Прогнозування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об’єднуються у відповідні розділи.

Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст встановлений П(С)БО 2-5. Але підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли:

 існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

 оцінка статті може бути достовірно визначена.

Наведемо такий приклад. За Інструкцією №139 про порядок складання річного бухгалтерського звіту підприємство має право відображати у балансі у складі розрахунків з іншими дебіторами штрафи, пені і неустойки, що визнані боржником або по яких отримані рішення суду, арбітражного суду чи іншого уповноваженого органу про їх стягнення (див. п.2.25 Інструкції). Як бачимо, в цьому випадку надається перевага формальним ознакам (підтвердженню боржником або органом, уповноваженим на стягнення штрафів, пені і неустойки), хоча право на отримання відповідних сум підприємство має за чинним законодавством (або безпосередньо за умовами договору поставки чи підряду) і на цій підставі може достатньо достовірно визначити розмір майбутнього надходження грошових коштів. Тому за П(С)БО 1 немає необхідності чекати такого підтвердження, а слід відобразити суму дебіторської заборгованості у балансі. Звичайно, підприємство повинне ще оцінити ступінь платоспроможності дебітора, інші фактори, пов’язані з даною ситуацією. Обґрунтованість рішення керівництва підприємства щодо цієї суми буде оцінена аудитором.

Перший критерій відображення статей у фінансовій звітності пов’язаний з тим, в якому звіті буде наведена стаття, - у балансі чи у звіті про фінансові результати, тобто відповідність результатів господарських операцій визначенню активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів чи витрат, які наведені в П(С)БО 1.

Процес аналізу фінансової інформації на відповідність визначенню певної статті фінансових звітів та описаним критеріям називається визнанням. Розглянемо його на прикладі.

1.2. Нормативно – правова база для оцінки фінансових результатів підприємства

Прийняття законів та інших нормативних активів, що регулюють формування та розподіл прибутку підприємства, являють собою політику держави. До основних питань у цій галузі можна віднести: податкове регулювання механізму амортизації основних фондів і нематеріальних активів, регулювання розмірів відрахувань прибутку до резервного фонду та інші.

Діяльність суб’єктів господарювання пов’язана з державою через регулювання цієї діяльності з допомогою законодавства. Тобто, діяльність суб’єктів господарювання стосовно отримання фінансових результатів регулюють такі законодавчі акти, як Закон України “Про підприємництво” від 27.03.1991р. № 888 – ХІІ, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97 – ВР, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати”.

Згідно з Господарським кодексом України підприємство – це  статутний суб’єкт, який має право юридичної особи, проводить наукову та комерційну діяльність для одержання прибутку ( доходу) [1].

              Законодавство України регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємства в Україні – це податкове, митне, валютне, інвестиційне та інші законодавства. Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” прибуток – це величина, яка відображає співвідношення між доходами і витратами за певний законодавчо-встановлений період оподаткування. З прибутку суб’єкт господарювання сплачує до державного бюджету податок на прибуток. Розмір податку на прибуток залежить від розміру прибутку об’єкта оподаткування, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань від вартості основних засобів і нематеріальних активів. Законом встановлена основна ставка оподаткування для підприємств, суб’єктів господарювання усіх форм власності і вона становить 30%. Підприємство зобов’язано щоквартально не пізніше 20 числа місяця, що настає по закінченню звітного кварталу сплатити до державного бюджету податок на прибуток за звітний квартал. Для розрахунку податку на прибуток за квартал підприємство зобов’язано не пізніше, як через 40 днів після закінчення кожного звітного кварталу подавати органам Державної Податкової Адміністрації декларацію про прибутки за звітний квартал за підсумком, що наростав з початку року.

У стандарті бухгалтерського обліку П(С)БО №3 “Звіт про фінансові результати”, прибуток – сума на яку доходи перевищують пов’язані з ними витратами. Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції” відображається загальний дохід від реалізації продукції, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів та продуктів з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції визначається шляхом відрахування з доходу (виручки) від реалізації продукції відповідних податків, зборів та інших знижок.

Валовий прибуток (збитки) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Прибуток (збитки) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Прибуток (збитки) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитків) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

У статтях “Надзвичайні доходи” та “Надзвичайні витрати” відображаються відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи видатки на запобігання виникненню витрат від стихійного лиха та технологічних аварій, які визначенні за вирахуванням суми страхового відшкодування та покриття витрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків.

