Звіт з практики на Базі практики Верхньодніпровського

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 16:15, отчет по практике

Описание работы

Метою проходження практики було закріплення і поглиблення знань, одержаних мною під час навчання, і формування професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час роботи в фінансовому управлінні, виховання потреби щоденно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Работа содержит 1 файл

звіт.doc

— 960.50 Кб (Скачать)

На другому місці  соціальний захист і соціальне забезпечення обсягом в 28%, 32% і 34% або 27203614,43 грн., 33600576,84 грн. і 43697777,87 грн. у 2008, 2009 і 2010 роках  відповідно.

Потім йдуть видатки  на охорону здоров’я – 19%, 20% і 20% або 18401702,59 грн., 20819397,62 грн, і 25973981,92 грн. у 2008,2009 і 2010 роках відповідно.

Видатки на державне управління склали 6%, 6% і 5% або 5422062,20 грн., 5987482,77 грн.,  і 6439812,88 грн. у 2008,2009 і 2010 роках відповідно.

Видатки на культуру і  мистецтво протягом трьох років  тримались на рівні 4%, помітних змін тут не було.

А от видатки на житлово-комунальне господарство мали різкий спад в 2009 році з 8% до 2% тобто з 7422109,38 грн. до 2064571,43 грн. і наступним спадом в 2010 до 1% або 1579175,91 грн.

Динаміка видатків бюджету  Верхньодніпровського району за 2008-2010 рр. повністю наведена в Додатку  Е.

Рис 1.8. Динаміка видатків бюджету Верхньодніпровського району за 2008-2010 рр.

Якщо розглядати зміну  обраних видатків в динаміці, то  можна відмітити, що всі вони зросли окрім витрат на жилого-комунальне господарство, які весь час знижувалось. Особливо помітно зросли видатки на освіту – на 10,99% в 2008-2009 рр., і на 19,99% в 2009-2010 рр. і на соціальний захист і соціальне забезпечення – 23,52% і 30,05% за відповідні періоди. Видатки на охорону здоров’я теж зросли на 13% і 24,77% у відповідні періоди.

Видатки на культуру і  мистецтво зростали на 13 і 24%.

А от видатки на ЖКГ  зменшувались на 72 і 23,5% у відповідному періоді.

Склад і структура  видаткової частини бюджету Верхньодніпровського району за 2008-2010 рр.  в розрізі  кодів економічної класифікації видатків наведено в Додатку Ж. Класифікувала по захищеним статтям.

 

Рис.1.9. Структура видаткової частини бюджету Верхньодніпровського району за 2008 рік  в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Рис.1.10. Структура видаткової частини бюджету Верхньодніпровського району за 2009 рік в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

 

Рис.1.11. Структура видаткової частини бюджету Верхньодніпровського району за 2010 рік  в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

В розрізі економічної  класифікації видатків бюджету найбільшу  питому вагу мають видатки на заробітну  плату –43%, 43% і 41% в 2008, 2009 і 2010 роках або 36899464,65, 40552581,57 і 48206285,94 грн відповідно.

Нарахування на заробітну  плату становлять 16%, 15% і 15% в 2008, 2009 і 2010 роках відповідно, оплата медикаментів та перев'язувальних матеріалів трималася на рівні 1%, а оплата продуктів харчування – на рівні 2% , оплата комунальних послуг та енергоносіїв – коливалась від 7% в 2008 році до 10%  в2009 і 9% в 2010році.

Щодо  поточних трансфертів населенню, то вони були на рівні 31%, 29% і 32% в 2008,2009 і 2010 роках відповідно, або це склало 25988864грн., 27785359,4грн. і 37027730,47грн відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

1.5 Міжбюджетні трансферти

Головною ознакою міжурядових  фінансових відносин у будь-якій країні є організація та способи переміщення  фінансових ресурсів від одного рівня  влади до іншого. Основним інструментом такого переміщення є система бюджетних трансфертів. Трансферти - головний інструмент міжбюджетних взаємовідносин.

