Антонімія в англійській та українській мовах

      У більшій кількості випадків збігу  сфер лексичної сполучуваності слів-антонімів  не мають абсолютного характеру. У кожного з них можуть бути деякі свої особливості вживання. Такі окремі відхилення не знімають протипоставлення даної пари значень в цілому, якщо їх антонімічність регулярно реалізується в інших сполученнях.

      Завдяки цьому з’являється можливість використовувати слово в стійких словосполученнях. В англійській літературі можна зустріти приклади, типа:

      …she did not cry again, or indeed, throw any water, warm or cold, on him who sold balloons… (J. Galsworthy, The White Monkey, 21).

 При стійкому словосполученні: to throw cold water on smb.  Подібні випадки, безсумнівно, свідчать про тісний смисловий зв’язок між словами-антонімами.

      Як  ми бачимо, для виділення кореневих  антонімів у мові є два лінгвістичні критерії. Цінність цих критеріїв  не однакова, так як тільки перший з  них – регулярне відтворення  в антонімічних контекстах – дає  вирішальний доказ належності даної  пари до антонімів. Другий критерій – однакова сполучуванність і можливість підстановки – найбільш зручний для обґрунтування негативного висновку: якщо два слова мають зовсім різну лексичну сполучуванність, вони не можуть буту антонімами.

     Для того, щоб підібрати антонім до многозначного слова слід мати на увазі наступне:

1. У системі значень многозначного слова антонімічними є лише деякі значення. Наприклад, в смисловій структурі прикметника hot антонімічними є лише три значення з одинадцяти, у прикметника cool лише два антонімічних значення з п’яти.

 
 

2. Наявність в смисловій структурі многозначного  слова-антоніма ряду не антонімічних значень не перешкоджає визнанню його антонімом у сукупності всіх його значень. Антонімічність як особлива додаткова характеристика значення впливає на всю смислову структуру многозначного слова. Пряме (номінативне) значення многозначного слова-антоніма, яке є основою, слугує відправною точкою всієї системи значень даного слова, завжди несе значення антонімічності. Антонімічність переносних значень слів спирається на наявність антонімічного прямого значення, створюючи немов своєрідну систему антонімічних значень усередині смисловій структурі слова. Антонімічні значення займають центральне положення в системі значень слова, тому що вони найбільш тісно пов’язані з прямим значенням і включають це останнє. Існування в смисловій структурі слова центральних антонімічних значень впливає і на вживання слова в цілому [14, ст. 170].

 
 

3. Як правило, многозначні слова-антоніми мають  декілька взаємо-антонімічних значень. Ця обставина  не дає змоги використовувати антоніми безпосередньо для розмежування значень усередині багатозначного слова. Однак, облік антонімічного використання слова допомагає встановити межі його окремого лексичного значення. Так, близькі значення прикметника cool – спокійний, холоднокровний і байдужий, холодний легше розмежовуються, тому що лише перше значення – антонімічне і протиставляється значенню роздратований, збуджений прикметника hot.

 
 

4. До одного значення слова може бути більш ніж  один антонім. Наприклад, кожне з трьох антонімічних значень прикметника cold протистоїть відповідним значенням прикметника hot, warm.

 

5. Одночасне протиставлення декількох слів одному і тому ж значенню слова-антоніма тісно зв’язують всі ці слова в єдину антонімічну групу.

 
 

2.Афіксальні антоніми

      Афіксальний антонім утворюється шляхом безпосереднього приєднання до слова негативного афікса. В цьому і полягає відмінність афіксального антонімі від кореневого.

      Утворення афіксальних антонімів в сучасній англійській мові відбувається головним чином за рахунок приєднання до слова негативного префікса. Єдиним регулярним засобом афіксального утворення слів-антонімів є негативні префікси un-, in-, (il-, im-, ir-), dis-. Всі інші негативні префікси, як і негативні суфікси, утворюють лише окремі антонімічні пари, які порівняно рідко використовуються в антонімічних контекстах. Наприклад:

      Mobile phones are a uniquely personal form of technology, thanks in large to their mobility [Додаток 1].

