Вплив податків на процес формування прибутку підприємств

     Ми  цілком поділяємо підхід О. Амоші  щодо механізму оподаткування доданої  вартості в Україні [14]. Відомо, що ціна реалізації споживачам імпортованих товарів може включати три види непрямих податків: ввізне мито, акцизний збір, ПДВ. Ввізне мито встановлюється у твердих ставках в ЕКЮ (ЄВРО) з одиниці товарів, що імпортуються, або у відсотках до митної вартості імпортованих товарів. Сума акцизного збору, що включається в ціну, визначається у твердих сумах з одиниці товарів, що імпортуються, або за ставками у відсотках до обороту, що включає: митну вартість придбаних товарів та ввізне (імпортне) мито. Митна вартість придбаних товарів включає витрати: на їх придбання (контрактна вартість); на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування до перетину митного кордону; на сплату брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород.  ПДВ, що включається в ціну, визначається у відсотках до обороту, що включає митну вартість придбаних товарів, ввізне мито, акцизний збір (якщо це підакцизний товар). Для обчислення ПДВ щодо імпорту в оподаткований оборот не включається оплата митних послуг. Так як непрямі податки є ціноутворюючими елементами, то збільшення цін на суму цих податків може призвести до зниження попиту, тому що, наприклад ПДВ, який сплачує підприємство, прямо пропорційний еластичності попиту на продукцію та обернено пропорційній еластичності пропозиції [22].

     Отож, вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств можна назвати достатньо складним, зокрема вплив ПДВ на діяльність підприємств наведено в таблиця 2.1.

     Таблиця 2.1 - Влив ПДВ на діяльність підприємств [3]

     Відомо, що підприємства є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти підприємництва, реалізуючи товари, роботи, послуги, у  складі виручки від реалізації одержують  на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами), а отже вони є платниками непрямих податків до бюджету.

     При цьому вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах. По-перше, він пов'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок оборотних коштів суб'єктів підприємництва, тобто має місце тимчасова іммобілізація оборотних коштів для сплати податків. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних цінностей, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених непрямих податків суб'єктам підприємницької діяльності. По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб'єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги. Отож, непрямі податки, що надходять на рахунки суб'єктів підприємництва, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг). При цьому, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки можуть залишатися в розпорядженні (обороті) підприємств. Відтак необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо непрямих податків; терміни їх сплати у бюджет. Джерелом відшкодування непрямих податків є: собівартість реалізованих  товарів (робіт, послуг); кошти державного бюджету. Але можливий значний розрив між моментом виникнення податкових зобов’язань і моментом надходження коштів на рахунок продавця за реалізовані товари (роботи, послуги) призводить до істотного відволікання оборотних коштів підприємств, що може спричинити банкротство частини з них.

     Найбільш  негативний вплив на фінансовий стан суб'єктів господарювання справляє сплата акцизного збору на імпортовані  товари. Суб'єкти господарювання зобов'язані  сплатити акцизний збір під час "розмитнення" товару, а за алкогольні та тютюнові вироби − під час придбання  марок акцизного збору за рахунок  своїх оборотних коштів. Відшкодування  цих коштів відбудеться тільки після  реалізації товарів. Отже, має місце  іммобілізація оборотних коштів суб'єктів господарювання на сплату акцизного збору. Період іммобілізації  залежить від часу між сплатою  акцизного збору і реалізацією  товарів, що імпортуються. Слід звернути увагу, що в разі імпорту підакцизних  товарів не дозволяється використовувати  векселі для розрахунків з  бюджетом (крім імпорту паливно-мастильних матеріалів). Відтак немає можливості відстрочування сплати акцизного збору. Імпортерам підакцизних товарів  не дозволяється користуватись векселями  і для сплати ПДВ. Негативний вплив  на фінансово-господарську діяльність підприємств податку "акцизний збір" (як і інших непрямих податків) матиме місце тоді, коли встановлення або підвищення ставок податку супроводжується підвищенням цін, обмежує обсяг виробництва і реалізації товарів, призводить до нагромадження нереалізованих товарів.

