Податок на додану вартість: його бюджетне значення та вплив на підприємницьку активність

— при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних  за останнім днем граничного терміну  сплати узгодженої суми податкового  зобов'язання, — у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового  боргу;

— при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків  погашеної суми податкового боргу.

У разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої  згоди податкового органу, якщо отримання  такої згоди с обов'язковим, платник  податків додатково сплачує, штраф  у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

У разі, коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові  виплати без попереднього нарахування  та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства  таке нарахування та сплата є обов'язковою  передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі  під суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від  адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації  таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Платник податків, який до початку  його перевірки контролюючим органом  самостійно виявляє факт заниження  податкового зобов'язання минулих  податкових періодів, зобов'язаний:

- або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків під такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

- або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного терміну подання декларації за такий  самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні  суми податкових зобов'язань адміністративні  штрафи не накладаються. [1]

 

 

 

 

 

 

 

3. Пропозиції вдосконалення сплати податку на додану вартість

3.1 Реформування ПДВ в Україні

 

  Аналіз теоретичних  засад оподаткування доданої  вартості дозволяє дійти висновку, що коріння частини проблем  функціонування ПДВ криється  в особливостях об'єкта оподаткування,  найуживаніших принципах утримання  податку та методах обчислення  податкових зобов'язань. Зокрема,  наслідком застосування найпоширенішого  – кредитного – методу обчислення  зобов'язань з ПДВ є існування  часового ладу між сплатою  податку в ціні придбаних матеріальних  ресурсів і відшкодуванням цієї  суми після реалізації виробленої  підприємством продукції завдяки  перерахуванню до бюджету різниці  між отриманим і сплаченим  податком.

Оскільки ПДВ включається  до вартості товарів та послуг, слід зауважити, що і зменшення ставки ПДВ,  повинно призвести до зменшення  цін на  товари та послуги. В цьому  зацікавлені як покупці, так і  виробники з постачальниками. Покупці, тому що вони несуть на собі основне  податкове навантаження, а виробники  та продавці – оскільки в них  з’являється можливість за рахунок  зниження ціни збільшити об’єм реалізації  в кількісному виразі[11].

Але на сьогоднішній день у  зберіганні ПДВ в тому вигляді, який він є, зацікавленні великі підприємства-експортери. В більшості випадків експорт  забезпечує країну поповненням золотовалютного  запасу, тим самим укріпляє національну  грошову одиницю, як товарною масою, так і валютною; позиціонує країну на міжнародній арені та інше. Такі експортери отримують величезні  прибутки від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тому що вони мають законодавчі  підстави на відшкодування сум ПДВ  за умови наявності експортної вантажно-митної декларації та підтвердження митних органів про факт перетину митного  кордону України. Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, обчислюється як різниця між сумою податкового  зобов'язання звітного податкового  періоду та сумою податкового  кредиту такого звітного податкового  періоду, визначена в податковій декларації з ПДВ відповідно до Порядку заповнення і представлення податкової декларації по податку на додану вартість, затверджений наказом ГНАУ від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. під № 250/2054. На нашу думку саме питома вага експорту (46,6% проти прогнозованих 20,9%)  у ВВП стає національною загрозою, тому що він пов’язан з відшкодуванням ПДВ експортерам, з бюджету.

Питання своєчасного відшкодування  податку на додану вартість є одним  з пріоритетних в роботі податкових органів.

З початку 2008 р. сума надходжень ПДВ до бюджету склала                         131,7 млрд. грн., що на 36 млрд. грн., або  на 37,6 % більше суми надходжень відповідного періоду минулого року, при темпах зростання у 2010р. – 25,8 % та 2009 р.– 22,1%.(рис.2)

 

 

4,1

 

5,1

 

13,6

 

95,7

 

2,6

 

5,8

 

25,5

 

131,7

 

0,00

 

10,00

 

20,00

 

30,00

 

40,00

 

50,00

 

Заявлено

 

Відшкодовано

 

Упереджено

 

Залишок

 

протермінованих *

 

2009

 

2010

 

+37,6 %

 

+36 млрд.грн.

 

+13,7 %

 

+694 млн.грн.

 

+87,4  %

 

+11,9 млрд.грн.

 

-37,9 %

 

-1,6 млрд.грн.

 

* (01.01.2008; 01.10.2008)

 

Рис. 2. Основні показники адміністрування ПДВ у січні-вересні 2009-2010 рр.

