Отчет по практике в "БМЗ "ПРОГРЕС"

ВАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» є колективним підприємством, яке було засновано ще в далекому 1880 році.  В таблиці 3 наведена основна інформація про власників іменних цінних паперів емітента.

Таблиця 3

Інформація  про власників іменних цінних паперів емітента

Кількість акціонерів (засновників) –  юридичних осіб	4
Частка акцій, які належать юридичним  особам, від їх загальної кількості (%)	85,302
Кількість акціонерів (засновників) –  фізичних осіб	2440
Частка акцій, які належать фізичним особам, від їх загальної кількості (%)	14,698

 

На досліджуваному підприємстві управління здійснюється через участь власників у загальних  зборах товариства. Безпосереднє управління справами товариств покладається на виконавчі органи. Можливість участі в управлінні партнерствами залежить від ступеня правової відповідальності учасників. Так, управління справами командитного товариства здійснюють тільки учасники з повною відповідальністю. Як правило, ці самі учасники виконують також  функції виконавчого органу.

Можливості  використання різних інструментів фінансування залежать також від правових обмежень і рівня доступу суб’єкта господарювання до ринку капіталів, зокрема на ВАТ  «БМЗ «ПРОГРЕС»  залучають кошти  шляхом емісії акцій та облігацій. Отже, фінансування акціонерного товариства може здійснюватися за рахунок надходження  коштів від емісії акцій (простих  і привілейованих), випуску облігацій, цінних паперів, що конвертуються в  акції (конвертовані облігації), опціонів на придбання акцій. Окрім цього, джерелом поповнення капіталу може бути тезаврований прибуток, банківські та комерційні позички

АТ визначається особливостями формування статутного капіталу. Згідно з вітчизняним законодавством розмір статутного капіталу ВАТ повинен  бути не меншим за суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення товариства. Для порівняння: у більшості країн ЄС мінімальний розмір статутного капіталу АТ встановлено на рівні 50 тис. євро; у Швейцарії — 100 тис. франків.

Контрольний пакет  корпоративних прав — кількість корпоративних прав (акцій, часток), яка забезпечує їх власнику право здійснювати фактичний контроль над діяльністю підприємства. За високої концентрації статутного капіталу контрольний пакет становить не менше 50 % загальної його суми  
+ 1 акція. За значної диверсифікації контрольний пакет може дорівнювати 20—30 % номінальної вартості всіх корпоративних прав.

 

3.2. Формування власного капіталу підприємства

Власний капітал показує частку майна  підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних  засобів підприємства.

Власний капітал підприємства — це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він — основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Для більшості  підприємств основним елементом  власного капіталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Функції статутного капіталу, а також цілі його зменшення та збільшення у систематизованому  вигляді згруповані в табл. 4

Таблиця 4

ФУНКЦІЇ ТА ЦІЛІ ЗБІЛЬШЕННЯ (ЗМЕНШЕННЯ) 
СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ

Функції статутного   капіталу	Цілі   збільшення	Цілі   зменшення
заснування та введення підприємства в дію	реалізація інвестиційного проекту	згортання діяльності
відповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності)	виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу	підвищення ринкового курсу корпоративних  прав
захисна функція	проведення санації	санація балансу (одержання санаційного прибутку)
управління та контролю	поглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємств	концентрація капіталу в руках  активних власників
фінансування та забезпечення ліквідності	поліпшення ліквідності та платоспроможності	приведення у відповідність обсягів  власного капіталу та майна
рекламна (репрезентативна) функція	модернізація чи розширення виробництва	вирішення конфліктів між власниками
база для нарахування дивідендів	оптимізація дивідендної політики	проведення певної дивідендної політики

 

Важливими складовими власного капіталу є резерви, які можуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку). Особливості їх формування та використання будуть розглянуті в наступному підрозділі.

Ще одним  елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу. Нерозподілений прибуток (збиток) може включати реінвестований у підприємство прибуток звітного і минулих періодів.

Резервний капітал підприємства можна розглядати в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні до резервного капіталу належать усі складові капіталу, призначені для покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків і втрат. У вузькому розумінні з резервним капіталом ідентифікується капітал, який формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений за статтею балансу «Резервний капітал». В економічній літературі резерви підприємства прийнято класифікувати за такими ознаками:

• джерелами формування;
• способом відображення у звітності;
• обов’язковістю створення.

