Отчет по практике в государственном предприятии «Опытное хозяйство «Кутузивка»

Сільськогосподарські підприємства, як і будь-які інші, можуть користуватися  банківськими кредитами на комерційній  основі. Законодавством передбачена  державна підтримка кредитного забезпечення сільського господарства, яка направлена на більш повне задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників в кредитних ресурсах в певний період та на зниження вартості кредитів. Це досягається шляхом виділення  відповідних обсягів кредитів за рахунок державних ресурсів і  відшкодування державою частини  вартості кредитів, одержаних за комерційними ставками банків згідно з договорами. Крім того передбачається поєднувати загальноприйнятий порядок надання  кредитів сільгосптоваровиробникам зі спеціальним режимом кредитування. Так, для надання та обліку коротко-, середньо- та довгострокових банківських кредитів в режимі спеціального кредитування банки відкривають окремі кредитні рахунки. Для здійснення середньо- і довгострокового кредитування можуть відкриватися кредитні лінії. Кредитна лінія – згода банка-кредитора надавати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують завчасно оговорені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

Режим спеціального кредитування передбачає:

- безпосереднє направлення  банками коштів кредиту на  оплату розрахунково-платіжних документів, які представлені позичальником  до оплати;

• авансування виробництва сільгосппродукції для державних потреб шляхом перерахування виділених для цього коштів Державного бюджету України на окремі кредитні рахунки позичальників.

 

Підприємство ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» користується позиковими коштами.В установах банку підприємство бере як довгострокові, так і короткострокові позики. Короткострокові кредити підприємство ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» бере для задоволення потреб, пов’язаних з тимчасовими фінансовими труднощами, що виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу і не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.Об’єктами довгострокового банківського кредитування для підприємства ДП «ДГ «Кутузівка» НААН»є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, на нове будівництво, ін.

Заборгованість за короткостроковими  кредитами банку відноситься  до поточних зобов’язань підприємства ДП «ДГ «Кутузівка» НААН». Облік короткострокових зобов’язань ведеться підприємством на рахунку 60 “Короткострокові позики”. На цьому рахунку ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув. Це рахунок пасивний, балансовий, основний, призначений для обліку позикових джерел фінансування підприємства.

За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом – сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань  у разі відстрочення кредитів (позик).

Робочим планом рахунку на підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» передбачено такі субрахунки до рахуноку 60 “Короткострокові позики”:

601 – “Короткострокові  кредити банків у національній  валюті”;

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі  кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

Довгострокові позики банку  відносяться до довгострокових зобов’язань. Довгостроковий кредит банку може перейти  в розряд поточного зобов’язання, якщо позичальник порушить умови  кредитного договору і позикодавець до затвердження фінансової звітності  буде вимагати дострокового погашення  зобов’язання.

Довгострокові позики банків, на які нараховуються проценти, відображаються в Балансі підприємства ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» за їх теперішньою вартістю. Заборгованість підприємства за довгостроковими позиками банків відображається у Балансі у складі довгострокових зобов’язань. Сума довгострокового кредиту, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, вважається поточним зобов’язанням і відображається у Балансі в рядку “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”.

Для обліку даних і узагальнення інформації про заборгованість підприємства банкам за одержаними від них кредитами, які не є поточними зобов’язаннями (заборгованість, що не підлягає погашенню  протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу), передбачений рахунок 50 “Довгострокові позики”. Це рахунок пасивний, балансовий, основний, призначений для обліку позикових джерел фінансування підприємства.

За кредитом рахунку 50 “Довгострокові позики” відображаються суми одержаних  довгострокових позик, а також переведення  короткострокових (відстрочених) кредитів в довгострокові, за дебетом –  погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Згідно робочого плану  рахунків на підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» до рахунок 50 “Довгострокові позики” відкриті субрахунки:

501 – “Довгострокові  кредити банків у національній  валюті”;

На субрахунках 501 відображаються суми довгострокової заборгованості банками за наданий кредит в національній.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банками  за кредит, термін погашення якого  відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі  кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

 

Розділ ІV.

Облік розрахункових  операцій

У фінансовій звітності і  в бухгалтерському обліку зобов’язанням  відведене “почесне” місце, оскільки їх частка у структурі балансу  визначає економічний стан підприємства.

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття  у фінансовій звітності визначені  П(С)БО 11 "Зобов'язання".    Норми даного П(С)БО застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від  форм власності (крім бюджетних установ).

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла в результаті минулих подій і погашення  якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов’язання визнається і відображається у бухгалтерському  обліку за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена, існує ймовірність  зменшення економічних вигод  в майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визначене зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається  до складу доходу звітного періоду.

Достовірність оцінки зобов’язань  підтверджується договорами купівлі-продажу, підряду та іншими договорами, а  також документами, що свідчать про  отримання товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, про приймання виконаних  робіт, надання послуг.

Зобов’язання в бухгалтерському  обліку поділяються на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені  зобов'язання, доходи майбутніх періодів.

Поточні зобов’язання –  це ті зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

Довгостроковими є всі  зобов’язання, що не є поточними  зобов’язаннями.

Забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або  часом погашення на дату балансу.

Непередбачене зобов’язання – це:

1. зобов’язання, що може виникнути в результаті минулих подій і існування якого буде підтверджене тільки тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
2. теперішнє зобов’язання, яке виникає в результаті минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання треба буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Прикладом непередбачених зобов’язань  можуть бути зобов’язання з тимчасового  зберігання товарів та інших ТМЦ  сторонніх підприємств тощо. Такі непередбачені зобов’язання облічують  на позабалансових рахунках підприємства за обліковою оцінкою.

Доходи майбутніх періодів – це доходи, які одержані у звітному періоді, але підлягають включенню  до доходів у майбутніх звітних  періодах.

Заборгованість підприємства підлягає розгляду як зобов’язання, якщо вона існує на даний момент і є  результатом здійснених господарських  операцій (наприклад, придбання товарів  чи послуг) або подій.

Зобов’язання, як правило, виникають  тоді, коли актив отриманий або  коли підприємство уклало безвідмовидоговір про придбання активу (кредиторська заборгованість за отримані товари, якщо вони не були заздалегідь оплачені, заборгованість перед банком за отриманий кредит).

Зобов’язання можуть бути пов’язані з необхідністю майбутніх  платежів для збереження господарських  зв’язків підприємства або здійснення нормальної підприємницької діяльності.

Зобов’язання мають певний термін виконання, хоча точна дата не завжди може бути відома.

Зобов’язання набувають  юридичну силу внаслідок укладених  контрактів або статутних вимог.

Погашаючи зобов’язання, підприємство, як правило, віддає ресурси, що втілюють у собі економічні вигоди, з метою  задоволення претензій іншої  сторони.

Погашення існуючого зобов’язання може здійснюватися за допомогою:

• сплати грошових коштів;
• передачі інших активів;
• надання послуг;
• заміни даного зобов’язання іншим;
• перетворення зобов’язань на капітал (за зобов’язаннями, не затребуваними в результаті закінчення терміну позовної давності, ліквідації підприємства-кредитора тощо).

Зобов’язання, пов’язані  із затратами, що виникають у ході нормального операційного циклу (у  результаті придбання матеріалів, нарахування  заробітної плати персоналу та ін.), є поточними навіть тоді, коли, термін їх погашення настає після 12 місяців з дати балансу.

Для визначення балансової вартості зобов’язань використовують такі види оцінок за:

• сумою погашення;
• обліковою оцінкою ресурсів;
• теперішньою вартістю.

Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, що, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань в процесі звичайної діяльності підприємства.

Сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів, необхідних для погашення відповідного зобов’язання.

Довгострокові зобов’язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язань.

Теперішня вартість зобов’язання – дисконтована сума майбутніх платежів, що, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання у процесі звичайної діяльності підприємства.

Забезпечення довгострокових зобов’язань оцінюються за сумою  їх теперішньої вартості.

Бухгалтерський облік  поточних зобов’язань ведеться на рахунках класу 6 “Поточні зобов’язання”, а довгострокових – на рахунках класу 5 “Довгострокові зобов’язання”.

 

Розрахунки з постачальника  та підрядниками виникають у підприємства ДП «ДГ Кутузівка» НААН» при здійсненні операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, прийманні різного виду виконаних робіт і наданих послуг, включаючи отримання газу, електроенергії, пари, води, автопослуг, послуг зв’язку, послуг з переробки матеріальних цінностей та ін.

Взаємовідносини між підприємством ДП «ДГ Кутузівка» НААН» та постачальниками та підрядниками виникають після укладання договору на отримання від них товарно-матеріальних цінностей і виконання робіт та послуг (договори купівлі-продажу, підряду та ін.).

У договорі купівлі-продажу, які заключає підприємством ДП «ДГ Кутузівка» НААН», передбачається угода сторін про поставку сировини, матеріалів, товарів, істотними умовами якого є зобов’язання продавця (постачальника) передати певне майно у власність покупця,тобто підприємства ДП «ДГ Кутузівка» НААН»,  і зобов’язання його прийняти це майно і в обумовлений термін сплатити за нього певну грошову суму.

При укладанні договорів (контрактів) (у тому числі зовнішньоекономічних), предметом яких є товари, застосовуються міжнародні правила інтерпретації  комерційних термінів (ІНКОТЕРМС).

Згідно з договором  підряду підрядник зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти та у вказаний термін оплатити виконану роботу.

При прийманні роботи підприємством ДП «ДГ Кутузівка» НААН» бувають виявлені допущені підрядником відхилення від умов договору або інші недоліки, про що без зволікання заявляється  підрядникові, який виконував роботу за договором.