 

Першим кроком у напрямку стабільності та прогнозованості державної  політики у галузі оподаткування  було оприлюднення Концепції реформування податкової системи України. Одне з  основних завдань реформування податкової системи України є зниження податкового  навантаження на суб’єктів господарської  діяльності – платників податків. Соціальна справедливість, ефективність, легке адміністрування – такі три головні цілі вдосконалення будь-якої податкової системи.

Концепції реформування податкової системи України передбачає забезпечення детальної законодавчої регламентації  всіх аспектів податкових правовідносин  та кодифікацію законодавства. Одним  з етапів реалізації зазначеної концепції  є  прийняття Податкового кодексу  України[9].

В основу Кодексу покладена  нова стратегія реформування податкової системи, яка передбачає впровадження моделі нейтральності податків, утримане податкове навантаження на платників, відмова від податкових пільг, адаптацію  податкового законодавства України  до принципів і директив ЄС та уніфікацію правил оподаткування за міжнародними стандартами обліку.

Варіант Податкового кодексу, який запропоновано Міністерством  фінансів України, містить пропозиції щодо зниження ставки ПДВ з 20 % до 17%, що на нашу думку є виправданим  кроком, до речі ставка ПДВ в Японії становить 5%, Канаді – 7%, Панамі – 5% , Росії  – 18%. Базою оподаткування за основною ставкою, пропонується встановити операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Для зменшення ставки ПДВ  перш за все треба переглянути  і зробити більш суворішою  систему адміністрування, що і намагаються  зробити діючі контролюючі органи податкової адміністрації, це ми спостерігаємо  з поточного року.

Запорукою досягнення успіху при прийнятті та впровадженні Податкового  кодексу є покладення в основу філософії даного правового акта принципів та гарантій підтримки  малого та середнього бізнесу в Україні. Оскільки саме у цій сфері задіяна  найбільша кількість населення, та й практика розвитку багатьох країн  світу переконливо доводить, що саме сильний середній клас є основою  сильної та стабільної держави, треба  сподіватися, що прийняття Податкового  кодексу посприяє розвитку підприємництва в Україні.

На сучасному рівні  економіки нашої держави, за умов добре налагодженої системи адміністрування, та за відсутності (або скороченні масштабів) тіньової економіки, яке суттєво  впливає на обсяги наповнення бюджету, зменшення податкової ставки ПДВ, буде суттєвим кроком України на шляху до світової економіки та полегшить навантаження кінцевого споживача.

При запровадженні Податкового кодексу України держава отримає не тільки досконале податкове законодавство та нормативні акти щодо адміністрування податків з чітким визначенням прав та обов’язків як платників податків так і органів податкової служби, вдосконаленні процеси адміністрування податків, а й якісну систему обслуговування платників податків. Це, своєю чергою, має сприяти підвищенню рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків та забезпеченню повної та своєчасної сплати податків.

 

 

3.2 Зарубіжний  досвід справляння ПДВ та можливості  його використання в Україні

 

 

Система ПДВ у Скандинавських державах.

Датське королівство. Данія  – країна із достатньо високим  рівнем податків. У структурі доходів  бюджету приблизно половину займає податок на прибуток, що справляється із фізичних осіб. Як і в Україні, в Данії розмір податкової відповідальності залежить від статусу платника податків (резидента чи нерезидента) та від  джерела отриманих доходів. Різні  види доходів оподатковуються за різними ставками.

Згідно із законодавством Данії підприємство, що оперує матеріальними  запасами, що підлягають оподатковуванню  податком на додану вартість, і мають  річний оборот більше 20 тис. датських крон, зобов’язані зареєструватися як платники такого податку. Якщо закордонне представництво не зобов’язане реєструватися  на території Данії як окрема юридична особа, то від імені даного представництва реєстрації в якості платника ПДВ  підлягає фізична особа-резидент Данії, або ж інша юридична особа, зареєстрована  в Данії. Ставку ПДВ встановлено  у розмірі 25%. Експортні поставки товарів та надання окремих послуг, як наприклад, медицина, освіта, пасажирський транспорт, фінанси, страхування і  т.д., звільнені від сплати ПДВ. Проте з імпортних товарів ПДВ справляється за базовою ставкою 25%[14].

Декларації з податку  на додану вартість подаються у органи податкової служби щоквартально разом  із документами, що підтверджують факт сплати ПДВ не пізніше 10-ти денного  періоду по закінченню звітного кварталу. В разі несплати чи недоплати ПДВ  накладаються штрафні санкції, а  переплачені суми ПДВ відшкодовуються  із нарахованим на них відсотком.