комбінації є носіями суспільної психології і забезпечують відповідну реакцію адресата на переклад і на оригінал існує поняття адекватності перекладу.

      В системі засобів масової словесної  комунікації будь-яке друковане  чи усне слово розраховане на вплив  різного роду. Все це входить в  поняття тексту і перекладач повинен  перекладати текст, а не редагувати його, якщо на це немає необхідності. Саме тому розуміння лінгвістичних основ перекладу слід розширити до розуміння реальних умов існування мови, які є репрезентовані у вигляді системи його вжитку. Щоб проілюструвати вищесказане про роль тексту для адекватності перекладу Брандес О.П. пропонує розглянути кілька мовних жанрів, об’єднаних інформаційним типом тексту, цільове призначення якого зводиться до повідомлення чогось і в якості прикладів бере повідомлення з газети "Morning Star". При цьому слід пам’ятати, що для тексту інформаційного типу характерні документальність, фактографічність, об’єктивність, точність, логічна послідовність, розповідний характер висловлювання, а такі характеристики як доступність, конкретність і простота пов’язані з характером адресності. Всі ці характеристики слід враховувати при перекладі.

      Перший  приклад належить до жанру оголошень:

      Fixtures

      football

      Scotland V Brazil (Hampden Park, 3.0).

      Cricket Today

      TOUR MATCHES (11.30-6.30)-

      The Oval:

      Surrey V New Zealanders, Trent Bridge:

      Notts V West Indies [3.C.67].

      Функціональною  особливістю цього тексту є крайньо  згорнута інформація, передана в лаконічній формі, і дає відповідь на питання  – що, хто, де, коли; засобом лаконізації  виступає номінативність. І це повідомлення розраховане на широке коло любителів спорту.

      Другий  приклад вже розрахований на вужче  коло – на професійних любителів  спорту, хоча і близький по викладу  до першого прикладу: 

      SCOREBOARD

      Lord's: Kent (22 pts) bt Middlesex (6 pts) by 8 wkts. MIDDLESEX 228 (Smith 94; Shepherd 5-67) and 136 (Jones 53; Elms 5-38). KENT 327 (AslfIgbal 95, Johnson 51) and 38 for 2.

      Ilford: ESSEX (5 pts) drew with Glamorgan (7 pts). GLAMORGAN 338 (Majld Khan 95) and 182 for 8 dec (Johnes 51). ESSEX 323 (East 58, Turner 52: Solanky 5-69) and 166 for 6 (Pont 55, Solanky 4-26). [3,C.68].

      Ця  форма дає максимум інформації при  мінімальній кількості друкованих знаків. Тут засобом мовної лаконізації  виступають скорочення слів, цифр, скорочені  позначки. Точна адресність забезпечується термінологічністю.

      Третій  приклад теж належить до жанру  коротких повідомлень, які дають оперативну інформацію в короткій формі:

      SPORTS SNAPS

      Qurensland, who began their second innings 40s runs behind their Rest of the World XI in Brisbane yesterday, finished the third day 103 for now wicket.

      New Zealand beat France 24-2 in the second Rugby League Test at Carcassone yesterday. [3,C.68].

      Читацький інтерес до таких повідомлень  більший ніж у першому прикладі, бо розрахований на людей, які не мають  спортивного досвіду, але цікавляться  різними видами спорту. Об’єм інформації тут невеликий, вона розгорнута за допомогою граматичних структур, які є нормою англійської мови, без професійної специфікації.

      Всі три приклади відрізняються згорнутістю  інформації, для якої характерна оперативність  і точна адресність.

      Наступні  два приклади – це спортивні статті, які подають більш розгорнуту інформацію, їх читацька аудиторія в більшій мірі спеціалізована, яка зацікавлена в більшій докладності інформації в певному виді спорту. Для таких повідомлень характерна наочність, конкретність, актуальність та оперативність:

      Hungry Wolves

      Morning Star Football Reporter

      Wolves 5 ... Arsenal I.

