Управління прибутком комерційного банку

За рахунок доходів банку покриваються усі його операційні видатки, включаючи адміністративно-управлінські, формується прибуток банку, розмір якого визначає рівень дивідендів, збільшення власних коштів і розвиток пасивних і активних операцій.

Загальний аналіз доходів  та витрат здійснюється на основі фінансової звітності в період 2008-2010 рр. (див. Додаток Б-В).

 

Таблиця 2.4 б Динаміка доходу ПАТ «Укрсоцбанк» за період 2008 - 2010 рр., млн. грн

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Приріст	2008/2010, %
Процентні доходи	43143	65722	79136	55
Комісійні доходи	18432	22309	23564	22
Прибуток (збитки) від торговельних операцій	83173	76444	107422	23
Інші банківські операційні доходи	1068	9385	7427	86
Інші небанківські операційні доходи	0	0	0	0
Непередбачені доходи	0	0	0	0
Доход разом	145816	173860	210122	31

 

Згідно таблиці 2.4 можна зробити висновок, що дохід збільшився на кінець 2010 р. зобразимо наочно за допомогою діаграми (Рис. 2.2).

 

Рисунок 2.2 Динаміка доходу ПАТ «Укрсоцбанк» в період 2008-2010 рр.

 

Витрати - це зменшення економічної вигоди в аналізованому періоді внаслідок проведення комерційним банком фінансових та господарських операцій, які зменшують активи або збільшують заборгованість.

Проведемо загальний аналіз витрат ПАТ «Укрсоцбанк» (табл.. 2.5).

 

Таблиця 2.5

Динаміка витрат АТ «Укрсоцбанк» за період 2008 - 2010 рр., млн. грн.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Приріст	2008/2010, %
Процентні витрати	33256	32221	30249	-10
Комісійні витрати	0	0	0	0
Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Приріст 2008/2010, %
Інші банківські операційні витрати	0	0	0	0
Інші небанківські операційні витрати	0	0	0	0
Відрахування у резерви	1250	5976	7491	83
Витрати разом	34506	38197	37740	9

 

Для наочності структури  витрат банку за даний період відобразимо  у вигляді стовпчикової діаграми (Рис. 2.3).

 

Рисунок 2.3. Динаміка витрат ПАТ «Укрсоцбанк» в період з 2008-2010 рр.

 

Таблиця 2.6 Аналіз чистого прибутку ПАТ «Укрсоцбанк»

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Доходи банку	145816	173860	217549
Витрати банку	34506,00	38197,00	37740,00
Прибуток від основної діяльності	111310	135663	179809
Валовий прибуток	111310	135663	179809
Податок на прибуток	33393,00	40698,90	53942,70
Чистий прибуток	77917,00	94964,10	125866,30

 

Рентабельність і прибутковість  банку залежить насамперед від оптимальної  структури його балансу в частині  активів і пасивів та від цілеспрямованої  роботи банківського персоналу. Важливими  умовами забезпечення прибутковості  банку є оптимізація структури  доходів і витрат, визначення оцінки показників ефективності прибутковості.

 

2.3 Оцінка показників ефективності  та прибутковості КБ

 

Одним із шляхів характеристики ефективності роботи комерційного банку  є оцінка рівня його прибутковості (рентабельності).

Аналіз показників прибутковості  охоплює такі етапи:

- розрахунок фактичного  значення прибутковості на основі  даних балансу та інших форм  річної та квартальної звітності;

- порівняльна оцінка коефіцієнтів  з їх рівнем у попередні  роки та квартали;

- визначення основної  тенденції в динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження);

- виявлення факторів, які  впливають на зміну цих коефіцієнтів;

- оцінка факторів з  позиції ліквідності балансу  та банківських ризиків;

- розроблення рекомендацій  щодо підвищення прибутковості  банку або забезпечення її  стабільності в майбутньому.

Двома найважливішими показниками  аналізу прибутковості банку  є показники:

- прибутковість активів  (ROA);

- прибутковість капіталу (ROE).

Прибутковість активів розраховуємо за такою формулою:

 

ROA1 = Чп / Са         (2.1)

 

де, Чп – чистий прибуток;

Са – середні загальні активи

(6347664,7 + 5488778,9 + 3885609,80) / 3 = 5240684,5

ROA1 = 298747,4 / 5240684,5 = 0,06

 

Оскільки коефіцієнт ROA1 не перевищує 1%, то це означає, що банк працює не рентабельно по відношенню до середніх загальних активів.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі  банки в процесі аналізу прибутковості  своєї діяльності деталізують показник процента прибутковості активів  і розраховують процент прибутковості  робочих активів:

 

ROA2 = Чп / Ра         (2.2)

 

де, Ра – робочі активи (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7 Розрахунок робочих активів за 2008 – 2010 рр.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Кошти на коррахунках в  НБУ	401203	334270	345621
Кошти на коррахунках в  інших банках	754273	810271	805213
Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.
Цінна папери у портфелі банку, всього	371536,3	638106,9	645657,1
Кредити та фінансовий лізинг, надані клієнтам	1596692	2801152	3210236
Всього	3123704,3	4583799,9	5006727,1

 

Робочі активи = (3123704,3 + 4583799,9 + 5006727,1) / 3 = 4238077,1

ROA2 = 298747,4 / 4238077,1 = 0,07

 

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані  резерви підвищення прибутковості  активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання. Зіставлення цих коефіцієнтів дає  уявлення про можливості зростання  рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня  їх прибутковості (Rб), який розраховується за такою формулою:

 

R6 = Пб / Вб         (2.3)

 

де, Пб – прибуток банку;

Вб – витрати банку (загальна сума витрат банку за три роки - 110443 млн. грн..).

