Вплив податків на процес формування прибутку підприємств

     

     Рисунок 2.1 - Динаміка прямих податкових надходжень за 2007-2009 рр., млрд. грн. [22]

     Основним  недоліком прямих податків є їх високі ставки, що негативно впливають на будь-яке підприємство. Високі ставки податків прямо перешкоджають зусиллям підприємств щодо розвитку виробництва  і підвищення його рентабельності, після сплати податків у підприємства не залишається коштів на оновлення  та модернізацію основних засобів. А  це все призводить до банкрутства  платників податків, або значно більшою  мірою, їх відхід до тіньової економіки.

     Якщо  ж розглядати структуру прямих податків в Україні, то можна побачити, що на сьогоднішній день вона характеризує переважання податку на прибуток , тоді як у розвинутих країнах світу  це навпаки.

     Це  явище можна розглядати з двох сторін. Якщо більш висока питома вага податку на прибуток підприємств  у порівнянні з особистим прибуткових  податком, то ступінь переважання  податку на прибуток над прибуткових  податком з громадян є неприроднім, зумовленим надмірним податковим тягарем, який покладений на підприємства країни.     Виходячи з цього можна сказати, що діюча на сьогоднішній день податкова система – підриває національну економіку і фінансовий стан більшості господарюючих суб’єктів.

     Тому, формування податкової системи України  потребує вивчення досвіду розвинутих країн, податкові системи яких мають  багатолітню історію. Вивчення світового  досвіду супроводжується порівнянням  податкової системи України з  податковими системами розвинутих країн, яке стає підставою для  визначення шляхів удосконалення податкової системи України.

     Однією  з характеристик сучасних податкових систем розвинутих країн є співвідношення прямих і непрямих податків. Це співвідношення має певні особливості у різних країнах. Так у США, Японії, Канаді, Англії переважають прямі податки. У Франції – непрямі, які становлять 67,9%. Італія і Німеччина мають  досить урівноважену структуру (таблиця 2.2) [8].

     Еволюція  структури податкових систем розвинутих країн та сучасна практика оподаткування  свідчать про закономірну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких чинників: життєвого  рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягнення  податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; загальної  орієнтації західних суспільств на соціальний компроміс, розв’язання найгостріших соціальних проблем, традицій оподаткування.

     Еволюція  структури податкових систем розвинутих країн та сучасна практика оподаткування  свідчать про закономірну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких чинників: життєвого  рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягнення  податків, його здатності звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; загальної  орієнтації західних суспільств на соціальний компроміс, розв’язання найгостріших соціальних проблем, традицій оподаткування.

     Важливим  аспектом структури податкових систем розвинутих країн є структура  прямих податків, яка характеризується певними закономірностями, а саме – співвідношення між податком на прибуток корпорацій і особистим  прибутковим податком. В країнах із розвинутою ринковою економікою у створеному національному доході переважають індивідуальні доходи.  

     Таблиця 2.2 - Частка податкових надходжень у країнах з ринковою економікою [3], %

 

 

     Тому  частка особистого прибуткового податку  значно вища. Податок на прибуток корпорацій не має великого фіскального значення. Його питома вага у податкових надходженнях більшості розвинутих країн порівняно  низька. Винятком можна вважати лише Японію, де податки на прибуток, що утримуються  на всіх бюджетних рівнях і під  різною назвою, становлять 21,5 % і відрізняються  від частки особистого прибуткового податку всього на 5,3 процентного  пункту [8]. 

 

     2.3. Застосування факторного аналізу прибутку для забезпечення стійкого розвитку підприємства

 

     В умовах ринкової економіки прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької діяльності, створюючи базу економічного розвитку держави в цілому, будучи критерієм  ефективності конкретної виробничої діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, найважливішим  джерелом задоволення соціальних потреб суспільства, а також основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від загрози банкрутства [16].

     Саме  для створення оптимальної величини прибутку необхідний глибокий і всебічний  його аналіз, що є обумовило актуальність дослідження.