Чистий прибуток (збитки) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитків) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайних збитків та податків з надзвичайного прибутку.

Для зростання прибутку підприємство зобов’язане:

-                     нарощувати обсяги виробництва і реалізації продукції;

-                     розширювати асортимент, підвищувати якість;

-                     впроваджувати заходи, щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

-                     зменшувати витрати на виробництво продукції;

-                     грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

-                     вміти доцільно розміщувати отриманий раніше прибуток для досягнення бажаного ефекту.

Отже, законодавчі акти, які регламентують діяльність суб’єктів господарювання освітлюють з усіх сторін та визначають усі аспекти пов’язані з отриманням ними фінансових результатів, та регулюють від лиця держави виробничий процес.

1.3. Методики оцінки фінансових результатів діяльності підприємства

Основними  завданнями аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є::

-                     вивчення можливостей одержання прибутку відповідно до наявного ресурсного потенціалу підприємства і кон’юктури ринку;

-                     систематичний контроль за процессом формування прибутку і зміною його динаміки;

-                     визначення впливу як зовнішніх, так і внутрішніх факторів на фінансові результати й оцінювання якості прибутку;

-                     виявлення резервів збільшення суми прибутку і підвищення рівня прибутковості бузнесу;

-                     оцінювання роботи підприємства з використання можливостей збільшення прибутку і рентабельності;

-                     вироблення рекомендацій з підвищення ефективності системи керування прибутком.

Для цього визначимо методи обчислення рентабельності підприємства: виробничих фондів; власного капіталу; акціонерного капіталу; продукції і окремого виробу.

Економічна ефективність роботи організації характеризується відносними показниками рентабельності, або прибутковості (дохідності) організації.

Показники рентабельності вимірюють прибутковість з різних позицій.

Загальна формула розрахунку рентабельності (Р):

                                            Р = П / V                                                    (1.1.)

Де Р – рентабельність;

П – прибуток;

V– показник, по відношенню до якого розраховується рентабельність.

Як чисельник може виступати: прибуток від продажу продукції; прибуток до оподаткування; прибуток до сплати відсотків і податків (економічний прибуток); чистий прибуток та ін.

У знаменнику можуть бути: активи (або капітал) підприємства; власний і перманентний капітал (сума власного капіталу і довгострокових позичкових коштів); поточні активи; основні виробничі засоби; виробничі засоби (сума основних виробничих коштів і виробничих оборотних фондів); виручка від реалізації продукції; собівартість реалізованої продукції та ін.

Використання такого значного складу показників і їх поєднання, для розрахунку рентабельності в практичній і аналітичній роботі – наслідок складності фінансово-господарської діяльності, що ускладнює адекватну інтерпретацію одержаних результатів.

Перейдемо до розгляду методики оцінки рентабельності.

Рентабельність активів виробництва фондів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства і обчислюється за формулою:

                        Ра = Пз (ч) / А * 100%                                  (1.2)

Де

Пз (ч) – загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;

А  -  середня сума активів за річним балансом .

Рентабельність власного капіталу  - це показник ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів:

                  Рвк = ЧП / ВК*100 %                                          (1.3.)

Де

  ЧП  - чистий прибуток підприємства

   ВК – власний капітал підприємства.

Рентабельність акціонерного капіталу обчислюється як співвідношення чистого прибутку підприємства до номінальної вартості проданих акцій, яке засвідчує про верхню межу можливих дивідендів на акції.

                         Р ак = ЧП / А * 100%                                               (1.4.)

Де

А – номінальна вартість проданих акцій.

Рентабельність товарної продукції. Вона характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут і визначається за формулою:

                    Рп = Пр / Св * 100 %                                                     (1.5.)

Де

Пр – прибуток від реалізації продукції за певний період;

Св – повна собівартість реалізованої продукції.

Рентабельність окремого виробу. При багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюють рентабельність окремих їх різновидів.

               Рі =  Ці – Сві / Сві * 100%                                                 (1.6.)

Де

Ці – ціна одного і-го виробу;

Сві – повна собівартість і-го виробу.

Прибутковість – основний показник економічної ефективності виробництва. Він характеризує ефективність використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного валового доходу.

Коефіцієнт прибутковості власного капіталу обчислюється за формулою:

                                       Пвк = ЧП / ВК * 100%                                (1.7.)

ЧП – чистий прибуток підприємства, грн.;

ВК – власний капітал