 

R6 = 298747,4 / 110443 = 2,7

 

Аналогічно здійснюється аналіз інших показників прибутковості.

Прибутковість (рентабельність) доходу розраховується у такий спосіб:

 

Rд = По / Дб         (2.4)

 

де, По – прибуток до оподаткування (426 782 млн. грн..);

Дб – доходи банку, всього (537225 млн. грн..).

 

Rд = 426 782 / 537225 = 0,8

 

Оптимальне значення цього  показника 7-8 %. Він відображає кількість  грошових одиниць, які припадають на одну грошову одиницю доходу, або  частку прибутку в доході. Його значення зменшується у разі зростання витрат.

Ефективність операційної  діяльності комерційного банку можна  оцінити за допомогою показника  чистого спреду, який розраховується за такою формулою:

  (2.5)

 

Чистий спред дорівнює : 2008 – 1,20%; 2009 – 1,28%; 2010 – 1,22%.

Таким чином, кредитна діяльність приносить банку прибуток, проте  її ефективність невисока, що ми і бачили в попередніх аналізах (Рис. 2.4).

 

Рисунок 2.4. Рівень чистого  спреду банку за період 2008 – 2010 рр.

 

Цей коефіцієнт повинен враховувати  лише активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме у такий  спосіб уникають впливу безпроцентних  депозитів до запитання, капіталу та невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а відтак — на прибутки банку. Коли процентна  ставка не має впливу на прибуток банку, досягається глибше розуміння джерел прибутку банку та наслідків вразливості  надходжень.

Аналізуючи чисту процентну  маржу, слід брати до уваги її призначення: маржа слугує для покриття витрат банку і ризиків, у тому числі  інфляційного, створення прибутку, покриття договірних угод. Розраховують її за формулою:

 

  (2.6)

Цей коефіцієнт допомагає  з'ясувати, чи може банк давати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці як відсоток до середніх загальних  активів. Оптимальним значенням  даного показника є 4.5%.

 Зменшення процентної  маржі сигналізує про загрозу  банкрутства. Основними причинами  зменшення процентної маржі є  зниження процентних ставок за  кредитними операціями; подорожчання  ресурсів; скорочення питомої ваги  активів, що приносять дохід,  у загальному їх обсязі; хибна  процентна політика банку.

У нашому аналізі чиста  процентна маржа становить: 2008 – 0,24%; 2009 – 0,60%, 2010 – 0,76%, тобто ефективність основної діяльності банку, пов'язаної із наданням кредитів, невисока (Рис. 2.5).

 

Рисунок 2.5 Чиста процентна маржа банку в аналізі за період 2008 – 2010 рр

 

Отже, аналіз прибутковості ПАТ «Укрсоцбанк» показав невисоку ефективність діяльності, що в свою чергу звертає увагу на шляхи вдосконалення формування прибутку.

прибуток банк комерційний

 

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

 

3.1 Шляхи підвищення прибутковості банку

 

Незадовільний стан прибутковості  банку є причиною його неплатоспроможності, погіршення ефективності роботи банку  і можливого банкрутства. Разом  з тим, надлишкові активи банку є  перешкодою його ефективного розвитку і приводять до незапланованих витрат та зайвих резервів. Банківський прибуток є одним із найважливіших показників ефективності функціонування банку, його стабільності. У ньому зацікавлені всі учасники економічного процесу. Розмір банківського прибутку хвилює акціонерів, тому що він є показником отриманого доходу на інвестований ними капітал. Вкладникам прибуток гарантує стабільний дохід і впевненість у завтрашньому дні, оскільки збільшення резервів і власних коштів банку свідчить про його стабільність. Позичальники також зацікавлені в прибутках банку, адже таким чином зростають їх власні накопичення.

Банківський прибуток формується у результаті здійснення кредитних, розрахункових, грошових операцій та інших  видів діяльності банків. Він є  джерелом виплати дивідендів акціонерам, створення фондів банку, базою підвищення добробуту банківських працівників.

Щоб максимізувати прибуток, необхідно збільшувати доходи та зменшувати витрати банку. В зв’язку  з цим можна запропонувати основні шляхи зростання доходів комерційного банку:

а) загальне зростання групи  активів, що приносять процентний дохід, для чого банк повинен, по-перше, залучати більше позичальників і при цьому  ретельно аналізувати їх фінансовий стан, по-друге, нарощувати свій кредитний  потенціал за рахунок збільшення обсягу ресурсів, що залучаються. Це можливо  при проведені зваженої маркетингової  та процентної політики;

б) зміна питомої ваги доходних активів в сукупних активах, для чого необхідно звести "непрацюючі" активи до мінімуму, проте у межах, що забезпечують ліквідність банку;

в) зміна загального рівня  процентної ставки по активних операціях  банку. Теоретично більш високий  рівень процентної ставки повинен принести банку якомога більший дохід. Проте, в сучасних умовах банку рідко удаються до таких дій. В умовах конкурентної боротьби він найчастіше знижує ставку з метою залучення якомога більшої кількості позичальників. Зниження середньозваженої ставки проценту по Україні є свідоцтвом цього;