1. Міжбюджетні трансферти  поділяються на:

1) дотацію вирівнювання;

2) субвенцію;

3) кошти, що передаються  до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;

4) інші дотації.

У Державному бюджеті  України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання  бюджету Автономної Республіки  Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районними бюджетами, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенція на здійснення  програм соціального захисту;

3) субвенція на компенсацію  втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4) субвенція на виконання  інвестиційних проектів;

5) інші субвенції.

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим, міст обласного значення і районним бюджетам визначається як перевищення обсягу видатків, який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючи коефіцієнтів.

Розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів здійснюється на основі формули. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів повинна враховувати такі параметри:

1) фінансові нормативи  бюджетної забезпеченості та  коригуючи коефіцієнти до них;

2) кількість мешканців  та кількість споживачів соціальних послуг;

3) індекс відносної  платоспроможності відповідного  міста чи району;

4) прогнозний показник  кошику доходів бюджетів місцевого  самоврядування;

5) коефіцієнт вирівнювання.

Обсяг кошика доходів  відповідного бюджету визначається із урахуванням платоспроможності бюджету міста чи району на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету за три останні бюджетні періоди.

Дотація вирівнювання бюджету  Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам визначається як перевищення  обсягу видатків цих бюджетів, який обраховано із застосуванням фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригуюючих коефіцієнтів над прогнозованими показниками доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Обсяг доходів бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів обчислюється на основі прогнозних показників доходів із застосуванням індексу відносної платоспроможності з дотриманням умов його обчислення.

Міські (міст Києва та Севастополя, міст республіканського  Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) та районні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах дотації вирівнювання бюджетам районів у містах, бюджетам сіл, селищ, міст районного значення та їх об'єднань, а також кошти, що передаються з цих бюджетів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради можуть передбачати у відповідних бюджетах такі види міжбюджетних трансфертів:

1) субвенції на утримання  об'єктів спільного користування  чи ліквідацію негативних наслідків  діяльності об'єктів спільного  користування;

2) субвенції на виконання  власних повноважень територіальних  громад, сіл, селищ, міст та  їх об'єднань;

3) субвенції на виконання  інвестиційних проектів;

4) інші субвенції.

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету  України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування  дотації вирівнювання та субвенцій  з Державного бюджету України  місцевим бюджетам, коштів, що передаються  до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

Склад та структура міжбюджетних трансфертів бюджету Верхньодніпровського району за 2008-2010 рр. наведено в  Додатку  И.

Аналізуючи цю таблицю, можна сказати, що кошти, що передаються  до районних та мiських (міст Києва і  Севастополя, міст республіканського і обласного значення) складали 2,13, 1,42 і 0,11% в загальному обсязі бюджету  у 2008, 2009 і 2010 роках відповідно або 2538100,00грн., 1691083,00 грн. і 166800,00 гнр.

Найбільша питома вага належить категорії Дотації вирівнювання, що передаються з районних та міських бюджетів – 3,5%, 3,8% і 3,7% в 2008,2009 і 2010 роках. Або це - 4201300,00грн., 4551880,00грн. і 5443600,00грн у відповідних роках.

Інші субвенції займають близько 1% протягом всіх трьох  років, їх рівень коливається в незначній  сумі.

Разом міжбюджетні трансферти  складають 12017270,00 грн у 2008 році або це 10,06%, 9050728,44 грн. або 7,6% у 2009 і 8630805,00 грн. або 5,89% у 2010 році.

 

 

1.6 Видатки бюджету  на галузі виробничої сфери

Видатки бюджету на виробничу  сферу є однією зі складових видатків бюджету на економічну діяльність.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування:

  • капіталовкладення
  • операційні витрати
  • кредити і дотації

Капіталовкладення  можуть здійснюватись за двома напрямками:

    1. у відомчому розрізі
    2. згідно з інвестиційними проектами.

