Антонімія в англійській та українській мовах

      Застосовуючи  теорію ²значення і смислу²у дослідженні антонімів, їм можна дати визначення: два слова вважаються  антонімами, якщо їх категоріальні семи є спільними, а кожній диференційній семі одного слова відповідає діаметрально протилежна диференційна сема другого слова. У зв’язку з цим можна сказати, що англ. head вважається антонімом лише тою частиною своєї семантичної структури, якою воно позначає діаметрально протилежну ознаку однієї і тієї ж сутності чи властивості, а саме: крайню верхню частину чогось на відміну від крайньої нижньої частини чогось (foot), звідси протиставлення: head of the mountain – foot of the mountain, Head of the page – foot of the page, head of the stairs – foot of the stairs; крайню передню частину чогось на відміну від крайньої задньої частини того ж об’єкта, звідси протиставлення: head of the procession – tail of the procession, head of the column (of cars) – tail of the column of cars.

      Оскільки  head співвідносяться по лінії антонімічності лише своїми двома диференційними семами ( із 4 наявних) з двома відповідно різними словами, його можна визначити тільки частковим антонімом відповідно до foot і tail, тому що інші семи - ²важливість² і ²округлість² не мають відповідних діаметрально протиставлених сем у співвідносних словах foot і tail. У семантичній структурі останніх, в свою чергу, є семи, відсутні у словах head, як, наприклад, foot -  ознака довжини ( 12 дюймів), яка стала одиницею міри довжини. Отже, слова, які співвідносяться по лінії антонімічності лише частиною своїх диференційних сем, що складають їхні семантичні структури, є частковими антонімами.

      Вважають, і не безпідставно, що по лінії антонімічності співвідносяться лише ті слова, які  виражають якісні поняття або  певні якісні ознаки, а тому деякі  іменники з конкретним значенням, як, наприклад, house, wall, table, не мають антонімів. Справді, антонімічними можуть бути лише іменники, які співставляються з антонімізованими прикметниками, що виражають: почуття (joy-sorrow); стан (health – illness); інші діаметрально протилежні ознаки (top – bottom, beginning – end, front – back) [4, ст. 57].

      Нерідко зустрічаються серед антонімів  слова love і money: when he dies his pictures can’t be had for love or money (M. Twain). Але в парадигматичному плані вони не є антонімами, їхні значення не мають не спільного, ні діаметрального протилежного. Вони позначають лише різні засоби придбання, але цього не досить для антонімічності

      При визначенні антонімічності прикметників необхідно особливо уважно розрізняти смисли і значення співвідносних  слів. Так, слова young і old вважаються антонімами, оскільки вони позначають діаметрально протилежні ознаки віку, симетрично віддалені у протилежні напрями від точки відліку – середнього віку, отже: young – middle age – old. Останнє виступає антонімом до young лише при точці відліку від середнього віку. Якщо відправною точкою буде народження, то слово old набуває іншого смислу, не співвідносного по антонімічності з young, як, наприклад, his young woman is twenty years old. Отже, антонімічні значення можуть продовжувати не антонімічні смисли.

      З другого боку, одне значення може породити різні антонімічні смисли.

      Дослідження антонімічності дієслів значно ускладнюється  тим, що дієслова позначають відповідні стани існування суб’єкта в часі, і антонімічні дієслова, за визначенням, повинні позначати діаметрально протилежні ознаки стану існування одного й того ж суб’єкта, а це не завжди об’єктивно можливе і не завжди легко визначається. Цим, очевидно, пояснюється те, що із 1007 антонімічних пар в «Словаре антонимов современного английского язика»  виділено 565 пар прикметників (56%), 195 іменників (19,3%), і 99 дієслів (9,8%). Дієслова go і come, які позначають рівномірний рух, діаметрально протилежний за напрямком, є повними антонімами в плані мови, але можуть породжувати не антонімічні смисли в плані мовлення. На зразок прикметника old, при зміні точки відліку дієслово може мати не одну вихідну точку орієнтації, а й кожну наступну і відповідно породжувати різні смисли:

     He may have gone without dinner  (go: : come) – He may have gone without dinner for six weeks (S. Maugham).

     Антонімічні дієслова зміни стану, за визначенням, повинні позначати діаметрально протилежні його ознаки: за направленість  зміни від меншого обсягу, розміру  до більшого – to grow, to increase і від більшого до меншого – to decrease; за темпом зміни: вкрай повільна, непомітна зміна - to grow і різка миттєва зміна - to break to burst.

