Отчет по практике в ВАТ "ХЦУ"

* дебіторською заборгованістю  тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: правами  підприємств на інтелектуальну власність, землю гарантіями (банків, коштами  чи майном третьої особи); іншим забезпеченням (поручительство, поліс страхової компанії).

Порядок надання кредиту  передбачає такі види позик:

* прямі;

* консорціальні;

* позики участі.

Надання прямих позик  передбачає кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором.

Консорціальні позики надаються  тоді, коли підприємству-пози-чальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об'єднуються, і кожен з них надає частину загального кредиту.

Кредитний договір - це юридичний  документ, що визначає взаємні обов'язки і відповідальність між банком і  клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству.

Комерційні банки розробляють типові форми кредитних угод, основними положеннями яких є:

1. Опис суб'єктів угоди  - визначається, хто позичальник,  хто кредитор, при цьому визначаються  юридичні права сторін, що підписують  договір.

2. Опис умов кредитування - вказуються сума і строк кредиту, порядок його видачі та погашення. Банк перевіряє обгрунтованість замовленої суми кредиту і вносить поправки до неї з урахуванням залучення власних коштів позичальника. Конкретний строк користування кредитом встановлюється на основі оборотності цінностей, що кредитуються, та окупності понесених витрат. Погашення кредиту передбачається на конкретну дату або в розстрочку.

3. Зобов'язання позичальника  повернути суму кредиту та  сплатити проценти за користування  кредитом. Банк визначає відсоткові  ставки залежно від таких чинників: попиту і пропозиції, що склались на кредитному ринку, рівня облікової ставки НБУ, характеру наданого забезпечення, строків користування позикою, ризику заходу, що кредитується тощо. Розмір плати за кредит встановлюється з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, витрати на ведення банківської справи та забезпечувала отримання відповідного прибутку.

4. Опис забезпечення  кредиту з посиланням на угоди,  що є частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода).

5. Обмежувальні умови,  до яких відносяться: захисні  та негативні.

6. Права суб'єктів угоди. 

Банк залишає за собою  право вимагати дострокового погашення  кредиту у випадку порушень умов кредитної угоди. Позичальник може домагатися перенесення строків погашення позички, підвищення суми позички, права достроково погашати кредит.

7. Санкції за порушення  умов угоди. Порушення з боку  позичальника умов кредитної  угоди карається шляхом стягнення пені, яка нараховується на суму боргу або на суму кредиту, або на суму порушення. Банк може заперечити проти надання наступної суми кредиту, вимагати дострокового погашення кредиту, відмовитись від подальшого співробітництва з клієнтом, ініціювати процедуру банкрутства підприємства. Порушення умов кредитної угоди з боку банку так само тягне за собою фінансові санкції. В угоді можна зазначити, хто буде відшкодовувати витрати на вирішення спорів.

8. Строк набуття угодою  чинності.

9. Можливості зміни умов угоди.

10. Юридичні адреси  суб'єктів угоди, підписи уповноважених  осіб, скріплені печатками.

Договір укладається  на один рік і більш тривалий термін, якщо клієнт користується кредитами  постійно або об'єктом кредитування є основні засоби, або на більш короткий термін при тимчасовій потребі в коштах або наданні окремого кредиту. Кредитний договір вступає в силу з дати надання кредиту позичальнику (дата надходження коштів на рахунок позичальника або дата сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) і діє до повного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Короткострокові позики банку-це позики на строк до одного року.

Підприємства користуються короткостроковими кредитами з  такою метою: під запаси товарно-матеріальних цінностей; сезонні витрати виробництва; заготівля сільськогосподарської сировини; розрахункові операції; інші кредити (купівля лімітованих чекових книжок; виставлення акредитивів тощо).

На підприємстві ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” в аналізованому періоді не використовуються довгострокові і короткострокові позики банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ IX

АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО  СТАНУ ВАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА»  

Фінансовий  стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою моделей методів і показників, які відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як підґрунтя стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами

Інформаційною базою  для оцінювання фінансового стану підприємства є дані:

- балансу (форма №  1);

- звіту про фінансові  результати (форма № 2);

- звіту про рух грошових  коштів (форма № 3);

- звіту про власний  капітал (форма № 4);

- дані статистичної  звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємств, за доступністю можна поділити на відкриту та закриту (таємну). Інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою.

Кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, нормативи, тарифи та ліміти, систему їх оцінки та регулювання фінансової діяльності. Ця інформація становить комерційну таємницю, а іноді й "ноу-хау". Відповідно до чинного законодавства України підприємство має право тримати таку інформацію в секреті. Перелік її визначає керівник підприємства.

