Управління прибутком комерційного банку

4) Положення щодо операцій  з сек’юритизацією активів. Цей  пункт спрощує використання «Asset Backed Securities», водночас Комітет  намагається усунути джерело  регулятивного арбітражу. Експерти  вважають, що зменшаться операції  з сек’юритизацією активів, які  проводяться банками з метою  вивільнення регулятивного капіталу. «Базель ІІ» в основному звертає  увагу на традиційну сек’юритизацію.

5) Положення щодо операцій  торгового портфелю. Уточнюються  основні вимоги до позицій торгового портфелю, зокрема підкреслюється потреба в пруденційній оцінці таких позицій, особливо менш ліквідних.

Друга опора регулює процес перевірки банку органами банківського нагляду. По-перше, передбачається формування підвищених резервів для окремих  банків, якщо рівень резервів банку  не відповідає його ризиковому профілю. По-друге, органи нагляду отримують  повноваження втручатися в діяльність банків з метою уникнення зниження капіталу нижче від мінімального рівня. По-третє, підкреслюється необхідність забезпечення інтенсивного та постійного контакту з банками. Ці положення  можна тлумачити як тенденцію  банківського нагляду в напрямку дискреційного нагляду.

Третя опора вимагає розкриття  банківської фінансової звітності  для широкого загалу. Такий інструмент застосовується з метою створення  основи саморегуляції банків. Деякі  експерти вважають таку форму регулювання  для банківського сектору неадекватною. Ця опора виконує роль додатку  до опор І-ІІ.

Отже, для підвищення стійкості банку у несприятливих економічних умовах створено спеціальний документ «Базель ІІ», орієнтований для всіх країн світу. Для підвищення стабільності, тому і прибутковості, у західних країнах використовують диверсифікацію ризику банку, створення спеціальних резервів для різних установ, обмеження певних операцій, публічність звітів банку про фінансовий результат тощо.

 

 

ВИСНОВКИ

 

В умовах швидкоплинного зовнішнього  середовища на фоні незакінченої світової кризи, що безперечно негативно впливає  на діяльність фінансового сектору  економіки, банк повинен звернути особливу увагу на проблему оптимізації структури  доходів та підвищення прибутковості, адже банк, як регулятор грошового обігу й посередника в акумуляції та перерозподілі грошових ресурсів, відіграє важливу роль в економічних перетвореннях України.

Проблемам забезпечення прибутковості  та фінансової стійкості банку в  ринковій економіці присвячено праці багатьох провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Серед них - М. Алексеєнко, О. Біла, В. Вітлінський, О. Вовчак, А. Герасимович, О. Дзюблюк, О. Ширинська, Р. Шіллер, та ін.

Нові умови спонукають до виділення проблеми підвищення прибутковості  комерційного банку, та більш широкого її дослідження з огляду на світову  фінансову кризу та загальну нестабільність ситуації в державі.

Банківська система України  сьогодні знаходиться на новому важливому  етапі свого розвитку, оскільки наприкінці 2008 р. світова фінансова криза  «похитнула» і нашу банківську систему, що стало причиною того, що багато банків сьогодні знаходяться в тяжкому  фінансовому стані, та негативно  відбивається на їх діяльності, а отже і на стані їх клієнтів.

Все це не змогло відбитися  на діяльності банків України. Але цей  вплив посилюється і самим  станом в середині банківської системи.

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв'язку з цим можна запропонувати  основні напрямки зростання доходів  комерційного банку:

- загальне зростання групи  активів, що приносять процентний  дохід та зростання власного  капіталу, насамперед правильне  проведення зваженої маркетингової і процентної політики, наслідком цього стане підвищення числа банківських вкладників. Цією групою активів є кредитні операції банку;

- збільшення питомої ваги  доходних активів в сукупних  активах. Іншими словами банк  повинен нарощувати так звані  «працюючі» активи, які приносять  найбільші доходи банку і скорочувати  до можливого мінімуму «непрацюючі». До доходних активів відносять  кредитний та інвестиційний портфель  банку, депозити та кредити  в інших банках. Всі інші активи  є недоходними;

- зміна загального рівня  процентної ставки по активних  операціях банку. Потрібне дослідження  та врахування крім специфічних  факторів, що визначають розмір  процента по активних операціях  також попит на кредитному  ринку і ставки конкуруючих  банків та інших фінансово-кредитних  установ;

- зміна структури портфелю  доходних активів, тобто підвищення  питомої ваги ризикових кредитів  в кредитному портфелі банку,  наданих під високі проценти. Ризикові операції можуть принести  банку значний дохід, якщо він  буде правильно ними управляти;

- зменшення витрат на  створення банківської послуги  дає відповідно знизити її  ціну. Зниження цін на пропоновані  послуги - вагомий аргумент у  конкурентній боротьбі, важливий  елемент створення позитивного  іміджу банківської установи, що  великою мірою забезпечує їй  прихильність клієнтів.

Підбиваючи підсумок, необхідно  зазначити, що в умовах ринкової економіки  отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стiйкiсть кредитної установи. Вiн  необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу i керiвництва до розширення та вдосконалення  операцій, скорочення витрат i підвищення якостi послуг, що надаються, i, зрештою, для успiшного проведення наступних емiсiй i вiдповідно збiльшення капiталу.