     При цьому середню ланку складають  такі нейтральні щодо темпу змін дієслова, як to get, to become. Цікаво відзначити, що, очевидно, за відсутністю антонімічності пари германського походження на зразок to increase - to decrease, дієслово to grow нейтралізує сему напрямку зміни від меншого до більшого і фактично позначає той самий повільний темп зміни від більшого до меншого при умові обов’язково позначення меншого результативного стану.

      Таким чином, антонімічність слів визначається парадигматичними, а не синтагматичними  відношеннями, і на основі їхніх  відносно постійних синтагматичних смислів. Два слова вважаються антонімічними, якщо вони позначають діаметрально протилежні ознаки однієї і тієї ж субстанції, якщо позначувані ними відповідні ознаки абстрагувалися від первинної субстанції і узагальнилися до елементарних комунікативно релевантних семантичних компонентів структурно – мовної якості і, нарешті, якщо ці слова систематично відтворюють свої антонімічні відношення у мовленні, реалізуючи семантичну модель протиставлення тих же діаметрально протилежних ознак, але інших субстанцій: head : : foot ( of the page, mountain, stairs), cool : : warm (air, reception), to increase – decrease (in size, number). Антоніми вважаються повними, якщо всі їхні диференційні семи збігаються за кількістю і є прямо протилежними за змістом: cold – hot, young – old, top – bottom, increase – decrease. У часткових антонімах не диференційні семи збігаються за кількістю і не всі протилежні за змістом: head : : foot. Антонімічні слова можуть породжувати не антонімічні смисли, а антонімічні смисли можуть породжуватися не антонімічними словами [ 4, ст. 58-59]. 
 
 
 

     Види  антонімів в англійській мові

     1.Кореневі  антоніми

     Наявність антонімічної характеристики в значеннях  кореневих слів-антонімів лінгвістично виявляються в наступних особливостях:

• регулярне використання у складі антонімічних контекстів;
• спільність їх лексичної сполучуваності.

Антонімічна характеристика може закріпитися за значенням кореневого слова-анитоніма тільки в тому випадку, якщо це слово буде регулярно використовуватися у мовленні для вираження протиставлення. У сучасній англійській мові кореневі слова-антоніми відтворюються у п’яти типових антонімічних контекстах, що відрізняються за характером і типом зв’язку між використаними в них антонімами [15, ст. 7]. Наприклад:

  1. характеризується значенням загальності. Слова, що протиставляються використовуються як однорідні члени речення, зв’язані або сурядним або розділовим зв’язком:

      If you’ve obeyed all the rules, good and bad, and you still come out at the dirty end, then I say the rules are no good (M. Wilson, Live with Lightning, p 98).

      Якщо  ти дотримуєшся усіх правил, хороших та поганих, і ти не досяг бажаного, то я кажу, що правила некорисні (марні). 

      2. характеризується значенням прямого протиставлення. Слова, що протиставляються використовуються як однорідні члени речення, з’єднані протиставним зв’язком:

      He was alive, not dead (B. Shaw, The Apple Cart, p 53).

      Він був живим, не мертвим.

      3. характеризується значенням альтернативності. Слова, що протиставляються використовуються як однорідні члени речення, зв’язані розділовим зв’язком:

      You’ll see if you were right or wrong (A. Cronin, The Hatter’s Castle, p 67).

     Ти  побачиш, чи був ти правий або неправий.

     4. характеризується наявністю контрастного фона. Слова, що протиставляються використовуються як один і той самий член речення у двох паралельних контекстах:

      The whole was big, oneself was little (J. Galsworthy, The White Monkey, p 56).

      Все навкруги було великим, лише ти один був маленьким.

     5. характеризується наявністю простого спільного використання и не має чітко вираженої структурної формули. Слова, що протиставляються використовуються як різні члени речення у межах одного чи двох речень за змістом:

      In its great presence our small sorrows creep away, ashamed (J. K. Jerome, Three Men in a Boat, p 45).

      У його величній присутності, наші смуток таяв, залишаючи  нас у збентеженому стані.

Особливою формою прикладу 5 є спільне використання двох протилежних дій в якості однорідних членів речення, наприклад:

      I’ve lost and won more lawsuits than any man in England (W. M. Thackeray, Vanity Fair, p 23).

      Я програв і виграв стільки судових  процесів, як ні жодна людина в Англії.

      The price system encourages sellers to produce in such a way as to minimize costs and maximize profits [Додаток 2].

      Цінова  система сприяє продавцям  виробляти товари за такою системою, як зниження цін та підвищення доходу. 

