Особливості фінансування муніципальних установ

λ_iр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м _· К);

s_i – коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м²·К);

n – кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку.

 

Зовнішня стіна :

 

Стеля :

 

 

Мінімально допустиме значення, R_{q min}, опору теплопередачі внутрішніх огороджуючих конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відрізняються більше ніж на 3⁰С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням теплоспоживання визначають за формулою:

 

,                                              (5.5)

 

де t_в1, t_в2 –температури повітря в приміщеннях, ⁰С;

Δt_cг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, ⁰С;

α_в1 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій,   Вт/(м²К).

Результати розрахунків  термічного опору огороджуючих конструкцій  по всім приміщенням зводимо у таблицю 3.1.

 

Таблиця 5.1 – Результати розрахунків термічного опору огороджуючих конструкцій

 

Вид огороджуючої конструкції	Теплова інерція D	Розрахунковий опір теплопередачі R,	Допустимий опір теплопередачі
Зовнішня стіна	3,546	0,814	1,3
Стеля	4,714	0,954	1,5
Вікна	─	0,72	0,39
Підлога	─	0,464	─

Для зовнішніх огороджувальних  конструкцій опалюваних будинків та споруд обов’язкове виконання умови:

R_{Σ р.} ≥ R_{q min},

Визначення необхідної товщини  теплоізоляційного шару проводимо за формулою

 

,                     (5.6)

де λ_ут - теплопровідність теплоізолюючого матеріалу, обирається з табл.8, Вт/(м · К);

α_в, α_з – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м^{2 .}К);

δ_i – товщина i-го шару конструкції, м;

 λ_iр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м _· К).

Після визначення необхідної товщини  теплоізоляційного шару δ_ут для утеплення огороджуючих конструкцій в подальших розрахунках визначення теплової потужності будівлі береться величина R_qmin.

Утеплення стелі приміщення :

 

δ _стеля=(1,5-0,954)×0,02 = 0,01092 = 10,92мм

δ _{ут.стін}=(1,3-0,814)×0,02 = 0,00972 = 9,72мм

 

Розрахунок тепловтрат через огороджуючі конструкції будівлі

 

, Вт,                                           (5.7)

де F_огр – розрахункова площа поверхні огороджуючої конструкції, м²;

R₀ – опір теплопередачі огороджуючої конструкції (за результатами проведених розрахунків і зіставлення R_Σпр и R_qmin), м²·°С/Вт;

t_в, t_з – відповідно температури усередині приміщення і зовнішнього повітря, ⁰С;

tв = +22°С, tз = -7°С.

n – коефіцієнт, прийнятий залежно від положення зовнішньої поверхні огороджуючої конструкції відносно зовнішнього повітря; n приймаємо рівним 1.

Розрахунок тепловтрат через стіни :

2 стіни – 43 м * 4 м;  S = 172 м²;

2 стіни – 12,70 м * 4 м;  S = 50,8 м²;

29вікон – 0,5 м * 1,5 м;   S = 0,75 м².

Fогр = 2*F1стін + 2* F2стін – 40*Fвікон                       (5.8)

Fогр = 2* 172 + 2*50,8 – 25*0,75= 426,85 м²

1) Ro = RΣпр = 0,814;

Qо = * (22 –(–7)) * 1 = 15207,194 Вт.

2) Ro' = RΣпр + = 0,814 + = 1,219;

Q' = * (22 –(–7)) * 1 = 10154,757 Вт.

Розрахунок тепловтрат через стелю :

Площа стелі S = 459,824 м²

1) Ro = RΣпр = 0,954

Qо = * (22 –(–7)) * 1 = 16600,523 Вт.

2) Ro' = RΣпр + = 0,954 + =1,404;

Q' = * (22 –(–7)) * 1 = 9497,7891 Вт.

Судячи з отриманих  даних, можна зробити висновок, що тепловтрати через огороджуючи  конструкції, а саме стіни і стелю, суттєво зменшились після їх утеплення.

 

 

 

 

5.4 Визначення загальної вартості матеріалів на утеплення

 

Для ілюстрації можна оцінити  вартість фасадної системи утеплення піноізолом: від 5см ─ 100,25 грн/м³, 10-20 см ─ 115,29 грн/м² та понад         20 см ─ договірна. У ціну входять всі компоненти, включаючи утеплення піноізолом і вартість будівельних робіт.

