Основні прийоми перекладу та адаптації назв кінофільмів

З М  І С Т 

ВСТУП 

          Кінофільм вважається важливою формою мистецтва. Фільми розважають, навчають, освічують та надихають аудиторію глядачів. Візуальні елементи кіно не вимагають перекладу, що робить кінофільми глобальним способом комунікації.

     Будь-який фільм може привернути світову увагу, особливо з додатком у вигляді  дубляжу чи субтитрів, які представлені діалогами. Фільми — це також артефакти окремих культур, котрі відображають ці культури і, у свою чергу, впливають на них. Кожен фільм несе в собі унікальність сюжету та формує картину сучасного світосприйняття. Стан кінематографу на початку двадцять першого сторіччя значно відрізняється від минулих років. На сьогоднішній день світовий кінематограф сягнув великого розвитку та масштабу. Кількість фільмів, що надходять у прокат із кожним роком збільшується. З'являються нові жанри, нові формати, нові технології, які сприяють ще більш бездоганній якості перегляду фільмів глядачами.

             Значна частина фільмів, які  показують в українських кінотеатрах є англомовною. Назва будь-якого фільму відіграє важливу роль у правильному розумінні та сприйнятті сюжету. Вона несе певну функцію стиснення змісту всього фільму в коротку фразу. Більш того ця фраза повинна давати уяву глядачеві про жанр фільму, натякати на зміст та врешті-решт привертати увагу. Отже, перекладач має бути особливо уважним, щоб надати назві такої ж звучності та неповторності, як в оригіналі. Виходячи з цього, написання та створення яскравого, правильного заголовку являє собою певний вид мистецтва та наявність творчих здібностей.

                Існує безліч чинників, від яких залежить, та які впливають на переклад назви фільму з однієї мови на іншу, наприклад, з англійської мови на українську.

     Одним із чинників можна вважати відмінність  двох культур, що відбивається на кожній сфері людського життя і робить їх унікальними та

неповторними. Саме вона має враховуватись задля уникнення непорозумінь і неточностей, які можуть виникнути в процесі передачі назви кінофільму і призвести до помилкового бачення призначення фільму в цілому, а, отже, одна із головних функцій кінокартини – інформаційна, не буде виконаною.

       Предметом дослідження є назви відомих американських та англійських кінофільмів.

       Об’єктом дослідження є лексико-семантичні особливості перекладу назв кінофільмів з англійської на українську мову.

     Метою курсового проекту є аналіз назв кінофільмів задля встановлення зв'язку між назвою та змістом, а також для визначення адекватності перекладу назв кінофільмів з англійської мови на українську.

            Для досягнення мети потрібно  вирішити наступні задачі:

• вивчити особливості назв англійських та американських фільмів різних жанрів;
• класифікувати переклад назв з точки зору їх відповідності змісту;
• визначити адекватні та неадекватні переклади;
• виділити найбільш вживані стратегії під час перекладу назв;

                Актуальність курсового проекту полягає у тому, що дана тема на сьогодні є недостатньо дослідженою і відповідно невелика кількість людей займається питаннями перекладу назв кінофільмів на території України. Нові стрічки виходять із все більшою швидкістю, внаслідок чого перекладачі приділяють недостатньо уваги та сил задля якісного перекладу. Деякі приклади таких перекладів наведені в даній роботі. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1. ПЕРЕКЛАД ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ. 

     1.1. Основні прийоми перекладу та адаптації назв кінофільмів 

                Відомий перекладознавець А.Д. Швейцер визначає переклад, як «односпрямований і двофазний процес міжмовної й міжкультурної комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому (перекладацькому) аналізу первинного тексту створюється вторинний текст (метатекст), що заміняє первинний в іншому мовному й культурному середовищі; процес, який характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту первинного тексту, частково модифікований розходженнями між двома мовами, між двома культурами й двома комунікативними ситуаціями» [22:75]. У цьому визначенні науковець із перекладом пов'язує такі поняття, як «мова й соціальна структура» та «мова й культура».

               Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність перекладу й неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію. «Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні, необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні норм мови перекладу» [23:12]. У зв'язку з цим А.Д. Швейцер зазначає: «Адекватність опирається на реальну практику перекладу, що часто не допускає вичерпної передачі всього комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що переклад вимагає жертв» [22:96]. Цим вчений хоче сказати, що адекватність часто носить компромісний характер, і досягнення перекладацької адекватності пов'язане з деякими втратами смислу в змісті тексту. Далі він припускає, що «теоретично оптимальним можна вважати переклад, у якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць» [24:273]. Під визначенням функціональної характеристики маються на увазі властивості висловлення (функція, що служить для опису предметів і зв'язку між ними) та експресивна функція (функція, що виражає відношення мовця до висловлення).

        Однак, на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачеві нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає комунікативний ефект.