Включення інвестиційних  проектів у бюджетне фінансування має  здійснюватись на конкурсній основі у такий спосіб: на підставі певних критеріїв (термін окупності, рентабельність, економічна ефективність, соціальна  значущість проекту) проводиться тендер серед потенційних виконавців того чи іншого проекту.

В основі механізму виділення  коштів на капіталовкладення лежать потреби у забезпеченні певних темпів зростання.

Є галузі, які без державної допомоги в умовах ринку не мають достатніх фінансових можливостей для розвитку, але вони суттєво впливають на загальний стан розвитку економіки держави. Це передусім паливно-енергетичний, агропромисловий, металургійний комплекси. По-друге, в ринкових умовах тільки при державній підтримці можуть розвиватися наукоємні та технологічно складні виробництва. По-третє, в Україні ще залишається значна кількість підприємств сфери матеріального виробництва, які потребують фінансової підтримки. Необхідність існування державного сектора економіки і бюджетного фінансування виробництва є незаперечною, про що свідчить досвід розвинутих країн світу. Однак обсяг державної власності в Україні повинен відповідати оптимальним межам, які визначаються специфікою певного історичного етапу розвитку суспільства, станом економіки, завданнями, які вирішує держава, та її фінансовими можливостями.

Важливим напрямом вкладення  бюджетних коштів є конверсія  оборонного комплексу і створення  нових видів продукції широкого вжитку. За цим напрямом фінансується ряд науково-технічних цільових комплексних програм підготовки та освоєння цивільної продукції. Крім бюджетних коштів на ці цілі залучаються ресурси підприємств і кредити банків.

За рахунок бюджету  фінансуються заходи з поліпшення родючості  та рекультивації земель, розвитку племінної справи, ведення лісового господарства, формування фонду підтримки фермерських господарств, проведення земельної реформи тощо. У сільськогосподарському виробництві з бюджету фінансується ряд цільових програм, у тому числі з розвитку племінного тваринництва і захисту рослин, селекції елітного насіння, відтворення рибних запасів, розвитку соціально-культурної сфери у сільській місцевості тощо.

 

 

 

 

1.7 Видатки бюджету  на соціальний захист населення

До витрат на соціальний захист і соціальне забезпечення населення належать видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабезпечених громадян, забезпечення прожиткового мінімуму різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися у скрутному становищі, пенсійне забезпечення.  Фінансування закладів і програм соціального забезпечення неповнолітніх і молоді, витрати на утримання будинків-інтернатів для старих та інвалідів, видатки, пов´язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, інші видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення населення.

Законодавством України передбачається соціальний захист понад двадцяти різних видів допомоги та пільг. До них належать такі групи населення:

    • ветерани праці та громадяни похилого віку;
    • військовослужбовці;
    • матері з дітьми;
    • інваліди з дитинства і діти-інваліди;
    • діти, які перебувають під опікою чи піклуванням;
    • громадяни, що постраждали від Чорнобильської катастрофи;
    • учасники бойових дій та ветерани Великої Вітчизняної війни;
    • сім´ї з незначними доходами;
    • молоді сім´ї;
    • інші категорії населення.

Видатки на соціальний захист економісти класифікують за певними ознаками. По-перше, за джерелами фінансування видатки на соціальний захист поділяються на ті, що забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок місцевих бюджетів. З Державного бюджету здійснюється фінансування заходів, пов´язаних з поверненням та облаштуванням депортованого кримськотатарського народу й осіб інших національностей, які повернулися в Україну, утримання пунктів тимчасового розміщення біженців, надання грошової допомоги біженцям та інші витрати. Переважна більшість видатків на соціальний захист населення адресного характеру, як державна до­помога сім´ям з дітьми, державна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, житлові субсидії та інші, фінансуються за рахунок виділення коштів з Державного бюджету у формі субвенцій місцевим бюджетам.

Информация о работе Звіт з практики на Базі практики Верхньодніпровського