Податок на додану вартість: його бюджетне значення та вплив на підприємницьку активність

Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом  Міністрів України за поданням міжвідомчої  комісії з питань діяльності підприємств  та організацій громадських організацій  інвалідів.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків від продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

При порушенні вимог цього  підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій[1].

Податкова звітність таких  підприємств та організацій надається у порядку, встановленому згідно із законодавством.

База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з  урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку  безпосередньо покупцем або через  будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є  договірна (контрактна) вартість таких  товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.

Для послуг, які поставляються  нерезидентами з місцем їх надання  на митній території України, базою  оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням  акцизного збору, а також інших  податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької  сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України, базою  оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням  акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.

Повний перелік бази оподаткування  ПДВ наведений в Податковому кодексі. Крім вище зазначеної бази оподаткування товарів, робіт, послуг мають місце деякі особливості при визначенні бази оподаткування вартості основних засобів при їх списанні, ліквідації за власним рішенням підприємства.

Якщо основні виробничі  фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 — за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні  виробничі фонди або невиробничі  фонди ліквідуються у зв'язку з  їх знищенням або зруйнуванням внаслідок  дії обставин непереборної сили, в  інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

У разі коли внаслідок ліквідації основного фонду отримуються  комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових  частин, компонентів або інших  відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.

Наводиться перелік операцій, які звільнені від оподаткування цим податком. Основними з них є:

- поставка  продукції  і   товарів   спеціального   призначення  для інвалідів;

- поставки (передплати) періодичних  видань друкованих засобів масової  інформації та книжок, крім видань еротичного характеру, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови;

-доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України;

- поставки послуг з виховання та освіти дітей дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури;

- послуг з дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти закладами, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на поставку таких послуг, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності, згідно з переліком таких послуг, визначеним Кабінетом Міністрів України, а також послуг з розміщення учнів або студентів в інтернатах або гуртожитках;

- поставки послуг з  виплати і доставки пенсій  із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, пенсійних виплат за недержавним пенсійним забезпеченням, страхових виплат (у тому числі ануїтетів) за договорами довгострокового страхування життя, з банківських пенсійних рахунків, за пенсійними вкладами, а також грошової допомоги населенню, яка надається за рахунок бюджету відповідно до затверджених соціальних програм;

- поставки (у тому числі  аптечними закладами) зареєстрованих  та допущених до застосування  в Україні лікарських засобів  та виробів медичного призначення  за переліком, що щорічно визначається  Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року;

- поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років;

- надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів)   у   межах   населеного   пункту,   тарифи   на   які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом[4].

 

2.2 Ставки податку  і порядок визначення суми  ПДВ для сплати в бюджет

 

Ще однією складовою ПДВ є  його ставка. Для обчислення цього  податку законом передбачено  дві ставки – нульова та 20%. При  цьому платники податку здійснюють окремий облік операцій з продажу та придбання, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, та звільнених від оподаткування, а також операцій, вартість яких не належить до складу валових витрат виробництва (обігу), імпортних та експортних операцій.

Важливим елементом у механізмі  сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань:

1)    з продажу товарів (робіт, послуг) – є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-       або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів (при готівковому продажу – дата оприбуткування в касі);

-       або дата відвантаження товарів (дата оформлення документа – для робіт (послуг).

При продажу товарів з використанням кредитних або дебетових карток, чеків датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення податкової накладної або дата виписки рахунка (товарного чека).

2)    при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій:

-       дата відвантаження платником податку товару;

-       дата оприбуткування товару платником податку.

При здійсненні цих операцій з нерезидентами  – дата оформлення вивізної або  ввізної митної декларації.

При здійсненні бартерних операцій на території України податок  справляється за повною ставкою.

3)    при продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів – датою виникнення податкових зобов'язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або отримання відповідної компенсації[4].

Датою виникнення права платника на податковий кредит є:

1. дата здійснення першої з подій при використанні кредитних чи дебетових карток, чеків:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів або видачі рахунка (чека) або дата оформлення податкової накладної;

2. для операцій із ввезення товарів (робіт, послуг) – дата сплати податку за податковими зобов'язаннями при оформленні ввізної митної декларації;
3. для бартерних (товарообмінних) операцій – дата здійснення заключної (балансової) операції, яка відбулася після першої з подій – дати відвантаження товарів або їхнього оприбуткування.

Згідно з Податковим кодексом особи, зареєстровані платниками податку, при здійсненні ними операцій з торгівлі за готівку можуть обрати певний спосіб визначення дати виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит за цими операціями (за умови, якщо обсяг оподатковуваних операцій протягом останнього календарного року не перевищував 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Отже, датою виникнення податкових зобов'язань платників ПДВ згідно з вищезазначеним указом є дата виписки  відповідного рахунка (товарного чека) при зарахуванні коштів на банківський  рахунок або внесенні їх до каси платника податку (при використанні кредитних дебетових карток або  комерційних чеків), а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка (каси платника).

Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету  або відшкодуванню з бюджету, визначаються у такому порядку:

Враховуючи господарську діяльність платника, визначаємо базу оподаткування (БО):

БО = СВ + П + ВМ + АЗ           (2.1)

Де:

СВ – собівартість;

П – прибуток;

ВМ – ввізне мито;

АЗ – акцизний збір.

Обчислюємо суму ПДВ (податкові  зобов'язання - ПЗ) за товарами, які підлягають продажу:

ПЗПДВ = (БО ´ 20%) : 100%     (2.2)

 

Формуємо вільну або регульовану  ціну:

                                    В(Р)Ц = БО + ПДВ         (2.3)

 

 

Визначаємо суму податкового  кредиту (ПК) протягом звітного періоду:

 

ПК = ПДВ_тмц + ПДВ_оф + ПДВ_нма,         (2.4)

Де:

   ПДВ_тмц – сума податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, у тому числі імпортних;

ПДВ_оф – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням основних фондів;

ПДВ_нма – сума податків, сплачених у зв'язку з придбанням нематеріальних активів.

Визначаємо суму ПДВ для  сплати до бюджету (відшкодування з  бюджету):

 

                                    ПДВ = ПЗ – ПК        (2.5)

 

 

При обчисленні суми ПДВ для сплати до бюджету важливо правильно врахувати  умови визначення сум податкових зобов'язань і податкового кредиту  та віднести суми податку на валові витрати або на прибутки (збитки).

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню  з державного бюджету.