Отчет по практике в государственном предприятии «Опытное хозяйство «Кутузивка»

Відкличний акредитив  може бути змінений або анульований  банком-емітентом у будь-який час  без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Безвідкличний акредитив  – це акредитив, який може бути анульований  або умови якого можуть бути змінені  тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента. Безвідкличний акредитив – це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту та дотримані строки та умови акредитива.

Для відкриття акредитива підприємство подає до банку заяву  на акредитив не менше ніж у  трьох примірниках, та в разі відкриття  покритого акредитива – відповідні платіжні доручення на перерахування  коштів для бронювання їх у виконуючому  банку. Виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно  від операції за акредитивом також  може бути авізуючим банком. Авізуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату. Реквізити, що передбачені формою заяви на акредитив, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови") і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Акредитив вважається відкритим  після того, як бенефіціару надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитиву.

У разі відкриття покритого  та непокритого акредитиву підприємство подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках.

Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається у чотирьох примірниках. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх  умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов  не проводить виплати за акредитивом.

Банки мають здійснювати  контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві. У день закінчення строку дії акредитива, невикористані  кошти, які заброньовані у виконуючому  банку, перераховуються за меморіальним ордером в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні  зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюються платіж на загальних підставах. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування  зобов'язань між двома платниками або групою платників.

Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після  складання акта звіряння взаємної заборгованості та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Для оперативного ведення  підприємством своїх рахунків у  банку та обміну технологічною інформацією  підприємства можуть застосовувати  систему "клієнт-банк". Розрахункові документи в електронному вигляді, що подаються клієнтом у банк, мають  відповідати формату платіжних  документів системи електронних  платежів НБУ. Юридичною підставою  для роботи підприємства за допомогою  системи "клієнт-банк" і оброблення банком його розрахункових документів в електронному вигляді є окремий  договір між ним і банком.

Більш перспективною формою безготівкових рахунків в Україні  можуть стати розрахунки за допомогою  пластикових карток.

Для юридичних осіб випускаються корпоративні картки, призначені для  оплати витрат підприємства його працівниками (для розрахунків за товари (роботи, послуги), для оплати витрат по відрядженню  та представницьких витрат.)

Корпоративна картка може бути:

• дебетна (дебетова) – надає можливість здійснювати операції в межах залишку коштів на картковому рахунку (наприклад, VISA Electron);
• кредитна – надає можливість здійснювати операції як за рахунок залишку коштів на картковому рахунку, так і в межах встановленого ліміту овердрафту за рахунком (наприклад, VISA Classic, VISA Gold).

Корпоративні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших  виплат соціального характеру, а  також для оплати в іноземній  валюті договорів (контрактів).

Корпоративну картку можна  використати на цілі:

• одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов'язаних з виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження у межах України;
• здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов'язаних зі статутною і господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України;
• одержання готівкової іноземної валюти за межами України для оплати витрат на відрядження;
• здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження і витратами представницького характеру.

Для одержання корпоративної  платіжної картки представник юридичної  особи пред'являє паспорт або  документ, що його замінює, і доручення  на одержання ТМЦ, видане власником  картрахунка – юридичною особою. Одночасно з карткою держателю вручають конверт з ПІН-кодом.

При видачі корпоративної  картки співробітнику підприємству доцільно укласти з ним договір  про відповідальність за витрачання коштів на картрахунку, її втрату або  розголошення ПІН-коду, відшкодування  сум, використаних понад надані у  звіті, збитків, зазнаних через невиконання  або неналежне виконання зобов'язань.

Держателями корпоративних  карток можуть бути повнолітні дієздатні  фізичні особи, які перебувають  у трудових відносинах з юридичною  особою - власником спеціального карткового рахунка. Кошти, які списані з  картрахунка юридичної особи, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Використання коштів повинно бути підтверджене відповідними звітними документами. Контроль за цільовим використанням коштів з корпоративного картрахунка здійснюється власниками цих рахунків.

Перед тим як скористатися рахунком, на нього потрібно внести кошти. Поповнення картрахунка здійснюється його власником з поточного рахунка безготівковим шляхом у національній або іноземній валюті залежно від того, в якій валюті відкритий картрахунок. А також за рахунок готівки, що вноситься до каси банку-емітента, поверненої довіреною особою - держателем картки до каси підприємства як невикористаної або відшкодованої за кошти, використані понад встановлені норми витрат.

Видаткові операції як в  готівковій, так і безготівковій  формі за картрахунком провадяться  тільки за допомогою платіжної картки. Щоб зняти готівку, можна скористатися банкоматом або звернутися до каси банку. При безготівковій формі  картка пропускається через торговий термінал. Підтверджуючими документами  таких операцій є сліп, квитанція  платіжного термінала, чек касового апарата, чек банкомата. Ці документи  повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• ідентифікатор банку або торговця чи інші реквізити, які надають можливість його ідентифікувати;
• дату здійснення операції;
• суму і валюту операції;
• реквізити платіжної картки;
• код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі;
• номер банкомата – у чеку банкомата;
• вид операції (покупка, повернення) – у сліпі або квитанції платіжного термінала торговця;
• підпис касира  (якщо це передбачено правилами платіжної системи) – у сліпі або квитанції платіжного термінала банку або торговця;
• підпис держателя платіжної картки – у сліпі або квитанції платіжного термінала банку або торговця.

Довірені особи підприємства, які одержали готівку з карткового рахунка з використанням корпоративної  картки, використовують її за цільовим призначенням без оприбуткування в  касі підприємства. Обмеження за розрахунками готівкою у сумі 10000 грн. протягом одного дня з одним підприємством (підприємцем) стосується і готівки, одержаної  за корпоративними картками.

Документи, що підтверджують  витрачання коштів повинні зберігатися  і після відрядження здаватися  до бухгалтерії підприємства разом  з авансовим звітом у строки і  порядку, що встановлені для підзвітних осіб.

Операції, що здійснюються на території України держателями  платіжних карток, проводяться тільки у валюті України. Зняти за корпоративною  карткою іноземну валюту з валютного  картрахунка можна тільки у касах банку-емітента картки.

Один раз на місяць банк-емітент  картки надає звіт про проведені  операції і стан картрахунка (виписку про рух за рахунком) власникам рахунків. У звіті зазначається номер власника спеціального карткового рахунка і всі операції, які здійснювалися за ним протягом визначеного періоду – розрахункового циклу.

Підприємства також можуть використовувати платіжні картки для  оплати праці своїх працівників ("зарплатні" картки). Слід відзначити, що власником такої картки є сам  працівник, а не його роботодавець. Однак ініціатором подібної форми  розрахунків виступає підприємство. Воно, як правило, оплачує послуги  банку по виготовленню карток і обслуговуванню операцій з ними.

Банк приймає до виконання  від платника доручення тільки в  межах фактичних на його рахунку  коштів.

Періодично з метою  контролю за рухом коштів на поточних та інших рахунках банки, у яких підприємство ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» має поточні рахунки, видає йому виписки з рахунків (Додаток), які є копіями тих записів, які зроблені банком за операційний день. У виписках зазначаються дата проведення операції і дата попередньої виписки, залишок коштів на початок і кінець дня, номер поточного або іншого рахунка підприємства і кореспондуючих рахунків, номери первинних документів, код операції, сума записів по дебету і кредиту. До виписок додаються копії документів, на підставі яких банк виконав операції.

На підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» одержані виписки опрацьовуються: перевіряється наявність первинних документів; проставляється кореспондуючий рахунок по кожній операції. Про виявлені помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. При бухгалтерській обробці виписок враховують, що поточний рахунок підприємства для банку є пасивним рахунком. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, яка списана з рахунка підприємства, а на кредиті – зарахована на нього сума; відповідно сальдо у виписці буде записано на кредиті рахунка.

Виписка банку є регістром  аналітичного обліку грошових коштів на рахунках в банках. Її використовують для подальших бухгалтерських записів.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться  на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 "Рахунки в  банках". Це рахунок активний, балансовий, основний, призначений для обліку оборотних активів. За дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом - їх використання.

Згідно робочого плану  рахунків на підприємстві ДП «ДГ «Кутузівка» НААН» до рахунку 31 "Рахунки в банках" призначено такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки  в національній валюті";

313 "Інші рахунки в  банку в національній валюті";

Субрахунок 311 "Поточні  рахунки в національній валюті" призначений для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів на поточних рахунках в національній валюті в банках.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться  на рахунках в банку по коштах на капітальні вкладення, на капітальний  ремонт, в акредитивах, розрахункових  чекових книжках, інших рахунках в національній призначений субрахунок 313.

Облік операцій за рахунком 31 «Рахунки в банках» ведеться в  журналі-ордері № 1 с.г (Додаток) та відомості № 1.2 с.г., які на підприємстві ведуться за допомогою комп’ютерної програми MicrosoftExcel. Записи в журналі-ордері та відомості здійснюють по мірі надходження виписок банку після їх опрацювання. Суми з кожної виписки записують у журнал-ордер та відомість підсумками з деталізацією сум за кореспондуючими рахунками. Окремо ведеться аналітичний облік за кожним відкритим рахунком в банку (Додаток), де зазначаються банк, номер рахунка, дата здійснення операції, кореспондуючі рахунки та сума за кожним надходженням та видачею грошових коштів.