Вплив податків на процес формування прибутку підприємств

     ЗМІСТ 

      Вступ 3

Розділ 1. Теоретичні основи оподаткування в  Україні 4

1.1 Сутність системи  оподаткування в  Україні 4

1.2 Особливості прибуткового  оподаткування підприємств 7

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПОДАТКІВ ЮРИДИЧНИХ  ОСІБ В УКРАЇНІ 14

2.1 Вплив непрямих податків на фінансово-господарську діяльність підприємств 14

2.2. Роль прямих податків  в системі доходів  державного бюджету 20

2.3. Застосування факторного аналізу прибутку для забезпечення стійкого розвитку підприємства 27

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ 33

Висновки 41

Список  використаної літератури 43 
 
 
 

 

     

     Вступ

 

     Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві. Податки як форма  фінансових відносин виникли з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки – це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних  і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних  витрат.

     Актуальність  даної теми полягає в тому, що податки мають досить вагоме бюджетне значення, виступають ефективним інструментом державного впливу на ринок і напрямки його розвитку, обсяг і структуру  попиту та пропозиції, на доходи населення  і юридичних осіб. В цих умовах особливої актуальності набувають  дослідження теоретичних і прагматичних аспектів функціонування податкової системи.

     Майбутнє  України як держави з визначеним вектором інтеграції в європейську  спільноту потребує вироблення відповідних  підходів до вдосконалення податкової системи країни. На сьогодні в Україні  відсутні механізми адаптації фінансової системи держави до технологій, притаманних  високорозвиненим ринковим суспільно-економічним  відносинам.

     Метою роботи є визначення складових системи оподаткування, з’ясування проблем її розвитку.

     Основні завдання роботи:

• визначити  сутність податкової системи України;
• вивчити особливості прибуткового оподаткування;
• проаналізувати непряме і пряме оподаткування, вплив різних податків на прибуток підприємства;
• дослідити шляхи вдосконалення оподаткування підприємств в Україні.

 

     

     Розділ 1. Теоретичні основи оподаткування  в Україні

     1.1 Сутність системи  оподаткування в Україні

 

     Система оподаткування – це продукт діяльності держави. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням  досвіду інших країн, власних  національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідність вирішення конкретних економічних  і соціальних завдань [5, с.19].

     Україна пройшла досить довгий шлях, поки податки  ввійшли в економіку і стали  дзеркалом формування бюджету і  регулятором підприємницької діяльності.

     Становлення системи оподаткування в Україні  почалося з прийняттям Закону України  «Про систему оподаткування». У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподаткування, перелік податків, зборів та обов’язкових платежів, платники та об’єкти оподаткування. Таким чином, було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку [36, с.34].

     Податкову систему України складають загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори (рисунок 1.1).

     

     Рисунок 1.1 - Складові податкової системи України  

     За  формою оподаткування - всі податки  поділяються на дві групи: прямі  і непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта  оподаткування. Форма прямого оподаткування  потребує складного механізму стягнення  податків, обліку об’єкту оподаткування, виникають проблеми ухилення від  сплати. Прямі податки більше сплачують  ті члени суспільства, котрі мають  вищі доходи. Такий принцип оподаткування  більшістю економістів світу  визначається найсправедливішим.

     Непрямі податки встановлюються в цінах  товарів і послуг, їх розмір для  окремого платника прямо не залежить від його доходів. Непрямі податки  включаються в ціни і платить  їх в абсолютному розмірі більше той, хто більше споживає, а більше споживає той, хто має вищі доходи. Структура споживання у різних верств населення суттєво відрізняється, тому принцип справедливого оподаткування може бути реалізований через диференційований підхід до встановлення непрямих податків на окремі товари, роботи, послуги. Однак тут теж є певні обмеження. Встановлення більш високих податків тільки на так звані товари не першої необхідності й розкоші звужує сферу непрямого оподаткування і скорочує надходження доходів до бюджету. Навпаки, навіть невисокий рівень непрямого оподаткування товарів повсякденного попиту забезпечує державі сталі й значні доходи.

     Історичний  розвиток системи оподаткування  привів до поступового розмивання відмінностей між прямими і непрямими податками, відмінності існують, але в сучасних умовах вони не дуже суттєві. Так чи інакше оподатковуються доходи споживачів - носіїв податків, тільки в одному випадку в прямій формі, а в другому - в посередній.

     Загальнодержавні  податки встановлюють вищі органи влади (іноді вищі органи управління). Їх стягнення є обов’язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) вони зараховуються. Місцеві органи влади не мають права, якщо це не передбачено відповідними законодавчими актами, скасовувати ці податки, або змінювати їхні ставки. Згідно з їх розподілом між ланками бюджетної системи загальнодержавні податки поділяються на три групи: доходи державного (центрального) бюджету, доходи місцевих бюджетів і доходи, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами. Розподіл податків між ланками бюджетної системи може мати сталий нормативний характер, наперед установлений законодавчими актами, а може відбуватись у формі бюджетного регулювання, коли відрахування до місцевих бюджетів провадяться за щорічними диференційованими нормативами залежно від потреб того чи іншого місцевого бюджету [35, с.47-50].