     Недоліком непрямих податків є те, що вони розглядаються  платником податків як соціально  несправедливі. Так як вони сплачуються  тільки у тих випадках, коли платник  ще не одержав дохід, а податок  вже потрібно платити. Таким чином, платник податків усвідомлює їх як авансові платежі. Переваги полягають  у тому, що їх відносно складніше  фальсифікувати.

     Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств є досить значним, так як вони впливають на рівень цін, а натомість і на попит, а також впливає на формування обсягів реалізації та виробництва товарів (робіт, послуг). Чинний в Україні механізм стягнення ПДВ потребує удосконалення в напрямку мінімізації його впливу на фінансово-господарську діяльність підприємств, оскільки за певного рівня цін і сукупного платоспроможного попиту цей податок впливає на формування обсягів реалізації товарів (робіт, послуг), а, відповідно, й обсягів їх виробництва. Авторський підхід щодо удосконалення ПДВ як інструменту реформування податкових відносин в Україні освітлено в роботі [7]. В системі ПДВ виключне значення має досконалий і вичерпний бухгалтерський облік, реєстрація всіх операцій. Світовий досвід також показує, що важливою проблемою введення ПДВ є підготовка громадської думки, пояснювальна робота з платниками і професійна підготовка персоналу податкових органів [21].

     У разі врахування адаптованих до законодавства  ЄС (Директива Ради ЄЕС 92/12/ЄЕС від 25.02.1992 року про загальні домовленості щодо продуктів, які підлягають акцизному  збору, та про володіння, рух і  контроль за такими продуктами) положень стосовно виробництва підакцизних  товарів на території України  тільки на податкових складах, для відкриття  яких треба мати дозвіл органу державної  податкової служби (ДПС), правил перевезення  підакцизних товарів з наданням фінансової гарантії органу ДПС в  Україні буде забезпечена побудова ефективного механізму оподаткування  акцизним податком [38].

     2.2. Роль прямих податків в системі доходів державного бюджету

     Державні  доходи — це виражені у грошовій формі відносини власності (привласнення) між державою і юридичними та фізичними  особами в процесі вилучення (привласнення) державою частини необхідного та додаткового продукту. Їх необхідність зумовлена появою держави, виконуваних  нею функцій, неспроможністю недержавних  організацій та інститутів забезпечити  стабільний розвиток суспільства. Тому із найбільш важливих факторів стійкості  дохідної бази держави є склад  і структура її доходів, тобто  науково обґрунтований перелік  податків, зборів, відрахувань до бюджету. Дохідна частина бюджету складається в основному з податкових надходжень. Менша її частина - це неподаткові надходження.

     Виходячи  з реалій сьогоднішнього дня особливої  актуальності набуває проблема побудови досконалої та ефективної системи формування доходної частини державного бюджету. Велику роль у наповненні дохідної частини бюджету відіграють саме податкові надходження.

     Застосування  податків, а зокрема прямих є одним  з економічних методів керування  і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних  інтересів із комерційними інтересами підприємців і підприємств, незалежно  від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою  податків визначаються взаємовідносини  підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими  бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою  податків регулюється зовнішньоекономічна  діяльність, включаючи приплив іноземних  інвестицій, формується госпрозрахунковий  прибуток і прибуток підприємства. За допомогою податків держава одержує  у своє розпорядження ресурси, необхідні  для виконання своїх суспільних функцій. Система оподаткування  визначає кінцевий розподіл доходів  в суспільстві.

     Однією  з складових податкової системи  України є прямі податки, які  відіграють важливу роль у формуванні дохідної частини  бюджету. Прямі  податки встановлюються безпосередньо  щодо платників і їх розмір залежить від масштабів оподаткування, такий  принцип оподаткування більшістю  економістів вважається найсправедливішим.

     Але на жаль структура податкової системи  України підтверджує ту закономірність, згідно з якою в умовах низького рівня податкової культури, недосконалості фіскального законодавства і  роботи податкових служб прослідковується поступове зменшення долі прямих податків. В Україні чинником, що підсилює цю закономірність є падіння  реальних доходів.

