Отчет по практике в ВАТ "ХЦУ"

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів. 

Як правило, мінімальна потреба  підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних  джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів.

Підприємства, що вводяться  в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових  внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новостворенрго підприємства.

На вже діючих підприємствах  власними джерелами фінансування оборотних  коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.

Короткостроковий кредит, незалежно від об'єктів кредитування, надається строком до одного року. Однак на практиці терміни надання кредиту значно менші, що пояснюється високим рівнем інфляції, спричиненої спадом виробництва, станом товарного і грошового обігу.

Порядок отримання кредиту  викладено в розділі . 

До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов'язання.

Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних  грошей. Він виписується боржником  і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товару в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель.

Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання є комерційний кредит. Він використовується підприємствами за браком фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Постачальник дає згоду на надання відстрочки платежу за продукцію, що поставляється, і від споживача він замість грошей одержує вексель або інше боргове зобов'язання. 
Використання комерційного кредиту набуло певного розвитку в період становлення ринкової економіки, створення підприємств з різноманітними формами власності та надання значної самостійності підприємствам. У цілому його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах. 
            Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від наявності та ефективності використання оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Унаслідок прискорення  оборотності грошових коштів зменшується  потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Боротьба за прискорення оборотності  оборотних активів повинна проводитись  одночасно на всіх стадіях їх кругообігу шляхом скорочення часу виробництва та часу обертання.

 

Таблиця 6.2

Аналіз структури оборотних  активів підприємства

Показник	На початок року		На кінець року		Відхилення
	Тис. грн	%	Тис. грн	%	Тис. грн	%
Виробничі запаси	37914	88,0348	533207	21,799	495293	114,7
Розрахунки з дебіторами	37113	8,77	53135	71,08944	16022	3,7109
Грошові кошти	96280	3,859402	96528	5,7	248	0,057
Інші оборотні активи	2618	1,1769	2807	0,46	189	0,0437
Разом	173925	100	605677	99,6	431752	118,5116

 

За даними таблиці 6.2 проводиться  аналіз структури і динаміки оборотних  активів. За різної  ефективності оборотних  коштів зростання запасів в одному випадку може бути оцінено як свідчення  розширення обсягів діяльності, а  в іншому випадку – як факт зниження ділової активності та відповідного збільшення періоду обороту оборотних коштів.

 

Розглянемо ефективність використання оборотних коштів на прикладі ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” у 2007 – 2009 роках (табл.. 6.3)

Таблиця 6.3

Аналіз ефективності використання оборотних коштів на ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” за 2007 – 2009 роки

Показник	2007 р.	2008р.	2009р.	Відхилення, (+,-)
Коефіцієнт оборотності поточних активів	2,6	1,6	1,7	-1,0	+0,1
Коефіцієнт оборотності запасів	80,9	21,2	15,3	-59,7	-5,9
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,6	3,0	2,0	-1,6	-1,0
Коефіцієнт оборотності товарної дебіторської заборгованості	3,4	2,1	2,5	-1,3	+0,4
Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості	4,9	2,3	1,7	-2,6	-0,6
Коефіцієнт оборотності товарної кредиторської заборгованості	2,7	1,6	1,7	-1,1	+0,1
Рентабельність поточних активів, %	-0,58	0,20	0,8	+0,78	+0,6

 

В цілому можна сказати  що ефективність основної діяльності ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” протягом 2007–2009 років погіршилася про що свідчать результати аналізу ділової активності підприємства. Проте позитивним може вважатись зменшення коефіцієнту оборотності кредиторської заборгованості, оскільки розширюється комерційний кредит, що надається підприємству: підприємство користується довше позиковими коштами, ніж у 2007 році. Але у 2009 році ефективність використання оборотних активів на підприємстві значно покращується: зростає оборотність поточних активів, товарної дебіторської заборгованості, товарної кредиторської заборгованості та рентабельність оборотних коштів.

Основні проблеми в діяльності підприємств оптової торгівлі щодо ефективності використання оборотних  коштів: значна частка позикового капіталу у фінансуванні підприємства; відсутність  власного капіталу протягом 2007 – 2009рр.; неефективне використання наявних ресурсів; зниження ділової активності підприємства; низькі темпи росту виручки і чистого прибутку; нестача грошових коштів: це становище призводить до того, що підприємство має продавати довгострокові вкладення та активи.

До сильних сторін: зростання суми чистого прибутку у 2008 і 2009 році; збільшення суми грошових коштів у 2008 році за рахунок зменшення суми дебіторської заборгованості; зростання рентабельності підприємства, оборотності товарної дебіторської і кредиторської заборгованості.

На ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” пропонується застосувати поміркований підхід щодо формування оборотних активів. Базове підприємство належить до галузі оптової торгівлі, для якої характерною є необхідність у стабільних запасах сировини, матеріалів, готової продукції. Наслідком цього буде досягнення високого рівня ефективності використання фінансових ресурсів, авансованих в оборотні кошти.

Тому на основі обраного підходу пропонуються наступні методи управління оборотними активами для  підвищення ефективності їх використання: збільшення виручки від реалізації продукції на 7% (за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції); зменшення розміру нерозподіленого збитку на 46,3 тис. грн. у наступному році; збільшення потоку грошових коштів; зростання чистого прибутку.

Схематично дані методи можна представити в таблиці 6.3.

За результатами запропонованих заходів у базового підприємства відбудуться відповідні зміни.

Таблиця 6.4

Методи управління ефективністю використання оборотних активів

ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” у прогнозному році

 

Метод	Захід	Відсоток	Сума (тис. грн.)
Зменшити розміру нерозподіленого  збитку	за рахунок суми чистого прибутку	-	46,3
Збільшення виручки від реалізації продукції	за рахунок збільшення обсягів  реалізації продукції	7%	671,2
Зростання чистого прибутку	за рахунок зменшення розміру  адміністративних витрат	-	120,2
Збільшення потоку грошових коштів	за рахунок реструктуризації дебіторської заборгованості у фінансові інструменти, використання часткової передплати, розробка системи знижок для покупців	-	-

 

 

Проведені розрахунки прогнозу звіту про фінансові результати і балансу ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” свідчать про одержаний чистий прибуток, який збільшиться у наступному році в результаті збільшення виручки від реалізації на 7% (за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції) та зменшення суми адміністративних витрат на 120,2 тис. грн. Нова сума чистого прибутку становитиме 186,3 тис. грн.

На підставі нових  даних доцільно визначити і проаналізувати нові коефіцієнти ефективності використання оборотних коштів. У наступному році коефіцієнт оборотності поточних активів збільшиться на 0,2, зросте коефіцієнт дебіторської заборгованості, що говорить про підвищення ефективності використання оборотних коштів. Зросла рентабельність оборотних активів відповідно на 2,6% і склала 3,4%. Це є високим рівнем ефективності використання оборотних коштів на підприємстві.

Отже, з розрахованих показників оборотності і рентабельності видно, що застосовані методи управління оборотними активами позитивно вплинуть на ефективність їх використання у наступному році, в результаті чого поліпшиться і фінансовий стан ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”.

 

                                                РОЗДІЛ VII

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВАТ "ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА"

 

Основні фонди – це вартість матеріально-речовинних цінностей, що використовуються підприємством  у виробничій і невиробничій сферах діяльності. Основним законодавчим актом по обліку основних фондів є Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000р. №92. Згідно П(С)БО7 "Основні засоби" до основних фондів відносять матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання в процесі виробництва чи поставки товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціальних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатацій яких більше одного року, чи операційного циклу, якщо він довший року).

Капітальні  вкладення — це витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До капітальних вкладень на підприємствах належать витрати на будівництво будівель, споруд та інших об'єктів, включаючи будівельно-монтажні роботи, вартість обладнання та інвентарю, які входять у кошториси будівництва; витрати на придбання машин та обладнання, які не входять у кошториси будівництва; витрати на придбання транспортних засобів, обчислювальної техніки тощо; витрати на будівництво та обладнання житлових будинків, дитячих дошкільних установ, об'єктів культурно-побутового призначення та ін.

Крім того, до складу капітальних витрат належать такі: проектно-пошукові; на відведення земельних ділянок та переселення  у зв'язку з будівництвом; на технічний нагляд за будівництвом; на науково-дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво; на утримання керівництва підприємств, які будуються; інші витрати, які не належать до монтажних та будівельних робіт, але передбачені зведеним кошторисом на будівництво.

Поняття "капітальні вкладення" тотожне поняттю "інвестиції". У цьому зв'язку поняття "капітальні вкладення" розглядається як інвестиції, спрямовані на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів.

Залежно від джерел фінансування розрізняють такі капітальні вкладення:

• державні — інвестиції, спрямовані на створення і відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти державного бюджету, державних підприємств і організацій, а також місцевих бюджетів;
• державні централізовані — інвестиції, спрямовані на створення та відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів державного бюджету й бюджетних кредитів;
• недержавні — інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів інвесторів з недержавними формами власності, до яких належать:
• власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);
• позикові фінансові кошти інвестора;
• залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отримані від продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян, юридичних осіб);
• безкоштовні і добродійні внески, пожертвування громадян, підприємств та організацій;
• кошти іноземних інвесторів (іноземні інвестиції як прямі, так і портфельні, капітальні трансферти, кредити);