1 м²=115,29 (20 мм)

Стеля:

S=451,175 м²

Вартість = 451,175 ×115,29 = 52015,96575 грн.

Стіна:

S= 255,6 м²

Вартість = 255,6×115,29= 29468,124 грн.

Загальна вартість:

52015,96575 +29468,124 =81484,089 грн 

На утеплення стін будівлі дитячого саду піноізолом знадобиться 81484,089 грн.

 

Вартість фасадної системи утепленняпінополістеролу: від 180 грн/м². У ціну входять всі компоненти, включаючи утеплення пінополістиролом і вартість будівельних робіт.

1 м²=180 грн.

Стеля:

S=451,175 м²

Вартість = 451,175 ×180 = 81211,5 грн.

Стіна:

S= 255,6 м²

Вартість = 255,6×180= 46008 грн.

Загальна вартість:

81211,5 +46008 = 127219,5грн 

 

На утеплення стін будівлі дитячого саду пінополістиролом знадобиться 127219,5 грн.

 

Вартість фасадної системи утеплення мінеральною ватою:                  від 394,279 грн/м². У ціну входять всі компоненти і вартість будівельних робіт.

1 м²=394,279 грн.

Стеля:

S=451,175 м²

Вартість = 451,175 ×394,279 = 177888,827 грн.

Стіна:

S=255,6 м²

Вартысть = 255,6×394,279 = 100777,712 грн

Загальна вартість:

177888,827 + 100777,712 = 287666,539 грн

 

На утеплення стін будівлі дитячого саду мінеральною ватою було знадобиться 287666,539 грн.

 

 

 

5.5 Розрахунок економічного ефекту від утеплення.

 

 

Економія від утеплення  піноізолом:

Е = ΔQ·T_т/э,                                                 (3.8)

де ΔQ – різниця тепловтрат

T_т/э – тариф теплової енергії

Е_стін = 5052,437·103,52 = 523028,27 грн

Е_стелі = 7102,734·103,52 = 735275,02 грн

Термін окупності на утеплення піноізолом:

Т_ок = Заг. вар/Э                                               (3.9)

Т_{ок стін} = 81211,5/523028,27 = 1,15 роки

Т_{ок стелі} = 81484,089/735275,02 = 0,06 роки

 

Отже, при виборі між трьох видах утеплювача, насамперед керуємося пожежною безпекою системи і економічним ефектом, економією та терміном окупності від утеплення при впровадженні технології.

 

 

6 РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ОСВІТЛЕННЯ

6.1 Природнє та штучне освітлення в дитячих садах

 

 

З точки зору гігієни праці  освітленість має істотне значення, тому що по ній нормуються умови  освітлення у виробничих приміщеннях  і розраховуються освітлювальні  установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Часті зміни рівнів яскравості приводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок переадаптаціі  очі, а зраітельное стомлення  приводить до зниження зорової і  загальної працездатності (Адаптації: світлові - при підвищенні яркостей у полі зору відбувається швидко, протягом 5-10 хв.; Темнова - пріспосбленіе очі  до низьких рівнів яскравості, протягом 0,5-2часов).Світловий потік може відображатися  або поглинатися поверхнею, або  пропускатися. Тому світлові властивості  поверхні характеризуються не тільки падаючим світловим потоком, але  і коефіцієнтами відображення (q), пропущення (r) і поглинання (a).

Гігієнічні вимоги до виробниче освітлення.

До цих вимог відносять:

• Рівномірний розподіл яркостей у поле зору й обмеження  тіней

• Обмеження прямої і  відбитої блескости (від джерел світла і дзеркальних поверхонь)

• Обмеження або усунення коливань світлового потоку

Особливо небезпечні для  зору рухомі тіні, які змушують око часто переадаптуватися, що веде до стомлення і подальшого погіршення зору.

В кінці 80х в гігієні  освітлення виник новий напрямок - динамічне освітлення протягом дня. Такий вид освітлення, мінливий за показниками інтенсивності чи спектра - ефективний спосіб профілактики стомлення. Його ефективно використовувати в приміщеннях з недостатнім природним освітленням, при напружених зорово-емоційних і монотонних роботах.

