Удосконалення методів розрахунку ймовірності банкрутства підприємства

 

      ±Е^В < 0

     ±Е^Т < 0 S = (0, 0, 1)

     ±Е^∑ ≥ 0. 

     

3. Кризовий  фінансовий стан. У цьому разі підприємство знаходиться на грані банкрутства, грошові кошти, короткострокові  фінансові вкладення і
4. Дебіторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості:

     

     ±Е^В < 0

     ±Е^Т < 0 S = (0, 0, 0)

     ±Е^∑ < 0. 

     Для характеристики фінансової стійкості  підприємства аналітичні дані сформовано в табл. 2.2.1.

     Проаналізувавши фінансову стійкість за рахунок  тримірного показника можна сказати, що підприємство у 2007–08 році перебуває у кризовому стані, тому що витрати і запаси не забезпечуються джерелами їх формування. Запаси і витрати не забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів. 

     Таблиця 2.2.1. Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ «Трансінвестсервіс» на кінець року, тис. грн.

 

     2.3 Методика аналізу відносних показників  фінансової стійкості 

     Фінансова стійкість являє собою такий фінансовий та економічний стан підприємства, за якого платоспроможність зберігає тенденцію до стійкості, тобто постійна у часі, а співвідношення власного і позикового капіталу перебуває у межах, що забезпечують цю платоспроможність.

     Забезпеченість  платоспроможності в часі – це процес, який прямо пов’язаний зі зміцненням фінансового стану підприємства.

     Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів. Вони розраховуються як співвідношення абсолютних показників активу й пасиву балансу. Аналіз фінансових коефіцієнтів ринкової стійкості полягає у порівнянні їхніх значень з базисними  величинами, а також у вивченні їхньої динаміки. Розглядаються такі показники, де F – основні засоби і вкладення; Z – грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, розрахунки (дебіторська заборгованість) та інші активи; Д^B – джерела власних коштів; К^t – короткострокові кредити і позикові кошти; К^T – довгострокові кредити і позикові кошти; К^O – позички, не погашені у строк; R^P – розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви:

     1. Коефіцієнт автономії являє собою одну з найважливіших характеристик фінансової стійкості підприємства, його незалежності від позикового капіталу і дорівнює частці джерел коштів у загальному підсумку балансу: 

     К_а = Д^в: В, (2.3.1) 

     де  В-загальний підсумок балансу.

     Мінімальне  порогове значення коефіцієнта автономії оцінюється на рівні 0,5. Нормальне обмеження К_а > 0,5.

     Це  означає, що всі зобов'язання підприємства можуть бути покриті його власними коштами. Зростання коефіцієнта  автономії свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових труднощів  у майбутньому.

     2. Коефіцієнт співвідношення позикових  та власних коштів (К_п/в), розраховується за такою формулою:

 

      . (2.3.2) 

     Взаємозв'язок коефіцієнтів k_п/в і k_а: 

       (2.3.3) 

     Нормальне обмеження: k_п/в 1.

     За  допомогою k_п/в розраховується співвідношення позикових і власних коштів підприємства, тобто кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Нормальним вважається співвідношення 1:2, за якого одна третина загального фінансування сформована за рахунок позикових коштів.

     3. Коефіцієнт мобільних та іммобілізованих  коштів (к_м/І) обчислюється за формулою: 

       (2.3.4) 

     4. Коефіцієнт маневреності (k_м) визначається за формулою: 

     k_M=E^B/K_B. (2.3.5) 

     Він показує, яка частина власних  коштів підприємства знаходиться у  мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Оптимальна величина коефіцієнта така: k_M 0,5.

     5. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами обчислюється за формулою:

       (2.3.6) 

     Нормальне значення цього показника становить k_звк > 0,6 – 0,8.

     Цей коефіцієнт показує забезпеченість запасів і витрат власними оборотними коштами. При цьому слід враховувати, що власними джерелами повинні бути покриті нормативні розміри запасів  і витрат. Решту можна покривати  короткостроковими позиковими коштами.

     6. Коефіцієнт майна виробничого призначення. Даний показник відіграє важливу роль у вивченні структури коштів підприємства. Коефіцієнт обчислюється за формулою: 

     k_B.M = (F + Z) / B. (2.3.7) 

     Нормальним  вважається таке обмеження показника: k_B.M 0,5.

     Якщо  величина цього показника менше  нормативної, необхідно залучити довгострокові  позикові кошти для збільшення частки майна виробничого призначення.

     Окремими  значеннями коефіцієнта майна виробничого  призначення є показники, які  характеризують частку основних і матеріальних оборотних коштів у вартості майна. 

     k_F = F/B, k_z=Z/B. (2.3.8) 

     7. Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється за формулою: 

       (2.3.9)

 

      Цей коефіцієнт дозволяє оцінити частку позикових коштів при фінансуванні капітальних вкладень.

     8. Коефіцієнт короткострокової заборгованості  виражає частку короткострокових зобов'язань підприємства у загальній сумі зобов'язань і визначається за формулою: 

       (2.3.10) 

     9. Коефіцієнт автономії джерел  формування запасів і витрат  характеризує частку кредиторської заборгованості та інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства і розраховується за формулою: 

       (2.3.11) 

     10. Коефіцієнт кредиторської заборгованості  характеризує частку кредиторської заборгованості та інших пасивів у загальній сумі зобов'язань підприємства і обчислюється за формулою: 

       (2.3.12) 

     11. Коефіцієнт прогнозування банкрутства  характеризує частку чистих оборотних коштів у сумі активів балансу. Він обчислюється за формулою: 

       (2.3.13) 

     Зниження  коефіцієнта відбувається за погіршення фінансового стану підприємства.

     У таблиці 2.3.1. наведено показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Аналіз даних таблиці 2.3.1. свідчить про те, що фінансова незалежність підприємства на критичному рівні. Це підтверджується коефіцієнтами  автономії та співвідношення позикових і власних коштів у 2007–2009 роках, на кінець 2009 року коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів склав 95,2, коефіцієнт автономії 0,010, тобто кількість позикових коштів, залучених підприємством на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Спостерігається тенденція до зменшення власного капіталу та значного збільшення позикового. На кінець 2008–09 року коефіцієнти фінансування не є достатніми і складають відповідно 0,006, 0,012 та 0,010.

     Коефіцієнт  маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться у мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Значення коефіцієнта маневреності негативно характеризує фінансовий стан підприємства.

     Таким чином, результати аналізу дозволяють зробити висновок про наявність  загрози банкрутства. У цій ситуації підприємству необхідно проводити  певні заходи для економічного та фінансового оздоровлення. 

     Таблиця 2.3.1. Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Трансінвестсервіс»