Роль і значення банківської системи у формуванні грошово кредитної політики

Процентна політика – один із м'яких інструментів монетарної політики, подібний за характером впливу на пропозицію грошей до операцій на відкритому ринку. Механізм його полягає у тому, що центральний банк встановлює ставки процентів за позиками, які він надає комерційним банкам у порядку їх рефінансування. Для України найбільш типовою процентною ставкою центрального банку є облікова ставка НБУ. Збільшуючи рівень облікової ставки, НБУ досягає таких регулятивних наслідків:

– стримує попит комерційних  банків на свої позики, гальмує зростання  їх надлишкових резервів і банківського кредитування економічних суб'єктів;

– стримує мультиплікацію депозитів і зростання пропозиції грошей;

– сигналізує економічним  суб'єктам про свій намір зробити  гроші дорожчими, що саме по собі спонукає економічних суб'єктів до більш  обережної поведінки і зумовлює падіння ринкової кон'юнктури.

Рефінансування  комерційних банків – інструмент, який застосовується в тісному поєднанні з процентною політикою. Крім зміни облікової ставки, центральний банк може регулювати попит на свої позики з боку комерційних банків зміною інших умов надання цих позик – зміною їх асортименту, обмеженням цільового призначення, лімітуванням обсягів окремих позик тощо. Такими заходами центральний банк може більш чітко і цілеспрямовано впливати на зміну банківських ресурсів, а отже, і на пропозицію грошей. Тому цей інструмент має певні переваги над процентною політикою. Проте для його широкого застосування не завжди є достатні передумови, зокрема в портфелях комерційних банків немає достатніх запасів векселів чи інших цінних паперів, які були б забезпеченням позичок рефінансування. Особливо актуальною ця обставина є для українських банків у перехідний період, коли вексельний обіг та ринок цінних паперів тільки починають формуватися.

Регулювання курсу  національної валюти – інструмент дуже чіткої, оперативної та потужної дії, який за характером впливу на масу грошей нагадує операції на відкритому ринку. Певний вплив центрального банку на пропозицію грошей і кон'юнктуру ринків досягається також за допомогою встановлення економічних нормативів діяльності комерційних банків, передусім нормативів ліквідності, а також через публічне роз'яснення цілей своєї монетарної політики, "дружнього переконання" та рекомендацій діяти відповідно до спільно визначених цілей (стримувати кредитну діяльність, уникати дій, що дестабілізують ринок цінних паперів чи валютний курс, тощо).

Грошово-кредитна політика центрального банку не є автономною. Кінцева мета грошово-кредитного регулювання  економіки збігається з основоположними  цілями макроекономічної політики держави. Тобто центральний банк, будучи функціональним органом країни з регулювання  грошового обігу, прагне досягнення цілей, які ставить перед собою уряд.

 

 

 

 

 

 

      2.1  Аналіз показників інструментів грошово-кредитної політики

    Основною  метою  грошово-кредитної  політики  згідно  з  Конституцією

України  залишається  забезпечення  стабільності  національної  грошової

одиниці, що є основою  для забезпечення стабільного економічного розвитку,

зростанні рівня занятості, підвищення доходів населення. 

    У  2009  р.  грошово  –  кредитна  політика  здійснювалась  у  складних

умовах  фінансової  кризи  і  була  спрямована  на  подолання  її  наслідків.

Знизився попит на вітчизняну продукцію, значно зменшився обсяг  іноземних 

інвестицій,  попит  на  іноземну  валюту  перевищував  пропозицію  та  інші

наслідки  кризи  вплинули  на  економіку  країни.  Потребувалися  серйозні

переміни та застосування заходів на поліпшення стану економіки.

Починаючи  з  2009  р.  інструменти  грошово-кредитної  політики  були

спрямовані  на  стримування  коливань  валютного  курсу,  досягнення

стабільності  валютного  ринку,  відновлення  докризових  обсягів 

кредитування, підвищення надійності банківської системи.

    Серед основних заходів покращення ситуації на валютному ринку слід

виділити  активну  політику  інтервенції. Для  збільшення  рівня  кредитування та  підтримки  комерційних  банків  проводилася  гнучка  політика рефінансування,  зменшувалася  облікова  ставка,  почали  проводити рекапіталізацію банків тощо .

На  сучасному  етапі,  в  період  виходу  з  фінансової  кризи  з’являються 

нові  вимоги  до  грошово  кредитної  політики  держави.  Трансформаційні 

процеси передбачають введення грошово-кредитних інструментів, які  будуть

відповідати потребам економіки  на сучасному стані. Для цього  потребується

трансформація існуючих та створення нових інструментів.

    Більш детально розглянемо показники сучасних інструментів грошово-

кредитної політики на 2010 та 2011 рр.

    Обов’язкові  резерви.  У  2010-2011  рр  обов’язкові  резерви  НБУ

використовував для ефективного  регулювання грошово-кредитним ринком та

обсягом грошової маси в обігу .

Протягом  2010  року  нормативи  обов’язкових  резервів  залишалися

незмінними .  Динаміку  зміни нормативів  обов’язкового резервування  можна

простежити в табл. 2.1.

В  липні  2011  р.  середньоденний  обсяг  кореспондентських  рахунків

складав  16,0  млрд.  грн..,  у  серпні  він  зменшився  до  14,9  млрд.  грн.,  а  у 

вересні – до 14,4 млдр. грн. Це показує ефективність проведених заходів НБУ 

щодо обмеження ліквідності  .

15 листопада 2011 року була  ухвалена постанова "Про окремі  питання 

регулювання  грошово-кредитного  ринку"  Правлінням  НБУ  згідно  з 

Положенням  про  порядок  формування  обов’язкових  резервів  для  банків

України та філій іноземних  банків в Україні.

