Отчет по практике в ВАТ "ХЦУ"

Розглянемо докладніше показники фінансової стійкості  підприємства (табл. 9.3).

Відповідно до забезпеченості запасів можливими варіантами фінансування можливі чотири типи фінансової стійкості.

1. Абсолютна стійкість  - для забезпечення запасів (З)  достатньо власних обігових коштів; платоспроможність підприємства  гарантована: З < ВОК.

2. Нормальна стійкість  - для забезпечення запасів крім  власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити та позики; платоспроможність гарантована: З < ВОК + КД.

3. Нестійкий фінансовий  стан - для забезпечення запасів  крім власних обігових коштів  та довгострокових кредитів і  позик залучаються короткострокові  кредити та позики; платоспроможність порушена, але є можливість її відновити: З < ВОК + КД + КК.

4. Кризовий фінансовий  стан - для забезпечення запасів  не вистачає „нормальних” джерел  їх формування; підприємству загрожує  банкрутство: З > ВОК + КД + КК.

Таблиця 9.3

Показники фінансової стійкості ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	2007	2008
1	Маневреність робочого капіталу	Запаси / Робочий капітал	0,4	0,38
2	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Власний капітал / Пасиви	0,82	0,68
3	Коефіцієнт фінансової стабільності	Позиковий капітал / Пасиви	0,18	0,32
4	Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний капітал + довгострокові зобов'язання / Пасиви	0,87	0,74

 

Розглянемо докладніше кожен з показників, що наведені у таблиці 9.3. Показник маневреності робочого капіталу характеризує частку запасів у власних обігових коштах. Напрямок позитивних змін даного показника - зменшення, що ми і спостерігаємо у аналізованого підприємства.

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів. Його нормативне значення повинно бути більше або дорівнювати 0,5. Як бачимо протягом аналізованого періоду цей показник зменшився.

Коефіцієнт фінансової стабільності показує можливість забезпечити заборгованість власними коштами. Перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову стабільність підприємства. Нормативне значення показника повинно бути більше одиниці. В нашому випадку його значення складає лише 0,32.

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі. Він має бути в межах 0,85-0,90. У аналізованого підприємства його значення становить 0,74, що не відповідає нормативному.

Поряд з абсолютними  показниками фінансової стійкості доцільно розрахувати сукупність відносних аналітичних показників - коефіцієнтів ліквідності (табл. 9.4).

Таблиця 9.4

Показники оцінювання ліквідності  активів ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	2007	2008
1	Коефіцієнт покриття	Поточні активи / Поточні пасиви	1	1
2	Коефіцієнт співвідношення кредиторської  та дебіторської заборгованості	Дебіторська заборгованість / Кредиторська заборгованість	4,94	10,75
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кошти / Поточні пасиви	0,009	0,07

 

Коефіцієнт покриття характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. При значенні коефіцієнта менше 1 підприємство має неліквідний баланс. Як бачимо, значення цього показника для ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” відповідає нормативному.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами  за рахунок дебіторів протягом року. Рекомендоване значення цього показника 1. Розраховане значення для аналізованого підприємства свідчить про не виважену політику стосовно власних дебіторів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує готовність підприємства негайно ліквідувати  короткострокову заборгованість. Нормативне значення цього показника знаходиться в межах 0,20 - 0,35. Значення цього коефіцієнта не відповідає нормативному, проте в подальшому, внаслідок різкого скорочення грошових коштів у підприємства, значення коефіцієнта становили 0,07 для 20078 та 2008 років, що є значно меншим за нормативне. Проте ймовірність того, що всі кредитори забажають відразу отримати борг від підприємства є досить низькою.

Розглянемо показники  ділової активності підприємства у  аналізованому періоді (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Показники оцінювання ділової  активності ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”

№ п/п	Показник	Формула для розрахунку	2007	2008
1	Фондовіддача	Чиста виручка / Основні виробничі  фонди	11,86	11,74
2	Коефіцієнт оборотності обігових коштів (обороти)	Чиста виручка / Обігові кошти	3,74	2,79
3	Період одного обороту обігових коштів (днів)	360 / Коефіцієнт оборот. обігових  коштів	96,26	129,03
4	Коефіцієнт оборотності запасів (обороти)	Собівартість / Середні запаси	9,51	9,06
Продовження Таблиці 9.5
5	Період одного обороту запасів (днів)	360 / Коеф. обор. запасів	37,85	39,73
6	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (обороти)	Чиста виручка / Середня дебіторська  заборгованість	4,32	2,06
7	Період погашення дебіторської заборгованості (днів)	360/Коеф. обор. деб. заб.	83,33	174,76
8	Період погашення кредиторської заборгованості (днів)	Середня кредиторська заборгованість * 360 / Собівартість реалізації	21,01	21,09

