Особливості планування прибутку суб'єктів господарювання, шляхи його вдосконалення

Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2012 в 22:06, курсовая работа

Описание работы

Економіка України поступово трансформується у ринкову, визначальними рисами якої є функціонування різних форм власності на засоби виробництва, вільне підприємництво, конкуренція в усіх її формах, ринкове ціноутворення, прибуток та інші категорії, іманентні товарно-ринковому господарству.
Кожний із цих елементів є важливим і необхідним для існування ринкової системи, але однією з найголовніших категорій є прибуток. Це пояснюється насамперед тим, що прибуток виступає первинним фінансовим джерелом і стимулом розвиток суспільного виробництва, передусім на рівні підприємства.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Прибуток як джерело стійкого розвитку підприємства та його значення в ринковій економіці
1.2 Сутність процесів формування, розподілу та використання прибутку на підприємстві
1.3 Методи планування прибутку підприємства
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, РОЗПОДІЛУ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВАТ "ЧАПЛИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД"
2.1 Загальна характеристика та аналіз фінансово-господарського стану підприємства ВАТ "Чаплинський маслосирзавод"
2.2 Взаємозв’язок фінансових результатів та фінансового стану ВАТ "Чаплинський маслосирзавод"
РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
3.1 Проблеми планування діяльності підприємств у сучасних ринкових умовах
3.2 Мінімізація ризиків як один із чинників зростання прибутку
3.3 Шляхи удосконалення механізму формування та використання прибутку на підприємстві
Висновки
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додатки

Работа содержит 1 файл

Бухтиаровой.doc

— 368.50 Кб (Скачать)

 

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє дати оцінку темпів зростання прибутку як у цілому по підприємству за певний період, так і за кожною його складовою, вивчити вплив суб’єктивних і об’єктивних факторів на зміну прибутку та визначити їх рівень впливу, виявити резерви збільшення прибутку [6,8].

Перелік основних напрямків аналізу фінансових результатів подано у таблиці 1.2

Таблиця  1.2 – Основні напрямки аналізу фінансових результатів підприємства

Напрямок аналізу

Види аналізу

Горизонтальний аналіз

Порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками попереднього періоду;

Порівняння показників прибутку звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року;

Порівняння показників прибутку за ряд попередніх періодів

Вертикальний аналіз

Структурний аналіз прибутку за видами діяльності

Структурний аналіз прибутку за видами продукції

Структурний аналіз доходів за видами діяльності

Структурний аналіз витрат за видами діяльності

Порівняльний аналіз

Порівняльний аналіз показників прибутку підприємства з середньогалузевими значеннями

Порівняльний аналіз показників прибутку підприємства з контрагентами

Порівняльний аналіз показників прибутку підприємства із запланованим.

Загальний аналіз прибутку від операційної діяльності є складовою загального аналізу фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування. Загальний аналіз прибутку передбачає попередній розподіл доходів за джерелами їх утворення, а витрат – за напрямками витрачання коштів відповідно до змісту операційної, інвестиційної або фінансової діяльності, наслідком якої є утворення тієї чи іншої складової прибутку. Виділення загального аналізу прибутку від операційної діяльності в окремий аналітичний блок здійснюється на тій підставі, що він є основною складовою фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства до оподаткування. Загальний аналіз досліджує динаміку фінансових результатів від операційної діяльності за абсолютним розміром, складом і структурою.

Факторний аналіз фінансових результатів від операційної діяльності дозволяє поглибити результати, отримані у межах загального аналізу.

Факторний аналіз спрямовано на кількісну оцінку впливу різноманітних чинників на зміну фінансових результатів діяльності підприємства. В основі факторного аналізу лежить використання методичного прийому елімінування, який дозволяє відокремити вплив кожного чинника на зміну результативного показника, що відбулася в звітному періоді.

Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності передбачає побудову факторних моделей для характеристики зв’язку між чинниками та результатами. Залежно від форми цього зв'язку моделі можуть бути детермінованими або стохастичними.

В основу детермінованого моделювання факторної системи покладено можливість послідовного перетворення первісного алгоритму результативного показника відповідно до теоретично передбачених функціональних зв’язків цього показника з чинниками [11,22].

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи із потреби підприємства у фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, забезпечення необхідного соціального споживання, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обов’язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для самофінансування підприємства.

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг [3,12].

У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг будуть особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами, підприємствами торгівлі.

На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

При використанні методу прямого розрахунку, прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі вихідні дані:

– перелік і кількість продукції відповідної номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації;

– собівартість одиниці продукції;

– ціна одиниці продукції (ціна виробника) [17].