     Проте, віддаючи належне існуючим теоретичним  і методичним розробкам цих авторів, слід наголосити, що динаміка економічних  умов потребує систематичного розширення і поглиблення теоретичних поглядів та удосконалення механізму управління прибутком за допомогою використання факторного аналізу. Сучасні умови  потребують більш детального підходу  до цієї проблеми, який спираючись на існуючи  методології, враховував би специфіку  розвитку економічних відносин в  Україні, а також особливості  формування, розподілу та використання прибутку на вітчизняних підприємствах.

     На  жаль, керівництво вітчизняних підприємств  засвоїло тільки один напрям максимізації прибутку – це збільшення обсягів  виробництва та підйом ціни продукції. Цей напрям залишено у спадщину минулим  економічним режимом. Більш ефективним методом збільшення прибутку є організаційно-економічний  метод, який пов'язаний з мінімізацією всіх видів ресурсів і всіх видів  витрат. Для вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємства необхідне впровадження на підприємстві системи управління прибутком, головним елементом якого є факторний аналіз [14].

     Факторний аналіз прибутку – це методика комплексного системного вивчення та виміру впливу факторів на величину результативних показників.

     Одним з прийомів проведення факторного аналізу  є прийоми елімінування.

     Елімінувати – означає усунути, виключити  вплив всіх факторів на величину результативного  показника, окрім одного [6].

     На  відміну від методики аналізу  прибутку, що застосовувалася раніше на вітчизняних підприємствах, зазначена  методика дозволяє більш повно врахувати  взаємозв’язок між показниками  і точніше виміряти вплив певних факторів і на базі цього керувати процесом формування прибутку підприємства [32].

     Для аналізу ми візьмемо показники підприємства і занесемо їх до таблиці 2.3 (дані для факторного аналізу прибутку). 

     Таблиця 2.3 - Факторний аналіз прибутку

 

 

     В даному випадку вплив факторних  показників на прибуток (результативний показник) можна представити у  вигляді адитивної моделі (див. формулу  2.1).

     

.                      (2.1)

     Як  відомо, величина виручки від реалізації залежить від таких факторів, як ціна реалізованої продукції, питома вага кожного виду продукції у загальному обсязі реалізації та кількості продукції, яка реалізується.

     За  допомогою даних Звіту про  фінансові результати, виявити вплив  всіх перелічених факторів на фінансовий результат неможливо, тому що нам  невідомі такі показники, як питома вага реалізованої та виробленої продукції, обсяг випуску та реалізації, а  також ціна та собівартість одиниці.

     У той же час, знаючи середній індекс цін, можна визначити вплив змін цін, обсягу реалізованої та випущеної  продукції на розмір чистого прибутку.

     За  аналізований період (2007 – 2009 рр.) ціни на продукцію збільшились на 10%, тобто  індекс цін (І_ц) склав 1,1.

     За  звітній період виручка від реалізації продукції збільшилась на 71886 тис. грн. Подібна зміна є результатом  впливу двох факторів: ціни реалізації та обсягу реалізованої продукції (з  урахуванням структури). Розрахунок впливу цих факторів можна виявити  за допомогою формул 2.2 та 2.3.

     Формула 2.2 дає змогу виявити вплив ціни на зміну виручки від реалізації.

     

.                                              (2.2)

            (тис. грн.)

            За допомогою  формули 2.3 можна вияснити, наскільки на зміну виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вплинув обсяг реалізованої продукції.

     

.                                                   (2.3)

      (тис. грн.)  

     Таким чином, зростання цін сприяло  збільшенню виручки від реалізації на 18423,36 тис. грн., а збільшення обсягу випуску – на 53462,64 тис. грн. Із розрахунків  видно, що на підприємстві спостерігається  розширення виробництва.

     Аналогічним чином розраховується вплив факторів на зміну собівартості реалізованої продукції (див. формулу 2.4).