     Прагматичні аспекти перекладу дослідив видатний вчений В.Н. Комісаров. Згідно його науковим дослідженням, теорія рівнів еквівалентності ґрунтується на виділенні в плані змісту оригіналу й перекладу п'яти рівнів:

     1) рівень мовних знаків;

     2) рівень висловлення;

     3) рівень повідомлення;

     4) рівень опису ситуації

     5) рівень мети комунікації.

     На  кожному із цих рівнів за допомогою  мовного коду (одиниць слів) і змісту, що володіють планом, передається особливий вид інформації. При цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції висловлення [25:61].

     У зв'язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н. Комісарова, стверджує, що «прагматичний рівень займає вище місце в ієрархії рівнів еквівалентності» [25:85]. Отже, адекватний переклад можна визначити як переклад, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

     Варто зазначити, якщо цільова аудиторія  говорить на іншій мові, а також  має інші специфічні особливості  соціокультурного середовища, то прагматичною адаптацією можна вважати зміни, внесені перекладачем у текст перекладу з метою домогтися необхідної реакції з боку цільової аудиторії, інакше кажучи, варто правильно передати основну комунікативну функцію оригіналу.

       А.Д. Швейцер виділяє важливість передачі прагматичного аспекту змісту перекладного тексту шляхом його переадресації іншомовному одержувачеві «з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, що точно передає денотативний і конотативний компоненти змісту вихідного висловлення в іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація вихідного тексту, тобто внесення певних виправлень щодо соціально-культурних, психологічних та інших розходжень між одержувачами оригіналу й перекладного тексту» [24:242].

              Будь-яка форма аудіовізуального перекладу відіграє унікальну роль у розвитку національної специфічності та національних стереотипів. Фільми можуть бути надзвичайно впливовими та надзвичайно сильними транспортними засобами для того, щоб передати цінності, ідеї та інформацію. Різні культури представлені як і за допомогою слів, так і візуально, оскільки фільм – багато семіотична галузь, котра передає значення через декілька каналів, таких як картина, діалог, музика. Моменти, які мали бути певними для однієї культури, демонструють тенденцію розповсюджуватися та проникати в інші культури. Методи можуть залежати від великої кількості факторів, а саме: історії, традицій,видів перекладу в даній країні.

             Особливу специфіку, що обумовлена  деякими факторами, несе в собі переклад кінострічок. Перш за все він одночасно має ознаки письмового та усного перекладу. Якщо це не піратський переклад, то озвучування фільму  українською мовою здійснюється заздалегідь написаному сценарію. Однак, усі діалоги при цьому повинні зберігати стилістику усної мови. Дуже важливим є засіб дублювання діалогів фільму.

            Одноголосий переклад залишився в минулому ще за часів Леоніда Володарського. Хоча рецидиви такого перекладу трапляються й сьогодні. Професіональний переклад сьогодні практично як мінімум двохголосий. Автор перекладного сценарію повинен мати на увазі, що актору переозвучення доведеться встигати за оригінальною мовою, щоб глядач не переплутав, хто з героїв що говорить. Тобто, вже в процесі письмового перекладу діалогів слід враховувати порівняльний темп мови  іноземною та українською мовами.

           Найвища майстерність при перекладі  фільмів – це безумовно повне  дублювання. Повне дублювання –  це ювелірна праця перекладача,  сценариста, режисера, звукооператора  та акторів. За радянських часів майстерність дублювання досягла найвищої відмітки, коли переклад підганявся під артикуляцію іноземних акторів настільки бездоганно, що здавалося враження, наче іноземні актори говорять українською мовою.

            Стосовно перекладу фільмів, тут існують також певні особливості в залежності від того, який метод був використаний при перекладі. Основна доля імпортованих фільмів в українському кінопрокаті складає продукція Голівуду. Отже, основною задачею є переклад з англійської на українську мову. 

     1.2. Роль трансформацій у процесі перекладу назв кінофільмів

                Більшість кінофільмів  - це не тільки культурний феномен, який відображає соціокультурні пріоритети суспільства, але й засіб формування картини світу, як окремої особистості так і лінгво - культурного суспільства в цілому. Адже нерідко саме фільми є головним джерелом та одночасно засобом створення обліку іншої культури. Яскравий приклад цьому – американські кінофільми, за допомогою яких у нас формується картина американського способу життя, особливостей міжособистих відносин, систем цінностей та інших речей. У перекладацьких дослідженнях визнано, що трансформації при перекладі обумовлені різними факторами. За останні часи трансформації досліджуються з позиції особливостей когнітивних процесів, специфіки картини світу, яка відображається в різних жанрах фільмів.  Тому під час перекладу назв фільмів актуальною проблемою для перекладача (задля отримання якісного перекладу) залишається правильний вибір трансформації, за допомогою якої перекладач доносить до глядача певну частку насиченості інформацією, а саме - назву. Це надає можливість зрозуміти загальну сюжетну лінію та викликає достатньо заінтригованості, необхідної для виникнення бажання переглянути певну кінострічку.