ПАТ «Укрсоцбанк» має найрозвинутішу в Україні мережу банків-кореспондентів, працює з використанням сучасних комп’ютерних систем, що дозволяє оперативно проводити операції на міжнародних  фінансових ринках. Банк входить до групи найбільших банків України, за показником сумарних активів. Значне зростання  регулятивного капіталу і чистих активів з 2008 по 2010 рік є свідченням динамічного розвитку банку. Результатом  успішної діяльності ПАТ «Укрсоцбанк» є зростання довіри у населення, чиї кошти стали одним з  основних джерел збільшення ресурсів для кредитування реального сектора  економіки. Банк виваженню і сумлінно проводить політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбуваються на ринку банківських  послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням  політики справедливого збалансування  інтересів вкладників і акціонерів банку.

На сьогоднішній день банк продовжує дотримуватися напрямку розміщення фінансових ресурсів на ринку  кредитування клієнтів, особливо зосередившись  на кредитуванні фізичних осіб. Крім цього, значна питома вага належить кредитам, наданим юридичним особам та іншим  банкам. Банк виважено і сумлінно проводить  політику встановлення процентних ставок за вкладами, постійно аналізуючи зміни, що відбулися ринку банківських  послуг, на підставі чого визначається ефективна вартість грошових ресурсів у конкретний момент часу з урахуванням  політики справедливого збалансування  інтересів вкладників і акціонерів банку. У порівнянні з минулим  роком завдяки збільшенню кількості  укладених генеральних угод за програмою  споживчого кредитування зросла кількість  магазинів-партнерів банку, через  які безпосередньо здійснюється видача споживчих кредитів та обсяг  кредитного портфеля. Завдяки проведеному  аналізу можна простежити тенденцію  постійного зростання цих показників, що свідчить про ефективну роботу ПАТ «Укрсоцбанк» на даному сегменті ринку банківських послуг.

Отже, в разі виправлення  керівництвом банку виявлених недоліків  фінансового стану, перед АКБ  “Правекс-Банк" відкриваються досить непогані перспективи на майбутнє, навіть у тих важких умовах, в  яких знаходиться банківська система  України.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність".- К.: Ін Юре, 2006.- 520 c.
2. Закон України "Про Національний банк України" - К., 2002.- 42 с.
3. Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями від 06.07.2000 р. // Нормативні акти НБУ —2000- №9-с.50.
4. Аванесова І.А. Інструментарій регулювання кредитної діяльності комерційного банку // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 9.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС,2004.- C.316-329.
5. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики. Київ: КНЕУ, 2002, 276 с.
6. Балабанов И.Т. Банковское дело. Санкт-Петербург: Питер, 2001, 304 с.
7. Банківський нагляд:Навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України; Ун-т економіки та права "Крок";Грушко В.І.;Лаптєв С.М.; Любунь О.С.;Раєвський К.Є.- К.: ЦНЛ, 2004.- 264 с.
8. Банківський нагляд:Навчальний посібник / Міщенко В.І.;Яценюк А.П.;Коваленко В.В.;Коренєва О.Г.- К.: Знання, 2004.- 406 с.-(Вища освіта ХХI століття)
9. Банківські операції: Підручник / За ред. проф. Мороза А.М.—К.:КНЕУ, 2000.— 384с.
10. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. Київ: Видавничий центр Академія, 2001, 320 с.
11. Васюренко О.В. Банківські операції. Київ: Знання, 2004, 324 с.
12. Вітлінський В., Пернаківський О. Кредитний ризик та його врахування при обчисленні ставки відсотку. // Банківська справа. - 2005, №5.
13. Вітлінський В., Наконечний Я. Методи формування резервів на, пркриття кредитних ризиків: Банківська справа. // Фінанси України. - 2005, №12.
14. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы. Киев: Эльга, Ника-Центр, 2004, 216 с.
15. Воробієнко А. Банківські кредити // Все про бухгалтерський облік. №100/2003р.- с. 11.
16. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник / Під ред. М.І.Савлука. — К.:"Лі6раМ998.—344с.
17. Гладких Д. Ціноутворюючі фактори на ринку кредитних ресурсів // Вісник НБУ - 1999.- №2-с. 35.
18. Гриньова В.М., Колодізєв О.М. Проблеми та перспективи структурної перебудови банківської системи України // Фінанси України.- 2006.- № 1.-C.94-101.
19. Гроші та редит / За ред. М.І.Савлука. -К.: Либідь, 1992. -с.189.
20. Гроші,та кредит: Підручник / За ред. Проф. В.С. Івасіва - К:. ККЕУ, 1999. 404 с.
21. Грудзевич Я.В. Законодавче забезпечення незалежності Національного банку // Фінанси України.- 2003.- № 5.- C. 106-111.
22. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківській справі. Київ: Алерта, 2004, 478 с.
23. Євтух О. Розвиток банківської системи в умовах нової економіки // Вісник Національного банку України.- 2003.- № 7.- C.64-68.
24. Жуков Е.В. Инвестиционные институты. Москва: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998, 199 с.
25. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. Москва: ЮНИТИ, 2000, 359 с.
26. Жуков Е.Ф., Максимова Л.М., Печникова А.В. Деньги. Кредит. Банки. Москва: ЮНИТИ, Банки и биржи, 1999, 622 с.
27. Иванов В.М. Деньги и кредит. Киев: МАУП, 1999, 230 с.
28. Івасів Б.С. Гроші та кредит. Тернопіль: Карт-бланш, 2000, 510 с.
29. Каласюк В.В., Галасюк В.В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ. - 2001,- №9 - с. 54-57

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

Додаток В

 

Размещено на Allbest.ru