      SLACK DEFENCE, midfield men Georgе and Graham ineffective; Arsenal were unrecognisable as double winners in this match against voracious Wolves. All the special Gunners midweek training was shattered as they struggled from star to finish, while Wolves dominate them in the first half and humilated them in the second.

      Even when ennedy shot Arsenal into half-time lead, Wolves were always on the top with winger Wagstaff, defenger Munro and midfield man Bailey dominant. Having taken the measure of their rivals on the opening stages Wolves moved more men into attack after the break, a policy which brought goals in the space of 20 minutes from Wagstaff, Hibbitt, Dougan and McCalliog a penalty. [3,C.69]

      В цій статті факт розгортається в  цілу подію і має характер ретроспективної  розповіді, в якій фактор часу не затемнений, а хронологічний принцип чітко  репрезентований.

      У спортивних повідомленнях зміст  розвивається по принципу логічної послідовності. Якщо для попередніх жанрів спортивних повідомлень була характерна стереотипність, то в спортивних статтях не спостерігається та жорсткість, яка вже стала нормативною для повідомлень.

      Наступна  замітка являє собою "класичну" форму спортивної замітки, розповідний характер якої добре роз’яснений за допомогою експляційно вираженої хронологічної послідовності:

      YOUNG MARK PUTS UP A GREAT

      Fight Mark Farrell, 18, one of the brightest young tennis prospects, gave white South American Bob Hewitt quite a fight in the Dewar Cup tournament at Aberavon yesterday.

      Herwitt with an injured Achilles' heel, eventually own 0-6, 6-1, 6-3, but not before Farrell had put up fine resistance and made Herwitt run for every point. After 13 minutes Herwitt had lost the first set 6-0. For the next hour the match was uncompromising battle finally resolved in a tense last set in which Hewitt's rising temper could be gauged by the number of times he parted company with his racket... [3,C70].

      Власне  розповідь включає вираження  в стислій формі "переписування" описового характеру, які несуть додаткову інформацію.

      Слід  додати, що форма газетної замітки  є більш місткою у композиційному відношенні у порівнянні з повідомленням, допускаючи включення описових і пояснювальних елементів у синтаксично і лексично стислій формі.

      Для розглянутих мовних жанрів характерна різна ступінь аналітично-синтаксичної переробки інформації, що визначає смислову основу тексту, з боку змісту, а також з боку його мовної оформленості.

      Наведені  ілюстрації на найпростішому типі тексту і на стереотипних формах вжитку мови, прагматичний спектр яких не такий  обширний, показують, як найменш незначні зміни в об’єктивних факторах комунікації (межа, адресат) спричиняють  конотативні зміни і переробку усієї системи відбору та комбінування мовних одиниць. Як зазначає О.П.Брандес, "... змінюється характер розчленування мовної мети внутрішньотекстового синтаксичного зв’язку, змінюється ступінь комунікативного навантаження кожного речення, змінюється характер комінативності, а також лексичний склад" [3,C.71]. Тому перекладознавча проблематика еквівалентності повинна включати проблему конотативного змісту, яка обумовлює прагматику мови тексту, як фундаментальну складову теорії мовно-перекладознавчої еквівалентності.

 

      

3. Прагматичний  аспект перекладу  поезії В.Маяковського на англійську мову

      Як  приклад прагматичного аспекту, який був правильно дотриманий при  перекладі, можна вважати переклади  поем та віршів Маяковського В., здійснені  Доріаном Роттенбергом. На думку доцента Квеселевича Д.І., "... переклади ... можна вважати прагматично адекватними, бо вони, як правило, семантично точно передають зміст оригіналу і враховують його прагматичні компоненти".[9,C.35]. Прагматичні поправки, адресовані чмтачу, приймають у цих перекладах різноманітні форми, виявляючи себе при перекладі реалій, авторських оказіоналізмів, фразеологічних одиниць.