Розвиток в Україні ринкової інфраструктури

     Умови визнання доходів, які формуються у  невиробничій сфері, суттєво відрізняються  від умов визнання доходу від реалізації продукції. Оскільки такі доходи пов’язані  з наданням послуг, вони, згідно з П(С)БО 15 „Доход”, визнаються, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції [23].

     Достовірність оцінки результату операції з надання  послуг базується на дотриманні наступних умов:

• можливості достовірної оцінки доходу;
• імовірності надходження економічних вигод від надання послуг
• можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
• можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершеності.

     Прибуток  як фінансовий результат діяльності підприємства знаходиться у функціональному  зв’язку з доходами і витратами, які є чинниками першого ряду по відношенню до прибутку. В умовах ринкових економічних відносин отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідною умовою існування будь-якого суб’єкту господарювання. За рахунок прибутку підприємства вирішують такі важливі завдання, як формування капіталу і забезпечення на цьому ґрунті фінансової стійкості та платоспроможності, фінансування розвитку виробництва та мотивація праці персоналу тощо.

     Таким чином, прибуток є однією з провідних  стратегічних цілей управління підприємством  та важливим об’єктом фінансового  аналізу.

     Аналіз  фінансових результатів та рентабельності в умовах застосування сучасних інформаційних технологій ґрунтується на визначенні основних елементів процесу дослідження доходів, витрат та прибутку з метою формування взаємопов’язаних етапів виконання відповідних аналітичних процедур і розробки логічно обґрунтованих алгоритмів розрахунку аналітичних показників, на основі яких узагальнюються і оцінюються результати діяльності та приймаються управлінські рішення.

     Отримання, обробка, передача та зберігання інформації щодо фінансових результатів передбачає застосування системи економічних показників [12, с. 171]. Економічні показники розподілено на дві групи, які відображають рух інформаційних потоків у системі управління:

     абсолютні показники застосовуються переважно  від передачі первинної (вхідної) інформації з метою кількісної оцінки параметрів досліджуваного об’єкта;

     відносні  показники формуються внаслідок  обробки первинної інформації і  по відношенню до абсолютних є вторинними, такими, що утворюються у вихідних потоках інформаційної системи управління.

     Управління  фінансовими результатами діяльності підприємства здійснюється за етапами, які характеризують формування та розподіл його прибутку.

     Послідовність процесу визначення фінансових результатів  підприємства можлива за такими формулами:

     1. Визначення чистого доходу (виручки)  від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг) (ЧД): 

     ЧД = Д - (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ),                                                                           (1.1) 

     де  Д - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

         ПДВ - податок на додану вартість;

         АЗ - акцизний збір;

        ІЗ - інші збори або податки з обороту;

         ІВ - інші витрати.

     2. Розрахунок валового прибутку (ВП(3)): 

     ВП(3) = ЧД - СР,                                                                                                  (1.2) 

     де  ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг);

          СР — собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

     3. Визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП): 

     СГП = ЗНВ_П +В_ЗП - ЗНВк,                                                                                   (1.3) 

     де  ЗНВ_П - залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;

         Взп - витрати на виробництво звітного періоду;

         ЗНВк - залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.

     4. Визначення собівартості реалізованої  продукції (СРП): 

     СРП = ЗГП_П + СП₃ - ЗГП_К,                                                                                  (1.4) 

     де  ЗГПп - залишок готової продукції  на початок звітного періоду;

         СП₃ - собівартість продукції, виробленої за звітний період;

         ЗГП_К - залишок готової продукції на кінець звітного періоду.

     5. Визначення фінансового результату  від операційної діяльності (ФРод): 

     ФРод = ВП(3) + ІОД - (АВ + ВЗ + ІОВ),                                                            (1.5) 

     де  ВП(3) - валовий прибуток (збиток);

          ІОД - інші операційні доходи;

          АВ — адміністративні витрати;

          ВЗ - витрати на збут;

          ІОВ - інші операційні витрати.

     6. Розрахунок фінансового результату - прибутку (збитку) від звичайної  діяльності до оподаткування  (ФРзд):

     ФР_ЗД = ФР_ОД + ДК + ІФД + ІД – ФВ – ВК – ІВ,                                                (1.6) 

     де  ФРод – фінансовий результат від операційної діяльності;

         ДК – дохід від участі в капіталі;

         ІФД – інші фінансові доходи;

         ІД – інші доходи;

         ФВ – фінансові витрати;

         ВК – втрати від участі в капіталі;

         ІВ – інші витрати.

     7. Розрахунок фінансового результату прибутку (збитку) від звичайної діяльності (П(3)): 

     П(3) = ПЗзд – ПП,                                                                                              (1.7) 

     де  П - прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

         Ззд - збиток від звичайної діяльності до оподаткування;

         ПП - податок на прибуток.

     8. Розрахунок чистого прибутку  або збитку (ЧП (3)): 

     ЧП(3) = ФРзд ± Днд ± ППнд ± Внд  ± ЗППнд,                                                 (1.8) 

     де  ФР3д – фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток);

          Днд – дохід від надзвичайної діяльності;

          ППнд – податок на прибуток від надзвичайної діяльності;

          Внд – витрати від надзвичайної діяльності;

          ЗПП – зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

     Основну частину прибутку підприємства одержують  від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчаються динаміка, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначаються фактори зміни її суми.

     Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня підпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП), її структури (УДі); собівартості (Сі) і рівня середньо реалізаційних цін (Ці).

     Обсяг реалізації продукції може робити позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

     Структура товарної продукції може робити як позитивний, так і негативний вплив  на суму прибутку. Якщо збільшиться  частка більш рентабельних видів  продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте і, навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної чи збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

     Собівартість  продукції і прибуток знаходяться  в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

     Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

     Для визнання доходу необхідним є не тільки надходження активу або зменшення  зобов’язання, але й фінансовий наслідок цих подій, тобто збільшення власного капіталу (окрім внесків уасників (власників)).

     Отже, дохід визнається у момент збільшення або зменшення зобов’язань, які  обумовлюють збільшення власного капіталу.

     Затосування принципів нарахування та відповідності під час визнання доходів як елементів фінансової звітності відбувається наступним чином (рис. 1.6)

     Рис. 1.6 Умови визнання доходів у фінансовій звітності

     Дохід визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції.

     Сьогодні слід розуміти, що інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи, суди, банки, співробітників фірм, адміністрацію тощо, і правильність її подання є особливо важливим фактором.

 

РОЗДІЛ II

МЕТОДИКА  І ОРГАНІЗАЦІЯ  ОБЛІКУ ДОХОДІВ, ВИТРАТ, ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ  ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА. 

      2.1. Облік витрат основної  діяльності суб'єкта господарювання  

      У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне  місце належить собівартості, склад  якої визначається витратами, що її формують.

      У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями Податкового кодексу України.

      Собівартість  виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

      - прямих матеріальних витрат;

      - прямих витрат на оплату праці;

      - амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

      - вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з їх виробництвом (наданням);

      - інших прямих витрат.

      До  складу прямих матеріальних витрат ВАТ „Київський завод „Радар” включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.