                                                                                                        Таблиця 2.1

                    Нормативи обов’язкового резервування

	за строковими коштами юридичних і фізичних осіб		за коштами юридичних  і фізичних осіб на вимогу		За коштами,які залучені банками від банків нерезидентів та фінансових організацій-нерезидентів
	у номінальній     валюті	в іноземній  валюті	у номінальній     валюті	в іноземній  валюті
01.10.2004-24.12.2004	7	7	8	8	-
25.12.2004-31.08.2005	6	6	7	7	-
1.09.2005-09.05.2006	6	6	8	8	-
10.05.2006-31.07.2006	4	4	6	6	-
01.08.2006-30.09.2006	2	3	3	5	-
01.10.2006-04.12.2009	0.5	4	1	5	-
05.12.2008-04.01.2009	0	3	0	5	-
05.11.2009-31.01.2009	0	4	0	7	-
01.12.2009-30.06.2011	0	4	0	7	2

 

Постановою  "Про  окремі  питання  регулювання  грошово-кредитного

ринку" передбачено, що з 30 листопада 2011 року формування обов’язкових

резервів банками України  в такому порядку:

-  на  рахунку  в   Національному  банку  України   у  розмірі  70%  від 

обов’язкових  резервів,  що  були  сформовані  на  попередній  період

резервування;

-  на  кореспондентському  рахунку  банку  в  НБУ–  залишок  суми 

обов’язкових  резервів,  сформованих  згідно  з  установленими 

нормативами на відповідний  період.

Були установленні такі нормативи  обов’язкового резервування:

 - за коштами юридичних і фізичних осіб у національній валюті на

вимогу і кошти на поточних рахунках – 0%;

- за  коштами  юридичних  і  фізичних  осіб  в  іноземній  валюті  на

вимогу і кошти на поточних рахунках – 8%;

- за  строковими  коштами юридичних і фізичних  осіб  у

національній валюті – 0%;

-за  коштами,  які  залучені  банками  від  банків-нерезидентів  та

фінансових організацій-нерезидентів у національній валюті – 0%;

-за довгостроковими кошти і вкладами юридичних і фізичних осіб

в іноземній валюті – 2%;

-за  коштами,  які  залучені  банками  від  банків-нерезидентів  та

фінансових організацій-нерезидентів в іноземній валюті – 2%;

-за короткостроковими коштами і вкладами юридичних і фізичних

осіб в іноземній валюті – 7,5%.

А  також  було  установлено,  що  з  30  листопада  2011  року  обсяг 

обов’язкових резервів, який має берегтися щоденно на початок операційного

дня на коррахунку банку  в НБУ, не меншим, ніж 25 % від суми обов’язкових

резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування.

    Процентна  політика.  Процентна  політика  НБУ  у  2010  р.  була

спрямована  на  утриманні  вартості  грошей,  стимулювання  на  повернення

вкладів  у  банки,  зменшення  інфляційний  ризиків,  а  також  на  відновлення кредитування.

Облікова ставка коливалась впродовж січня-серпня, знижувалася, а  з 10

серпня 2010 р. її було встановлено на рівні 7, 75% .

 Найбільша  ставка  була  у  2007 році, потім вона поступово  зменшувалася  і  зараз досягла найменшого свого значення. Вона є незміною починаючи з 2010 року до сьогоднішнього часу.

Була знижена і ставка рефінансування , вона знизилася з 13,15% у січні 

2010 р., до 10,42% річних у грудні .

В  цілому  за  весь  рік  середньозважена  процентна  ставка  за інструментами рефінансування була позитивною відносно інфляції і  складала

11,62% річних. Для порівняння  у 2009 р. вона складала – 16,7%.

У  2010  р.  загальний  обсяг  операцій  з мобілізації  коштів  зменшився  і 

становив  31,1  млрд.  грн.  Середня  процентна  ставка  за  мобілізаційними 

операціями  в  липні  становила  2,2%  річних,  потім  вона  значно  спала,  і  у 

вересні складала 0,3% річних .

Взагалі  2011  рік  характеризується  помірним  зростанням  депозитів  та

готівки в обігу, обсяг  коштів на коррахунку збільшився на 10, 4%. 

Стале  зростання  обсягів  кредитування  вплинуло  на  його  зростання  в 

цілому до 936,6 млрд. грн.

У  вересні  2011  р.  процентна  ставка  за  депозитами  резидентів

збільшилася до 6,7% річних. Збільшення вартості відбулося за депозитами в

національній валюті до 7,3, але зменшення до 5,1% річних в іноземній  валюті.

 В  основному   зросли  процентні  ставки  за  депозитами  нефінансових 

корпорацій,  в  домашніх  господарствах  ставка  за  депозитами  мала

різноспрямовану динаміку.

Динаміку  процентної  ставки  за  кредитами  та  депозитами  можна 

побачити в табл. 2.2.

 

 

                                                                                                            Таблиця 2.2                                      

                     Процентні ставки за депозитами та кредитами

Показники	Нефінансові корпорації		Домашні господарства
	2010	2011	2010	2011
	вересень	вересень	вересень	вересень
Депозити	5,60	5,70	10,30	8,20
у гривнях	5,70	6,00	13,20	11,00
у доларах	5,20	3,80	7,80	6,10
у євро	4,30	3,40	6,50	5,10
Кредити	12,20	13,00	20,10	22,90
у гривнях	12,80	14,90	21,40	24,20
у доларах	10,30	8,10	9,30	13,30
у євро	9,70	8,80	11,50	11,60