 

Розглянемо кожен з  наведених показників окремо:

1. фондовіддача - показує  скільки виручки припадає на  одиницю основних фондів. Як бачимо, цей показник має тенденцію до, що є негативною тенденцією і свідчить про зменшення ефективності використання основних фондів підприємства;

2. період одного обороту  обігових коштів - визначає середній  період від витрачання коштів  для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Цей показник у 2009 році зменшився Зменшення цього показника свідчить про більш ефективне використання обігових коштів на підприємстві;

3. період одного обороту  запасів - це період, протягом  якого запаси трансформуються в кошти. Мінімальне значення цього показника спостерігалося у 2007 році (96 днів), у 2008 році він збільшився і становив 129 днів.

4. показники періоду  погашення дебіторської та кредиторської  заборгованості свідчать про  те, що підприємство набагато більше часу користується по суті безкоштовним кредитом з боку власних кредиторів ніж сама кредитує (безкоштовно) інші підприємства. Також спостерігається стала позитивна тенденція до зниження даних показників.

На завершення аналізу  розглянемо основні показники рентабельності підприємства ( табл. 9.6).

Таблиця 9.6

Аналіз показників рентабельності ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна”

№ п/п	Показники	Формула для розрахунку	2006	2007
1	Рентабельність капіталу (активів)	Чистий прибуток / Активи	2,1	1,86
2	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток / Власний капітал	2,56	2,75
3	Рентабельність реалізації	Чистий прибуток / Виручка	0,83	0,83
4	Рентабельність реалізованої продукції	Прибуток від операційної діяльності/ Виручка	0,12	0,13
5	Період окупності капіталу	Активи / Чистий прибуток	0,47	0,54

 

З наведених даних  слід відмітити, що в основному показники  рентабельності не перетерпіли суттєвих змін за аналізований період окрім  рентабельності власного капіталу, яка  суттєво знизилась і періоду  окупності капіталу, що трохи зріс, що є негативними тенденціями. Це можна пояснити тим, що збільшенням темпів величини власного капіталу підприємства є більшим ніж збільшенням темпів чистого прибутку підприємства.

Таким чином, провівши аналіз фінансового стану ВАТ “ХайдельбергЦемент Україна” можна зробити наступні висновки:

· основні засоби є  сильно зношеними і оновлення  фондів практично не відбувається;

· фінансова стійкість  підприємства є незадовільною, хоча і спостерігається тенденція  до його покращення;

· показники ліквідності підприємства свідчать про неліквідний баланс підприємства;

· показники ділової  активності свідчать про нарощування  підприємством випуску основної продукції і мають позитивну  тенденцію до покращення.

Отже, для покращення свого фінансового стану та збільшення об'єму виробництва та реалізації продукції, підприємство потребує значних капіталовкладень з боку зовнішніх інвесторів, інакше, йому може загрожувати банкрутство.

 

РОЗДІЛ Х

ВИВЧЕННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ

ВАТ «ХАЙДЕЛЬБЕРГЦЕМЕНТ УКРАЇНА» 

Фінансове планування є  необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили  б платоспроможність та фінансову  стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками для засновників.

Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і  напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції розвитку.

Значення фінансового  планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства за умов конкуренції  і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Отже, основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

* забезпечення виробничої  та інвестиційної діяльності  необхідними фінансовими ресурсами;

* установлення раціональних  фінансових відносин із суб'єктами  господарювання, банками, страховими компаніями;

* визначення шляхів  ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

* виявлення та мобілізація  резервів збільшення прибутку  за рахунок раціонального використання  матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

* здійснення контролю  за утворенням та використанням  платіжних засобів.

У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники  доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

Суть нормативного способу  фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів  планових розрахунків для того, щоб  вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні  критерії вибору:

* максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного  капіталу;

* економія фінансових  ресурсів, тобто мінімум фінансових  витрат;

* економія поточних  витрат;

* мінімум вкладення  капіталу за максимально ефективного  результату;

* максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного  моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження  взаємозв'язків між фінансовими  показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Еко-номіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.