     Місцеві податки встановлюються місцевими  органами влади та управління. Слід розрізняти поняття місцевих податків від обсягу податкових доходів місцевих бюджетів, які включають повністю або частково загальнодержавні податки, а також місцеві податки і збори. Можливі різні варіанти встановлення місцевих податків. По-перше, у вигляді надбавок до загальнодержавних податків. Рівень надбавки визначають місцеві органи відповідно до встановлених обмежень. По-друге, введення місцевих податків за переліком, що встановлюється вищими органами влади. Вибір податків здійснюється місцевими органами. При цьому можуть встановлюватись як єдині ставки, передбачені загальнодержавним законодавством, так і диференційовані, що встановлюються кожним місцевим органом влади чи управління окремо. По-третє, можливе впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень з боку центральної влади. Характер установлення місцевих податків залежить від рівня розвитку місцевого самоврядування і самофінансування, від того, який принцип покладений в основу побудови бюджетної системи - єдності чи автономності (повної чи обмеженої) [35, с.51].

     Серед численних економічних проблем, які постали перед Україною у  період переходу її від командно-адміністративної до ринкової форми ведення господарства, чільне місце посідає створення  ефективної системи оподаткування юридичних і фізичних осіб. У цьому зацікавлена як держава, податкові органи, так і платники податків. Тому особливої актуальності набувають дослідження теоретичних, методологічних і прагматичних підвалин податкової політики та формування податкової системи в державі.

     Діюча сьогодні в Україні система оподаткування  формувалась протягом незалежності України. Подальший розвиток ринкових відносин та поглиблення ринкових перетворень  все більше підкреслюють наявні в  ній недоліки.

     На  жаль, поки що діюча система оподаткування  є не зовсім досконалою і не повністю відповідає вимогам часу. Сьогодні ще існують неузгодженості та протиріччя окремих норм податкових законів, їх нестабільність, безсистемне надання  пільг та перекручування суті окремих  видів податків [1, с.24].

     1.2 Особливості прибуткового  оподаткування підприємств

 

     Прямі податки, хоча й поступаються непрямим за своєю питомою вагою у формуванні доходів бюджету мають суттєве значення у податковій системі України. Найрозвинутішою є система прибуткового оподаткування, розкриття особливостей якого є метою моєї статті. Земельне та майнове оподаткування як за своєю бюджетною роллю, так і за впливом на платників поки що недостатньої вагомі. Причому це скоріше недолік, ніж перевага податкової системи. Адже в умовах переходу від планової до ринкової економіки ще не встигла сформуватися досить сильна податкова служба, котра могла б надійно і всебічно контролювати доходи громадян і підприємств. Невизначеність законодавства й відсутність повноцінного податкового апарату значно ускладнюють контроль за доходами, особливо від підприємницької діяльності. В цих умовах майнове, і земельне оподаткування може відіграти врівноважуючу роль у системі прямого оподаткування.

     Нинішній податок на прибуток підприємств в Україні має значну зовнішню схожість із податком на прибуток корпорацій. Фактично підприємства в даний час за організацією несуть у собі більшою мірою ознаки колективної форми власності, тобто їх прибуток має явні ознаки колективного доходу. Основною формою процесу приватизації стає акціонування, тобто перетворення державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, їх прибуток уже прямо е формою колективного доходу. Це свідчить про необхідність створення чіткої системи прибуткового оподаткування, котра не може, як діючий нині податок на прибуток, спиратися на систему платежів державних підприємств і організацій з прибутку в бюджет, що існувала раніше.

     Враховуючи  функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподаткування як інструменту регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальній функції податку на прибуток (доход) юридичних осіб слід надавати другорядного значення. Цю функцію більшою мірою мають виконувати інші податки, зокрема особистий прибутковий податок із громадян. Такий підхід зумовлює й відповідну структуру доходів бюджету, за якої питома вага особистого прибуткового податку більша, ніж податку на прибуток (доход). Саме така структура і склалася в країнах із розвинутою ринковою економікою. В Україні спостерігається протилежна ситуація.

     Таке  співвідношення двох видів прибуткового оподаткування зумовлене кількома причинами. Насамперед, протягом багатьох років платежі в бюджет із прибутку підприємств завжди мали високу питому вагу в доходах держави і значно перевищували надходження від прибуткового податку з громадян. Різко змінити таке співвідношення за декілька років просто неможливо. Крім того, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств набагато більший, ніж прибутковим податком із громадян, що також впливає на загальний розмір цих двох видів податків і забезпечує перевищення частки податку на прибуток підприємств над часткою прибуткового податку з громадян у доходах бюджету.