Вплив податків на процес формування прибутку підприємств

     Уявімо, що собівартість одиниці виробленої продукції змінилась лише за рахунок  зовнішніх факторів, а саме за рахунок  цін, тоді розрахунок впливу ціни на собівартість проведемо за допомогою формули  2.4.

     

.                                              (2.4)

      (тис. грн.)  

     Вплив обсягу випуску продукції на собівартість розрахуємо за допомогою формули  2.5.

     

.                           (2.5)

      (тис. грн.)  

     Отже, за рахунок збільшення обсягу випуску, собівартість продукції збільшилась  на 39015 тис. грн., за рахунок зміни  цін – на 14457 тис. грн.

     Як  видно з розрахунків, зміна цін  вплинула на чистий прибуток у складі двох показників: виручки та собівартості. Причому вплив змін цін на розмір чистого прибутку у складі виручки  та собівартості носить різнонаправлений характер: зростання виручки від  реалізації сприяє зростанню чистого прибутку, а зростання собівартості сприяє зменшенню прибутку. Враховуючи цей факт, вплив змін цін на розмір чистого прибутку можна виявити за допомогою формули 2.6.

     

.                                              (2.6)  

     ∆П_ц = 18423,36 – 14457 = 3966,36 (тис. грн.)  

       За рахунок збільшення цін  чистий прибуток підприємства  збільшився на 3966,36 тис. грн.

     Вплив таких чинників, як адміністративні  витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові доходи, фінансові  витрати та податок на прибуток підприємств  на зміну чистого прибутку можна  розрахувати шляхом віднімання відповідних  сум показників попереднього року із звітного року.

     Розрахунок  впливу факторів на зміну суми прибутку представимо у формі таблиці 2.4. Аналітичний розрахунок зробимо для періоду 2007 – 2009 рр.

     Таблиця 2.4 - Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору

 

 

     Отже, таблиця 2.4 дає змогу визначити за рахунок зміни яких показників було сформовано чистий прибуток підприємства у 2009 р.

     Вирішальними  чинниками збільшення чистого прибутку у 2009 р. до 315 тис. грн. були:

• підвищення цін на реалізовану продукцію (за умови виключення впливу інших чинників цей чинник сприяв би збільшенню операційного прибутку в 10,8 раз порівняно з фактичним рівнем);
• збільшення собівартості реалізованої продукції (внаслідок дії цього чинника за умови незмінності інших чинників операційний прибуток зменшився б майже в 10 разів порівняно з фактичним рівнем).

     Оскільки  обсяг реалізованої продукції підвищився більше, ніж її собівартість, то прибуток у загальному підсумку збільшився.

     Таким чином, розглянута методика дозволяє точніше  визначити вплив певних факторів на зміну суми прибутку, оскільки вона враховує взаємозв’язок обсягу виробництва, собівартості та прибутку.

     Застосування  викладеної методики факторного аналізу  дозволить провести якісний внутрішній аналіз ефективності виробництва продукції, що забезпечить стійкий фінансовий стан будь-якого підприємства. Найголовніше, цей метод дозволить виявити  центри відповідальності, функціонування яких призвело до зниження ефективності підприємства, а звідси – і до зниження прибутку, та зажадати від  відповідальних осіб розробки заходів, необхідних для усунення негативних факторів [5]. 

 

     

     РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

 

     Сучасне суспільство домоглося  перетворення податків із суто фіскального державного заходу на важливий економічний, соціальний та політичний фактор. Особливу увагу варто приділити прибутковим податкам, оскільки вони мають значний дієвий вплив на функціонування і ділову активність підприємницьких структур, де створюється фінансовий потенціал країни. Це потребує запровадження виваженої податкової політики на основі збалансування інтересів держави і гocподарюючих суб'єктів [22, с.43].

     Тому  ця проблема є актуальною не тільки для України, але і для будь-якої держави. Питання оптимізації фіскальних механізмів цікавить багатьох вчених — Соколовську А.М., Занько Б., Поддєрьогіна А., Паєнкто Т.В., Бавіна Є.В.

     Метою дослідження є обґрунтування  науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму  оподаткування прибутку і підвищення ефективності його регулюючого впливу на розвиток вітчизняних підприємств  та країни в цілому.

     Механізмом  оподаткування прибутку називається  упорядкована сукупність елементів  оподатковування (суб'єкт, об'єкт, податкові  ставки і пільги), що визначає процес розрахунку і сплати податку.

     Об’єктом  оподаткування в Україні є  прибуток, котрий обчислюється за загальноприйнятою  у світі методикою — як різниця  між валовими доходами і валовими витратами. Валовий прибуток являє  собою загальну суму доходів, отриманих  протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах. Удосконалення механізму оподаткування  прибутку підприємств сприяє підвищенню обґрунтованості й ефективності податкової політики України.

     Сучасна система оподаткування фізичних та юридичних осіб в Україні має  ряд суттєвих недоліків: слабка соціальна  спрямованість податку на доходи громадян, надмірність податкового тягаря, що є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту та частини податкових надходжень до бюджету [8, с.38].

     З метою подолання вищенаведених  недоліків було розроблено Податковий кодекс України, який набрав чинності 2 грудня 2010 року. Даний законодавчий документ містить багато нововведень, саме тому нині вся увага уряду, науковців, підприємців та пересічних громадян України спрямована на його вивчення та аналіз.

     З прийняттям Податкового кодексу  України виникають питання щодо формування інформації з обліку з метою вирахування об'єкта оподаткування, оподатковуваного прибутку, а також в системі бухгалтерського обліку [23, с.5].