Усі показники бухгалтерського  балансу та звітності взаємозв'язані  один з одним, їх цінність для своєчасної та якісної оцінки фінансового стану  підприємства залежить від їхньої вірогідності та дати складання звіту.

У цілому бухгалтерський баланс складається з активу та пасиву і свідчить про те, як на певний час  розподілено активи та пасиви і як саме здійснюється фінансування активів  за допомогою власного та залученого капіталу.

З погляду фінансового  аналізу є три основні вимоги до бухгалтерської звітності.

Вона повинна уможливлювати:

- оцінку динаміки та  перспектив одержання прибутку  підприємством;

- оцінку наявних у  підприємства фінансових ресурсів  та ефективності їх використання;

- прийняття обгрунтованих  управлінських рішень у сфері  фінансів для здійснення інвестиційної  політики.

Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування  фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і оперативних даних.

Звіт про фінансові  результати відображає ефективність (неефективність) діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає  картину фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

У звіті про фінансові  результати наводяться дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові результати від  операційної діяльності (прибуток чи збиток); дохід від участі в капіталі; інші доходи та фінансові доходи; фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток чи збиток); фінансові результати від звичайної діяльності (прибуток чи збиток); надзвичайні доходи чи витрати; чисті прибуток чи збиток.

Отже, порівняно із формою звітності, яка діяла раніше, суттєво  розширено показники доходів  і прибутків підприємства.

Фінансова звітність  підприємств містить також іншу інформацію щодо стану фінансів підприємств. На основі аналізу звітних даних визначаються основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємства, причини змін, що сталися, сильні та слабкі сторони підприємства та резерви поліпшення фінансового стану підприємства у перспективі.

Неможливо переоцінити  значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства для вирішення  поточних та перспективних фінансово-господарських  проблем. Для прийняття правильних фінансових управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою фінансову  облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації в рамках галузі, регіону, усієї економічної системи країни.

Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середовищі та наскільки ефективними і без ризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його партнерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

Поряд з якісною ознакою  „стійкий фінансовий стан” та бездоганною  репутацією підприємства необхідно  мати науково обґрунтовану кількісну  узагальнюючу оцінку фінансового стану  підприємства. В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, що затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану. Весь подальший аналіз фінансового стану буде базуватися саме на рекомендаціях даної Методики. У таблиці 9.3 наведено основні показники, які характеризують майновий стан підприємства.

Таблиця 9.1

Показники оцінювання майнового  стану ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” ”

 

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	2007	2008
1	Частка основних засобів в активах	Залишкова варість ОЗ / Активи	0,38	0,31
2	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос ОЗ / Первісна вартість ОЗ	0,58	0,58
3	Коефіцієнт оновлення основних засобів	Збільшення за звітний період первісної  вартості ОЗ / Первісна вартість ОЗ	0,09	0,03

 

Частка коштів інвестованих в основні засоби зменшилась на 0,07 пункта. Як свідчить коефіцієнт зносу основних засобів майно підприємства зношене на 50% і темпи оновлення майна падають (коефіцієнт оновлення у 2007 році зменшився на 0,08 пунктів).

Однією з найважливіших  характеристик фінансового стану  підприємства є фінансова стійкість. Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання.

Таблиця 9.2

Аналіз фінансової стійкості  ВАТ „Крив басвибухпром”

№ п/п	Показник	2007	2008
1	Власний капітал	58770,6	659904
2	Необоротні активи	278610,7	448019
3	Власні обігові кошти (р.1-р.2)	72485	211885
4	Довгострокові зобов'язання	9192	14190
5	Наявність власних і довгострокових джерел покриття запасів (р.3 + р.4)	81677	96893
6	Короткострокові кредити та позики	0	0
7	Загальний розмір основних джерел покриття запасів (р.5+р.6)	81677	96893
8	Запаси	33207	37914
9	Надлишок або нестача власних  обігових коштів (р.3-р.8)	39278	44789
10	Надлишок або нестача власних  коштів і довгострокових кредитів і  позик (р.5-р.8)	48470	58979
11	Надлишок або нестача основних джерел покриття запасів (р.7-р.8)	48470	58979
12	Тип фінансової стійкості	стабільний	стабільний

 

Таким чином, як свідчать дані таблиці 9.2, у 2008 році фінансова  стійкість підприємства дещо покращилась у порівнянні з попередніми періодами і тип фінансової стійкості підприємства змінився у кращу сторону