Цей метод розрахунку застосовується за відносно невеликого асортименту продукції. Метод достатньо точний, але надто трудомісткий, коли реалізується великий асортимент продукції. Крім того, він не дає можливості визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на підставі показника витрат на 1 грн. продукції це укрупнений метод. Може застосовуватись по підприємству в цілому за розрахунку прибутку від випуску, реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати та реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді [19].

Економічний (аналітичний) метод може використовуватися для розрахунку прибутку від випуску (реалізації) продукції. Він відрізняється від уже розглянутих методів розрахунку прибутку тим, що дає змогу визначити не тільки загальну суму прибутку, а й вплив на неї зміни окремих чинників: обсягу виробництва (реалізації) продукції; собівартості продукції; рівня оптових цін і рентабельності продукції; асортименту та якості продукції.

Розрахунок прибутку цим методом здійснюється окремо за порівнянною і непорівнянною продукцією в плановому періоді. Порівнянна продукція – це продукція, що вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція – це продукція, що не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

– визначається очікуваний базовий прибуток і базова рентабельність продукції;

– порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю періоду, що передував плановому;

– виходячи з рівня базової рентабельності продукції розраховується прибуток за порівнянною продукцією в плановому періоді;

– розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в періоді, що планується.

Розрахунок базового прибутку здійснюється на підставі звітних або очікуваних даних за попередній період. Базовий прибуток – це прибуток від випуску (реалізації) продукції в періоді, що передував плановому. За його розрахунку здійснюється коригування звітного, очікуваного прибутку з урахуванням чинників, що на нього вплинули тоді, але не діятимуть у періоді, що планується: зміна оптових цін, припинення випуску окремих видів продукції, зміна рентабельності окремих видів продукції, зниження їх собівартості. Від точного розрахунку базового прибутку залежить точність усіх наступних розрахунків.

Прибуток від випуску (реалізації) непорівнянної продукції може бути розрахований методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. За браком таких прибуток розраховується для всієї непорівнянної продукції з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству [20,22].

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами здійснений виходячи із загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Для розрахунку прибутку від реалізації продукції () бути використана така формула розрахунку:

 

              (1.1)

 

де – прибуток від реалізації продукції;

– прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

– прибуток від випуску продукції;

– прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду.

Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в період, що планується (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку прибутку на плановий рік)

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 грн. продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані також і на підприємствах сфери послуг [14].

Підсумовуючи вищесказане, передусім потрібно вказати на очевидну надзвичайно важливу роль прибутку як на рівні окремого підприємства, для якого він є чи не єдиною та достатньою метою ведення підприємницької діяльності, так і на макроекономічному рівні, тобто на рівні держави, для якої прибуток підприємств має бути головним джерелом надходження коштів до бюджетів різних рівнів. У кінцевому результаті прибуток підприємств впливає на  фінансове і політичне становище держави та загальний добробут населення країни.

Крім того, варто зазначити, що прибуток досить складне та багатогранне явище. Структура та склад прибутку, які були описані в першому розділі, дають підстави стверджувати, що цій економічній категорії потрібно приділяти багато уваги при управлінні підприємницькою діяльністю, адже прибуток виступає не лише як мета господарської діяльності, а й як критерій визначення ефективності ведення господарства, стану продуктивності праці.


РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ, РОЗПОДІЛУ І ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВАТ "ЧАПЛИНСЬКИЙ МАСЛОСИРЗАВОД"

2.1 Загальна характеристика та аналіз фінансово-господарського стану підприємства ВАТ "Чаплинський маслосирзавод"

 

 

ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" – відкрите акціонерне товариство, яке знаходиться у смт.Чаплинка, Чаплинського району Херсонської області, у 110 км від обласного центру.

Підприємство було створене як державне підприємство у 1960 році. У 1995 році підприємство "Чаплинський маслосирзавод" було перетворено у процесі приватизації у відкрите акціонерне товариство "Чаплинський маслосирзавод", яке займає площу у 6,62 га.

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства "Чаплинський маслосирзавод"   – 00447617

ВАТ "Чаплинський маслосирзавод" виробляє тверді сичужні сири, пластові сири, сири м’які сичужні, масло тваринне вершкове селянське, продукцію з незбираного молока, нежирну молочну продукцію, казеїн технічний. Із дванадцяти видів сирів, що виробляються, вісім – власної розробки: «Чаплинський», «Асканійський», «Лановий», «55», «Лорд», «Ідеал», «Гранд», «Кардинал». Окрім цих сирів виробляються – «Російський», «Голландський», «Костромський».

Информация о работе Особливості планування прибутку суб'єктів господарювання, шляхи його вдосконалення