      Мобільний телефон – це однозначно персонально форма технологій, в значній мірі завдяки їх мобільності.

      But unlike the personal computer, which has remained paradoxically impersonal, the mobile phone has transcended its pragmatic beginnings…  [Додаток 1].

      Але на відміну від  персонального копм’ютера, який залишав парадоксально байдужим, мобільний телефон перевершив свій прагматичний початок… .

      At the same time, mobile phones’ ability to communicate with unseen, distant people using invisible radio waves is almost magical [Додаток 1].

      В цей же час,  здатність  мобільного телефону спілкуватися з людьми, які знаходяться на відстані, використовуючи невидимі радіохвилі, які майже магічні. 

      В сучасній англійській мові не існує  слова, до якого можна створити антонім  шляхом безпосереднього приєднання до нього, наприклад, негативного суфікса –less. Протиставлення типу hopeful – hopeless мають більш складний характер, оскільки тут має місце заміна суфіксів, а не просте додавання заперечення до всієї основи. Такі пари рідко протиставляються у вживанні і не утворюють значної групи антонімів. У більшій кількості випадків навіть при наявності подібних суфіксальних утворень антонімічні пари створюються за допомогою негативних префіксів. Наприклад, прикметник selfish – егоїстичний за значенням може протиставлятися прикметнику selfless – самовіданний, неегоїстичний. Однак, у мові протиставляються у якості антонімів не selfish – selfless, але selfish – unselfish:

      I had many reasons both selfish and unselfish, for not giving then unnecessary openings (Ch. P. Snow, Homecoming, p. 112).

      Я маю багато причин, егоїстичних і  неегоїстичних, щоб  не давати їм непотрібних.

      The love of a mother for her children is dominant, leonine, selfish and unselfish (Th. Dreiser, The Financier, p. 87).

      Любов матері до своїх дітей – домінуюча, лев’яча, егоїстична і самовіддана.

      Як  вже зазначалось, слово-антонім характеризується наявністю в його лексичному значенні особливою додатковою характеристикою, яка відображає його протиставлення іншому слову. Доказом існування  такої характеристики є регулярне відтворення її в мовленнєвих контекстах. В антонімах різного кореня антонімічна характеристика не має формального вираження і закріплена виключно в результаті використання слова в типових антонімічних контекстах. Але все по-іншому з афіксальними антонімами.

У слова  з одним з вище перерахованими префіксами додаткова антонімічна  характеристика з’являється в результаті приєднання префікса, який є формальним носієм. Саме завдяки префіксу дане слово набуває значення, протиставлення значенню слова, яке має той самий корінь, але не має префікса. Корінь слова з негативним префіксом ніби є антонімом самому слову. Значення префікса в такому слові виявляється саме шляхом зіставлення значення слова значення слова в цілому і значення його кореня.

      Негативне або антонімічне значення префікса закріпляється за ним, звичайно, в  результаті використання його в такому контексті. Використовуючи це слово  з негативним префіксом, корінь якого  ідентичен слову-антоніму, ми відтворюємо і значення префікса, тобто, відтворюємо протиставлення цього слова його антоніму. Тому будь-яке використання слова з негативним значенням може розглядатися як його використання у протиставленні (інакше: використання в антонімічному контексті), при якому відтворюється і додаткова антонімічна характеристика його лексичного значення. Отже, саме існування такого слова у мові свідчить про наявність відповідної афіксальної антонімічної групи [15, ст. 10].

      Великий практичний та теоретичний інтерес  представляє питання про те, чи можна вважати префіксальні антоніми рівноцінними кореневим. В українській мові, наприклад, слово з негативним префіксом сприймається як недостатньо протиставлене значенню свого кореня. Нерівноцінність подібних слів у порівнянні з антонімами різного кореня наочно виявляється при вживанні їх разом. Так, наприклад: слова неправий і винний або винуватий. Зрозуміло, що винуватий – це більш ніж неправий, отже, і більш повно заперечує значення правий. В подібному контексті значення негативного префікса ніби зводиться до значення простої негативної частки.