Взагалі існує 3 види освітлення:

• Природне (джерело - Сонце)

• Штучне (тільки штучні джерела)

• Змішане (ПО + ШО)

Природне: освітлення приміщень  світлом неба - прямим або відбитим, що потрапляє через світлові прорізи  в зовнішніх огороджувальних  конструкціях[27]. Створюється прямими сонячними променями та дифузним світлом неба (сонячні промені, розсіяні атмосферою).

Природне - біологічно найбільш цінний вид освітлення, до якого  максимально пристосований очей людини. Воно володіє високою інтенсивністю  світлового потоку і сприятливим  спектральним складом, який поєднує  рівномірний розподіл енергії в  області видимого, ультрафіолетового  та інфрачервоного видів випромінювань. ЄВ сприятливо впливає на психофізіологічний стан людини.

У приміщеннях використовують:

• Бічне освітлення [29]

• Верхнє освітлення [28]

• Комбіноване (верхнє освітлення + бічне освітлення)

Природне освітлення: верхнім або комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність рівня освітленості, ніж бічне (тому що в глибині приміщення може бути недолік світла). Однак у багатьох випадках застосування толбко ПО неприпустимо (зниження ПО через забруднення повітря, хмарність, природних явищ).

Нормативи природного освітлення: Оцінка ПО проводиться у відносних показниках коефіцієнта природної освітленості - КПО. КПО - відношення ПО в розглянутій точці всередині приміщення до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості без прямого сонячного світла.

На виробництві застосовують загальне і місцеве освітлення. Загальне освітлення - освітлення, при якому  світильники розташовуються у верхній  зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або відносно того, як розташоване устаткування (загальне локалізоване освітлення). Місцеве  освітлення - додаткове до загального, створюване світильником, що концентрує світловий потік безпосередньо  на робочих місцях; місцеве освітлення без спільного не застосовується.

Джерела штучного світла - лампи  розжарювання і люмінесцентні лампи. В даний час у виробництві  частіше використовують люмінесцентні лампи, тому що за спектром випромінювання вони ближче до природного освітлення. Лампи розжарювання застосовуються при місцевому освітленні, т.к люмінесцентні можуть викликати стробоскопічний ефект, і при аварійному (для евакуації з приміщення при аварійному відключенні роб. освітлення), в цьому випадку для них застосовується автономне живлення електроенергією.

Освітлення в навчальних приміщеннях

Усі дитячі приміщення повинні мати природне освітлення. Найкращими видами ПО в навчальних є бічне лівосторонній. При глибині приміщення більше 6 необхідний пристрій правостороннього підсвітки. Напрям основного світлового потоку праворуч, спереду і ззаду неприпустимо, тому що рівень ПО на робочих поверхнях парт знижується в 3-4 рази.

Скло вікон слід щодня  протирати вологим способом з  внутрішньої сторони і мити зовні  не менше 3-4 разів на рік і з  боку приміщень не менее1-2 разів  на місяць. Нормування природного освітлення здійснюється по СниП.

Штучне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами (ЛБ, ЛЕ) або лампами розжарювання. На приміщення площею 50м² повинно бути встановлено 12 діючих люмінесцентних світильників. При висвітленні лампами розжарювання приміщення площею 50м² повинно бути встановлено 7-8 діючих світлових точок загальною потужністю 2400Вт.

Світильники очищають не рідше  одного разу на місяць (забороняється  залучати учнів до очищення освітлювальної арматури).

 

 

6.2 Розрахунок штучного загального освітлення

 

 

Розрахуємо штучне загальне рівномірне освітлення для всіх приміщень  дитячого саду для ламп розжарювання :

           Веранда 2 приміщення розмірами 6,76×5,56×4 м

           Рівень нормованої загальної  освітленості Енорм = 200 лк

Висота розміщення світильників над робочою поверхнею :

h max = H – hp – hc                                             (6.1)

h max = 4 – 0,8 – 0,2 = 3м

           Джерело світла – НСП11–200–231, тип лампи – Б21 –225–200, клас  світорозподілу – П (прямого  світла), тип КСС – Д1, ступінь  захисту–IP 62, світловий потік лампи Fл = 3150 лм, світлова віддача – 15,7 лм/Вт.

           Значення індексу приміщення  :

In =                                                                     (6.2)

In = = 1,026

           Величини коефіцієнтів відбиття світлового потоку від поверхонь перекриття і стін приміщення :