Прогнозування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»

Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства. Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних фінансових документів:

- прогноз звіту про прибутки і збитки;

- прогноз руху грошових коштів (потоків);

- прогноз бухгалтерського балансу.

Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, суть якої полягає: у формуванні структури і витрат капіталу; у визначенні джерел довгострокового фінансування; у виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики щодо найважливіших напрямів фінансової діяльності дає можливість ухвалювати ефективні управлінські рішення, пов'язані з фінансовим розвитком підприємства.

Одною з умов розвитку підприємства виступає збільшення рентабельності і прибутковості підприємства. Зміна цього показника відображає взаємозв'язок і вплив таких чинників як прибуток, напрями використання прибутку, зменшення витрат і збільшення об'єму реалізованої продукції.

Розглянемо конкретні заходи щодо ВАТ „ПівнГЗК”, які дозволять підвищити рентабельність і прибутковість:

-              зниження витрат на 1 грн. реалізованої продукції;

-              зниження постійних витрат підприємства;

-              збільшення обсягів наданих послуг через розширення діяльності, надання нових послуг та інше.

Безумовно, всі вище перелічені заходи корисні для подальшого розвитку підприємства і отримання прибутку, бо призведуть до зменшення собівартості реалізованої продукції, підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.

При проведенні аналізу формування фінансових результатів на ВАТ „ПівнГЗК” було з'ясовано фактори, які вплинули на формування та розподіл прибутку. Все це дозволить розробити заходи щодо мобілізації виявлених резервів.

У сучасних умовах розвитку економіки України важливими показниками оцінки економічної ефективності роботи підприємств є показники прибутковості.

Прибутковість роботи підприємства свідчить про те, що його продукція знайшла свого споживача, що воно одержало певну масу прибутку, частина якого у вигляді податку на прибуток надійде в дохід держави, а залишок буде використано для потреб розширеного відтворення і соціального розвитку колективу.

Основним завданням аналізу операційного прибутку з цих позицій є виявлення резервів подальшого його зростання і підвищення на цій основі рівня прибутковості підприємства.

Аналіз прибутку і рентабельності роботи підприємства в умовах ринкових відносин є найважливішим напрямом аналізу діяльності підприємства в цілому, оскільки виявлення резервів зростання прибутку в свою чергу повинно сприяти зміцненню його фінансового стану.

Спираючись на визначення економічної суті співвідношення таких економічних категорій, як „собівартість ”, „обсяг реалізації продукції” „доход”, відзначимо, які задачі вирішує аналіз беззбитковості:

- розрахунок обсягу реалізації продукції, товарів, робіт, послуг що повністю покриває витрати підприємства (рівень беззбиткової, окупності);

- обсяг продажу, який гарантує підприємству необхідну суму прибутку;

- розрахунок зони безпеки підприємства (запас його фінансової стійкості).

Оскільки економічні показники є взаємозв'язаними, що в своїй основі має розрахунок точки беззбитковості, приймемо до уваги декілька припущень:

- витрати необхідно розподілити на змінні і постійні;

- змінні витрати змінюються пропорційно рівню ділової активності;

- ціна реалізації одиниці продукції не зменшується;

- ефективність виробництва не змінюється;

- запаси готової продукції істотно не змінюються на початок і кінець періоду, який аналізується.

Враховуючи ці припущення, визначимо, що під точкою беззбитковості слід розуміти такий обсяг реалізації продукції, виручка при якому дорівнює повній собівартості, якщо вже немає збитків, але не має і прибутку.

У системі управління підприємством основну увагу приділяють аналізу чинників, які формують операційний прибуток. При цьому досліджують взаємозв'язок витрат, обсягів виробництва, прибутку підприємства.

Методика проведення такого аналізу, так званого аналізу беззбитковості, базується на класифікації витрат на змінні і постійні, категорії маржинального доходу [15].