Між тим, сполучення слів з негативними частками і слова з негативним префіксом  – це семантичні відмінні явища. У  першому випадку ми маємо справу з вільною сполучуванністю двох слів, кожне з яких має самостійне значення. Негативна часка з’єднується зі словом лише у конкретному реченні. Вона заперечує значення слова не в цілому, а даному конкретному випадку. Саме значення слова не змінюється. Незалежно від того, чи використовується слово з негативною часткою чи без неї, це все теж слово з тим самим значенням.

      Все інакше з префіксом. Заперечення  шляхом додавання негативного префікса якісно відрізняється від заперечення  за допомогою негативної частки. Приєднуючись до слова, префікс робиться складовою  частиною цього слова, значення його зливається зі значенням кореня в єдине ціле. Слово з негативним префіксом не тільки означає заперечення значення кореня, але й несе в собі утвердження протилежного значення. Тому негативний префікс значно повніше виражає заперечення, ніж негативна частка. Слово з негативним префіксом має заперечення в самому значенні слова. А оскільки заперечення у широкому розумінні і є протиставлення, то виходить картина, яка характерна для слів-антонімів.

      Як  ми бачимо, негативний афікс теоретично може створити слово-антонім. Чи є слова з такими афіксами дійсно повноправними антонімами в конкретній мові, можна вирішити лише на основі аналізу характеру значення та реального їх використання.

      Дослідження цього питання на матеріалі сучасної англійської мови показує, що в англійській мові негативні префікси un-, in-, ( il-, im-, ir-), dis- широко використовуються для створення антонімів, і останні мають всі семантичні особливості, характерні для цієї категорії слів. В українській мові є відповідники префікса un-, наприклад, префікси не-, роз-, від-, зне-, де-, але слід мати на увазі, що зовсім не завжди англійські терміни з un- перекладаються на українську мову термінами із зазначеними префіксами. Оцінюючи місце префіксальної антонімії в сучасній англійській мові, необхідно звернути увагу на такі факти: 

1. В англійській  мові негативна частка not за формою чітко обмежена від негативних префіксів un-, in-, ( il-, im-, ir-), dis-. Це формальна відмінність чітко виявляє і відмінність у значенні.

Словосполучення з негативною часткою слабкіше  виражають заперечення, ніж відповідні слова з негативними префіксами:

Ср.  not happy – unhappy

        not frequent – infrequent

        not legitimate – illegitimate

        not polite – impolite

        not regular – irregular

        not to believe – to disbelieve

Слово з негативним афіксом часто використовується, для того щоб підкреслити недостатність  простого заперечення. Антонім ( в даному випадку негативний) виражає значно сильніше заперечення:

²I am sorry to inform you that we are not at all satisfied with your sister.² ²We are very much dissatisfied with her,² observed the lady (Ch. Dickens, Martin Chuzzlewit, p. 33).

Мені  дуже шкода повідомляти  вас про те, що ми не зовсім задоволені вашою сестрою. А  навпаки зовсім розчаровані  нею, зробила зауваження леді.

Ср. не дуже задоволені – дуже незадоволені

Свідчення нерівноцінності негативного префікса і негативної частки є і той  факт, що слова з негативним префіксом  в англійській мові, на відміну  від української мови, дуже часто  використовуються з негативною часткою. При такому сполученні , як правило, не дає ще позитивного значення:

She was still the not unhappy wife of a good comrade (J. Galsworthy, Swan Song, p. 51).

Вона  була зовсім не нещасною дружиною хорошого товариша.

Твердження, що вона була не нещасна (not unhappy), ще не говоре про те, що вона була щаслива (happy).

He didn’t disobey, but he didn’t really obey, not with anything inside him (R. Aldington, Death of a Hero, p. 69).

Він не підкорявся, але  він дійсно не підкорявся нічому, що дієлось у нього в середині.

…though she had not openly disapproved of his writing, she had never approved (J. London, Martin Eden, p. 13).