     У зв'язку з тим, що існують розбіжності  в методиці визначення прибутку при оподаткуванні та визначенні фінансових результатів діяльності підприємства, виникає необхідність критичної оцінки цих питань, визначення розбіжностей і вдосконалення механізму здійснення даного процесу.

     Податковим  Кодексом визначено  зміни в оподаткуванні  прибутку, які, на нашу думку, мають  позитивно вплинути на діяльність платників  цього податку, активізацію інвестиційної  діяльності, підвищення ефективності суспільного виробництва.

       Основні зміни в механізмі  оподаткуванні прибутку, які заслуговують на увагу такі:

• склад і порядок визначення доходів;
• склад і порядок визначення витрат;
• амортизаційні відрахування, їх обчислення та врахування при оподаткуванні прибутку;
• ставка оподаткування прибутку;
• порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (прибутку);
• надання пільг при оподаткуванні прибутку [23, с.8].

     Відносно  норм колишнього Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Податковим Кодексом України пропонуються наступні принципові відмінності та новації:

• зменшено суттєво розмір ставки податку та податковий період, який замість кварталу встановлений – річним;
• впроваджені міжнародні норми дат збільшення валових доходів та валових витрат, при цьому валові доходи враховуються за методом нарахування, а валові витрати тільки за період врахування отриманих валових доходів.

     Проведений  аналіз доходів державного бюджету  показав, що існує тенденція поступового  зниження ролі податку на прибуток підприємств у формуванні доходів  бюджету. Тому це зниження повинно відбуватись  паралельно із підвищенням ролі особистого прибуткового податку за рахунок  поступових змін у структурі ВВП  і національного доходу, спрямованих, відповідно до політики доходів, на підвищення питомої ваги і маси заробітної плати. Подібна тенденція структурних  зрушень у податковій системі  України набула в останні роки чітко визначеного і стабільного  характеру і має підтримуватись усіма засобами фінансової політики [1, с.250].

     Варто згадати, що податок на прибуток в  Україні має відмінну природу  від корпораційного податку на прибуток розвинених країн. Можливо, причина  криється не в порядку визначення об'єкта оподаткування і правил включення  від'ємного значення об'єкта оподаткування  до валових витрат, а саме у відмінностях природи вітчизняного і західного  податку на прибуток. В країнах  з розвиненою ринковою економікою корпораційним  податком на прибуток оподатковується  тільки прибуток корпорацій. Як правило, корпорація, як будь-який платник податків, зацікавлена у зменшенні об'єкта оподаткування, з однієї сторони, але, з іншої сторони, вона зацікавлена  у зростанні ринкової вартості своїх акцій, оскільки це не тільки імідж компанії, але і джерело формування її ресурсів [22, с.48].

     Тому, на нашу думку, потрібно створити саме такі умови діяльності та оподаткування  вітчизняних підприємств, які є  в західних країнах з розвиненою ринковою економікою. Для досягнення таких умов було прийнято Податковий кодекс України. Проаналізувавши зміст  прийнятого Податкового кодексу, можна  відмітити таке позитивне зрушення податкової системи як скорочення кількості  податків і зборів та зниження податкового  тиску на економіку. Позитивним напрямком  податкової реформи стало зменшення  ставки податку на прибуток з 2011 року із 25 до 23%, потім з 2012 року до 21%, і  на кінець з 1 січня 2014 року до 16%. Все  це має сприяти розвитку вітчизняної  економіки та заохоченню до фінансово-господарської  діяльності нових підприємств.

     Розвиток  національних податкових систем європейських країн, до яких належить Україна, відбувається під вирішальним впливом таких  зовнішніх факторів, як міжнародна податкова конкуренція і європейська  податкова гармонізація.

     Здійснивши  аналіз останніх публікацій та досліджень, можна побачити, що проблемним питанням та основним напрямкам вдосконалення  податкового законодавства та контролю свої наукові праці та доробки  присвятили  такі вчені: Ю.О. Волкова, Л.К. Воронова, Н.Б. Гусак, Н.С. Залуцька, В.П. Маринець, Б.А. Карпінський, А. Скрипник, К.В. Хмільовська, Б.П. Ярема та багато інших. Проте все ж існує необхідність подальших теоретичних та практичних розробок щодо вдосконалення податкового  законодавства.

     Метою даної роботи є дослідження сутності податкового законодавства, узагальнення основних проблем його здійснення в  Україні.

     Пов'язане  з розширенням ЄС загострення  економічної конкуренції наприкінці XX - початку XXI століть поставило  більшість європейських країн перед  необхідністю реформування своїх податкових систем, яке відбувається передусім у напрямі зниження податкового навантаження на працю і капітал. З метою створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій та прискорення економічного зростання проведено поетапне зниження ставок податку на прибуток корпорацій (підприємств), зокрема в Польщі з 34 у 1999 році до 19 відсотків у 2004 році, Словаччині відповідно з 40 до 19 відсотків, Чехії - з 35 до 28, Латвії - з 25 до 15, Литві - з 29 до 15 відсотків.

     Згідно  із статтею 51 Угоди про партнерство  та співробітництво між Україною та європейськими співтовариствами і їх державами-членами наша держава  має зобов'язання наблизити законодавство  щодо непрямого оподаткування і  оподаткування прибутку підприємств  до норм і стандартів податкового  права ЄС. За час дії Угоди у  сфері непрямого оподаткування  враховано основні вимоги базових  нормативних актів ЄС - Директиви  Ради ЄС від 28 листопада 2006 р. N 2006/112/ЄС про спільну систему податку  на додану вартість та Директиви Ради ЄС від 25 лютого 1992 р. N 92/12/ЄС про загальний  режим для підакцизних товарів  та зберігання, переміщення і моніторинг таких товарів [32].