     Застосування  податків, а зокрема прямих є одним  з економічних методів керування  і забезпечення взаємозв'язку загальнодержавних  інтересів із комерційними інтересами підприємців і підприємств, незалежно  від відомчої підпорядкованості, форм власності й організаційно-правової форми підприємства. За допомогою  податків визначаються взаємовідносини  підприємців, підприємств усіх форм власності з державними і місцевими  бюджетами, із банками, а також із вищестоящими організаціями. За допомогою  податків регулюється зовнішньоекономічна  діяльність, включаючи приплив іноземних  інвестицій, формується прибуток підприємства. Прямі податки встановлюються безпосередньо  щодо платників і їх розмір залежить від масштабів об’єкта оподаткування. Прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, легше контролювати надходження, з їх допомогою можна регулювати підприємницьку активність. Багато хто  вважає, що вони справедливіші, залежать від величини доходу платників податку, в той час, коли непрямі податки  однакові для всіх і тому означають  підвищену долю втрат доходу для  тих, у кого він менший [18].

     В цілому, якщо аналізувати, то дохідні частини Зведеного державного бюджету України формуються за рахунок податків і неподаткових надходжень. Сьогодні головними видами державних доходів є податки. Доходи Зведеного бюджету України зростають – якщо у 2007 році їх сума склала 219,9 млрд. грн., то у 2008 році вона зросла на 78 млрд. грн., проте  у 2009 році спостерігається деяке сповільнення росту, тобто зменшення в 2009 році на 3,15% в порівнянні з 2008 роком. Більша частина доходів (понад 73%) сформована за рахунок саме податкових надходжень. Зростання доходів зумовлене переважно за рахунок зростання податкових платежів.

     Якщо  проаналізувати податкові надходження  в 2007-2009 роках в розрізі тільки прямих податків, то слід зазначити, що cпостерігається досить помітне збільшення їх частки. Так в 2008 році на 35,84 %, і  в 2009 на 17,09% в порівнянні з 2007. Аналогічна ситуація спостерігається, якщо аналізувати  прямі податки в розрізі їх складових: збільшення податку з  доходів фізичних осіб на 32,07% в 2008 році та на 28,04% в 2009 році в порівнянні з 2007., збільшення збору за спеціальне використання ресурсів в 2008 році на 55,39% та на 89,56% в 2009 році (рисунок 2.1.) [22].

     Інша  динаміка проявляється при аналізі  податку на прибуток підприємств  та інших податкових надходжень. Збільшення частки податку на прибуток в 2008 році на 39,83%, що на 13,66 млрд. грн. більше, не підтвердилось  збільшенням в 2009 році, а навпаки  зменшилась на 44,41% в порівнянні з 2008 роком.

     Причиною  таких змін є: різке зменшення  відрахувань податку на прибуток приватним сектором економіки –  на 15,0 млрд. грн.., або більш як у  двічі, скорочення сплату податком підприємства з іноземним капіталом (на 1,0 млрд. грн..), а також банки  та страхові компанії (на 1,2 млрд. грн.) [22].

     Отже, однією з складових податкової системи  України є прямі податки, які  пройшли довгий і складний шлях формування і розвитку.

     Слід  зазначити те, що прямі податки  як і будь-які інші мають як свої переваги так і недоліки. Основними  перевагами прямих податків є те, що вони сприяють такому розподілу податкового  тягаря, при якому більше платять  ті члени суспільства, в яких вищі доходи, тоді, як непрямі податки  однакові для всіх і тому означають  підвищену долю втрат доходу для тих, у кого він менший[16].

     Також прямі податки зручніші, їх простіше вирахувати, за їх допомогою можна  регулювати підприємницьку активність. З точки зору проблем бюджетного дефіциту – прямі податки являються  одним з найбільш стабільніших і  надійних видів бюджетних доходів, тому підвищення їх питомої ваги стабілізує дохідну частину бюджету.