Підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів

Короткий ретроспективний  огляд становлення фондового  ринку України дозволяє виділити декілька етапів його розвитку.

Початковий – припадає на першу половину 90-х рр. Характерною особливістю цього періоду можна вважати формування базових юридичних основ фондового ринку і створення інституційних передумов його подальшого розвитку. Заснування Української фондової біржі (точніше – її відродження, оскільки УФБ функціонувала як Київська фондова біржа до 1917 р.) знаменувало створення організованого вторинного ринку цінних паперів.

Другий етап умовно веде відлік з другої половини 1994 р. до обвалу фінансового ринку у серпні 1998 р. З цього часу відмічається зростання темпів ринкових перетворень, зміни в ідеології державного управління фондовим ринком та початок його самоорганізації. У червні 1995 р. створюється Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФР) як центральний державний орган по регулюванню і координації розвитку ринку цінних паперів, більш чітко розподіляються повноваження в цій сфері серед інших міністерств і відомств.

Третій етап розвитку фондового ринку України датується  початком 1999 р. Першочергової важливості набувають заходи по забезпеченню прозорості ринку в післякризовий період.

Розвиток ринку у 2000 – 2007 роках стимулювався, з одного боку, стабільним розвитком економіки країни, зростання обсягів ВВП, промислового виробництва, з другого – сприятливими зовнішніми факторами: зростанням попиту на світових ринках на продукцію основних українських експортерів, зростанням цін на продукцію металургії, а також усіх фондових індексів. 2008 рік завершив черговий етап розвитку ринку цінних паперів України, що розпочався у 2005 році і впродовж якого вітчизняний ринок привернув увагу широкого кола іноземних та вітчизняних інвесторів. У 2009 та 2010 роках головними стримуючими чинниками для інвестиційної активності на фондовому ринку залишаються як внутрішні,так і зовнішні фактори, зокрема спостерігається вплив загальносвітової фінансової кризи.

Дослідження етапів розвитку фондового ринку України, зокрема останнього етапу надало можливість виявити наступні особливості вітчизняного ринку цінних паперів:

– висока концентрація власності  у сфері руху фіктивного капіталу, що проявляється в закріпленні великих  пакетів акцій (контрольних або блокуючих) у руках окремих людей;

– перевага торгів на неорганізованому ринку;

– професійні учасники ринку обслуговують обмежене коло великих інвесторів, а не широкі верстви населення, як в економічно розвинених країнах;

Протягом 2007 – 2009 років макроекономічні процеси характеризувалися нестабільністю, відповідно і відреагував фондовий ринок України. Найважливішим джерелом залучення фінансових ресурсів на ринку цінних паперів виступали такі види цінних паперів, як акції, інвестиційні сертифікати та облігації підприємств. Проаналізувавши обсяги виконаних договорів торговцями цінних паперів та їх динаміку у 2007 – 2009 роках, відмітимо, що спостерігається позитивна тенденція до підвищення кількості укладених договорів – у 2008 році на 17,12%, у 2009 – на 20,81% і становить 883,42 млрд. грн. та 1067,26 млрд. грн відповідно у 2008 та 2009 роках, що є позитивною тенденцією і свідчить про позитивний розвиток та розширення ринку цінних паперів України у аналізований період. Щодо динаміки частки виконаних договорів торговцями цінних паперів у структурі ВВП, то слід відмітити, що у 2007 році вона становить 0,1%, у 2008 році зменшується до 0,09%, що можна пояснити як наслідок світової фінансової кризи, але в 2009 році ця частка зростає до 0,12%, що є позитивною тенденцією і свідчить про збільшення ролі ринку цінних паперів у русі фінансових ресурсів. За аналізований період ПФТС-індекс найнижчої відмітки набуває у 2008 році, а з 2009 року має позитивну тенденцію до зростання. UX-індекс з 2009 року також в загальній тенденції зростає, що є позитивно для української економіки. Також слід відмітити, що обсяг торгівлі цінними паперами на фондовому ринку у аналізований період перевищує обсяги у таких сферах, як виробництво продукції сільського господарства, виробництво промислової продукції та продукції будівництва.

Щодо структури обсягу виконаних договорів торговцями цінних паперів з погляду організованості ринку в Україні в 2008 – 2009 роках, то відмітимо, що в аналізований період часу значно більшу частку займає неорганізований ринок (2007 – 95,34%, 2008 – 95,73%, 2009 – 96,63%) і ця частка в динаміці зростає. Відповідно частка організованого ринку значно менша (2007 – 4,66%, 2008 – 4,27%, 2009 – 3,37%) і в динаміці темп приросту є негативним. Можна зробити висновок, що набагато більша частина операцій  цінними паперами проходить на організаційно неоформленому ринку, що є негативною тенденцією та свідчить про непрозорість фінансових результатів від здійснення операцій на ринку цінних паперів.