Аналіз беззбитковості є високоефективним для вирішення завдань поточного управління підприємством. При його проведенні вивчають зміну цін на продукцію, витрат (рівня і структури), обсягу реалізації на прибуток, який прогнозують. Окрім цього, аналіз беззбитковості є високоефективним для підготовки і оцінювання різних проектів з погляду їх можливої прибутковості.

В цілому аналіз взаємозв'язку "витрати – обсяг виробництва – прибуток" направлений на підготовку раціональних управлінських рішень.

Кожен підприємець або керівник підприємства завжди повинні знати, як вести господарську діяльність, щоб не мати збитків, і які задачі потрібно вирішувати, щоб одержати прибуток.

Знання методики аналізу рівня беззбиткової підприємства і дозволяє керівництву вирішувати ці питання [16]. Виручка від реалізації продукції за вирахуванням собівартості в обсязі виробничих змінних витрат і є маржинальним доходом підприємства.

Для розрахунку рівня беззбиткової (точки беззбитковості) необхідно використовувати класифікацію витрат підприємства за принципом залежності від виробництва, оскільки це дає можливість прогнозувати прибуток, а також обсяг реалізації продукції, який забезпечує беззбиткову діяльність.

Найбільш вірним вважається такий розподіл витрат: витрати постійні, напівзмінні і змінні. Саме ця класифікація витрат і знаходить своє застосування в господарській діяльності зарубіжних фірм і підприємств [18].

До постійних витрат належать витрати, які практично не залежать від обсягу господарської діяльності: адміністративні і управлінські витрати, амортизаційні відрахування, витрати на збут і реалізацію продукції, витрати на дослідження ринку й інші загальні управлінські, комерційні і загальногосподарські витрати.

Напівзмінні витрати – це витрати стабільні при зміні обсягу випуску продукції в деякому інтервалі, які змінюються при виході обсягу випуску продукції за межі цього інтервалу. Наприклад, витрати на реалізацію (транспортні витрати).

Постійні і напівзмінні витрати часто об'єднуються в одну групу – умовно-постійні витрати.

Змінні витрати – це витрати, які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва продукції. До них належать прямі матеріальні витрати, заробітна платня, витрати на утримання й експлуатацію устаткування (за винятком амортизації) та інші [16].

В аналітичних дослідженнях в першу чергу необхідно звертати увагу на точність, вірність віднесення тих або інших витрат відповідно до приведеної класифікації витрат.

При цьому, можна прогнозувати прибуток, розраховувати критичний обсяг продажів, який дорівнює величині виручки від реалізації, при якій підприємство може покрити всі свої витрати без отримання прибутку. Критичний обсяг виробництва можна розрахувати графічним або аналітичної способом [11,18].

Інформація в результаті визначення критичного обсягу реалізації може бути корисна для керівництва підприємств при оцінюванні можливостей отримання прибутку на майбутній рік. Після визначення точки беззбитковості аналітики можуть дати оцінку тому, наскільки вірогідне виробництво і реалізація продукції в критичному обсязі і вище за нього.

Алгебраїчно визначити точку критичного обсягу реалізації можна таким чином. Оскільки прибуток розраховують як різницю між виручкою і сукупними витратами, то формулу можна записати так:

,                                      (3.1)

де П – прибуток, грн.;

р - ціна одиниці продукції, грн.;

Q - кількість продукції, шт.;

Спер. - змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

Спост. - сума постійних витрат на рік, грн.

У точці критичного обсягу реалізації прибуток дорівнює нулю, адже:

,                                   (3.2)

,                                                      (3.3)

При аналізі можна відповісти на питання, яким може бути обсяг реалізації для отримання необхідного прибутку. Таким чином, визначають обсяг достатньої прибутковості:

,                                          (3.4)

де П необх. - сума необхідного прибутку, грн.

Перевищення обсягу реалізації над критичним обсягом є межею безпеки. Значення зони безпеки полягає в тому, що вона показує можливе скорочення обсягу реалізації, яке підприємство може допустити перш ніж одержати збитки [16;18].