      В англійській мові існує значна кількість  фразеологічних одиниць, створених  на основі протиставлення значення двох слів, наприклад: the long and the short of it, to search high and low, etc. Такі фразеологічні одиниці зазвичай включають в себе такі слова, які виступають в якості антонімів і за межами фразеологізму: long – short, high – low, etc. Але зустрічаються випадки, коли значення двох слів протиставляються один одному тільки в складі даної фразеологічної одиниці. Такі фразеологізми: to play fast and loose, to sink or swim і т.д. Тут антонімічність компонентів фразеологічної одиниці виражена менш чітко. Однак, оскільки така одиниця представляє собою один з антонімічних контекстів і при її використанні регулярно відтворюється протиставлення її складових, ці слова слід визнати особливим видом фразеологічних антонімів.

      Кожна пара антонімів протиставляється в  одному чи декількох контекстах. Окремі пари антонімів відрізняються і  кількістю типових контекстів, в  яких вони використовуються, і частотою їх використання в такому контексті. Чим частіше слова використовуються в антонімічних контекстах різного типу, тим більш чітко виділяється антонімічна характеристика в їх значенні. Регулярне використання в складі антонімічних контекстів – основний лінгвістичний показник приналежності слова до антоніма. Другим показником антонімічності слугує загальність лексичної сполучуваності у протилежних один одному членів антонімічної пари. У більшій кількості типових контекстах слова-антоніми використовуються як однорідні члени речення, які відносяться до одного і того ж слова (типові контексти 1, 2, і 3). У тих випадках , коли протиставлення виражається співставленням двох самостійних синтагм (типові контексти 4, 5), то завжди можлива взаємна заміна двох антонімів. Отже, в багатьох випадках реальне протиставлення значень слів-антонімів в мовленні обумовлено збігом їх лексичної сполучуваності. Подібний збіг сфер лексичної сполучуваності антонімів виявляється при аналізі будь-якої антонімічної групи [14, ст. 168].

      Так, антоніми high і low в своїх основних номінативних значеннях вільно поєднуються з назвами будь-яких предметів, які мають вертикальну протяжність. Однак, як й інший прикметник не використовується для характеристики зріста людини. В сучасній англійській мові людина високого зросту – a tall man, але не a high man; людина низького росту – a short man, але не a low man.

      Повністю  співпадають сфери лексичної  сполучуваності прикметників large і small . В основному номінативному значенні вони поєднуються з назвами будь-яких конкретних предметів для визначення їх розміру (великий – малий). Однакова сполучуванність large і small в значенні численний і нечисленний: large (small) group, crowd, etc. Аналогічну картину ми можемо побачити при розгляді інших слів-антонімів.

      Прикметник hot в переносному значенні пекучий; роздратований; збуджений найбільш часто зустрічаються з назвами негативними емоціями: hate, anger, resentment, rancour, scorn, cruelty, etc. Його антонім слово cold найбільш часто зустрічається також з назвами негативних емоцій. Обидва прикметники широко зустрічаються з емоційно-нейтральними назвами людей: man, woman, fellow, master, teacher, etc., але не зустрічаються у сполученні з назвами, які мають позитивну емоціональну характеристику: admirer, friend, supporter, etc.

      Антонімічні прикметники warm і cold у своєму прямому значенні вільно сполучуються з назвами конкретних предметів. Для обох слів особливо характерні сполучення з назвами частин тіла: hand, limb, leg, feet, face, cheek, nose, etc. і з назвами страв та напоїв: meat, potato, egg, pie, turkey, beer, coffee, tea, lemonade, etc. Як й інші прикметники сполучуються з назвами місць та часу: room, place, house, area, time, season, day, morning, night, etc.,  а також з деякими абстрактними іменниками: darkness, dampness, nearness, dependence, etc.

      Спільність  сфер лексичної сполучуваності, що є передумовою для антонімічного  використання слів-антонімів в типових  контекстах, сама по собі також сприяє  закріпленню за словом антонімічної характеристики. Це призводить до того, що у більшості випадків вживання одного з антонімів у мовленні його можна безпосередньо замінити іншим антонімом, отримуючи прямо протилежне значення цілого виразу. Можливість такої підстановки слугує додатковим критерієм антонімічності.

      З іншого боку, неможливість поєднувати і безпосередньо протиставляти які-небудь два слова у більшості типових контекстів перешкоджає появі антонімічних значень навіть в тих випадках, коли значення двох слів виражають ніби протилежні ідеї. Так, в системі значень англійського прикметника hot виділяються значення викликаючий відчуття спеки, а прикметник cold має значення, яке виражає контрастну думку, викликаючий відчуття холоду. Однак прикметники cold і hot не є антонімами в цих значеннях, так як вони реалізуються в сполученні з різними словами. Прикметник hot в наведеному значенні сполучується з назвами відчуттів, такими як: flush, blush, fever, ague, pain, etc., прикметник cold – з назвами інших відчуттів, а саме: fear, anguish, shivers, thrills, chills, etc [15, ст. 12].