Для підвищення ефективності функціонування фондового ринку України потрібно здійснити ряд заходів щодо реалізації основних завдань розвитку фондового ринку України, зокрема які стосуються:

1) збільшення капіталізації,  ліквідності та прозорості фондового  ринку шляхом:

- суттєвого розширення  пропозиції цінних паперів з  високими інвестиційними характеристиками;

- покращення інформаційної  прозорості фондового ринку України.

2)  удосконалення ринкової  інфраструктури та забезпечення  її надійного і ефективного  функціонування шляхом:

-  консолідації інформаційної  та технологічної біржової системи  фондового ринку;

-  модернізації депозитарної  системи України; 

-  підвищення вимог  до  професійних учасників фондового  ринку.

3) удосконалення механізмів  державного регулювання, нагляду на фондовому ринку та захисту прав інвесторів шляхом:

- підвищення ефективності  державного регулювання фондового  ринку;

- удосконалення саморегулювання  на ринку цінних паперів.

- популяризації фондового  ринку.

4) податкового та валютного  стимулювання подальшого розвитку фондового ринку України шляхом:

- формування сприятливого  податкового клімату для учасників  фондового ринку;

- удосконалення та  оптимізації режиму валютного  регулювання операцій з цінними  паперами в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок». – Верховна Рада України. –  Закон  вiд 23.02.2006. –  № 3480-IV;
2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». – Верховна Рада України. – Закон  вiд 30.10.1996. –  № 448/96-ВР;
3. Постанова Верховної Ради України  «Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України». – Верховна Рада України. – Постанова вiд 22.09.1995. –  № 342/95-ВР;
4. Бившев Р.А., Волошина О.О. Етапи становлення та розвитку фондового ринку України;
5. Блага Н.В. Державне регулювання фондового ринку // Фінанси України. - 2009. – №7 (80). – С.89 – 93;
6. Еш С. М.Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури. – 2009. – 528 с.;
7. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2009 рік;
8. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2008 рік;
9. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2007 рік;
10. Іванова К.В.Регулювання фондового ринку на прикладі країн з розвиненою економікою // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 11. – С. 36 – 40;
11. Іванова К.В. Стан фондового ринку в період світової фінансової кризи і його подальший розвиток // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 4. – С. 172 – 178;
12. Калинець К. С. Аналіз світового досвіду організації фондової біржі в контексті можливостей його використання в Україні // Регіональна економіка. – 2009. – № 3. – С. 182 – 191;
13. Корнєєв В. В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: НДФІ, 2003. – 376 с.;
14. Кравченко Ю. Рынок ценных бумаг в вопросах и ответах : учеб. пособ. / Ю. Кравченко. – К. : Ника-Центр; Эльга, 2003. – 528 с.;
15. Лякин А. Н. Рынок ценных бумаг: учеб. пособ. / А. Н. Лякин, А. А. Лапинская; под общ. ред. А. Н. Лякина. – СПб. : Поиск, 2001. – 160 с.;
16. Маркс, К. Капитал [Текст] / К. Маркс. − М. : Изд-во полит. лит., 1978. – Т. 3, ч. 2. − С. 886 – 887;
17. Мозговий О. Фондовий ринок / О. Мозговий. – К. : КНЕУ, 1999. – 316 с.;
18. Нерсесов Н. О. О бумагах на предъявителя с точки зрения гражданского права: Историко-догматическое исслед. – М.: Унив. тип., 1889. – С. 138;
19. Приказнюк Н. В. , Томашко Т. П. Ринок державних цінних паперів: світовий досвід та вітчизняні реалії // Фінанси України. – 2009. – № 2. – с. 73 – 81;
20. Серебрянникова Л.А. Світовий досвід регулювання ринку цінних паперів // Фінанси – 2009. – № 1 – С. 54 – 58;
21. Смит, А. Исследования о природе и причинах богатства народов [Текст] / А. Смит. − М. : Ось-89, 1997. − 257 с.;
22. Становлення фондового ринку: роль держави // Урядовий кур’єр – 2008. – № 9. – С. 10 – 13;
23. Татарин Н.Б.– Цінні папери як інструмент фондового ринку, їх природа і роль в ринковій економіці., Науковий вісник, 2005, вип. 15.2 Український державний лісотехнічний університет. – С. 285;
24. Томлянович С. А. Управление инвестиционными рисками и развитие инфрастуктуры фондового рынка. – Режим доступу. – http://www.piterned.ru/articles/invest_ajldr/ypravlenie_investitcio.html;
25. Чередніченко Н. І. Ринок цінних паперів: Метод. вказівки і завдання для самост. вивчення дисципліни. – К.: МАУП, 2004. – 88 с.: іл. — Бібліогр.: С. 84 – 85;
26. Шелудько В. М. Фінансовий ринок: навч. посіб. / В. М. Шелудько. – К. : Знання-Пресс. – 2002. – 535 с.;
27. Яроцький В. Л.Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції): Монографія. – Харків: Право, 2006. – 544 с.;
28. www.bank.gov.ua;
29. www.smida.gov.ua;
30. www.ssmsc.gov.ua;
31. www.zk.ssmsc.gov.ua;
32. www.ukrstat.gov.ua;
33. www.pfts.com;
34. www.ux.ua.