За джерелами формування резерви поділяють на:

• капітальні резерви — формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (відображаються за статтями «додатковий вкладений капітал» та «інший додатковий капітал»);
• резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку підприємства (резервний капітал у вузькому розумінні);

резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат підприємства

До так  званих капітальних резервів, тобто  резервів, які створюються за рахунок  капіталу власників (чи інших осіб), належить додатковий капітал. Джерелом формування зазначених резервів не є господарська діяльність підприємства. Поняття «Додатковий капітал» з’явилось у вітчизняній економічній практиці відносно недавно. Згідно з визначенням, яке наводиться у стандартах бухгалтерського обліку, додатковий капітал — це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісійного доходу. Вітчизняними нормативними актами не встановлено жодних обмежень щодо розмірів капітальних резервів.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій), отриманого в результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

• інший вкладений капітал;
• дооцінка (уцінка) необоротних активів;
• вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.

До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засновниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу. На нашу думку, до додаткового капіталу слід відносити також капітальний дохід у вигляді різниці між номінальною вартістю викуплених та анульованих корпоративних прав та ціною викупу. Природа цього доходу є такою самою, як і емісійного доходу. Окрім цього, до додаткового капіталу доцільно зараховувати суму перевищення курсу емісії конвертованих облігацій над їх номінальною вартістю.

Інформація, відображена в першому розділі  пасиву балансу «Власний капітал», показує загальну картину стану  власного капіталу та його окремих  позицій на початок та кінець звітного періоду(ДОДАТОК). На основі цієї інформації можна провести поверховий аналіз показників, в основі розрахунку яких є власний капітал. Розшифрування першого розділу пасиву балансу, яке дає змогу фінансовому аналітику дійти висновків щодо змін, які відбулися в складі власного капіталу підприємства, причини цих змін та існуючі тенденції, міститься у звіті про власний капітал. Порядок складання звіту регламентується П(С)БО 5.

Метою складання  звіту про власний капітал  є розкриття і аналіз інформації щодо змін у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Читаючи звіт, користувач може з’ясувати  основні чинники (операції), які вплинули на зміни (збільшення чи зменшення) у  складі власного капіталу в цілому та окремих його позицій зокрема.

Звіт про власний капітал  складається на підставі балансу, звіту  про фінансові результати, а також  аналітичних даних до відповідних  облікових регістрів. За правильного відображення операцій, які призвели до змін у складі власного капіталу, залишок власного капіталу на кінець року (в цілому та у розрізі окремих статей), який відображається у балансі, збігається з тим, який показується у звіті про власний капітал. 
Суми, що зменшують статті власного капіталу, наводяться в дужках. ДОДАТОК

Здійснемо аналіз звіту про власний  капітал ВАТ «Бердичівський  машинобудівний завод «Прогрес». Мета аналізу звіту про власний капітал - дослідження змін у складі власного капіталу підприємства для задоволення інформацій-них потреб акціонерів і кредиторів.

Важливість аналізу власного капіталу полягає в тому, що він є одним  із найважливіших показників, оскільки за його допомогою вирішуються такі фінансові проблеми:

•          довгострокове  фінансування;

•          відповідальність і захист кредиторів;

•          компенсація  збитків;

•          забезпечення кредитоспроможності підприємства;

•          фінансування ризику;

•          розподіл доходів і активів.

Звіт про власний капітал  надає інформацію про:

•          джерела  капіталу підприємства;

•          правові  обмеження щодо розподілу інвестованого  капіталу серед акціонерів;

•          обмеження  щодо розподілу дивідендів серед  теперішніх і майбутніх акціонерів;

•          пріоритетність прав на майно підприємства у разі його ліквідації.

Оцінка стану і тенденції  власного капіталу підприємства враховується в процесі аналізу його фінансового  стану, зокрема, показників фінансової стійкості.

Правильність заповнення звіту можна перевірити, скориставшись  закономірностями шахової таблиці. Загальний результуючий підсумок показників по вертикалі повинен дорівнювати загальному результуючому підсумку показників по горизонталі. У нашому прикладі сума показників по горизонталі становить 780 тис. грн, що дорівнює відповідній сумі по вертикалі (дані строки «Разом зміни в капіталі» при розрахунках до уваги не беруться).

Якщо залишки власного капіталу на початок року, що відображаються в балансі підприємства, скоригувати  на приріст (чи зменшення) власного капіталу за даними звіту про власний капітал, то ми отримаємо балансовий залишок  власного капіталу на кінець періоду. Якщо залишки, які містяться в  балансі, збігаються з даними, наведеними у звіті про власний капітал, то звітність складена правильно.

 

3.3. Внутрішнє фінансування  підприємств

У науково-практичній літературі можна  зустріти дві основних концепції  трактування сутності та класифікації внутрішніх джерел фінансування. Перший підхід зорієнтований на фінансові  результати, другий — на рух грошових потоків. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати підприємства, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду.