Розвиток в Україні ринкової інфраструктури

 

Рис. 1.5 Групування витрат за класифікаційними ознаками [14] 

    

3. організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 Податкового Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності)

    Ці  обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

    - організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

    - придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

    - фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 Податкового Кодексу [20];

    2) платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів;

    3) суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг;

    4) витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів);

    5) витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 Податкового Кодексу[20];

          6) суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 Податкового Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV Податкового Кодексу.

          Для платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу витрат входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

          У разі якщо платник  податку, зареєстрований як платник  податку на додану вартість, одночасно  проводить операції з продажу  товарів (виконання робіт, надання  послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V Податкового Кодексу;

    7) витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами;

    8) дивіденди;  

    9) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

          У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право  письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об'єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

          Якщо платник податку  поновить зазначені документи в  наступних податкових періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої  пені) включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

    10) вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 Податкового Кодексу;

    11) суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;

    12) витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації);

    13) витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 Податкового Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному. [20]

          При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень Податкового Кодексу;

    14) витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом;

    15) витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов:

    а) особа, на користь якої нараховується  плата за послуги інжинірингу, є  нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 Податкового Кодексу; [20]

    б) особа, на користь якої нараховується  плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої  плати за послуги.

    Як  бачимо, роль витрат у господарській діяльності підприємств незаперечна. Але лише чітко налагоджена система управління витратами дасть відчутні результати в фінансово-господарській діяльності підприємства. Уважне ставлення до вибору класифікації витрат визначить, наскільки правильно організована система управління витратами. В кінцевому підсумку пряма залежність прибутку підприємства від рівня витрат за умов пошуку резервів їx зниження дасть можливість швидшими темпами розвиватися компанії. В кінцевому підсумку розвиток суб'єктів господарювання і це стане конкурентною перевагою на ринку. 

    1.2 Економічна сутність доходів операційної діяльності підприємства, їх класифікація, порядок визнання та оцінка 

     Економічна  сутність  «дохід» досліджується  протягом багатьох століть в тісному  взаємозв’язку з такими термінами  як «економічна діяльність» та «прибуток» в працях А. Сміта, К. Маркса, Дж. Мілля, Дж. Хікса, В. Парето, Л. Вальраса, Ф. Найта та ін. Наукові надбання цих вчених (теорія відносних часток факторів виробництва в доході, теорія убиваючої дохідності, теорія граничних доходів) увійшли в «золотий фонд» постулатів економічної теорії.

     Фінансові результати діяльності підприємства значною  мірою залежать від рівня управління його фінансами, що обумовлює необхідність розвитку інформаційної системи  фінансового менеджменту, удосконалення  її організаційної структури, визначення принципів утворення та умов розподілу і поєднання інформаційних потоків.

     В умовах ринкової економіки отримання  прибутку та забезпечення рентабельної діяльності суб’єкта господарювання є необхідною складовою, яка обумовлює  зростання ринкової вартості підприємства. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності підприємства, прибуток є важливим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності.

     Прибуток  є наслідком різноспрямованого  руху грошових потоків, що характеризується доходами і витратами підприємства. Доходи і витрати, як взаємопов’язані чинники утворення прибутку підприємства, мають досліджуватися на всіх етапах їх формування. В узагальненому вигляді, прибуток може розглядатися як різниця між доходами, отриманими підприємством за відповідний період внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими в той же період внаслідок своєї діяльності [27, с. 80].

     У загальному визначенні доход – це збільшення економічних вигод у  вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (за винятком зростання, обумовленого внесками власників до статутного капіталу). Це визначення відповідає вимогам до визнання та класифікації доходу від звичайної діяльності підприємства, які містяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 „Доход”. Отже, згідно з П(С)БО 15, доход визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена [23].

     Ефективне управління доходами базується на їх класифікації за попередньо обґрунтованими ознаками.

     Основою класифікації доходів є розподілення їх за видом діяльності, наслідком  якої є утворення відповідних  доходів. За цією ознакою прийнято розрізняти доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

     Важливою  для аналізу є також класифікація доходів за джерелами їх утворення, на основі якої побудовано звіт про  фінансові результати. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” доход підприємства розподіляється на наступні складові [22]:

     доход (виручка) від реалізації продукції

     інші  операційні доходи

     доход від участі в капіталі

     інші  фінансові доходи

     інші  доходи

     надзвичайні доходи.

     Джерелом  формування доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є виробнича або інша діяльність підприємства, результатом якої є створена і реалізована продукція, реалізовані товари, виконані роботи або надані послуги [13, с. 20].

     До  складу інших операційних доходів належать: доход від операційної оренди активів, доход від операційних курсових ризниць, відшкодування вартості раніше списаних активів, доход від реалізації необоротних активів (крім фінансових інвестиції) та деякі інші доходи, пов’язані з операційною діяльністю підприємства [18, с. 126].

     Доход від участі в капіталі складається  з доходів, отриманих від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні  підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

     Інші  фінансові доходи включають дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, облік яких ведеться методом участі в капіталі).

     До  інших доходів належать доходи від  реалізації фінансових інвестиції, необоротних  активів і майнових комплексів, доходи від не операційних курсових ризниць та інші доходи, що не пов’язані з операційною діяльністю і виникають у процесі звичайної діяльності підприємства.

     Надзвичайні доходи утворюються внаслідок надзвичайних подій або операцій, що відрізняються  від звичайної діяльності підприємства і не повторюються часто або регулярно.