Оскільки аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг - прибуток" проводять на стадії планування, необхідно враховувати, що обсяг продажів, а також витрати, які прогнозують, можуть змінитися.

Отже, зона стійкої роботи підприємства не може вважатися залежною від критичної точки, оскільки може бути визначений "буфер".

Для цього обсяг реалізації можна визначити, виходячи з мінімального розрахункового прибутку, необхідного для покриття позачергових виплат (відсоток за кредит, сума основного боргу, податок на прибуток).

При цьому слід врахувати, що підприємство повинне мати можливість розвиватися, направляючи на досягнення цієї мети частину свого чистого прибутку.

Тому зону безпеки, або зону стійкості підприємства, потрібно визначати на деякій відстані від точки критичного обсягу реалізації [16,18,22].

Таким чином, аналіз беззбитковості є початковим етапом планування формування операційного прибутку, під час якого визначають точку беззбитковості і зону безпеки підприємства.

На основі цих розрахунків визначають всі види операційного прибутку. Аналіз взаємозв'язку "витрати - обсяг виробництва - прибуток" дозволяє виділити роль окремих чинників у формуванні операційного прибутку і забезпечити ефективне управління процесом планування формування операційного прибутку на підприємстві.

Велику наочність дає, звичайно, графічний метод, але для цілей аналізу більше підходить аналітичний. З використанням сучасної обчислювальної техніки є можливість одержати і графічні зображення, а також розглянути прогнозне моделювання для ситуацій, які виникають в процесі управління прибутком.

Таким чином економічна сутність аналізу беззбитковості передбачає визначення постійних і змінних витрат і рівня беззбитковості. Існують чинники, які визначають рівень точки беззбитковості, а саме – обсяг випуску продукції, ціна реалізації, змінні і постійні витрати.

Основними чинниками, які впливають на рівень беззбитковості і дають оперативну можливість для ухвалення управлінських рішень, є величина змінних і постійних витрат.

3.2.Оцінка ефективності прогнозованих показників ВАТ «Півн ГЗК»

В попередньому розділі було визначено напрямки для поліпшення фінансового стану і збільшення фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК» та недопущення загрози банкрутства підприємства. Складемо прогнозний баланс підприємства з урахуванням потреби у зовнішньому фінансуванні та розробимо план залучення кредитних ресурсів, якщо в цьому буде необхідність.

Дані заходи дозволять в майбутньому скоротити паливно-енергетичну частину витрат підприємства та збільшити обсяг виробництва продукції.

Для розрахунку майбутньої виручки від реалізації дослідимо тенденції нарощування обсягів реалізації продукції за період з 2001 року. Розрахунок проводимо за трендовим методом за виручкою від реалізації продукції без податку на додану вартість:

2001 рік – виручка від реалізації 676661 тис. грн.,

2002 рік – виручка від реалізації 715859 тис. грн.,

2003 рік – виручка від реалізації 778185 тис. грн.,

2004 рік – виручка від реалізації 2503983 тис. грн.,

2005 рік – виручка від реалізації 5475782 тис. грн.,

2006 рік – виручка від реалізації 4625563 тис. грн.,

2007 рік – виручка від реалізації 8283919 тис. грн.,

2008 рік – від реалізації 11724586 тис. грн.,

2008 рік – від реалізації 6752444 тис. грн.,

Відобразимо графічно чистий дохід від реалізації продукції за трендовим методом на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Прогнозування виручки від реалізації продукції на майбутній період

Фактична виручка від реалізації продукції за 2007 рік складає 8283919 тис. грн. Згідно планових показників та рівняння тренду прогнозне значення виручка від реалізації продукції складе 11724586 тис. грн.

Основні форми звітності українського бухгалтерського обліку (Баланс і Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних цілях. Їх доцільно перевести в більш наочний вигляд – Агрегований баланс і Вертикальний аналіз фінансових результатів.

Необхідність такого перетворення викликана:

- частою зміною самих форм звітності й у силу цього неможливості без агрегування порівняння різних періодів діяльності підприємства;